Бела III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бела І (III)
угор. III. Béla
Бела І (III)
Король Галіції
2 травня 1189 — кінець 1189[1]/23 квітня 1196[2]
Коронація: 2 травня 1189[3]
Попередник: Мстислав Великий[4]
Наступник: Андраш II
Король Угорщини
1172 — 1196
Коронація: 1172
Попередник: Стефан III
Наступник: Імріх I
 
Народження: 1148[5][6]
Угорське королівство
Смерть: 23 квітня 1196
Угорське королівство
Громадянство: Угорщина
Династія: Арпади
Батько: Геза II
Мати: Єфросинія Мстиславівна
У шлюбі з: Maria Komnene[d], Agnes of Antioch[d] і Margaret of France[d]
Діти: Андрій ІІ

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Бе́ла III (угор. III. Béla, 1145 — 23 квітня 1196) — угорський король між 1172 та 1196 роками, з 1161 герцог Хорватії і Далмації.

Син Гейзи II та Єфросинії, дочки Великого князя Київського Мстислава I Величного. Онук Мстислава Великого, правнук Володимира Мономаха.

І по батьківській і по материнській лінії був нащадком Великих князів Київських. На підставі родинних зв'язків обґрунтовував свої династичні претензії на Королівство Русі.

Бела ІІІ на середньовічній мініатюрі

Біографія[ред. | ред. код]

Закладення кляштору Белою III

У травні 1162 королем проголосили Стефана III, який відправив 1163 свого молодшого брата Белу заложником до візантійського імператора Мануїла I Комнена у Константинополь, де той перехрестився на Олексія, отримав гарну освіту в Константинопольському університеті. Імператор через відсутність спадкоємця заручив його з своєю донькою Марією Комнен і надав титул деспота. Під приводом захисту прав Бели імператор розпочав війну з Угорщиною і згідно з укладеним миром від липня 1167 зайняв Хорватію і Далмацію. Марія з Антіохії 1169 народила довгоочікуваного спадкоємця Олексія, що спонукало Мануїла І розірвати заручини і одружити Белу з сестрою своєї дружини Агнесою з Антіохії.

У травні 1172, ймовірно, був отруєний 25-річний король Угорщини Іштван ІІІ, після чого помер його новонароджений син. Мануїл І допоміг йому захопити столицю Угорщини в обмін на обітницю не нападати на Візантію до смерті імператора та його сина Олексія ІІ. Королева-матір і барони противились його коронації, як і архієпископ Естергому Лукас. Папа Олександр ІІІ доручив архієпископу Калоча коронувати 13 січня 1173 Белу ІІІ. Він відіслав королеву-матір у Палестину і ув'язнив молодшого брата Гейзу, якому вдалось втекти до Леопольда V Австрійського. Разом чеським князем він атакував Австрію, змусивши герцога видати брата.

Після смерті імператора Мануїла І повернув до Угорщини Срем, Хорватію і Далмацію (1180). Після вбивства 1183 імператора Олексія ІІ Комніна він захопив у Візантії Белград, землі у Болгарії. Для замирення Бела ІІІ видав 1185 доньку Марію-Маргариту за імператора Ісаака ІІ Ангела. Через Угорщину 1189 у Третій хрестовий похід пройшли німецькі війська імператора Священної Римської імперії Фрідріха І Барбаросси, які Бела ІІІ забезпечив провіантом, домовлявся про їхнє проходження через терени Візантії і відправив з ними двотисячний загін з братом Гейзою.

У 1188 Бела, скориставшись конфліктом між галицьким князем Володимиром Ярославичем і боярами, захопив Галич і проголосив себе «королем Галичини». Залишив у Галичині намісником свого сина Андрія. 1189 року галицьке боярство об'єдналось з Володимиром і вигнало загарбників.

За підтримки візантійського імператора Бела ІІІ запровадив в управлінні країною візантійські порядки і звичаї, 1181 року ввів при дворі канцелярію для запису наданих привілеїв і розпоряджень, 1182 року коронував сина Імре для гарантування йому трону. За його правління в Угорщині розпочали зводити готичні споруди.

Діти[ред. | ред. код]

Саркофаг Бели ІІІ

1. Заручений з Марією Комнен

2. Агнеса Антіохійська (1154—1184), донька князя Антіохії Рене де Шатійона і Констанції, народила 8 дітей:

  • Імре (1174—1204) — король Угорщини з 1182
  • Саламон (помер у дитинстві)
  • Андрій ІІ (1177—1235) — титулярний король Галичини, король Угорщини з 1205
  • Стефан (помер у дитинстві)
  • Незнана донька

3. Після смерті Агнеси з Антіохії одружився 1186 з Маргаритою, донькою короля Франції Людовика VII Капетинга і Констанції Кастильської, вдовою Генріха Плантагенета. Шлюб був бездітним.

Родовід[ред. | ред. код]

Бела III веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Геза I,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
Алмос,
принц угорський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія
 
 
 
 
 
 
 
Бела II,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Святополк Ізяславич,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
Предслава,
українська княжна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Варвара Комніна
 
 
 
 
 
 
 
Геза II,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марко Петріславович,
Сербський князь
 
 
 
 
 
 
 
Урош I,
Великий жупан Сербії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Угарка,,
княжна
 
 
 
 
 
 
 
Олена,
принцеса Сербська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Костянтин Діоген,
Візантійський імператор
 
 
 
 
 
 
 
Анна Діогенеса,
донька Візайнтійського імператора
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Theodora Komnena
 
 
 
 
 
 
 
Бела III,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Всеволод Ярославич,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
Володимир Мономах,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія-Анастасія Мономах,
Візантійська князівна
 
 
 
 
 
 
 
Мстислав Великий,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гарольд II Ґодвінсон,
Король Англії
 
 
 
 
 
 
 
Ґіта Вессекська
донька короля Англії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Едіт
 
 
 
 
 
 
 
Єфросинія Мстиславівна,
українська княжна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Завид,
Новгородський урядник
 
 
 
 
 
 
 
Дмитро Завидович,
Новгородський урядник
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідома
 
 
 
 
 
 
 
Любава
українська княжна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
невідома
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Література[ред. | ред. код]

  • Európa uralkodói, В-во Maecenas, 1999, ISBN 963-645-053-6
  • Kristó Gyula. Die Arpaden-Dynastie: die Geschichte Ungarns von 895 bis 1301. В-во Corvina, Budapest, 1993, ISBN 963-13-3857-6 (німецька мова}

Посилання[ред. | ред. код]

Герб Бели ІІІ
  • Генеалогічне дерево Арпадів. Спадкоємці Альмоша [2]
  • Бела ІІІ [3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. реальний правитель
  2. титулярний правитель
  3. [1]
  4. обґрутовував свої династичні претензії на трон Галіції тим, що він був рідний онук Мстислава Великого
  5. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119277301 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  6. The Peerage
Попередник
Стефан III
Coat of arms of Hungary.svg Король Угорщини
1172-1196
Coat of arms of Hungary.svg Наступник
Імріх I
Попередник
титул оскаржувався іншими претендентами
Alex K Halych-Volhynia.svg Король Галичини і Володимерії
1188-1189 — фактичний
1189-1196 — титулярний
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Андраш II