Борщівка (Лановецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Борщівка
Борщівка.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Лановецький
Рада/громада Борщівська
Код КОАТУУ 6123881501
Облікова картка село Борщівка 
Основні дані
Засноване 1430
Населення 1 197
Територія 1.560 км²
Густота населення 767.31 осіб/км²
Поштовий індекс 47410
Телефонний код +380 3549
Географічні дані
Географічні координати 49°55′11″ пн. ш. 25°56′29″ сх. д. / 49.91972° пн. ш. 25.94139° сх. д. / 49.91972; 25.94139Координати: 49°55′11″ пн. ш. 25°56′29″ сх. д. / 49.91972° пн. ш. 25.94139° сх. д. / 49.91972; 25.94139
Водойми Горинь
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Ланівці
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 47410, с. Борщівка
Карта
Борщівка. Карта розташування: Україна
Борщівка
Борщівка
Борщівка. Карта розташування: Тернопільська область
Борщівка
Борщівка

Борщівка у Вікісховищі?

Борщі́вка — село Лановецького району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі річки Горинь, на півночі району. Населення становить  — 1170 осіб (2003).

Було адміністративним центром Борщівської сільської ради. Від вересня 2016 року ввійшло у склад Борсуківської сільської громади.

Історія[ред. | ред. код]

На території села виявлено поселення черняхівської культури та рештки давньоруського городища XIIXIII століть.

Відоме з XV століття.

У 1943 році у Борщівці відбувся бій між УПА та німцями.

Церква і мироточиві ікони[ред. | ред. код]

Дерев'яний храм Різдва Пресвятої Богородиці датований 1894 роком. Деякі ікони церкві дісталися з попереднього храму, спорудженого в селі 1749 року, який згорів ще наприкінці ХІХ сторіччя.

9 серпня 2014 року в храмі замироточила й почала самооновлюватись ікона святих Кирила і Мефодія, врятована зі старої церкви. Свого часу цю ікону парафії Борщівки подарувала молода жінка з роду художників Агафія Закидальська. Зробила вона це якраз перед тим як, досягнувши повноліття, піти у монастир.

Першим оновлення ікони побачив церковний староста Іван Друзь: «Я приклонився до ікони, і як тільки підняв голову, то перше, що привернуло мою увагу, це очі Мефодія. Вони були такими ясними, що аж світилися. А на бороді стало чітко видно кожну волосинку, хоча до цього вона зливалася з полотном»[1].

Згодом того ж року самооновлюватись почала ще й інша ікона — Розп'яття Ісуса Христа.

Відтак, церква у Борщівці стала одним з паломницьких центрів, а щонеділі у церкві Різдва Пресвятої Богородиці відправляють літургію та акафіст за здоров'я святих Кирила і Мефодія.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1968), облаштовано партизанську стоянку на місці рейду з'єднання С. Ковпака (1985; кам'яна).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Я. Горошка, бібліотека, ФАП, Будинок культури, відділення зв'язку.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У Борщівці народилися:

У Борщівці провів дитячі роки Олександр Вільчинський;— письменник, журналіст, науковець, громадський діяч

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «На Лановеччині дивом оновлюються ікони» // Ірина Кошіль. «НОВА Тернопільська газета», 10-16 вересня 2014 року
  2. Із циклу: «Афганці» — Герої Радянського Союзу": Горошко Ярослав Павлович (рос.)

Література[ред. | ред. код]