Бартіш Михайло Ярославович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бартіш Михайло Ярославович
Бартіш Михайло Ярославович.jpg
Народився 1 березня 1941(1941-03-01) (76 років)
Alma mater механіко-математичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка
Науковий ступінь Доктор фізико-математичних наук

Михайло Ярославович Бартіш (нар. 1 березня 1941) — учений-математик. Доктор фізико-математичних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2009 р.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у селі Соколівка Буського району Львівської області. У 1957 р. закінчив Соколівську середню школу і вступив на механіко-математичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив у 1962 р. за спеціальністю «математика». У 1962–1965 рр. працював асистентом кафедри обчислювальної математики. В 1964 р. вступив в заочну аспірантуру при Інституті математики АН УРСР, а з жовтня 1965 р. переведений в очну аспірантуру, яку закінчив у січні 1968 р. З 1968 р. по 1969 р. працював на посаді ст. викладача кафедри обчислювальної математики. У травні 1968 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «обчислювальна математика». З 1969 р. по 1973 р. працював на посаді доцента кафедри обчислювальної математики (звання доцента присвоєно у 1971 р.). З 1968 р., з невеликою перервою, по 1974 р. працював заступником декана механіко-математичного факультету. З 1973 р. працює на кафедрі теорії оптимальних процесів. В період з 1973 по 1975 рр. та з 1986 по 1991 рр. — на посаді доцента кафедри, понад 25 років завідує кафедрою теорії оптимальних процесів (з 1975 р. по 1986 р. і з 1991 р. по даний час).

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Наукові інтереси: розробка нових числових методів розв'язування нелінійних функціональних рівнянь і задач на екстремум.

Має понад 150 наукових та навчально-методичних розробок, з них понад 50 у журналах з переліку ВАК України, є автором посібника: «Методи оптимізації, Теорія і алгоритми» (2006) з грифом МОН України; співавтор підручника «Дослідження операцій» у двох частинах (2007) з грифом МОН України, співавтор монографії, автор 3 навчальних видань обсягом понад 100 стор. кожне, співавтор навчального посібника «Теорія ігор» (2005). Підготував 6 кандидатів наук.

Член експертної ради ДАК при Міністерстві освіти і науки з природничих наук і математики, член експертної ради ВАК України з інформатики та кібернетики (група спеціальностей 01.05). Член спеціалізованої вченої ради К 35051.07 при Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

Джерело[ред.ред. код]

  • Академія наук вищої школи України. 1992-2010. Довідник
Науковці України Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.