Відмінності між версіями «Бакла»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (категоризація)
 
(Не показано 42 проміжні версії 20 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Image:Bakla 1.jpg|thumb|right|250px|Бакла.]]
+
[[Файл:Bakla 1.jpg|thumb|right|250px|Вид на крутий уступ Бакли]]
 
{{coord|44.810047|N|34.004475|E|display=title}}
 
{{coord|44.810047|N|34.004475|E|display=title}}
  +
'''Бакла''' ({{lang-crh|Baqla}}, бакла — квасоля) — урочище в Бахчисарайському районі Криму. Розташоване на крутому південному схилі Внутрішньої гряди Кримських гір у 2,5 км від села Скелястого.
 
  +
'''Бакла́''' ({{lang-crh|Baqla}} — квасоля) — урочище в [[Бахчисарайський район|Бахчисарайському районі]] [[Крим]]у. Розташоване на крутому південному схилі внутрішньої гряди [[Кримські гори|Кримських гір]] за 2,5 км північний схід від села [[Скалисте|Скалистого]].
   
 
== Геологія ==
 
== Геологія ==
  +
Крутий укіс [[Куеста (фізична географія)|куести]] складається з міцного [[Мохуватки|мохуваткового]] пласта, поверх якого залягають [[нуммуліти|нуммулітові]] вапняки. Ці пласти мають різну міцність і руйнуються з різною швидкістю. Внаслідок цього тут добре виражені два карнизи і тераса між ними. Форми вивітрювання вапняку набувають оригінальних форм, а у вапняках на крутих схилах [[Куеста (фізична географія)|куести]] можна побачити мушлі викопних молюсків, морських їжаків та інших мешканців давнього мілководного моря, що існувало тут більше 50 млн років тому.
  +
  +
З оригінальних форм [[вивітрювання]] примітний 40-метровий [[сфінкс]], нижче якого по схилу ряди тисяч природних заглиблень — прикладів стільникового вивітрювання гірських порід.
  +
  +
Бакла приваблює відвідувачів [[Відслонення гірських порід|відслоненнями]] гірських порід, що стали в 1984 році об'єктом офіційної екскурсії [[Міжнародний геологічний конгрес|Міжнародного геологічного конгресу]], який проходив тоді в [[Крим]]у. Тут проходять польову практику майбутні геологи вузів України, Росії, Білорусі і Польщі.
   
  +
== Печерні міста — Бакла ==
Крутий обрив [[куеста|куести]] складається з пласта міцного мшанкового і залягаючого поверх нього [[нуммулітовий вапняк|нуммулітового вапняку]]. Ці пласти мають різну міцність і руйнуються з різною швидкістю. Внаслідок цього тут добре виражені два карнизи та тераса між ними. Форми вивітрювання вапняку набувають вельми оригінальних, а у вапняках на крутих схилах куести можна побачити мушлі викопних устриць, рештки морських їжаків та інших мешканців древнього моря, яке існувало тут понад 50 мільйонів років тому.
 
  +
Приблизно в другій половині III століття на вершині Бакли було засновано укріплене поселення. У V—VI ст. (першій половині) тут було споруджено першу лінію його оборони, в VIII—IX сторіччях вона була посилена. Стіни захищали найвразливіший південний пологий схил. В кінці III — початку IV століть укріплення становило єдине ціле з іншим селищем, з південної сторони якого розміщувалися господарські будівлі виноробного комплексу. В VI ст. на місці виноробного комплексу побудували [[Замок (споруда)|замок]]. Його оборонні споруди були складені з великих блоків [[вапняк]]у на вапняному розчині. [[Каземат|Бойові печери]] були розташовані під західною ділянкою цитаделі в 20-метровому обриві. До деяких з них вели люки, до інших — висічені в скелі сходи. Тут несли дозор і вели фланговий обстріл наступаючого ворога лучники і [[Праща|пращники]]. Приміщення господарського і оборонного призначення вирубувалися в [[Мергель|мергелях]] та [[вапняк]]ах крейдяного карнизу [[Куеста (фізична географія)|куести]]. Замок був захищений ровом. Слобода і сільське поселення, які прилягали до замку, не були захищені стінами, що було характерно для феодальних комплексів середньовіччя. На місці сільського поселення часто знаходять уламки великих глиняних піфосів; в східній частині виявлено залишки гончарної печі.
   
  +
Зараз на території Бакли можна побачити сліди двоповерхових тісно розташованих будинків і вузеньких вулиць, невеликого храму IX ст. До комплексу входять житлові приміщення, висічені в скелях могили, зернові ями, рештки виноградних пресів, кладки стін, залишки кріпосної стіни і башти, жолоби для збору води, сходи, печерна церква, близько 100 штучних печер, вирубаних у вапняках і розташованих в два яруси. Печери мали господарське і оборонне призначення, населення ж жило в наземних спорудах, які не збереглися.
З оригінальних форм вивітрювання примітний 40 метровий [[сфінкс]], нижче якого за схилом спостерігаються ряди тисяч природних поглиблень у вапняку - стільників - зразків [[стільникове вивітрювання|стільникового вивітрювання]] гірських порід.
 
   
  +
На західній околиці Бакли збереглися залишки великої церкви і чотирикутних склепів, висічених в скелі. Це мабуть монастир. У скелях вирубані напівкруглі келії з низькими коридорами, в стінах яких видовбані ніші для світильників і лампад. Тут же знаходиться грот з настінними малюнками: фігури святих мучеників, хрести, силуети храму, кораблів і риб. Над цим церковним комплексом в виступі скелі знаходиться досить невелика печерна церква.
Бакла приваблює відвідувачів [[Відслонення гірських порід|відслоненнями]] гірських порід, що стали в 1984 році об'єктом офіційної екскурсії [[Міжнародний геологічний конгрес|Міжнародного геологічного конгресу]], який відбувався тоді в Криму. Тут проходять практику майбутні геологи вузів Росії і України.
 
   
  +
Недалеко від церкви, вниз за течією річечки Куба в 1970 році відкрито некрополь V—IX століть. У результаті розкопок досліджено понад 800 поховальних споруд, в основному склепів, в яких ховали з IV по XI століття н. е. У Бахчисарайському музеї представлені речі з поховань: візантійські поясна пряжка і браслет, дві [[фібула|фібули]] (що скріплюється на грудях ланцюжком), кільця, хрести, посуд з кераміки та скла.
== Печерне місто Бакла ==
 
   
  +
У долині навпроти Бакли відкриті рештки трьох храмів. Найдавніший з них зведено в VIII—IX ст. В X—XI ст. було споруджено хрещатий у перерізі храм, від якого збереглися уламки арочного порталу та фрагменти фриза візантійського стилю. У XII—XIII ст. на місці храму був зведений інший, простіший.
Приблизно у другій половині III століття на вершині Бакли було засновано укріплене поселення. У V - першій половині VI ст. тут було споруджено першу лінія його оборони, посилену в VIII-IX століттях. Стіни захищали найбільш уразливий південний пологий схил. У кінці III - початку IV століть укріплення становило єдине ціле з іншим селищем, з південної сторони якого розміщувалися господарські споруди виноробного комплексу. У VI ст. на місці виноробного комплексу побудували замок. Його оборонні споруди були складені з великих блоків вапняку на вапняному розчині. Бойові печери перебували під західною ділянкою цитаделі в двадцятиметровому обриві. У деякі з них вели люки, в інші - висічені в скелі сходи. Тут несли дозор і вели фланговий обстріл наступаючого ворога лучники і пращники. Приміщення господарського та оборонного призначення вирубувалися у мергелях і вапняках крейдяного карниза куести. Замок був захищений ровом.Примикаючі до замку слобода і сільське поселення було не захищене стінами, що було характерно для феодальних комплексів середньовіччя. На місці сільського поселення часто знаходять уламки великих глиняних піфосів; у східній частині виявлено залишки гончарної печі.
 
   
  +
Городище загинуло під ударами татарського війська [[Золота орда|золотоординського]] [[беклярбек]]а [[Ногай|Ногая]] в 1299 році.
Зараз на території Бакли можна побачити сліди двоповерхових будинків і вузеньких вулиць, невеликого храму IX ст., вбудованого в комплекс житлових приміщень, висічені в скелях могили, зернові ями, залишки виноградних давилень, кладок стін, залишки кріпосної стіни і башти, жолоби для збору води, сходи, печерну церкву, близько 100 штучних печер, вирубаних у вапняках і розташованих в два яруси. Печери були господарського та оборонного призначення, а населення жило в наземних спорудах, які не збереглися.
 
   
  +
Бакла вперше вивчалася співробітниками Кримського краєзнавчого музею в 1929 році, з 1961 року її вивченням займався Державний історичний музей. У пострадянський час Бакла і навколишні некрополі піддаються розграбуванню «чорними археологами».
На західній околиці Бакли збереглися залишки великої церкви і чотирикутних склепів, висічених в скелі. Це ймовірно монастир. У скелях вирубано напівкруглі келії з низькими коридорами, в стінах яких видовбано ніші для світильників і лампад. Тут же знаходиться грот з настінними малюнками: фігури святих мучеників, хрести, силуети храму, кораблів і риб. Над цим церковним комплексом у виступі скелі знаходиться дуже невелика печерна церква.
 
   
  +
== Галерея ==
Недалеко від церкви, вниз за течією річечки Куба в 1970 році відкрито некрополь V-IX століть. У результаті розкопок досліджено понад 800 поховальних споруд, в основному склепів, у яких ховали з IV по XI століття н. е.. У Бахчисарайському музеї представлено речі з поховань: візантійські поясна пряжка і браслет, дві фібули (що кріпилися на грудях ланцюжком), кільця, хрести, посуд з кераміки та скла.
 
  +
<gallery>
  +
File:Bakla-1.JPG|
  +
Файл:Bakla 2.jpg|
  +
Файл:Bakla 4.jpg|
  +
Файл:Bakla 5.jpg|
  +
Файл:Bakla 6.jpg|
  +
File:Shaytan-Coba.JPG|Шайтан-Коба стоянка стародавньої людини
  +
</gallery>
   
  +
== Джерела ==
У долині навпроти Бакли відкрито залишки трьох храмів. Найранніший возведено у VIII-IX століттях. У X-XI ст. було споруджено хрещатий у перерізі храм, від якого збереглися уламки арочного порталу та фрагменти фриза візантійського стилю. У XII-XIII ст. на місці храму було зведено інший, простіший.
 
  +
* ''Вус О. В.'' Инженерный комплекс дозорного укрепления Бакла в VI в. // Кондаковские чтения - V. Античность – Византия – Древняя Русь / Отв. ред.-сост. Н. Н. Болгов. –– Белгород: НИУ «БелГУ», 2016. –– С. 57––62.
  +
* ''Вус О. В.'' Оборонна доктрина Візантії у Північному Причорномор’ї: інженерний захист Таврики та Боспора в кінці IV –– на початку VII ст. –– Львів: Тріада Плюс, 2010. –– 304 с.
  +
* В.&nbsp;Г.&nbsp;Ена. Заповедные ландшафты Крыма: научно-популярный очерк.&nbsp;— Симферополь: Издательство «Таврия», 1983. {{ref-ru}}
   
  +
== Посилання ==
Городище загинуло під ударами татарського війська золотоординського беклярбека Ногая в 1299 році.
 
  +
{{commonscat|Bakla}}
  +
* [http://bakla.ru/info/ О городе Бакла]
  +
* [http://astrotourist.info/peshchernyi-gorod-bakla Описание Баклы]
   
  +
{{Пам'ятки Криму}}
Бакла вперше вивчалася співробітниками Кримського краєзнавчого музею в 1929 році, з 1961 року його вивченням займався Державний Історичний музей. У пострадянський час Бакла та навколишні некрополі піддаються розграбуванню «чорними археологами».
 
  +
{{Природно-заповідний фонд Бахчисарайського району}}
   
[[Категорія:Географія Криму]]
+
[[Категорія:Середньовічні поселення Криму]]
[[Категорія:Бахчисарайський район]]
+
[[Категорія:Фортеці Криму]]
  +
[[Категорія:Печерні міста]]
  +
[[Категорія:Комплексні пам'ятки природи Криму]]
  +
[[Категорія:Археологія Бахчисарайського району]]
  +
[[Категорія:Візантійські міста Криму]]
  +
[[Категорія:Пам'ятки Криму]]
  +
[[Категорія:Природоохоронні об'єкти, засновані 1964]]

Поточна версія на 17:07, 1 липня 2018

Вид на крутий уступ Бакли

Координати: 44°48′36″ пн. ш. 34°00′16″ сх. д. / 44.810047° пн. ш. 34.004475° сх. д. / 44.810047; 34.004475

Бакла́ (крим. Baqla — квасоля) — урочище в Бахчисарайському районі Криму. Розташоване на крутому південному схилі внутрішньої гряди Кримських гір за 2,5 км північний схід від села Скалистого.

Геологія[ред. | ред. код]

Крутий укіс куести складається з міцного мохуваткового пласта, поверх якого залягають нуммулітові вапняки. Ці пласти мають різну міцність і руйнуються з різною швидкістю. Внаслідок цього тут добре виражені два карнизи і тераса між ними. Форми вивітрювання вапняку набувають оригінальних форм, а у вапняках на крутих схилах куести можна побачити мушлі викопних молюсків, морських їжаків та інших мешканців давнього мілководного моря, що існувало тут більше 50 млн років тому.

З оригінальних форм вивітрювання примітний 40-метровий сфінкс, нижче якого по схилу ряди тисяч природних заглиблень — прикладів стільникового вивітрювання гірських порід.

Бакла приваблює відвідувачів відслоненнями гірських порід, що стали в 1984 році об'єктом офіційної екскурсії Міжнародного геологічного конгресу, який проходив тоді в Криму. Тут проходять польову практику майбутні геологи вузів України, Росії, Білорусі і Польщі.

Печерні міста — Бакла[ред. | ред. код]

Приблизно в другій половині III століття на вершині Бакли було засновано укріплене поселення. У V—VI ст. (першій половині) тут було споруджено першу лінію його оборони, в VIII—IX сторіччях вона була посилена. Стіни захищали найвразливіший південний пологий схил. В кінці III — початку IV століть укріплення становило єдине ціле з іншим селищем, з південної сторони якого розміщувалися господарські будівлі виноробного комплексу. В VI ст. на місці виноробного комплексу побудували замок. Його оборонні споруди були складені з великих блоків вапняку на вапняному розчині. Бойові печери були розташовані під західною ділянкою цитаделі в 20-метровому обриві. До деяких з них вели люки, до інших — висічені в скелі сходи. Тут несли дозор і вели фланговий обстріл наступаючого ворога лучники і пращники. Приміщення господарського і оборонного призначення вирубувалися в мергелях та вапняках крейдяного карнизу куести. Замок був захищений ровом. Слобода і сільське поселення, які прилягали до замку, не були захищені стінами, що було характерно для феодальних комплексів середньовіччя. На місці сільського поселення часто знаходять уламки великих глиняних піфосів; в східній частині виявлено залишки гончарної печі.

Зараз на території Бакли можна побачити сліди двоповерхових тісно розташованих будинків і вузеньких вулиць, невеликого храму IX ст. До комплексу входять житлові приміщення, висічені в скелях могили, зернові ями, рештки виноградних пресів, кладки стін, залишки кріпосної стіни і башти, жолоби для збору води, сходи, печерна церква, близько 100 штучних печер, вирубаних у вапняках і розташованих в два яруси. Печери мали господарське і оборонне призначення, населення ж жило в наземних спорудах, які не збереглися.

На західній околиці Бакли збереглися залишки великої церкви і чотирикутних склепів, висічених в скелі. Це мабуть монастир. У скелях вирубані напівкруглі келії з низькими коридорами, в стінах яких видовбані ніші для світильників і лампад. Тут же знаходиться грот з настінними малюнками: фігури святих мучеників, хрести, силуети храму, кораблів і риб. Над цим церковним комплексом в виступі скелі знаходиться досить невелика печерна церква.

Недалеко від церкви, вниз за течією річечки Куба в 1970 році відкрито некрополь V—IX століть. У результаті розкопок досліджено понад 800 поховальних споруд, в основному склепів, в яких ховали з IV по XI століття н. е. У Бахчисарайському музеї представлені речі з поховань: візантійські поясна пряжка і браслет, дві фібули (що скріплюється на грудях ланцюжком), кільця, хрести, посуд з кераміки та скла.

У долині навпроти Бакли відкриті рештки трьох храмів. Найдавніший з них зведено в VIII—IX ст. В X—XI ст. було споруджено хрещатий у перерізі храм, від якого збереглися уламки арочного порталу та фрагменти фриза візантійського стилю. У XII—XIII ст. на місці храму був зведений інший, простіший.

Городище загинуло під ударами татарського війська золотоординського беклярбека Ногая в 1299 році.

Бакла вперше вивчалася співробітниками Кримського краєзнавчого музею в 1929 році, з 1961 року її вивченням займався Державний історичний музей. У пострадянський час Бакла і навколишні некрополі піддаються розграбуванню «чорними археологами».

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Вус О. В. Инженерный комплекс дозорного укрепления Бакла в VI в. // Кондаковские чтения - V. Античность – Византия – Древняя Русь / Отв. ред.-сост. Н. Н. Болгов. –– Белгород: НИУ «БелГУ», 2016. –– С. 57––62.
  • Вус О. В. Оборонна доктрина Візантії у Північному Причорномор’ї: інженерний захист Таврики та Боспора в кінці IV –– на початку VII ст. –– Львів: Тріада Плюс, 2010. –– 304 с.
  • В. Г. Ена. Заповедные ландшафты Крыма: научно-популярный очерк. — Симферополь: Издательство «Таврия», 1983. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]