Божевільні (телесеріал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:10, 6 жовтня 2017, створена 185.17.127.251 (обговорення) (Німенованіе фільму)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Божевільні
Mad Men
Божевільні .jpg
Телеканал(и) США AMC
Жанр драма
Формат зображення HDTV
Тривалість серії 47 хвилин
Ідея Метью Вейнер
У головних ролях Джон Гемм
Елізабет Мосс
Джон Слеттері
Вінсент Картайзер
Дженьюері Джонз
Крістіна Гендрікс
Брайан Батт
Майкл Ґладіс
Країна-виробник США США
Мова оригіналу англійська
Перший показ 19 липня 200717 травня 2015
Кількість серій 92 (7 сезонів)

«Божевільні» (англ. Mad Men) — американський драматичний телесеріал, створений Метью Вейнером. Прем'єра відбулася 19 липня 2007 року на кабельному телеканалі АМС, продюсерами шоу стали Lionsgate Television. Після семи сезонів і 92 серій, останній епізод серіалу вийшов 17 травня 2015 року[1].

Сюжет розгортається в 1960-х роках, у вигаданому рекламному агентстві «Стерлінґ Купер» на Медісон-авеню в Нью-Йорку. Як указано у першому епізоді серіалу, назва «Mad Men» — це сленговий термін, створений у 1950-х роках рекламодавцями з Медісон-авеню. У центрі сюжету — талановитий креативний директор агентства Дон Дрейпер (Джон Гемм) та люди з його життя. Сюжет фокусується на веденні бізнесу, особистому житті персонажів, зміні моди та соціальних норм протягом десятиліття.

Під час виходу серіал отримав широке визнання критиків за сценарій, акторську майстерність, історичну достовірність; шоу завоювало безліч нагород, на початок 2010 року серіал отримав 4 нагороди «Золотий глобус», а також 38 інших премій у 59 номінаціях[2].

Найменування фільму[ред.ред. код]

Дослівний зміст перекладу фільму, згідно сюжету серіалу — Люди з Медісон-авеню, — при використанні короткої просторечной форми в слові «мэд» (англ. mad), що походить від топоніма Медісон-авеню (англ. Madison Avenue).

Виробництво[ред.ред. код]

Концепція[ред.ред. код]

У 2000 році, працюючи штатним сценаристом для «Бекера», Метью Вайнер написав перший варіант сценарію пілотного епізоду шоу, яке пізніше назвуть «Божевільні». Телевізійний продюсер Девід Чейз покликав Вайнера працювати сценаристом у його серіалі «Клан Сопрано» від HBO, після того, як прочитав цей сценарій у 2002 році. «Він [сценарій] був захопливий та в ньому було щось нове», сказав Чейз. «Там був такий собі [Вайнер], хто написав оповідання про рекламу в 1960-х роках, і дивився на нещодавню американську історію через цю призму». Вайнер і його представники в індустрії розваг та ICM намагалися продати пілотний сценарій каналу HBO і Showtime, але з цього нічого не вийшло. Через відсутність відповідного каналу, який би зацікавився сценарієм, проект застопорився на роки, поки менеджер з команди Вайнера, Іра Ліс, не запропонувала його віце-президенту з розвитку каналу AMC Христині Уейн. «Клан Сопрано» завершував свій фінальний сезон, і кабельний канал став шукати нове шоу для показу. За словами президента AMC, «канал шукав хорошу ідею для запуску свого першого оригінального телесеріалу, і ми поставили на те, що якість буде переважати над популярними шаблонами».

Вплив[ред.ред. код]

Вайнер назвав Альфреда Хічкока, як людину, яка зробила основний вплив на стиль серіалу, особливо відзначивши його фільм «На північ через північний захід»; також він назвав режисера Вонга Карвая через його музику, мізансцен і редакційного стилю. Вайнер зазначив в інтерв'ю, що «Чортова служба в госпіталі Меш» і «Щасливі дні», два телевізійних шоу 1970-х років про 1950-ті роки, служать свого роду «лакмусовим папірцем для культури» і способом «нагадати людям, що вони мають неправильне уявлення про минуле, про будь-яке минуле». Він також заявив, що «„Божевільні“ є в деякому роді мильною версією „Західного крила“, якщо не „Клану Сопрано“».

Актори та персонажі[ред.ред. код]

  • Дон Дрейпер (Джон Гемм) — креативний директор і молодший партнер рекламного агентства «Стерлінґ Купер». Головна дійова особа серіалу. Постійно п'є і курить, з темним минулим, досяг успіху в рекламному бізнесі. Одружений на Елізабет «Бетті» Дрейпер і батько двох дітей, постійно зраджує дружині. Справжнє ім'я Дрейпера — Річард «Дік» Вітмен; під час Корейської війни він викрав особистість лейтенанта Дона Дрейпера, що був убитий на очах Вїтмена. Дрейпер мав бути відправлений додому, тому Дік, замінивши свій та його армійські жетони, знайшов спосіб розпочати нове життя.
  • Пеґі Олсон (Елізабет Мосс) — спочатку молода секретарка Дона Дрейпера. Серіал розпочинається з того, як вона починає роботу в агентстві. Та вже у першому сезоні Пеґі починає підійматися по кар'єрній драбині, що є нонсенсом, адже надворі 1960-ті роки, і про права жінок ніхто і чути не хоче. Її кар'єрний шлях — одна із головних сюжетних ліній серіалу.
  • Піт Кембелл (Вінсент Картайзер) — амбіційний молодий чоловік із відомої старої сім'ї. Намагається піднятися по кар'єрі усіма шляхами, одного разу навіть йдучи на шантаж. Проте не всі його плани спрацьовують. Заздрить значно старшому за нього Дону Дрейперу, здається, ніби намагається бути таким, як він, не розуміючи, що сам є зовсім іншою людиною.
  • Бетті Дрейпер (уроджена Хофстад) (Дженьюері Джонс) — дружина Дона Дрейпера та мати їхніх спільних дітей. Виросла у Філадельфії, закінчила коледж Брін-Мор. Уперше зустріла Дона, коли працювали моделлю на Манхеттені і вийшла за нього заміж незабаром після цього. На початку серіалу вони з дітьми живуть в Оссінінґу, місті неподалік від Нью-Йорка. Поступово починає підозрювати чоловіка у зрадах.
  • Роджер Стерлінґ (Джон Слеттері) — на початок серіалу, один із двох старших партнерів у «Стерлінґ Купер». Його батько разом зі своїм другом Бертом Купером заснував їхнє агентство. Роджер — ветеран Другої світової війни, одружений бабій та розпусник.
  • Джоан Холловей (Крістіна Гендрікс) — офіс-менеджер і керівник секретарів у «Стерлінґ Купер». Дуже приваблива, вона є значно розумнішою, аніж здається на перший погляд, та на відміну від Пеґі, Джоан хоче, аби мужчини бачили її об'єктом сексуальних мрій. На початок серіалу вона мала довгостроковий роман із заміжнім Роджером Стерлінґом.

Сезони[ред.ред. код]

Номер сезону Кількість серій Прем'єра сезону Кінець сезону
1 13 19 липня 2007 18 жовтня 2007
2 13 27 липня 2008 26 жовтня 2008
3 13 13 серпня 2009 8 листопада 2009
4 13 25 липня 2010 17 жовтня 2010
5 13 25 березня 2012 10 червня 2012
6 13 7 квітня 2013 23 червня 2013
7 (Частина 1) 7 13 квітня 2014 25 травня 2014
7 (Частина 2) 7 5 квітня 2015 17 травня 2015

Серіал в Україні[ред.ред. код]

Прем'єра в Україні — 11 квітня 2011 року (телеканал «Мега»). Були показані лише перші два сезони. Ролі озвучили Наталія Поліщук, Анатолій Пашнін, Дмитро Гаврилов.

Реакція[ред.ред. код]

«Божевільні» отримали високу оцінку критиків із самого моменту прем'єри; серіал, як правило, включений критиками в списки видатних телесеріалів всіх часів. Американський інститут кіномистецтва вибрав шоу як один з десяти найкращих телесеріалів з 2007, 2008, 2009, 2010 та 2012 років (у 2011 році не вийшло жодного епізоду «Божевільних»); він був названий найкращим телевізійним шоу в 2007 році за версією Асоціації телевізійних критиків і декількох національних видань, в тому числі Chicago Tribune, The New York Times, Pittsburgh Post-Gazette, Time і TV Guide. На сайті Metacritic перший сезон має рейтинг 77/100; другий сезон набрав 88/100; третій сезон отримав 87/100; в четвертому сезоні рейтинг досяг 92/100; п'ятий сезон набрав 89/100; шостий сезон отримав 88/100; перша частина сьомого сезону має рейтинг 85/100, а друга частина сьомого сезону набрала 83/100. У 2013 році TV Guide поставив шоу на п'яте місце в списку з шістдесяти великих драм всіх часів, а в списку 101-го серіалу, знятого за найкращим сценарієм, за версією Гільдії сценаристів США, серіал зайняв сьому сходинку. Роб Шефілд з Rolling Stone назвав «Божевільних» «найбільшим серіалом всіх часів і народів».

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Катастрофа рейсу 1-ї авіакомпанії American Airlines, що грала ключову роль у другому епізоді другого сезону справді відбулася під час зустрічі астронавта Джона Глена; при цьому загинуло 95 людей.
  • Наприкінці 8-го епізоду 5 сезону звучить пісня The Beatles «Tomorrow Never Knows». За її використання творці виплатили 250 тисяч доларів. Це перший та єдиний на сьогодні випадок, коли студійний запис цієї британської групи був використаний в телесеріалів.
  • Компанія H.J. Heinz використала в реальній рекламній компанії ідею засновану на пітчі із 6-го сезону серіалу. До виходу реклами з'явився прес-реліз, де говориться: «Компанія „Передай Heinz“, створена Доном Дрейпером, дібралася до реалізації 50 років. Але зараз вона точно так свіжа, як і в день своєї презентації». Пітч представляв собою фотографії їжі на білому фоні: чізбургер, картопля та стейк. Над ними красувався напис «Передай Heinz». В компанії підкреслили, що викупили права на ідею в творців серіалу та заказали рекламному агентству David перезняти гасла із серіалу, так як унікальні файли не збереглися.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]