Відмінності між версіями «Бакла»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(→‎Геологія: зміна літери в слові найуразливіший)
м
Рядок 2: Рядок 2:
 
{{coord|44.810047|N|34.004475|E|display=title}}
 
{{coord|44.810047|N|34.004475|E|display=title}}
   
'''Бакла́''' ({{lang-crh|Baqla}} — квасоля) — урочище в [[Бахчисарайський район | Бахчисарайському районі]] [[Крим]]у. Розташоване на крутому південному схилі внутрішньої гряди [[Кримські гори | Кримських гір]] за 2,5 км північний схід від села [[Скалисте|Скалистого]].
+
'''Бакла́''' ({{lang-crh|Baqla}} — квасоля) — урочище в [[Бахчисарайський район|Бахчисарайському районі]] [[Крим]]у. Розташоване на крутому південному схилі внутрішньої гряди [[Кримські гори|Кримських гір]] за 2,5 км північний схід від села [[Скалисте|Скалистого]].
   
 
== Геологія ==
 
== Геологія ==
Крутий укіс [[Куеста (фізична географія) | куести]] складається з міцного [[Мохуватки|мохуваткового]] пласта, поверх якого залягають [[нуммуліти | нуммулітові]] вапняки. Ці пласти мають різну міцність і руйнуються з різною швидкістю. Внаслідок цього тут добре виражені два карнизи і тераса між ними. Форми вивітрювання вапняку набувають оригінальних форм, а у вапняках на крутих схилах [[Куеста (фізична географія) | куести]] можна побачити мушлі викопних молюсків, морських їжаків та інших мешканців давнього мілководного моря, що існувало тут більше 50 млн років тому.
+
Крутий укіс [[Куеста (фізична географія)|куести]] складається з міцного [[Мохуватки|мохуваткового]] пласта, поверх якого залягають [[нуммуліти|нуммулітові]] вапняки. Ці пласти мають різну міцність і руйнуються з різною швидкістю. Внаслідок цього тут добре виражені два карнизи і тераса між ними. Форми вивітрювання вапняку набувають оригінальних форм, а у вапняках на крутих схилах [[Куеста (фізична географія)|куести]] можна побачити мушлі викопних молюсків, морських їжаків та інших мешканців давнього мілководного моря, що існувало тут більше 50 млн років тому.
   
 
З оригінальних форм [[вивітрювання]] примітний 40-метровий [[сфінкс]], нижче якого по схилу ряди тисяч природних заглиблень — прикладів стільникового вивітрювання гірських порід.
 
З оригінальних форм [[вивітрювання]] примітний 40-метровий [[сфінкс]], нижче якого по схилу ряди тисяч природних заглиблень — прикладів стільникового вивітрювання гірських порід.
Рядок 12: Рядок 12:
   
 
== Печерні міста — Бакла ==
 
== Печерні міста — Бакла ==
Приблизно в другій половині III століття на вершині Бакли було засновано укріплене поселення. У V–VI ст. (першій половині) тут було споруджено першу лінію його оборони, в VIII–IX сторіччях вона була посилена. Стіни захищали найвразливіший південний пологий схил. В кінці III — початку IV століть укріплення становило єдине ціле з іншим селищем, з південної сторони якого розміщувалися господарські будівлі виноробного комплексу. В VI ст. на місці виноробного комплексу побудували [[Замок (споруда) | замок]]. Його оборонні споруди були складені з великих блоків [[вапняк]]у на вапняному розчині. [[Каземат | Бойові печери]] були розташовані під західною ділянкою цитаделі в 20-метровому обриві. До деяких з них вели люки, до інших — висічені в скелі сходи. Тут несли дозор і вели фланговий обстріл наступаючого ворога лучники і [[Праща | пращники]]. Приміщення господарського і оборонного призначення вирубувалися в [[Мергель | мергелях]] та [[вапняк]]ах крейдяного карнизу [[Куеста (фізична географія) | куести]]. Замок був захищений ровом. Слобода і сільське поселення, які прилягали до замку, не були захищені стінами, що було характерно для феодальних комплексів середньовіччя. На місці сільського поселення часто знаходять уламки великих глиняних піфосів; в східній частині виявлено залишки гончарної печі.
+
Приблизно в другій половині III століття на вершині Бакли було засновано укріплене поселення. У V—VI ст. (першій половині) тут було споруджено першу лінію його оборони, в VIII—IX сторіччях вона була посилена. Стіни захищали найвразливіший південний пологий схил. В кінці III — початку IV століть укріплення становило єдине ціле з іншим селищем, з південної сторони якого розміщувалися господарські будівлі виноробного комплексу. В VI ст. на місці виноробного комплексу побудували [[Замок (споруда)|замок]]. Його оборонні споруди були складені з великих блоків [[вапняк]]у на вапняному розчині. [[Каземат|Бойові печери]] були розташовані під західною ділянкою цитаделі в 20-метровому обриві. До деяких з них вели люки, до інших — висічені в скелі сходи. Тут несли дозор і вели фланговий обстріл наступаючого ворога лучники і [[Праща|пращники]]. Приміщення господарського і оборонного призначення вирубувалися в [[Мергель|мергелях]] та [[вапняк]]ах крейдяного карнизу [[Куеста (фізична географія)|куести]]. Замок був захищений ровом. Слобода і сільське поселення, які прилягали до замку, не були захищені стінами, що було характерно для феодальних комплексів середньовіччя. На місці сільського поселення часто знаходять уламки великих глиняних піфосів; в східній частині виявлено залишки гончарної печі.
   
 
Зараз на території Бакли можна побачити сліди двоповерхових тісно розташованих будинків і вузеньких вулиць, невеликого храму IX ст. До комплексу входять житлові приміщення, висічені в скелях могили, зернові ями, рештки виноградних пресів, кладки стін, залишки кріпосної стіни і башти, жолоби для збору води, сходи, печерна церква, близько 100 штучних печер, вирубаних у вапняках і розташованих в два яруси. Печери мали господарське і оборонне призначення, населення ж жило в наземних спорудах, які не збереглися.
 
Зараз на території Бакли можна побачити сліди двоповерхових тісно розташованих будинків і вузеньких вулиць, невеликого храму IX ст. До комплексу входять житлові приміщення, висічені в скелях могили, зернові ями, рештки виноградних пресів, кладки стін, залишки кріпосної стіни і башти, жолоби для збору води, сходи, печерна церква, близько 100 штучних печер, вирубаних у вапняках і розташованих в два яруси. Печери мали господарське і оборонне призначення, населення ж жило в наземних спорудах, які не збереглися.
Рядок 18: Рядок 18:
 
На західній околиці Бакли збереглися залишки великої церкви і чотирикутних склепів, висічених в скелі. Це мабуть монастир. У скелях вирубані напівкруглі келії з низькими коридорами, в стінах яких видовбані ніші для світильників і лампад. Тут же знаходиться грот з настінними малюнками: фігури святих мучеників, хрести, силуети храму, кораблів і риб. Над цим церковним комплексом в виступі скелі знаходиться досить невелика печерна церква.
 
На західній околиці Бакли збереглися залишки великої церкви і чотирикутних склепів, висічених в скелі. Це мабуть монастир. У скелях вирубані напівкруглі келії з низькими коридорами, в стінах яких видовбані ніші для світильників і лампад. Тут же знаходиться грот з настінними малюнками: фігури святих мучеників, хрести, силуети храму, кораблів і риб. Над цим церковним комплексом в виступі скелі знаходиться досить невелика печерна церква.
   
Недалеко від церкви, вниз за течією річечки Куба в 1970 році відкрито некрополь V–IX століть. У результаті розкопок досліджено понад 800 поховальних споруд, в основному склепів, в яких ховали з IV по XI століття н. е. У Бахчисарайському музеї представлені речі з поховань: візантійські поясна пряжка і браслет, дві [[фібула | фібули]] (що скріплюється на грудях ланцюжком), кільця, хрести, посуд з кераміки та скла.
+
Недалеко від церкви, вниз за течією річечки Куба в 1970 році відкрито некрополь V—IX століть. У результаті розкопок досліджено понад 800 поховальних споруд, в основному склепів, в яких ховали з IV по XI століття н. е. У Бахчисарайському музеї представлені речі з поховань: візантійські поясна пряжка і браслет, дві [[фібула|фібули]] (що скріплюється на грудях ланцюжком), кільця, хрести, посуд з кераміки та скла.
   
У долині навпроти Бакли відкриті рештки трьох храмів. Найдавніший з них зведено в VIII–IX ст. В X–XI ст. було споруджено хрещатий у перерізі храм, від якого збереглися уламки арочного порталу та фрагменти фриза візантійського стилю. У XII–XIII ст. на місці храму був зведений інший, простіший.
+
У долині навпроти Бакли відкриті рештки трьох храмів. Найдавніший з них зведено в VIII—IX ст. В X—XI ст. було споруджено хрещатий у перерізі храм, від якого збереглися уламки арочного порталу та фрагменти фриза візантійського стилю. У XII—XIII ст. на місці храму був зведений інший, простіший.
   
Городище загинуло під ударами татарського війська [[Золота орда | золотоординського]] [[беклярбек]]а [[Ногай | Ногая]] в 1299 році.
+
Городище загинуло під ударами татарського війська [[Золота орда|золотоординського]] [[беклярбек]]а [[Ногай|Ногая]] в 1299 році.
   
 
Бакла вперше вивчалася співробітниками Кримського краєзнавчого музею в 1929 році, з 1961 року її вивченням займався Державний історичний музей. У пострадянський час Бакла і навколишні некрополі піддаються розграбуванню «чорними археологами».
 
Бакла вперше вивчалася співробітниками Кримського краєзнавчого музею в 1929 році, з 1961 року її вивченням займався Державний історичний музей. У пострадянський час Бакла і навколишні некрополі піддаються розграбуванню «чорними археологами».
Рядок 37: Рядок 37:
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
* В. Г. Ена. Заповедные ландшафты Крыма : научно-популярный очерк. — Симферополь: Издательство «Таврия», 1983. {{ref-ru}}
+
* В. Г. Ена. Заповедные ландшафты Крыма: научно-популярный очерк. — Симферополь: Издательство «Таврия», 1983. {{ref-ru}}
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
Рядок 45: Рядок 45:
   
 
{{Пам'ятки Криму}}
 
{{Пам'ятки Криму}}
 
{{Природно-заповідний фонд Бахчисарайського району}}
   
 
[[Категорія:Середньовічна історія Криму]]
 
[[Категорія:Середньовічна історія Криму]]
Рядок 53: Рядок 54:
 
[[Категорія:Історія Криму]]
 
[[Категорія:Історія Криму]]
 
[[Категорія:Пам'ятники Криму]]
 
[[Категорія:Пам'ятники Криму]]
[[Категорія:Географія Бахчисарайського району]]
 

Версія за 16:19, 6 квітня 2017

Вид на крутий уступ Бакли

Координати: 44°48′36″ пн. ш. 34°00′16″ сх. д. / 44.810047° пн. ш. 34.004475° сх. д. / 44.810047; 34.004475

Бакла́ (крим. Baqla — квасоля) — урочище в Бахчисарайському районі Криму. Розташоване на крутому південному схилі внутрішньої гряди Кримських гір за 2,5 км північний схід від села Скалистого.

Геологія

Крутий укіс куести складається з міцного мохуваткового пласта, поверх якого залягають нуммулітові вапняки. Ці пласти мають різну міцність і руйнуються з різною швидкістю. Внаслідок цього тут добре виражені два карнизи і тераса між ними. Форми вивітрювання вапняку набувають оригінальних форм, а у вапняках на крутих схилах куести можна побачити мушлі викопних молюсків, морських їжаків та інших мешканців давнього мілководного моря, що існувало тут більше 50 млн років тому.

З оригінальних форм вивітрювання примітний 40-метровий сфінкс, нижче якого по схилу ряди тисяч природних заглиблень — прикладів стільникового вивітрювання гірських порід.

Бакла приваблює відвідувачів відслоненнями гірських порід, що стали в 1984 році об'єктом офіційної екскурсії Міжнародного геологічного конгресу, який проходив тоді в Криму. Тут проходять польову практику майбутні геологи вузів України, Росії, Білорусі і Польщі.

Печерні міста — Бакла

Приблизно в другій половині III століття на вершині Бакли було засновано укріплене поселення. У V—VI ст. (першій половині) тут було споруджено першу лінію його оборони, в VIII—IX сторіччях вона була посилена. Стіни захищали найвразливіший південний пологий схил. В кінці III — початку IV століть укріплення становило єдине ціле з іншим селищем, з південної сторони якого розміщувалися господарські будівлі виноробного комплексу. В VI ст. на місці виноробного комплексу побудували замок. Його оборонні споруди були складені з великих блоків вапняку на вапняному розчині. Бойові печери були розташовані під західною ділянкою цитаделі в 20-метровому обриві. До деяких з них вели люки, до інших — висічені в скелі сходи. Тут несли дозор і вели фланговий обстріл наступаючого ворога лучники і пращники. Приміщення господарського і оборонного призначення вирубувалися в мергелях та вапняках крейдяного карнизу куести. Замок був захищений ровом. Слобода і сільське поселення, які прилягали до замку, не були захищені стінами, що було характерно для феодальних комплексів середньовіччя. На місці сільського поселення часто знаходять уламки великих глиняних піфосів; в східній частині виявлено залишки гончарної печі.

Зараз на території Бакли можна побачити сліди двоповерхових тісно розташованих будинків і вузеньких вулиць, невеликого храму IX ст. До комплексу входять житлові приміщення, висічені в скелях могили, зернові ями, рештки виноградних пресів, кладки стін, залишки кріпосної стіни і башти, жолоби для збору води, сходи, печерна церква, близько 100 штучних печер, вирубаних у вапняках і розташованих в два яруси. Печери мали господарське і оборонне призначення, населення ж жило в наземних спорудах, які не збереглися.

На західній околиці Бакли збереглися залишки великої церкви і чотирикутних склепів, висічених в скелі. Це мабуть монастир. У скелях вирубані напівкруглі келії з низькими коридорами, в стінах яких видовбані ніші для світильників і лампад. Тут же знаходиться грот з настінними малюнками: фігури святих мучеників, хрести, силуети храму, кораблів і риб. Над цим церковним комплексом в виступі скелі знаходиться досить невелика печерна церква.

Недалеко від церкви, вниз за течією річечки Куба в 1970 році відкрито некрополь V—IX століть. У результаті розкопок досліджено понад 800 поховальних споруд, в основному склепів, в яких ховали з IV по XI століття н. е. У Бахчисарайському музеї представлені речі з поховань: візантійські поясна пряжка і браслет, дві фібули (що скріплюється на грудях ланцюжком), кільця, хрести, посуд з кераміки та скла.

У долині навпроти Бакли відкриті рештки трьох храмів. Найдавніший з них зведено в VIII—IX ст. В X—XI ст. було споруджено хрещатий у перерізі храм, від якого збереглися уламки арочного порталу та фрагменти фриза візантійського стилю. У XII—XIII ст. на місці храму був зведений інший, простіший.

Городище загинуло під ударами татарського війська золотоординського беклярбека Ногая в 1299 році.

Бакла вперше вивчалася співробітниками Кримського краєзнавчого музею в 1929 році, з 1961 року її вивченням займався Державний історичний музей. У пострадянський час Бакла і навколишні некрополі піддаються розграбуванню «чорними археологами».

Галерея

Джерела

  • В. Г. Ена. Заповедные ландшафты Крыма: научно-популярный очерк. — Симферополь: Издательство «Таврия», 1983. (рос.)

Посилання