Банк Ямайки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:08, 22 жовтня 2020, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (додано шаблон Центральні банки)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Банк Ямайки
Штаб-квартира Кінгстон
Дата заснування 1960 рік
Президент
(голова)
Brian Wynterd
Країна Flag of Jamaica.svg Ямайка
Веб-сайт www.boj.org.jm
Валюта Ямайський долар

Банк Ямайки (англ. Bank of Jamaika) —— центральний банк Ямайки.

Історія[ред. | ред. код]

У травні 1836 року був заснований перший банк на території острова — комерційний Банк Ямайки (не має відношення до сучасного Банку Ямайки), що не випускав банкноти. Колоніальний банк, що почав операції в травні 1837 року, був першим банком, що почав випуск банкнот на Ямайці. Випускали банкноти також: створений в 1839 році і працюючий до 1848 року Плантаторський банк, створене в 1864 році і закрите в 1865 році ямайське відділення Лондонського і колоніального банку. До 1865 року монопольне положення зайняв Колоніальний банк, що влився в 1925 році до складу Барклайз банку (домініонів, колоній і заморських територій).

В кінці XIX століття почали відкриватися філії канадських банків. Першою в серпні 1889 року відкрилася філія Банку Нової Ськоттії, що почав випуск банкнот в 1900 році. Відділення Королівського канадського банку відкрите в 1911 році, Канадського імперського комерційного банку — в 1920 році. Ці банки також випускали свої банкноти.

У 1920 році випущені перші паперові грошові знаки уряду Ямайки. У 1939 році створена Валютна рада (Currency Board), в 1953 році їй передано право емісії.

У 1960 році як державний центральний банк заснований Банк Ямайки, якому передано право емісії. Банк почав операції 1 травня 1961 року[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бутаков, 1987, с. 280—282.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бутаков Д.Д., Золотаренко Е.Д., Рыбалко Г.П. Валюты стран мира: Справочник / Под ред. С. М. Борисова, Г. П. Рыбалко, О. В. Можайскова. — 5-е изд., перераб. и доп. — М. : Финансы и статистика, 1987. — 383 с. — 55 000 прим.

Посилання[ред. | ред. код]