Баритон: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Mykola7 (обговорення | внесок) (І більше ніхто? Скасовано останнє редагування (46.211.210.185) і відновлено версію 26575099 Стефанко1982) |
Немає опису редагування |
||
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Основні вокальні діапазони}} |
{{Основні вокальні діапазони}} |
||
'''Барито́н''' ({{lang-it|baritono}}, від {{lang-el|βαρυς}} — важкий, низький (про звук) і {{lang-el2|τονος}} — тон) — чоловічий голос, за висотою середній між [[Бас (значення)|басом]] і [[тенор]]ом. Діапазон баритону приблизно від '' |
'''Барито́н''' ({{lang-it|baritono}}, від {{lang-el|βαρυς}} — важкий, низький (про звук) і {{lang-el2|τονος}} — тон) — чоловічий голос, за висотою середній між [[Бас (значення)|басом]] і [[тенор]]ом. Діапазон баритону приблизно від ''соль'' великої [[октава|октави]] до ''соль'' першої октави. Виділяють баритони ліричні і драматичні. |
||
== Різновиди == |
== Різновиди == |
||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
== Звукові параметри == |
== Звукові параметри == |
||
Тенор-баритон звучить світло, велично, нагадує теноровий тембр, але середина і низи абсолютно баритонові. |
Тенор-баритон звучить світло, велично, нагадує теноровий [[тембр]], але середина і низи абсолютно баритонові. Ліричний баритон звучить легко, лірично, але типово баритонового відтінку. Партії, написані для цього голосу, мають найвищку [[теситура|теситуру]]. |
||
Ліричний баритон звучить легко, лірично, але типово баритонового відтінку. Партії, написані для цього голосу, мають найбільш високу [[теситура|теситуру]]. |
|||
Лірико-драматичний баритон, що має світлий, яскравий тембр і значну силу, може виконувати як ліричні, так і драматичні партії. |
Лірико-драматичний баритон, що має світлий, яскравий тембр і значну силу, може виконувати як ліричні, так і драматичні партії. |
||
Драматичний баритон — голос більш «темнішого» звучання, великої сили, потужного звучання на центральній і верхній ділянках діапазону. Партії драматичного баритона нижчі по теситурі, але в моменти кульмінації піднімаються і до граничних верхніх нот. |
Драматичний баритон — голос більш «темнішого» звучання, великої сили, потужного звучання на центральній і верхній ділянках діапазону. Партії драматичного баритона нижчі по теситурі, але в моменти кульмінації піднімаються і до граничних верхніх нот. Бас-баритон — голос, наділений рисами баса i баритона. Зазвичай має досить вільний верх, як і низ, але без профундових нот. |
||
Бас-баритон — голос, надiлений рисами баса i баритона. Зазвичай має досить вiльний верх, як і низ, але без профундових нот. |
|||
== Інші значення терміну == |
== Інші значення терміну == |
Поточна версія на 15:43, 7 лютого 2023
Основні вокальні діапазони |
Жіночі |
Чоловічі |
Барито́н (італ. baritono, від грец. βαρυς — важкий, низький (про звук) і τονος — тон) — чоловічий голос, за висотою середній між басом і тенором. Діапазон баритону приблизно від соль великої октави до соль першої октави. Виділяють баритони ліричні і драматичні.
Різновиди[ред. | ред. код]
- Ліричний баритон
- Лірико-драматичний баритон
- Драматичний баритон
Звукові параметри[ред. | ред. код]
Тенор-баритон звучить світло, велично, нагадує теноровий тембр, але середина і низи абсолютно баритонові. Ліричний баритон звучить легко, лірично, але типово баритонового відтінку. Партії, написані для цього голосу, мають найвищку теситуру.
Лірико-драматичний баритон, що має світлий, яскравий тембр і значну силу, може виконувати як ліричні, так і драматичні партії.
Драматичний баритон — голос більш «темнішого» звучання, великої сили, потужного звучання на центральній і верхній ділянках діапазону. Партії драматичного баритона нижчі по теситурі, але в моменти кульмінації піднімаються і до граничних верхніх нот. Бас-баритон — голос, наділений рисами баса i баритона. Зазвичай має досить вільний верх, як і низ, але без профундових нот.
Інші значення терміну[ред. | ред. код]
- Баритон-саксофон
- Мідний духовий інструмент, різновид туби — див. еуфоніум
- Струнний смичковий інструмент 18 століття низького регістру з 6—7 основними та 7—20 додатковими струнами (для посилення звучання).
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|