Белград: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Відкинуто редагування 2A00:23C7:DC8F:3901:F8AF:83DB:6D8:A40F (обговорення) до зробленого Elserbio00)
Мітки: Відкіт Скасовано
м (Відкинуто редагування Q-bit array (обговорення) до зробленого 2A00:23C7:DC8F:3901:F8AF:83DB:6D8:A40F)
Мітка: Відкіт
 
Рядок 187: Рядок 187:
{{Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб}}
{{Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб}}
{{Дунай}}
{{Дунай}}
{{Serbia-geo-stub}}

[[Категорія:Міста Сербії]]
[[Категорія:Міста Сербії]]
[[Категорія:Міста-мільйонники Європи]]
[[Категорія:Міста-мільйонники Європи]]

Поточна версія на 09:02, 3 липня 2022

Місто Белград
Small Coat of Arms Belgrade.svg Flag of Belgrade, Serbia.svg
Герб Белграда Прапор Белграда
Фото-колаж Белграду
Фото-колаж Белграду
Основні дані
Країна Сербія Сербія
Засноване 3 століття до н.е.
Агломерація 1 659 440
Населення 1 233 796 (2014)
Густота населення 556 осіб/км²
Поштові індекси 11000
Часовий пояс UTC+1
Літній час UTC+2
Автомобільний код BG
Географічні координати 44°49′14″ пн. ш. 20°27′44″ сх. д. / 44.82056° пн. ш. 20.46222° сх. д. / 44.82056; 20.46222Координати: 44°49′14″ пн. ш. 20°27′44″ сх. д. / 44.82056° пн. ш. 20.46222° сх. д. / 44.82056; 20.46222
Висота над рівнем моря 116,75 м
Місцева влада
Мер міста Александар Шапич
Вебсторінка http://www.beograd.rs
Карта
Белград (Сербія)
Белград
Белград

Commons-logo.svg Белград у Вікісховищі

Панорама Белграда з фортеці Калемегдан
Будинок Сербської скупшини в Белграді

Белгра́д[1], Белґра́д[2][3], Білгород[4] (серб. Београд, Beograd) — столиця та найбільше місто Сербії. Розташоване біля злиття річок Сави на Дунаю та на стику Тисо-Дунайської низовини й Балканського півострова. Населення — бл. 1,7 млн осіб, що є майже четвертою частиною населення Сербії.

Передача назви[ред. | ред. код]

На початку XX століття назву міста передавали українською як Беоґра́д[5][6]. Ще раніше «Руска граматика» радила писати «Білград»[7] (що було етимологічно виправдано).

Історія міста[ред. | ред. код]

Белград веде свою історію з III століття до н. е., коли кельти заснували на місці злиття річок Сава та Дунай своє останнє поселення Сінгідунум. У I столітті до н. е. Белград захопили римляни.

Слов'яни вперше оселилися у фортеці в VII ст. й назвали її Београд. У IX ст. місто захопили болгари, у XII ст. — мадяри, як зруйнували його й побудували нове, що отримало назву Земун. Через деякий час Земун був знищений візантійцями та на каміннях споруджена белградська фортеця.

Сербським місто стає за часи правління короля Драгутина з династії Неманичів у XIII ст., столицею  — за часи деспота Стефана Лазаревича у XV ст.

У 1521 році Белград завоювали турки, і він став одним із важливих центрів Османської імперії на Балканському півострові.

Унаслідок повстання сербів (1806 та 1815) під керівництвом Карагеоргія місто було визволене і знов стало столицею Сербського князівства.

Докладніше: Карагеоргій

У бурхливому минулому Белград завойовувало 40 армій і 38 разів він був наново відбудований з попелу.[джерело?]

З 1918 року — столиця Об'єднаного королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. Югославії).

У роки Другої світової війни Белград був розбомблений та окупований німцями. 20 жовтня 1944 року звільнений частинами Радянської армії та Народно-визвольної армії Югославії.

Географія та клімат[ред. | ред. код]

Белград стоїть на місці, де річка Сава впадає в Дунай. Більша частина міста лежить на правому березі річки Сави, на лівому — новий район.

Клімат — помірно континентальний. Середні температури січня — від −3 до +9 °C, липня — від +18 до +25 °C.

Клімат Белграда
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 18,4 23,9 24,9 31,4 34,2 38,2 43,2 40,2 40,1 33,7 25,0 20,2 43,2.
Середній максимум, °C 4,6 6,0 12,4 19,1 23,3 26,8 29,7 29,3 24,1 18,7 12,5 6,2 17,4
Середня температура, °C 2,2 3,1 8,5 14,3 18,3 21,9 24,3 23,9 19,3 14,5 9,1 4,0 13,6
Середній мінімум, °C −0,1 0,3 4,5 9,6 13,4 17,0 19,0 18,5 14,4 10,0 5,6 1,7 8,5
Абсолютний мінімум, °C −26,5, −25,5 −14,7 −3,4 −0,4 3,8 8,4 6,7 0,6 −13 −14 −19 −26,5
Норма опадів, мм 61 61 57 41 71 94 57 76 46 48 52 58 722
Джерело: Weather Online

Економіка[ред. | ред. код]

У Белграді та його передмістях (Земун, Железник, Раковиця тощо) зосереджені важливі економічні й сільськогосподарські потужності, знаходяться підприємства різних галузей машинобудівної, текстильної, шкіряно-взуттєвої, хімічної, деревообробної, поліграфічної та харчової промисловості. Переважають середні та невеликі підприємства. Значно поширене кустарне виробництво.

Транспорт[ред. | ред. код]

Белград має першорядне транспортне значення як важливий залізничний вузол і місце перетину основних автомагістралей. Тут міститься міжнародний річковий порт, аеропорт та телекомунікаційний центр. Планують будівництво метро.

Освіта[ред. | ред. код]

Основні наукові й освітні заклади столиці: Сербська академія наук, Белградський університет (1808), Вища технічна школа, ряд інститутів, Народна бібліотека (300 тис. томів).

Культура[ред. | ред. код]

Давні стіни міста бачили кельтів та римлян, готів та франків, слов'ян та турків. Так тут виникла химерна суміш східної та західної культур.

Наразі Белград — столиця сербської культури, освіти та науки. У місті сконцентровано найбільше число установ національного значення з галузі науки та мистецтва. Тут розташовані Сербська академія наук і мистецтв, заснована в 1886 році як Сербська королівська академія, Національна бібліотека Сербії, що з'явилася в 1832  році, Національний музей, заснований в 1841 р., Національний театр, заснований у 1869  році, Музей Ніколи Тесли.

Пам'ятник Арчибальдові Райсу. Топчидерський парк

У Белграді знаходяться найважливіші пам'ятки сербської архітектури (Храм Святого Сави, Калемегдан із Белградською фортецею тощо), пам'ятки культури та інші нерухомі культурні цінності, а також численні археологічні розкопки зі зразками матеріальної культури, що свідчать про високорозвинену цивілізацію та культуру на території Белграда від праісторії дотепер.

У місті багато парків, найвідоміший із них  — Топчидер[sr], у якому розміщена Резиденція князя Милоша. У центрі Белграда зосереджені визначні споруди XIXXX ст. — будинок Народної Скупщини, Національний театр, ратуша, готель «Метрополь» та інші.

Одним із найвідоміших сербських реп-гуртів є «Београдски синдикат».

Персоналії[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. § 114. Правопис складних і складених географічних назв. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 16 січня 2018. 
  2. Белґрад [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
  3. Белґрад [Архівовано 17 січня 2018 у Wayback Machine.] // Універсальний словник-енциклопедія
  4. Діло [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.]. — 1884. — С. 3.
  5. беоґрад // Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов).
  6. беоґрад // Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич).
  7. Ukrainian Language Stack Exchange. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 9 березня 2019. 
  8. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]