Барнаул

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Барнаул
Барнаул

Barnaul Skyline 2007.jpg

flag of Barnaul[d] coat of arms of Barnaul[d]
Прапор Герб

Координати 53°20′49″ пн. ш. 83°46′37″ сх. д.H G O

Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Алтайський край
Район Муніципальне утворення Барнаул
Внутрішній поділ
  • 5 районів
  • Мер Зубович Людмила Миколаївна
    Дата заснування 1730
    Перша згадка 1 січня 1730
    Площа 322 ± 1 км²
    Висота центру 180 ± 1 м
    Офіційна мова російська
    Населення 635 530 (2015)  
    Густота населення 1862,4  осіб/км²
    Міста-побратими Усть-Каменогорськ, Сарагоса
    Часовий пояс UTC+7, Омський час[1] і Красноярський час[1]
    Телефонний код 3852
    Поштовий індекс 656000–656999
    Автомобільний код 22
    GeoNames 1510853
    OSM пошук у Nominatim
    Офіційний сайт barnaul.org
    Барнаул. Карта розташування: Росія
    Барнаул
    Барнаул
    Барнаул (Росія)
    Барнаул. Карта розташування: Алтайський край
    Барнаул
    Барнаул
    Барнаул (Алтайський край)
    Барнаул у Вікісховищі?

    Барнау́л — місто (засноване в 1730-х роках, статус міста з 1771 року) в Росії, адміністративний центр Алтайського краю1937 року). Розташоване на півдні Західного Сибіру в місці впадіння річки Барнаулки в Об. Площа міста —939,5 км², населення — 633 301 тис. чоловік (2017 р.). Місто є 21-м за чисельністю населення в Росії. Разом з прилеглими населеними пунктами, в межах міського округу, населення Барнаула становить 681,5 тис. чоловік. Великий промисловий, культурний і освітній центр Сибіру: 9 державних вузів, 5 театрів, музеї, пам'ятки архітектури XVIII—XX століть.

    Історія

    Заснування міста

    Археологічні знахідки свідчать про те, що перші поселення на території сучасного Барнаула з'явилися ще в кам'яну добу. На території міста збереглося 63 археологічних пам'ятки. Це городища, кургани, стоянки і поселення людей з найдавніших часів до Середньовіччя, більшість з яких розташовані на лівому березі річки Об — у Нагірній частині Барнаула, в селищах Мохнатушка, Казенна Заїмка, Гоньба і Научний Городок.

    У ординську епоху, до приходу в Сибір російських переселенців, тут стояло древнє місто-фортеця Абакша. Звідси телеутами здійснювалися набіги на сусідів, а високий берег річки і ліс були природною перешкодою для ворогів.

    Офіційно роком заснування Барнаула вважають 1730, коли гірничозаводник Акінфій Демидов перевів на Алтай 200 приписних селян для закладки заводів. Однак документально підтвердженим є 1739, коли Демидовим почалося будівництво заводу по плавці міді та срібла, що стало імпульсом для розвитку поселень навколо нього. У невелике село Усть-Барнаульську кинулися переселенці і службовці з Центральної Росії і Уралу.

    Місто заснував Акинфій Демидов (16781745), російський підприємець, засновник гірничозаводської промисловості на Алтаї.

    Геральдика

    Перший герб Барнаула затверджений в 1846 році. Являє собою щит французької геральдичної форми (без корони і стрічки) із закругленими нижніми кутами і виступаючим в середині підстави вістрям. Щит розділений на 2 частини по горизонталі. Верхня частина займає одну третину щита. У ній розташований основний елемент герба (намісник герб) Томської губернії — білий кінь скаче на зеленому тлі. Кінь був символом основною тяглової і транспортної сили в гірській промисловості і сільському господарстві губернії. У нижній частині герба на блакитному тлі серед срібних гірських порід паруюча червлена (червона) доменна піч — символ сріблоплавильного виробництва. Сучасний герб прийнятий 16 листопада 1995 року. Його оригінали (кольоровий і чорно-білий малюнки) з описом зберігаються в адміністрації міста Барнаула і доступні для всіх зацікавлених осіб. На прапорі Барнаула блакитний колір символізує річку Об, на березі якої знаходиться місто. У центрі прапора розташований герб міста.

    Дореволюційний період

    16 лютого 1748 канцелярія гірського округу за згодою Кабінету її імператорської величності була перенесена з Коливані на Барнаульський завод. У 1766 році російський винахідник Іван Ползунов на березі річки Барнаулки побудував першу в Росії парову машину, а в 1771 році Барнаулу присвоєно статус «гірського міста» (за іншими даними в 1828 році). Завдяки цьому статусу, незважаючи на віддаленість від столиці, місто росло, і до 1835 року в місті проживало вже понад 9 тисяч осіб, місто забудовувалося під впливом архітектури Санкт-Петербурга. У 1764 році відкривається технічна бібліотека, 1776 — Барнаульський «театральний дім», а в 1827 — перша друкарня. П. К. Фролов організовує Краєзнавчий музей — перший музей в Сибіру. Скасування кріпацтва й виснаження природних ресурсів призвели до закриття у 1893 році Барнаульського заводу. Місто стає великим купецьким центром, з'являються інші виробництва: шкіряне, свічкове, цегельне, пивоварне, содове, шубне, лісопильне та інші.

    Фрагмент плану міста Барнаула, виконаного креслярем Є. Єрьоміним в 1894 році.

    2 травня 1917 в Барнаулі сталася сильна пожежа. Вигоріло 40 кварталів — постраждала міська архітектура, в пожежі загинули багато будівель, особливо дерев'яні споруди. Відновленню міста перешкодила Громадянська війна.

    Радянський період

    7 грудня 1917 в місті була встановлена Радянська влада, яку скинуто білогвардійцями 18 червня 1918. Остаточно Барнаул був узятий партизанською армією Юхима Мамонтова 9—11 грудня 1919 року. Білогвардійці залишили місто в надії добратися до Новомиколаївська (нині Новосибірськ). Залишатися у місті було не можна: з усіх боків йшли сили Червоної армії, а в місті партійна організація готувала повстання. Відступаючи, біла армія в районі села Тальменка потрапила в засідку, підготовлену Першою Чумишською Радянською партизанською дивізією на чолі з М. Ворожцовим (Анатолій). У 20-40-ві роки XX століття розвиток Барнаула визначалося процесами індустріалізації та колективізації. У місто переселяються мешканці сіл і малих селищ, а сам Барнаул набуває статусу центру агропромислового регіону. У 1932 році був закладений найбільший у Західному Сибіру меланжевий комбінат. У зв'язку з утворенням у 1937 році Алтайського краю Барнаулу надано статус його адміністративного центру. Під час Німецько-радянської війни в місті на постійній основі розмістилося близько ста промислових підприємств з Москви, Ленінграда, Одеси, Харкова, інших міст, окупованих німецькими військами. Вони стали основою промисловості міста. За деякими даними, близько половини патронів, використаних Червоною армією під час війни, було вироблено в Барнаулі на верстатобудівному заводі. Повоєнні роки ознаменувалися промисловим «бумом» і «потоковою» забудовою міста. У цей час територія Барнаула збільшилася більш ніж в 2 рази, а для розвитку міста та будівництва нових кварталів були обрані північне і північно-західні напрями від центру. У 1980 році указом Президії Верховної Ради СРСР місто нагороджено орденом Жовтневої Революції.

    Сучасність

    У зв'язку з розвалом СРСР і зміною політично-економічної ситуації в країні найбільші промислові підприємства міста опинилися на межі банкрутства. Барнаул з переважно промислового центру перекваліфікувався на інші сфери економіки: торгівлю, сферу послуг, будівельну та харчову промисловості. Потокову забудову замінила точкова і квартальна. Разом з тим залишаються актуальними проблеми ветхість житлового фонду та застаріла дорожня мережа міста, яка не справляється з кількістю автомобілів.

    Освіта

    В місті працює Алтайська державна педагогічна академія, Алтайський державний аграрний університет, Алтайський державний медичний університет, Алтайська академія економіки і права, Алтайська державна академія культури і мистецтв, Алтайський економіко-юридичний інститут, Барнаульський юридичний інститут МВС Росії.

    У Барнаулі фахівців з середньою спеціальною освітою готують 7 технікумів, 7 коледжів, 2 педучилища, музичне училище, медичне училище, банківська школа, школа-навчальний центр УВС. У систему освіти міста входять 110 загальноосвітніх шкіл, в їх числі: 67 ліцеїв, 7 гімназій, школа спортивного профілю, 7 шкіл-інтернатів, відкрита (змінна) загальноосвітня школа. Є 8 музичних і художніх шкіл та школа мистецтв.

    Географія

    Місто розташоване у лісостеповій зоні Західно-Сибірської рівнини, на північному сході Приобського плато, на лівому березі Обі, у місці впадання річки Барнаулки в Об. Відстань від Москви — 3419 км. Найближче велике місто — Новосибірськ (193 км). Абсолютна висоті над рівнем моря 130—250 м. Площа міста — 321 км².

    Географічні координати: 53 ° 20 'пн. ш. 83 ° 46 'в. д. (G) (O) (координати так званого «нульового кілометра», від якого відлічуються відстані в Алтайському краї). Барнаул розташований на тій же широті, що і Гамбург, Дублін, Ліверпуль, Мінськ, Петропавловськ-Камчатський, Самара і Едмонтон.

    Барнаул знаходиться в часовому поясі Омський час. Зсув відносно UTC становить +7:00. Щодо Московського часу часовий пояс має постійний зсув +3 години й позначається в Росії як MSK +3.

    Економіка

    Річка Об, Барнаул

    Демографія

    Населення міста 691000 осіб, з населеними пунктами включеними до складу міста — 812000 (2010).

    Кількість мешканців міста Барнаула у різні часи (тисячі)
    Рік 1835 1860 1897 1916 1939 1959 1967 1979 1989 2002 2005 2006
    Кількість 9,1 11,6 29,4 71,2 148,2 303,0 407,0 533,6 601,8 603,5 631,2 604,2

    Персоналії

    Див. також

    Примітки