Перегляд вихідного коду сторінки Банда (мови)

{{Otheruses}}
'''Банда'''&nbsp;— група мов чи діалектів, яку відносять до [[Убангійські мови|убангійських]].

До неї належать такі мови:
* [[банда-бамбарі ]](183000 мовців в [[ЦАР]] станом на 1996 рік<ref>{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/18/language/liy/ |title=Ethnologue |accessdate=22 лютого 2017 |archive-date=23 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170223212850/http://www.ethnologue.com/18/language/liy/ }}</ref>);
* [[банда-банда]] (102000 мовців в ЦАР станом на 1996 рік<ref>{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/18/language/bpd/ |title=Ethnologue |accessdate=22 лютого 2017 |archive-date=23 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170223211847/http://www.ethnologue.com/18/language/bpd/ }}</ref>);
* [[банда-мбрес]] (42500 мовців в ЦАР станом на 1996 рік<ref>{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/18/language/bqk/ |title=Ethnologue |accessdate=22 лютого 2017 |archive-date=23 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170223212920/http://www.ethnologue.com/18/language/bqk/ }}</ref>);
* [[банда-нделе]] (35500 мовців в ЦАР станом на 1996 рік<ref>{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/18/language/bfl/ |title=Ethnologue |accessdate=22 лютого 2017 |archive-date=23 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170223212642/http://www.ethnologue.com/18/language/bfl/ }}</ref>);
* [[середньо-південна банда]] (100000 мовців в ЦАР станом на 1996 рік<ref>{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/18/language/bjo/ |title=Ethnologue |accessdate=22 лютого 2017 |archive-date=23 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170223212237/http://www.ethnologue.com/18/language/bjo/ }}</ref>);
* [[моно (мова)|моно]] (65000 мовців в [[ДРК]] станом на 1984 рік<ref>{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/18/language/mnh/ |title=Ethnologue |accessdate=22 лютого 2017 |archive-date=23 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170223212755/http://www.ethnologue.com/18/language/mnh/ }}</ref>);
* [[південно-центральна банда]] (150000 мовців в ЦАР станом на 1996 рік<ref>{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/18/language/lnl/ |title=Ethnologue |accessdate=22 лютого 2017 |archive-date=23 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170223212217/http://www.ethnologue.com/18/language/lnl/ }}</ref>);
* [[ланґбаше]] (40000 мовців в ЦАР станом на 1996 рік<ref>{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/18/language/lna/ |title=Ethnologue |accessdate=22 лютого 2017 |archive-date=23 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170223212806/http://www.ethnologue.com/18/language/lna/ }}</ref>);
* [[мбанджа]] (352000 мовців в ДРК станом на 2000 рік<ref>{{Cite web |url=http://www.ethnologue.com/18/language/zmz/ |title=Ethnologue |accessdate=22 лютого 2017 |archive-date=23 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170223212143/http://www.ethnologue.com/18/language/zmz/ }}</ref>).

== Писемність ==
В ЦАР абетка для мов банда має наступний вигляд<ref>Hartell, Rhonda L. [https://ia800303.us.archive.org/15/items/rosettaproject_bnd_ortho-1/rosettaproject_bnd_ortho-1.pdf «Alphabets of Africa».]</ref>.

{| class="wikitable"
|valign="top"|
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
! A a || Ah ah || B b || C c || D d || E e || Eh eh || F f || G g || Gb gb || I i || Ih ih || J j || K k || Kp kp
|-
| {{IPA|/a/}} || {{IPA|/ɛ/}} || {{IPA|/b/}} || {{IPA|/t͡ʃ/}} || {{IPA|/d/}} || {{IPA|/ə/<br/>/e/}} || {{IPA|/e/}} || {{IPA|/f/}} || {{IPA|/g/}} || {{IPA|/ɡ͡b/}} || {{IPA|/i/}} || {{IPA|/ɨ/}} || {{IPA|/d͡ʒ/}} || {{IPA|/k/}} || {{IPA|/k͡p/}}
|}
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
! L l || M m || Mb mb || Mv mv || N n || Nd nd || Ng ng || Ngb ngb || Nj nj || Ny ny || Nz nz || O o || Oh oh
|-
| {{IPA|/l/}} || {{IPA|/m/}} || {{IPA|/mb/}} || {{IPA|/mv/}} || {{IPA|/n/}} || {{IPA|/nd/}} || {{IPA|/ŋg/}} || {{IPA|/ŋmɡ͡b/}} || {{IPA|/nd͡ʒ/}} || {{IPA|/ɲ/}} || {{IPA|/nz/}} || {{IPA|/o/}} || {{IPA|/ɔ/}}
|}
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
! P p || Q q || R r || S s || Sh sh || T t || U u || Uh uh || V v || Vh vh || W w || X x || Y y || Z z || Zh zh
|-
| {{IPA|/p/}} || {{IPA|/ʔ/}} || {{IPA|/ř/}} || {{IPA|/s/}} || {{IPA|/ʃ/}} || {{IPA|/t/}} || {{IPA|/u/<br/>/ʉ/}} || || {{IPA|/v/}} || {{IPA|/v̌/}} || {{IPA|/w/}} || {{IPA|/h/}} || {{IPA|/j/}} || {{IPA|/z/}} || {{IPA|/ʒ/}}
|}
{| class="wikitable" style="text-align: center;"
! Oa oa
|-
| {{IPA|/oa/}}
|}
|}
* Буква '''e''' передає звук [e] тільки після [[Середньопіднебінний приголосний|середньопіднебінних приголосних]]. В усіх інших випадках вона передає звук [ə].
* Тони передаються шляхом простановки над буквами для голосних діакритичних знаків: [[циркумфлекс]] (ˆ)&nbsp;— високий тон; [[умлаут|діарезис]] (¨)&nbsp;— середній. Низький тон позначається написанням букв для голосних без перерахованих діакритичних знаків. Якщо на один голосний припадає два тони, то на письмі пишуть дві букви для цього голосного, і над однією буквою ставлять один тон, а над другою&nbsp;— інший.

== Примітки ==

{{reflist}}

{{Писемності мов Африки}}


{{lang-stub}}

[[Категорія:Писемності Африки]]
[[Категорія:Мови Центральноафриканської Республіки]]
[[Категорія:Саваннські мови]]
{{ac}}