Відмінності між версіями «Барановський Теофіл»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{у роботі}}
 
{{у роботі}}
 
{{особа}}
 
{{особа}}
'''Теофіл (Теофіль) Барановський''' (10.11.1840, с. [[Ріпнів]], циркуль Золочів (нині — Буський р-н Львів. обл.), [[Королівство Галичини та Володимирії]] — 18.07.1897, м. Львів, [[Королівство Галичини та Володимирії]]) — український інженер-технік, громадсько-культурний діяч. Співзасновник «Просвіти» і НТШ. Відповідальний редактор [[Руслан (газета)|газети «Руслан»]].
+
'''Теофіл (Теофіль) Барановський''' (10.11.1840, с. [[Ріпнів]], [[Золочівський округ]] (нині — Буський р-н Львів. обл.), [[Королівство Галичини та Володимирії]] — 18.07.1897, м. Львів, [[Королівство Галичини та Володимирії]]) — український інженер-технік, громадсько-культурний діяч. Співзасновник «Просвіти» і НТШ. Відповідальний редактор [[Руслан (газета)|газети «Руслан»]].
   
 
Закінчив реальну школу у Львові, пізніше навчався у Львівській політехніці. Від 1869 працював у Крайовому виділі намісництва у Львові, де відповідав за стан справности та консервації ремонту державних доріг на території Галичини. 1869&nbsp;— тимчасовий технічний асистент, 1872&nbsp;— етатовий (оплачуваний) асистент. 1885 року заступав крайового інженера в [[Бережани|Бережанах]]. З 1892 року&nbsp;— інженер першого класу<ref name="Романюк">Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопед. словника / ред. М.&nbsp;М.&nbsp;Романюк; НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Н.-д. центр періодики.&nbsp;— Львів, 1994.&nbsp;— Вип. 10. &nbsp;— С. 20.</ref>.
 
Закінчив реальну школу у Львові, пізніше навчався у Львівській політехніці. Від 1869 працював у Крайовому виділі намісництва у Львові, де відповідав за стан справности та консервації ремонту державних доріг на території Галичини. 1869&nbsp;— тимчасовий технічний асистент, 1872&nbsp;— етатовий (оплачуваний) асистент. 1885 року заступав крайового інженера в [[Бережани|Бережанах]]. З 1892 року&nbsp;— інженер першого класу<ref name="Романюк">Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопед. словника / ред. М.&nbsp;М.&nbsp;Романюк; НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Н.-д. центр періодики.&nbsp;— Львів, 1994.&nbsp;— Вип. 10. &nbsp;— С. 20.</ref>.
Рядок 7: Рядок 7:
 
Один із небагатьох українців Галичини, хто в 1860-х роках обіймав посаду в Крайовому комітеті Галичини. Сучасники згадують його активну позицію і громадську активність. Після другого шлюбу, з полькою Авґустою Шмидович, своїх дітей хрестив за українським обрядом<ref name="Романюк"/>.
 
Один із небагатьох українців Галичини, хто в 1860-х роках обіймав посаду в Крайовому комітеті Галичини. Сучасники згадують його активну позицію і громадську активність. Після другого шлюбу, з полькою Авґустою Шмидович, своїх дітей хрестив за українським обрядом<ref name="Романюк"/>.
   
Учасник національно-просвітницького руху українців Галичини 1860—90­-х років. Один зі засновників товарист­ва «Просвіта» у Львові 1868 року. 1889 року входив до виконавчого к­омітету у справі зведення будинку товарист­ва. Стояв біля витоків Товариства ім. Шевченка (1873; один із підписантів першого статуту товариства), з 10 травня 1891 року був членом Виділу (президії) НТШ. 1897 року був відповідальним редактором [[Руслан (газета)|газети «Руслан»]], хоча до редакційних справ не втручався<ref name="Романюк"/>.
+
Учасник національно-просвітницького руху українців Галичини 1860—90­-х років. Один зі засновників товарист­ва «Просвіта» у Львові 1868 року. 1889 року входив до виконавчого к­омітету у справі зведення будинку товарист­ва. Стояв біля витоків Товариства ім. Шевченка (1873; один із підписантів першого статуту товариства)<ref>''Ковалишин Оксана''. [http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/pedagogics/article/download/8090/8064 Освітньо-просвітницька діяльність літературного товариства імені Шевченка (1873-1892 рр.)] // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. — 2016. — Вип. 31. — С.226–233.</ref>, з 10 травня 1891 року був членом Виділу (президії) НТШ. 1897 року був відповідальним редактором [[Руслан (газета)|газети «Руслан»]], хоча до редакційних справ не втручався<ref name="Романюк"/>.
   
 
Похований на Личаківському цвинтарі<ref name="Романюк"/>.
 
Похований на Личаківському цвинтарі<ref name="Романюк"/>.

Версія за 17:31, 30 листопада 2019

Барановський Теофіл
Народився 10 листопада 1840(1840-11-10)[1]
Ріпнів, Золочівський округ
Помер 18 липня 1897(1897-07-18)[1] (56 років)
Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Діяльність інженер у цивільному будівництві, активіст, редактор
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Знання мов українська, польська і німецька
Заклад Руслан (газета)
Членство Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка і Наукове товариство імені Шевченка

Теофіл (Теофіль) Барановський (10.11.1840, с. Ріпнів, Золочівський округ (нині — Буський р-н Львів. обл.), Королівство Галичини та Володимирії — 18.07.1897, м. Львів, Королівство Галичини та Володимирії) — український інженер-технік, громадсько-культурний діяч. Співзасновник «Просвіти» і НТШ. Відповідальний редактор газети «Руслан».

Закінчив реальну школу у Львові, пізніше навчався у Львівській політехніці. Від 1869 працював у Крайовому виділі намісництва у Львові, де відповідав за стан справности та консервації ремонту державних доріг на території Галичини. 1869 — тимчасовий технічний асистент, 1872 — етатовий (оплачуваний) асистент. 1885 року заступав крайового інженера в Бережанах. З 1892 року — інженер першого класу[2].

Один із небагатьох українців Галичини, хто в 1860-х роках обіймав посаду в Крайовому комітеті Галичини. Сучасники згадують його активну позицію і громадську активність. Після другого шлюбу, з полькою Авґустою Шмидович, своїх дітей хрестив за українським обрядом[2].

Учасник національно-просвітницького руху українців Галичини 1860—90­-х років. Один зі засновників товарист­ва «Просвіта» у Львові 1868 року. 1889 року входив до виконавчого к­омітету у справі зведення будинку товарист­ва. Стояв біля витоків Товариства ім. Шевченка (1873; один із підписантів першого статуту товариства)[3], з 10 травня 1891 року був членом Виділу (президії) НТШ. 1897 року був відповідальним редактором газети «Руслан», хоча до редакційних справ не втручався[2].

Похований на Личаківському цвинтарі[2].

Примітки

  1. а б http://encyclopedia.com.ua/search_articles.php?id=198
  2. а б в г Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопед. словника / ред. М. М. Романюк; НАН України, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника, Н.-д. центр періодики. — Львів, 1994. — Вип. 10.  — С. 20.
  3. Ковалишин Оксана. Освітньо-просвітницька діяльність літературного товариства імені Шевченка (1873-1892 рр.) // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. — 2016. — Вип. 31. — С.226–233.

Джерела