Відмінності між версіями «Багатство»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Багатство (значення)}}
{{Otheruses|Багатство (значення)}}


'''Багáтство''' (від&nbsp;— [[Бог]])&nbsp;— походить від поняття «[[бог]]», має значення достатку, розкошів та надлишку цінностей, великої кількості чогось (багатоманітність); щось дуже значне, важливе і цінне<ref name="Аконіт">Яременко Василь, Сліпушко Оксана // «Новий тлумачний словник української мови», вид. «Аконіт», м. Київ, 2000&nbsp;р., стор. 74, том 1 (А-Є), ISBN 966-7173-02-X</ref>. Використовується і замість терміну «скарб» (''майнó''), щодо матеріальної власності й фінансових ресурсів, [[вартість|вартості]] матеріальних і фінансових засобів (усі [[активи]] мінус [[пасиви]]), якими володіє [[нація]], [[особа]] чи [[фірма]] у певний проміжок часу. Протилежне [[Поняття|поняттю]] «[[бідність]]» (від - «біда»).
'''Багáтство'''&nbsp;— достатня кількість цінних фінансових чи матеріальних благ, які можна використати для транзакцій. Етимологічно походить від індоєвропейського bhádaḥ — маєток, щастя.<ref>Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — с 109.</ref> Також може означати велику кількість чогось, багатоманітність.<ref name="Аконіт">Яременко Василь, Сліпушко Оксана // «Новий тлумачний словник української мови», вид. «Аконіт», м. Київ, 2000&nbsp;р., стор. 74, том 1 (А-Є), ISBN 966-7173-02-X</ref>.

''Первинне значення'' та точне використання даного [[термін]]у є у [[Духовність|духовному]] значенні ([[духовні цінності]]), щодо [[Моральні цінності|моральних цінностей]], у царині [[Моральна теологія|моральної теології]] ([[Чеснота|чесноти]] від [[Бог]]а і [[Дари Святого Духа|обдарованість від Бога]]). Відповідно [[Аксеологія|аксеологічної]] шкали розглядається в [[Метафізика|метафізиці]] щодо філософських категорій «[[добро]]»<ref name="Аконіт"/> та «[[благо]]». Що є протилежним [[Поняття|поняттю]] «[[заможність]]» від «можу» (можливість) придбати матеріальне за гроші й володіти матеріальним. Від [[мораль]]ної [[Деградація|деградації]] [[Суспільство|суспільства]], [[Секуляризація|секуляризації]] частіше може вживатися від спотвореного [[світогляд]]у тільки у протилежному значенні, без духовних цінностей.

У літературі, [[Засоби масової інформації|ЗМІ]] зустрічаємо приклади:
* здоров'я людини - це багатство;
* багатство європейської культури;
* багатство землі (природні копалини, надра, тваринний і рослинний світ);
* багатство - екологічно чиста прісна вода на човні серед соленої морської води, і т.п.<ref name="Аконіт"/>.


== Національне багатство ==
== Національне багатство ==

Версія за 22:47, 9 жовтня 2020

Багáтство — достатня кількість цінних фінансових чи матеріальних благ, які можна використати для транзакцій. Етимологічно походить від індоєвропейського bhádaḥ — маєток, щастя.[1] Також може означати велику кількість чогось, багатоманітність.[2].

Національне багатство

Націона́льне бага́тство — це сукупність матеріальних благ і духовних цінностей, нагромаджених суспільством за всю його історію.

Масштаби, структура і якісний рівень національного багатства визначають економічну могутність країни, потенціал її наступного соціально-економічного розвитку.

До національного багатства відносять основні засоби, матеріальні ресурси, страхові запаси, золотий запас та природні ресурси.

Див. також

Примітки

  1. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — с 109.
  2. Яременко Василь, Сліпушко Оксана // «Новий тлумачний словник української мови», вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р., стор. 74, том 1 (А-Є), ISBN 966-7173-02-X

Джерела

  • Яременко Василь, Сліпушко Оксана // «Новий тлумачний словник української мови», вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р., стор. 74, том 1 (А-Є), ISBN 966-7173-02-X.

Посилання