Відмінності між версіями «Балканські гори»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (Вилучення зайвого шаблону координат)
Рядок 23: Рядок 23:
 
'''Балканські гори''', або '''Стара Планина''', ''Стара-Планіна'' — гори на [[Балканський півострів|Балканському півострові]], головним чином у [[Болгарія|Болгарії]], яку перетинають із захода на схід. Західні відроги у [[Республіка Македонія|Македонії]] і [[Сербія|Сербії]]. Балканські гори є продовженням [[Карпати|Карпат]], відокремлені [[Дунай|Дунаєм]].
 
'''Балканські гори''', або '''Стара Планина''', ''Стара-Планіна'' — гори на [[Балканський півострів|Балканському півострові]], головним чином у [[Болгарія|Болгарії]], яку перетинають із захода на схід. Західні відроги у [[Республіка Македонія|Македонії]] і [[Сербія|Сербії]]. Балканські гори є продовженням [[Карпати|Карпат]], відокремлені [[Дунай|Дунаєм]].
   
Довжина становить 555 км, висота гір сягає 2376 м (вершина [[Ботєв (гора)|Ботєв]]). Складені переважно кристалічними сланцями і гранітами палеозою і докембрія, а також [[мезозой]]ськими [[вапняки|вапняками]], [[пісковики|пісковиками]], [[конгломерати|конгломератами]]. Поширений [[карст]]. Через ''Стару-Планіну'' протікає річка [[Іскир]]. Вкриті лісами (бук, дуб), гірськими луками. Розвинені [[мінеральні джерела]].
+
Довжина становить 555 км, висота гір сягає 2376 м (вершина [[Ботєв (гора)|Ботєв]]). Складені переважно кристалічними сланцями і гранітами палеозою і докембрія, а також [[мезозой]]ськими [[вапняки|вапняками]], [[пісковики|пісковиками]], [[конгломерати|конгломератами]]. Поширений [[карст]]. Через ''Стару-Планіну'' протікає річка [[Іскир]]. Вкриті лісами (бук, дуб), гірськими луками. На північних схилах Балканських гір розташований природний парк
  +
[[Болгарка (природний парк)|Болгарка]]. Він займає територію центрального і східного розділі гір. Розвинені [[мінеральні джерела]].
   
 
== Основні перевали ==
 
== Основні перевали ==

Версія за 12:38, 12 червня 2018

Балканські гори
Центральні Балкани
Центральні Балкани

42°42′ пн. ш. 25°00′ сх. д. / 42.700° пн. ш. 25.000° сх. д. / 42.700; 25.000Координати: 42°42′ пн. ш. 25°00′ сх. д. / 42.700° пн. ш. 25.000° сх. д. / 42.700; 25.000
Країна Flag of Serbia.svg Сербія і Flag of Bulgaria.svg Болгарія
Розташування Болгарія Болгарія, Північна Македонія Північна Македонія, Сербія Сербія
Система Балкани
Тип гірський хребет
Висота 2 376 (вершина Ботєв) м
Площа 11 596 км²
Ідентифікатори і посилання
GeoNames, Global Geosites 792963
Балканські гори. Карта розташування: Сербія
Балканські гори
Балканські гори
Балканські гори (Сербія)
CMNS: Балканські гори на Вікісховищі
Коз'я стіна

Балканські гори, або Стара Планина, Стара-Планіна — гори на Балканському півострові, головним чином у Болгарії, яку перетинають із захода на схід. Західні відроги у Македонії і Сербії. Балканські гори є продовженням Карпат, відокремлені Дунаєм.

Довжина становить 555 км, висота гір сягає 2376 м (вершина Ботєв). Складені переважно кристалічними сланцями і гранітами палеозою і докембрія, а також мезозойськими вапняками, пісковиками, конгломератами. Поширений карст. Через Стару-Планіну протікає річка Іскир. Вкриті лісами (бук, дуб), гірськими луками. На північних схилах Балканських гір розташований природний парк Болгарка. Він займає територію центрального і східного розділі гір. Розвинені мінеральні джерела.

Основні перевали

Печери

Корисні копалини

Родовища мідних, свинцево-цинкових та залізних руд, кам'яного і бурого вугілля.

Важливий кліматорозділ між північною і південною Болгарією; у гребневій частині випадає 800—1100 мм опадів на рік, і гори протягом декількох місяців покриті снігом.

Рослинний світ

Північні, вологіші схили до висоти 1700—1800 м покриті лісами з дуба, буку, граба, а також хвойних порід. Вершини зайняті лугами (полонинами). У східній частині гір — густі листяні ліси з вічнозеленим підліском і ліанами.

Історія

Біля піку Ботев є Шипкинський перевал, місце дії Шипкинської битви в ході Російсько-Турецької війни 1877-78, яка закінчила панування Туреччини на Балканах.

Див. також

Джерела