Відмінності між версіями «Бельгія»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 51: Рядок 51:
 
Населення Бельгії складається з двох груп: [[фламандці]]в (бл. 5 млн ос., [[1958]]), що населяють північні та центральні провінції Бельгії (Західна і Східна Фландрія, Фламандський Брабант, Антверпен, Лімбург) та розмовляють [[нідерландська мова|нідерландською]], і валлонців (бл. 4 млн ос.), що живуть у південних провінціях (Ено, Намюр, Льєж, Люксембург) і своїми говірками близькі до північних французів. Крім того, у Бельгії живуть італійці (бл. 161,5 тис. ос., [[1954]]), французи (бл. 55,3 тис. ос., [[1954]]), нідерландці (понад 49,7 тис. ос., [[1954]]). Невелика [[німецькомовна громада Бельгії]] проживає на сході країни у провінції [[Льєж (провінція)|Льєж]].
 
Населення Бельгії складається з двох груп: [[фламандці]]в (бл. 5 млн ос., [[1958]]), що населяють північні та центральні провінції Бельгії (Західна і Східна Фландрія, Фламандський Брабант, Антверпен, Лімбург) та розмовляють [[нідерландська мова|нідерландською]], і валлонців (бл. 4 млн ос.), що живуть у південних провінціях (Ено, Намюр, Льєж, Люксембург) і своїми говірками близькі до північних французів. Крім того, у Бельгії живуть італійці (бл. 161,5 тис. ос., [[1954]]), французи (бл. 55,3 тис. ос., [[1954]]), нідерландці (понад 49,7 тис. ос., [[1954]]). Невелика [[німецькомовна громада Бельгії]] проживає на сході країни у провінції [[Льєж (провінція)|Льєж]].
   
Історично Бельгія була частиною області, відомої як [[Нижні країни]], регіон дещо більший за нинішню групу країн [[Бенілюкс|Бенелюксу]], яка також включала частини Північної Франції та Західної Німеччини. Її назва походить від латинського слова ''Belgica'', на честь римської провінції ''Gallia Belgica''. З кінця середньовіччя до [[XVII століття|17 століття]] територія Бельгії була процвітаючим і космополітичним центром комерції та культури. У період з [[XVI століття|16]] по початку [[XIX століття|19 століття]], Бельгія служила полем битви між багатьма європейськими державами, заслуживши цим прізвисько "Поле битви Європи", репутацію, підкріплену обома [[Світова війна|світовими війнами]]. Країна виникла у 1830 році після [[Бельгійська революція|Бельгійської революції]], в результаті якої Бельгія відділилася від [[Нідерланди|Нідерландів]].
+
Історично Бельгія була частиною області, відомої як [[Нижні країни]], край дещо більший за нинішню групу країн [[Бенілюкс|Бенелюксу]], яка також включала частини Північної Франції та Західної Німеччини. Її назва походить від латинського слова ''Belgica'', на честь римської провінції ''Gallia Belgica''. З кінця середньовіччя до [[XVII століття|17 століття]] територія Бельгії була космополітичним центром процвітання комерції та культури. У період з [[XVI століття|16]] по початку [[XIX століття|19 століття]], Бельгія слугувала полем битви між багатьма європейськими державами, заслуживши цим прізвисько "Поле битви Європи", репутацію, підкріплену обома [[Світова війна|світовими війнами]]. Країна виникла у 1830 році після [[Бельгійська революція|Бельгійської революції]], в результаті якої Бельгія відділилася від [[Нідерланди|Нідерландів]].
   
У Бельгії живуть дві основні мовні групи чи спільноти: голландськомовне, переважно [[фламандська громада]], яка становить близько 59 відсотків населення, і [[Французька громада Бельгії|франкомовна громада]], яка становить близько 40 відсотків усіх бельгійців. Невелика [[Німецькомовна громада Бельгії|німецькомовна громада]], котра налічує близько одного відсотка, існує в Східних кантонах. Регіон столиці Брюсселя офіційно є двомовним (французька та голландська), хоча французька мова є домінуючою. Мовне різноманіття Бельгії та пов'язані з цим політичні конфлікти відображаються на її політичній історії та складній системі управління, що складається з шести різних урядів.
+
У Бельгії мешкають дві основні мовні групи чи спільноти: голландськомовне, переважно [[фламандська громада]], яка становить близько 59 відсотків населення, і [[Французька громада Бельгії|франкомовна громада]], яка становить близько 40 відсотків усіх бельгійців. Невеличка [[Німецькомовна громада Бельгії|німецькомовна громада]], котра налічує близько одного відсотка, існує в Східних кантонах. Регіон столиці Брюсселя офіційно є двомовним (французька та голландська), хоча французька мова є домінантною. Мовне різноманіття Бельгії та пов'язані з цим політичні конфлікти відбиваються на її політичній історії та складній системі врядування, що складається з шести різних урядів.
   
Бельгія приймала участь у [[Промислова революція|промисловій революції]]<ref name="Fitzmaurice">{{cite web|title=New Order? International models of peace and reconciliation—Diversity and civil society|author=Fitzmaurice, John|year=1996|publisher=Democratic Dialogue ''Northern Ireland's first think tank'', Belfast, Northern Ireland, UK|url=http://cain.ulst.ac.uk/dd/report9/report9d.htm|accessdate=12 серпня 2007|archive-url=https://web.archive.org/web/20110513081653/http://cain.ulst.ac.uk/dd/report9/report9d.htm|archive-date=13 травня 2011|dead-url=no|last=|first=|date=|website=|language=англійською}}</ref><ref name="EUbusiness">{{cite web|title=Belgium country profile|date=27 серпня 2006|publisher=EUbusiness, Richmond, UK|url=http://www.eubusiness.com/Belgium/belgium-country-profile/|accessdate=12 серпня 2007|archive-url=https://web.archive.org/web/20091007053429/http://www.eubusiness.com/Belgium/belgium-country-profile|archive-date=7 жовтня 2009|dead-url=no|last=|first=|website=|language=англійською}}</ref> і протягом [[XX століття|20 століття]] володіла низкою колоній в Африці.<ref name="Karl">{{cite web|title=Chapter 27. The Age of Imperialism (Section 2. The Partition of Africa)|work=World History II|author=Karl, Farah|author2=Stoneking, James|year=1999|publisher=Appomattox Regional Governor's School (History Department), Petersburg, Virginia, USA|accessdate=16 August 2007|url=http://www.args.k12.va.us/academics/history/Stoneking/chapters/world2/world27.pdf|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070925221249/http://www.args.k12.va.us/academics/history/Stoneking/chapters/world2/world27.pdf|archivedate=25 September 2007|deadurl=yes}}</ref> Друга половина [[XX століття|20 століття]] ознаменувалася зростаючою напругою між голландськомовними та франкомовними громадянами, що живилася різницями у мові та культурі та нерівним економічним розвитком [[Фландрія|Фландрії]] та [[Валлонія|Валлонії]]. Цей постійний антагонізм призвів до декількох далекосяжних реформ, в результаті яких у період з [[1970]] по [[1993]] роки відбувся перехід від [[Унітарна держава|унітарного]] до [[Федеративна держава|федеративного]] устрою. Незважаючи на реформи, напруженість між групами збереглася, якщо не зросла; є значний сепаратизм, особливо серед [[Фландрія|фламандцв]]; існують суперечливі закони про мову, наприклад, муніципалітети з мовними пільгами;<ref name="UCL">{{cite web|title=Bilingual island in Flanders|work=UCL|author=Buoyant Brussels|url=https://www.ucl.ac.uk/dutchstudies/an/SP_LINKS_UCL_POPUP/SPs_english/brussels/eiland.html|accessdate=5 червня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160524135618/http://www.ucl.ac.uk/dutchstudies/an/SP_LINKS_UCL_POPUP/SPs_english/brussels/eiland.html|archive-date=24 травня 2016|dead-url=no|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=англійською}}</ref> і формування коаліційного уряду після федеральних виборів у червні 2010 рок зайняло 18 місяців у, що є ссвітовим рекордом.<ref>{{cite news|url=http://www.expatica.com/be/news/belgian-news/belgian-government-sworn-in-ending-18-month-crisis_193630.html|title=Belgian government sworn in, ending 18-month crisis|date=6 December 2011|accessdate=8 грудня 2011|work=[[Expatica]]|archive-url=https://web.archive.org/web/20140202144509/http://www.expatica.com/be/news/belgian-news/belgian-government-sworn-in-ending-18-month-crisis_193630.html|archive-date=2 лютого 2014|dead-url=no|last=|first=|language=англійською}}</ref> Рівень безробіття у [[Валлонія|Валлонії]] більше ніж удвічі вищий, ніж у [[Фландрія|Фландрії]], яка процвітала після війни.<ref>{{cite web|url=https://www.ft.com/content/c45dfbd4-7349-11e5-bdb1-e6e4767162cc|title=Subscribe to read|website=Financial Times|access-date=19 червня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170809172755/https://www.ft.com/content/c45dfbd4-7349-11e5-bdb1-e6e4767162cc|archive-date=9 серпня 2017|dead-url=no|last=|first=|date=|publisher=|language=англійсокою|accessdate=}}</ref>
+
Бельгія брала участь у [[Промислова революція|промисловій революції]]<ref name="Fitzmaurice">{{cite web|title=New Order? International models of peace and reconciliation—Diversity and civil society|author=Fitzmaurice, John|year=1996|publisher=Democratic Dialogue ''Northern Ireland's first think tank'', Belfast, Northern Ireland, UK|url=http://cain.ulst.ac.uk/dd/report9/report9d.htm|accessdate=12 серпня 2007|archive-url=https://web.archive.org/web/20110513081653/http://cain.ulst.ac.uk/dd/report9/report9d.htm|archive-date=13 травня 2011|dead-url=no|last=|first=|date=|website=|language=англійською}}</ref><ref name="EUbusiness">{{cite web|title=Belgium country profile|date=27 серпня 2006|publisher=EUbusiness, Richmond, UK|url=http://www.eubusiness.com/Belgium/belgium-country-profile/|accessdate=12 серпня 2007|archive-url=https://web.archive.org/web/20091007053429/http://www.eubusiness.com/Belgium/belgium-country-profile|archive-date=7 жовтня 2009|dead-url=no|last=|first=|website=|language=англійською}}</ref> і протягом [[XX століття|20 століття]] володіла низкою колоній в Африці.<ref name="Karl">{{cite web|title=Chapter 27. The Age of Imperialism (Section 2. The Partition of Africa)|work=World History II|author=Karl, Farah|author2=Stoneking, James|year=1999|publisher=Appomattox Regional Governor's School (History Department), Petersburg, Virginia, USA|accessdate=16 August 2007|url=http://www.args.k12.va.us/academics/history/Stoneking/chapters/world2/world27.pdf|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070925221249/http://www.args.k12.va.us/academics/history/Stoneking/chapters/world2/world27.pdf|archivedate=25 September 2007|deadurl=yes}}</ref> Друга половина [[XX століття|20 століття]] ознаменувалася зростанням напруги між голландськомовними та франкомовними громадянами, що живилася різницями у мові та культурі та нерівним економічним розвитком [[Фландрія|Фландрії]] та [[Валлонія|Валлонії]]. Цей постійний антагонізм призвів до декількох далекосяжних реформ, в результаті яких у період з [[1970]] по [[1993]] роки відбувся перехід від [[Унітарна держава|унітарного]] до [[Федеративна держава|федеративного]] устрою. Незважаючи на реформи, напруженість між групами збереглася, якщо не зросла; є значний сепаратизм, особливо серед [[Фландрія|фламандцв]]; існують суперечливі закони про мову, наприклад, муніципалітети з мовними пільгами;<ref name="UCL">{{cite web|title=Bilingual island in Flanders|work=UCL|author=Buoyant Brussels|url=https://www.ucl.ac.uk/dutchstudies/an/SP_LINKS_UCL_POPUP/SPs_english/brussels/eiland.html|accessdate=5 червня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160524135618/http://www.ucl.ac.uk/dutchstudies/an/SP_LINKS_UCL_POPUP/SPs_english/brussels/eiland.html|archive-date=24 травня 2016|dead-url=no|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=англійською}}</ref> і формування коаліційного уряду після федеральних виборів у червні 2010 рок зайняло 18 місяців у, що є світовим рекордом.<ref>{{cite news|url=http://www.expatica.com/be/news/belgian-news/belgian-government-sworn-in-ending-18-month-crisis_193630.html|title=Belgian government sworn in, ending 18-month crisis|date=6 December 2011|accessdate=8 грудня 2011|work=[[Expatica]]|archive-url=https://web.archive.org/web/20140202144509/http://www.expatica.com/be/news/belgian-news/belgian-government-sworn-in-ending-18-month-crisis_193630.html|archive-date=2 лютого 2014|dead-url=no|last=|first=|language=англійською}}</ref> Рівень безробіття у [[Валлонія|Валлонії]] більше ніж удвічі вищий, ніж у [[Фландрія|Фландрії]], яка процвітала після війни.<ref>{{cite web|url=https://www.ft.com/content/c45dfbd4-7349-11e5-bdb1-e6e4767162cc|title=Subscribe to read|website=Financial Times|access-date=19 червня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170809172755/https://www.ft.com/content/c45dfbd4-7349-11e5-bdb1-e6e4767162cc|archive-date=9 серпня 2017|dead-url=no|last=|first=|date=|publisher=|language=англійсокою|accessdate=}}</ref>
   
 
Бельгія є однією з шести країн-засновників [[Європейський Союз|Європейського Союзу]], а її столиця, [[Брюссель]] — місто, що в якому знаходиться [[Європейська комісія|Європейська Комісія]], [[Рада Європейського Союзу]] та [[Європейська рада]], а також має одне з двох міст, де знаходиться [[Європейський парламент|Європейський Парламент]] (інше — [[Страсбург]]). Бельгія також є членом-засновником [[Єврозона|Єврозони]], [[НАТО]], [[Організація економічного співробітництва та розвитку|ОЕСР]] та [[Світова організація торгівлі|СОТ]], а також частиною тристороннього Союзу [[Бенілюкс|Бенелюксу]] та [[Шенгенська зона|Шенгенської зони]]. У Брюсселі знаходиться кілька офіційних інституцій ЄС, а також штаб-квартира багатьох великих міжнародних організацій, таких як [[НАТО]].
 
Бельгія є однією з шести країн-засновників [[Європейський Союз|Європейського Союзу]], а її столиця, [[Брюссель]] — місто, що в якому знаходиться [[Європейська комісія|Європейська Комісія]], [[Рада Європейського Союзу]] та [[Європейська рада]], а також має одне з двох міст, де знаходиться [[Європейський парламент|Європейський Парламент]] (інше — [[Страсбург]]). Бельгія також є членом-засновником [[Єврозона|Єврозони]], [[НАТО]], [[Організація економічного співробітництва та розвитку|ОЕСР]] та [[Світова організація торгівлі|СОТ]], а також частиною тристороннього Союзу [[Бенілюкс|Бенелюксу]] та [[Шенгенська зона|Шенгенської зони]]. У Брюсселі знаходиться кілька офіційних інституцій ЄС, а також штаб-квартира багатьох великих міжнародних організацій, таких як [[НАТО]].
   
Бельгія — розвинена країна з економікою з високим рівнем доходу. Крана має дуже високий рівень життя, якість життя<ref>{{cite web|url=https://www.numbeo.com/quality-of-life/rankings_by_country.jsp|title=Quality of Life Index by Country 2017 Mid-Year|website=www.numbeo.com|access-date=28 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20180123014301/https://www.numbeo.com/quality-of-life/rankings_by_country.jsp|archive-date=23 січня 2018|dead-url=no}}</ref>, хорошу систему охорони здоров'я<ref>{{cite web|url=http://www.who.int/healthinfo/paper30.pdf|title=Health index |publisher=World Health Organization|archive-url=https://web.archive.org/web/20110805022057/http://www.who.int/healthinfo/paper30.pdf|archive-date=5 серпня 2011|dead-url=no}}</ref>, та освіти<ref>{{cite web|url=http://hdr.undp.org/en/content/education-index|title=Education index {{!}} Human Development Reports|website=hdr.undp.org|access-date=28 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20180104212133/http://hdr.undp.org/en/content/education-index|archive-date=4 січня 2018|dead-url=no}}</ref>, і класифікується як "дуже високий" в [[Індекс людського розвитку|Індексі людського розвитку]].<ref>{{cite web|url=http://hdr.undp.org/sites/default/files/2016_human_development_report.pdf|title=Human Development Report 2016|publisher=undp.org|archive-url=https://web.archive.org/web/20170327135240/http://hdr.undp.org/sites/default/files/2016_human_development_report.pdf|archive-date=27 березня 2017|dead-url=no}}</ref> Бельгія також належить до однієї з найбезпечніших або наймиролюбніших країн світу.<ref>{{cite web|url=https://reliefweb.int/sites/reliefweb.int/files/resources/GPI-2017-Report-1.pdf|title=Global Peace Index 2017|publisher=reliefweb.int|archive-url=https://web.archive.org/web/20171228232513/https://reliefweb.int/sites/reliefweb.int/files/resources/GPI-2017-Report-1.pdf|archive-date=28 грудня 2017|dead-url=no}}</ref>
+
Бельгія — країна з розвиненою економікою і високим рівнем доходу. Крана має дуже високий рівень життя, якість життя<ref>{{cite web|url=https://www.numbeo.com/quality-of-life/rankings_by_country.jsp|title=Quality of Life Index by Country 2017 Mid-Year|website=www.numbeo.com|access-date=28 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20180123014301/https://www.numbeo.com/quality-of-life/rankings_by_country.jsp|archive-date=23 січня 2018|dead-url=no}}</ref>, хорошу систему охорони здоров'я<ref>{{cite web|url=http://www.who.int/healthinfo/paper30.pdf|title=Health index |publisher=World Health Organization|archive-url=https://web.archive.org/web/20110805022057/http://www.who.int/healthinfo/paper30.pdf|archive-date=5 серпня 2011|dead-url=no}}</ref>, та освіти<ref>{{cite web|url=http://hdr.undp.org/en/content/education-index|title=Education index {{!}} Human Development Reports|website=hdr.undp.org|access-date=28 December 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20180104212133/http://hdr.undp.org/en/content/education-index|archive-date=4 січня 2018|dead-url=no}}</ref>, і класифікується як "дуже високий" в [[Індекс людського розвитку|Індексі людського розвитку]].<ref>{{cite web|url=http://hdr.undp.org/sites/default/files/2016_human_development_report.pdf|title=Human Development Report 2016|publisher=undp.org|archive-url=https://web.archive.org/web/20170327135240/http://hdr.undp.org/sites/default/files/2016_human_development_report.pdf|archive-date=27 березня 2017|dead-url=no}}</ref> Бельгія також належить до однієї з найбезпечніших або наймиролюбніших країн світу.<ref>{{cite web|url=https://reliefweb.int/sites/reliefweb.int/files/resources/GPI-2017-Report-1.pdf|title=Global Peace Index 2017|publisher=reliefweb.int|archive-url=https://web.archive.org/web/20171228232513/https://reliefweb.int/sites/reliefweb.int/files/resources/GPI-2017-Report-1.pdf|archive-date=28 грудня 2017|dead-url=no}}</ref>
   
 
== Географія ==
 
== Географія ==
Рядок 68: Рядок 68:
 
'''Географічне положення'''&nbsp;— знаходиться у Західній [[Європа|Європі]], на узбережжі [[Північне море|Північного моря]]. На південному заході межує з Францією, на сході з [[Люксембурґ]]ом і [[ФРН|Німеччиною]], на північному сході з Нідерландами; на північному заході міститься [[Північне море]]. На північному заході прибережні рівнини, у центральній частині&nbsp;— пагорби; пагорби й ліси на південному сході; [[Арденський ліс]]; річка [[Шельда]] (Схелде).
 
'''Географічне положення'''&nbsp;— знаходиться у Західній [[Європа|Європі]], на узбережжі [[Північне море|Північного моря]]. На південному заході межує з Францією, на сході з [[Люксембурґ]]ом і [[ФРН|Німеччиною]], на північному сході з Нідерландами; на північному заході міститься [[Північне море]]. На північному заході прибережні рівнини, у центральній частині&nbsp;— пагорби; пагорби й ліси на південному сході; [[Арденський ліс]]; річка [[Шельда]] (Схелде).
   
Поверхня переважно низовинна, з поступовим підвищенням на південний схід. Прибережна смуга Північного моря найбільш понижена, вкрита піщаними [[дюна]]ми і відгороджена [[дамба]]ми, що захищають від повеней райони [[польдер]]ів&nbsp;— низовинних угідь. На півночі і північному заході Бельгії&nbsp;— пласка Фландрська низовина, яка на сході переходить у невисоке (до 80 м) [[плато]] Кемпен. У середній частині Бельгії переважають хвилясті плато (80—180 м). На південному сході&nbsp;— древній (герцинський) масив Арденни (г. [[Ботранж]], 674 м). З корисних копалин промислове значення мають: поклади кам'яного вугілля (запаси понад 6&nbsp;млрд т в районах [[Монс]]—[[Шарлеруа]]—[[Льєж]] і Кемпен), [[фосфорити|фосфоритів]], каолінів, будматеріалів.
+
Поверхня переважно низовинна, з поступовим підвищенням на південний схід. Прибережна смуга Північного моря найбільш понижена, вкрита піщаними [[дюна]]ми і відгороджена [[дамба]]ми, що захищають від повеней райони [[польдер]]ів&nbsp;— низовинних угідь. На півночі і північному заході Бельгії&nbsp;— пласка Фландрська низовина, яка на сході переходить у невисоке (до 80 м) [[плато]] Кемпен. У середній частині Бельгії переважають хвилясті плато (80—180 м). На південному сході&nbsp;— стародавній (герцинський) масив Арденни (г. [[Ботранж]], 674 м). З корисних копалин промислове значення мають: поклади кам'яного вугілля (запаси понад 6&nbsp;млрд т в районах [[Монс]]—[[Шарлеруа]]—[[Льєж]] і Кемпен), [[фосфорити|фосфоритів]], каолінів, будматеріалів.
   
[[Клімат]] Бельгії помірно теплий, морський. Пересічні температури січня +3, +4°, липня + 18, +19°. Переважають західні вітри; значна хмарність. Опадів 750—800&nbsp;мм на рік (в Арденнах&nbsp;— до 1500 мм).
+
[[Клімат]] Бельгії помірно теплий, морський. Звичайні температури січня +3, +4°, липня + 18, +19°. Переважають західні вітри; значна хмарність. Опадів 750—800&nbsp;мм на рік (в Арденнах&nbsp;— до 1500 мм).
   
 
У Бельгії дуже густа сітка річок. На півдні Бельгії протікає [[Маас (річка)|Маас]] та його притока [[Самбр]], [[Урт]]. Річки середньої, і північної Бельгії&nbsp;— Шельда (Схелде) з притоками Лісом (Леє), Дендером, на Пн. Зх.—р. Ейзер. Ґрунти на півночі Бельгії переважно бурі лісові, у Кемпені й Арденнах підзолисті. Ліси, головним чином дубові й букові, займають 19,7 % площі Бельгії.
 
У Бельгії дуже густа сітка річок. На півдні Бельгії протікає [[Маас (річка)|Маас]] та його притока [[Самбр]], [[Урт]]. Річки середньої, і північної Бельгії&nbsp;— Шельда (Схелде) з притоками Лісом (Леє), Дендером, на Пн. Зх.—р. Ейзер. Ґрунти на півночі Бельгії переважно бурі лісові, у Кемпені й Арденнах підзолисті. Ліси, головним чином дубові й букові, займають 19,7 % площі Бельгії.

Версія за 17:30, 9 серпня 2019

Королівство Бельгія
Koninkrijk België
Royaume de Belgique
Königreich Belgien

Прапор Герб
Девіз: Єдність дає силу
Гімн: Державний Гімн Бельгії
Розташування Бельгії
Столиця
(та найбільше місто)
Брюссель
Офіційні мови нідерландська, французька, німецька
Форма правління федеративна парламентська конституційна монархія
 - Король Філіп I
 - Прем'єр-міністр Шарль Мішель
Вступ до ЄС 25 березня, 1957
Площа
 - Загалом 32 547 км² (?)
 - Внутр. води 6,4% %
Населення
 - оцінка 2014  11 161 600 (?)
 - Густота 367 осіб/км² (?)
ВВП (ПКС) ? р., оцінка
 - Повний ? (?)
 - На душу населення 30700 EUR (?)
Валюта Євро (EUR)
Часовий пояс CET (UTC+1)
Коди ISO 3166 BE / BEL
Домен .be
Телефонний код +32
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Бельгія

Бе́льгія (нід. België МФА[ˈbɛlɣijə], фр. Belgique, МФА[bɛl.ʒik] нім. Belgien), офіційна назва: Королі́вство Бе́льгія — суверенна держава у Західній Європі. На півночі омивається Північним морем, на суходолі межує на півночі з Нідерландами, на сході — з Німеччиною і Люксембургом, на півдні — з Францією. Площа країни — 30 528 км² (139 місце у світі), населення — трохи більше 11,4 млн. осіб. За густотою населення (367 ос. на 1 км²) Бельгія посідає одне з перших місць у світі. Столиця та найбільше місто — Брюссель (нід. Brussel, фр. Bruxelles), населення якого становить 1,2 млн осіб. Серед інших великих міст слід виділити Антверпен, Левен, Мехелен, Гент, Брюгге та Льєж.

Населення Бельгії складається з двох груп: фламандців (бл. 5 млн ос., 1958), що населяють північні та центральні провінції Бельгії (Західна і Східна Фландрія, Фламандський Брабант, Антверпен, Лімбург) та розмовляють нідерландською, і валлонців (бл. 4 млн ос.), що живуть у південних провінціях (Ено, Намюр, Льєж, Люксембург) і своїми говірками близькі до північних французів. Крім того, у Бельгії живуть італійці (бл. 161,5 тис. ос., 1954), французи (бл. 55,3 тис. ос., 1954), нідерландці (понад 49,7 тис. ос., 1954). Невелика німецькомовна громада Бельгії проживає на сході країни у провінції Льєж.

Історично Бельгія була частиною області, відомої як Нижні країни, край дещо більший за нинішню групу країн Бенелюксу, яка також включала частини Північної Франції та Західної Німеччини. Її назва походить від латинського слова Belgica, на честь римської провінції Gallia Belgica. З кінця середньовіччя до 17 століття територія Бельгії була космополітичним центром процвітання комерції та культури. У період з 16 по початку 19 століття, Бельгія слугувала полем битви між багатьма європейськими державами, заслуживши цим прізвисько "Поле битви Європи", репутацію, підкріплену обома світовими війнами. Країна виникла у 1830 році після Бельгійської революції, в результаті якої Бельгія відділилася від Нідерландів.

У Бельгії мешкають дві основні мовні групи чи спільноти: голландськомовне, переважно фламандська громада, яка становить близько 59 відсотків населення, і франкомовна громада, яка становить близько 40 відсотків усіх бельгійців. Невеличка німецькомовна громада, котра налічує близько одного відсотка, існує в Східних кантонах. Регіон столиці Брюсселя офіційно є двомовним (французька та голландська), хоча французька мова є домінантною. Мовне різноманіття Бельгії та пов'язані з цим політичні конфлікти відбиваються на її політичній історії та складній системі врядування, що складається з шести різних урядів.

Бельгія брала участь у промисловій революції[1][2] і протягом 20 століття володіла низкою колоній в Африці.[3] Друга половина 20 століття ознаменувалася зростанням напруги між голландськомовними та франкомовними громадянами, що живилася різницями у мові та культурі та нерівним економічним розвитком Фландрії та Валлонії. Цей постійний антагонізм призвів до декількох далекосяжних реформ, в результаті яких у період з 1970 по 1993 роки відбувся перехід від унітарного до федеративного устрою. Незважаючи на реформи, напруженість між групами збереглася, якщо не зросла; є значний сепаратизм, особливо серед фламандцв; існують суперечливі закони про мову, наприклад, муніципалітети з мовними пільгами;[4] і формування коаліційного уряду після федеральних виборів у червні 2010 рок зайняло 18 місяців у, що є світовим рекордом.[5] Рівень безробіття у Валлонії більше ніж удвічі вищий, ніж у Фландрії, яка процвітала після війни.[6]

Бельгія є однією з шести країн-засновників Європейського Союзу, а її столиця, Брюссель — місто, що в якому знаходиться Європейська Комісія, Рада Європейського Союзу та Європейська рада, а також має одне з двох міст, де знаходиться Європейський Парламент (інше — Страсбург). Бельгія також є членом-засновником Єврозони, НАТО, ОЕСР та СОТ, а також частиною тристороннього Союзу Бенелюксу та Шенгенської зони. У Брюсселі знаходиться кілька офіційних інституцій ЄС, а також штаб-квартира багатьох великих міжнародних організацій, таких як НАТО.

Бельгія — країна з розвиненою економікою і високим рівнем доходу. Крана має дуже високий рівень життя, якість життя[7], хорошу систему охорони здоров'я[8], та освіти[9], і класифікується як "дуже високий" в Індексі людського розвитку.[10] Бельгія також належить до однієї з найбезпечніших або наймиролюбніших країн світу.[11]

Географія

Лісовий пейзаж Арденн
Докладніше: Географія Бельгії

Географічне положення — знаходиться у Західній Європі, на узбережжі Північного моря. На південному заході межує з Францією, на сході з Люксембурґом і Німеччиною, на північному сході з Нідерландами; на північному заході міститься Північне море. На північному заході прибережні рівнини, у центральній частині — пагорби; пагорби й ліси на південному сході; Арденський ліс; річка Шельда (Схелде).

Поверхня переважно низовинна, з поступовим підвищенням на південний схід. Прибережна смуга Північного моря найбільш понижена, вкрита піщаними дюнами і відгороджена дамбами, що захищають від повеней райони польдерів — низовинних угідь. На півночі і північному заході Бельгії — пласка Фландрська низовина, яка на сході переходить у невисоке (до 80 м) плато Кемпен. У середній частині Бельгії переважають хвилясті плато (80—180 м). На південному сході — стародавній (герцинський) масив Арденни (г. Ботранж, 674 м). З корисних копалин промислове значення мають: поклади кам'яного вугілля (запаси понад 6 млрд т в районах МонсШарлеруаЛьєж і Кемпен), фосфоритів, каолінів, будматеріалів.

Клімат Бельгії помірно теплий, морський. Звичайні температури січня +3, +4°, липня + 18, +19°. Переважають західні вітри; значна хмарність. Опадів 750—800 мм на рік (в Арденнах — до 1500 мм).

У Бельгії дуже густа сітка річок. На півдні Бельгії протікає Маас та його притока Самбр, Урт. Річки середньої, і північної Бельгії — Шельда (Схелде) з притоками Лісом (Леє), Дендером, на Пн. Зх.—р. Ейзер. Ґрунти на півночі Бельгії переважно бурі лісові, у Кемпені й Арденнах підзолисті. Ліси, головним чином дубові й букові, займають 19,7 % площі Бельгії.

Історія

Докладніше: Історія Бельгії

Стародавні часи

У стародавні часи на території Бельгії жило кельтське плем'я белгів. У 57 до н. е. територію Бельгії завоював Юлій Цезар і включив її до складу Римської імперії. У 3 ст. до Бельгії вторглись германські племена франків і фризів. Белги були частково винищені франками, а частково злилися з ними. У ранньому середньовіччі Бельгія перебувала у складі франкської держави. За Верденським договором 843 територію теперішньої Бельгії було поділено по річці Шельді на дві частини: західна відійшла до Франції, східна — до Лотарингії.

У 13—14 століттях територія Бельгії була ареною запеклої боротьби між Англією і Францією. У середині 15 століття стала володінням бургундських герцогів.

14771516 територія теперішньої Бельгії, або Південні Нідерланди, належала разом з рештою Нідерландів імперії Габсбургів, а 15161713 — Іспанії. Після війни за Іспанську спадщину, за Утрехтським миром 1713, територія була приєднана до Австрії і знову включена до складу імперії Габсбургів як Австрійські Нідерланди.

18 століття

Наприкінці 18 століття у Австрійських Нідерландах розвинулись металургійна, кам'яновугільна, шерстяна, шовкова, скляна та інші галузі промисловості, зміцніла буржуазія як політична сила.

1789 внаслідок буржуазної революції австрійці були вигнані. 11 січня 1790 проголошена незалежна держава — Сполучені Штати Бельгії, але 1791 Австрія відновила свою владу над Бельгією.

1795 французький термідоріанський конвент проголосив приєднання Бельгії до Франції. У колишніх Австрійських Нідерландах були ліквідовані пережитки феодальних відносин, зменшено вплив католицької церкви на економічне і політичне життя країни.

19 століття

Після падіння імперії Наполеона колишні Австрійські Нідерланди рішенням Віденського конгресу 1814—1815 було злучено з Нідерландами в єдине королівство — Сполучені Нідерланди під владою нідерландського короля Вільгельма І.

Внаслідок революції 1830 та десятиденної кампанії 1831 за підтримки Франції Бельгія здобула незалежність.

Наприкінці 19 століття, завдяки наявності природних багатств і вільних капіталів, подальшому посиленню експлуатації населення метрополії і колонії Бельгійського Конго1885), Бельгія швидко перетворюється в індустріальну країну.

1885 — у Бельгії утворилася робітнича партія; у 1886, 1889, 1890 рр. відбулися великі страйки вуглекопів, що супроводилися сутичками робітників з поліцією й урядовим військом; у загальних політичних страйках 1893, 1902 і 1913 взяло участь близько 1 млн робітників.

20 століття

Під час Першої світової війни Бельгія була окупована німецькими військом.

У 1-й третині ХХ століття у Бельгії запровадили загальне виборче право для чоловіків, 8-годинний робочий день, підвищили пенсії.

Світова економічна криза 1929—1933 охопила всі галузі бельгійської економіки; кількість безробітних зросла до 300 тисяч осіб.

У роки Другої світової війни Бельгія була окупована військами гітлерівської Німеччини.

1948 — Бельгія увійшла до Західного союзу, а 1949 — до Північно-Атлантичного союзу.

1955 Бельгія підписала Паризькі угоди, а 1957 — договір про т. з. Спільний європейський ринок та Євратом.

Перших заходів до регіональної автономії було вжито 1971, 1974 й 1980, коли було створено регіональні асамблеї для Фландрії, Валлонії й Брюсселя. 1992 було оголошено про введення федеративного ладу.

Політика

Vlaamse Gemeenschap in Belgium.svg
Фламандська громада
(нідерландськомовна)
Communauté française in Belgium.svg
Французька громада
(французькомовна)
Deutschsprachige Gemeinschaft in Belgium.svg
Німецькомовна громада
Flemish Region in Belgium.svg
Фландрія
Walloon Region in Belgium.svg
Валлонія

Brussels-Capital Region in Belgium.svg
Брюссельський столичний регіон

Бельгія — конституційна монархія. Глава держави — король, який затверджує закони, має право розпускати парламент, призначає міністрів та суддів всіх інстанцій. Законодавча влада у країні належить парламентові, що складається з палати представників і сенату. Члени парламенту (за винятком частини сенаторів, яких обирають ради провінцій і сам сенат) обираються громадянами Бельгії віком від 18 років. Обраними до палати представників можуть бути особи, які досягли 25 років, а до сенату — 40 років. У Бельгії діє пропорційна виборча система. Згідно з конституцією 1831, виконавча влада належить королю, фактично вона здійснюється урядом. Місцевими справами за конституцією Бельгії відають виборні провінціальні та комунальні ради і призначувані королем губернатори, комісари та бургомістри.

Голова держави — король Філіп I з 21 липня 2013.

Участь у міжнародних організаціях: Бельгія бере участь у багатьох міжнародних організаціях, зокрема СОТ, ООН, ЄКА, ЄМС, ЄІБ, ЄС, МБРР, МВФ, МФКК, НАТО, ОБСЄ, ОЕСР.

Політична криза 2007—2011

Після останніх федеральних виборів, які пройшли 10 червня 2007 р., ліберальній та соціально-християнській партіям так і не вдалося створити національний (федеральний) уряд країни. За всю свою політичну історію Бельгія вперше переживала таку складну ситуацію.

Філіп I

Через 6 місяців після виборів нарешті досягнута домовленість, і у грудні 2007 р. створено Перехідний уряд, який очолив колишній прем'єр-міністр Гі Вергофстадт.

20 березня 2008 р., через 9 місяців перемовин, прем'єр-міністром обрано Іва Летерма і сформовано новий уряд.

15 липня 2008 І. Летерм подає у відставку (дарма що Король Бельгії Альберт ІІ не дав свою згоду на це), і країна знову поринає у невизначеність. Політична криза триває: повноваження чинного уряду продовжуються лише за умови значних обмежень, дати розгляду гарячих питань відтягуються, у тому числі щодо проведення дострокових виборів у 2009 р. спільно з черговими регіональними та парламентськими. Ів Летерм пропонує відставку уряду двічі, 19 та 22 грудня 2008 р., і під час другої доповіді Король Альберт ІІ нарешті дає згоду.

30 грудня 2008 р. Прем'єр-міністром Бельгії став Герман Ван Ромпей. Склад Кабінету міністрів залишився у цілому без змін, окрім трьох осіб: віце-прем'єр-міністром, міністром внутрішніх справ призначено Гвідо Де Падта, міністром юстиції — Стефана Деклерка, міністром державної служби та державних підприємств став Стівен Ванакере.

Детальніше у статті Політична криза в Бельгії (2007-2011).

Економіка

Докладніше: Економіка Бельгії

Бельгія — високорозвинена індустріальна країна. Основні галузі економіки: інжиніринг і металургія, моторобудівна, харчова, хімічна, текстильна, вугільна, нафтова та скляна промисловість.

Грошова одиниця — євро

Експорт: залізо, сталь, текстиль, нафтохімікати, пластмаси, діаманти, транспортні засоби;

Див. також

Адміністративний устрій

Бельгія поділяється на 3 регіони: Брюссельський столичний (власне Брюссель і 18 приміських громад), Валлонія, Фландрія, які діляться на 10 провінцій (по 5 у Фландрії й Валлонії), а провінції — на громади.

Демографія

Докладніше: Населення Бельгії
  • 1990 — 9,895 млн.
  • 2002 — 10,2 млн. (за відомостями перепису)

Культура

Докладніше: Культура Бельгії

Офіційні мови — нідерландська, французька й німецька. На півночі, у Фландрії, розмовляють здебільшого нідерландською (55 % населення країни); на півдні, у Валлонії — французькою (32 %); 11 % бельгійців двомовні; на самому сході Валлонії — німецька (0,6 %). У Брюссельському регіоні розмовляють французькою й нідерландською мовами. У Фландрії за офіційну мову править тільки нідерландська, у Валлонії — французька (на землях Німецькомовної громади ще й німецька), а в Брюсселі за офіційні вважають французьку та нідерландську мови.

Релігія

Конституція Бельгії гарантує свободу віросповідання. Більшість віруючих (близько 75 % населення) — католики. Офіційно визнані також іслам (250 тис. осіб), протестантство (близько 70 тис. осіб), юдаїзм (35 тис. осіб), англіканство (40 тис. осіб), православ'я (20 тис. осіб). Протестанти живуть в основному в Брабанті та Генті. Єврейська громада зосереджена в Брюсселі та Антверпені.

Інше

Державний прапор Королівства Бельгії складається з чорної, жовтої й червоної доземних смуг. Чорний колір символізує силу, жовтий означає зрілість, повноту сили, що їх досягають мудрістю. Червоний — символ перемоги, досягнутої внаслідок виявленої хоробрості, мужності й жертовності. Прапор схвалено 1831 року.

Державний герб Королівства Бельгії зображено як чорного щита, приладнаного на схрещених скіпетрах, на тлі щита зображено лева — символ влади. Щит увінчано князівською короною — символом монархічного ладу Бельгії. Внизу на червоній стрічці напис: «У єднанні — сила».

Гімн Бельгії (французька мова):

Ô Belgique, ô mère chérie,
À toi nos cœurs, à toi nos bras,
À toi notre sang, ô Patrie !
Nous le jurons tous, tu vivras !
Tu vivras toujours grande et belle: Et ton invincible unité
Aura pour devise immortelle :
Le Roi, la Loi, la Liberté !
Aura pour devise immortelle :
Le Roi, la Loi, la Liberté !
Le Roi, la Loi, la Liberté !
Le Roi, la Loi, la Liberté !

Національне свято — 21 липня.

Див. також

Література

Посилання

протока Ла-Манш Нідерланди Нідерланди Нідерланди Нідерланди
Франція Франція Gray compass rose.svg Німеччина Німеччина
Франція Франція Франція Франція Люксембург Люксембург
  1. Fitzmaurice, John (1996). New Order? International models of peace and reconciliation—Diversity and civil society (англійською). Democratic Dialogue Northern Ireland's first think tank, Belfast, Northern Ireland, UK. Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 12 серпня 2007. 
  2. Belgium country profile (англійською). EUbusiness, Richmond, UK. 27 серпня 2006. Архів оригіналу за 7 жовтня 2009. Процитовано 12 серпня 2007. 
  3. Karl, Farah; Stoneking, James (1999). Chapter 27. The Age of Imperialism (Section 2. The Partition of Africa). World History II. Appomattox Regional Governor's School (History Department), Petersburg, Virginia, USA. Архів оригіналу за 25 September 2007. Процитовано 16 August 2007. 
  4. Buoyant Brussels. Bilingual island in Flanders. UCL (англійською). Архів оригіналу за 24 травня 2016. Процитовано 5 червня 2016. 
  5. Belgian government sworn in, ending 18-month crisis. Expatica (англійською). 6 December 2011. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 8 грудня 2011. 
  6. Subscribe to read. Financial Times (англійсокою). Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 19 червня 2017. 
  7. Quality of Life Index by Country 2017 Mid-Year. www.numbeo.com. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 28 December 2017. 
  8. Health index. World Health Organization. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. 
  9. Education index | Human Development Reports. hdr.undp.org. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 28 December 2017. 
  10. Human Development Report 2016. undp.org. Архів оригіналу за 27 березня 2017. 
  11. Global Peace Index 2017. reliefweb.int. Архів оригіналу за 28 грудня 2017.