Бостон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Бостон
англ. Boston
Boston Collage 4 750px.jpg
Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 42°21′29″ пн. ш. 71°03′49″ зх. д. / 42.35806° пн. ш. 71.06361° зх. д. / 42.35806; -71.06361Координати: 42°21′29″ пн. ш. 71°03′49″ зх. д. / 42.35806° пн. ш. 71.06361° зх. д. / 42.35806; -71.06361

Країна Flag of the United States.svg США
Штат Массачусетс
Дата заснування 7 вересня
Рік заснування 1630 (387 років)
Місто з 1822
Висота центру 43 м
Населення 636 479  (2012)
Густота населення 4 980 осіб/км²
Агломерація 7 600 000
Часовий пояс UTC-5, влітку UTC-4
Офіційний сайт http://www.cityofboston.gov/
Бостон (США)
Бостон
Бостон
Бостон (Массачусетс)
Бостон
Бостон

Бо́стон (англ. Boston; Аудіо вимоваопис файлу, ˈbɒstən або ˈbɔːstən) — місто в північно-східній частині США, столиця та найбільше місто штату Массачусетс[1], адміністративний центр округу Саффолк. Це найбільше місто та неформальна столиця Нової Англії[2], потужний порт на березі Атлантичного океану.

Місту підпорядкована територія площею 125,43 км², де мешкає 625 087 осіб (за даними перепису 2010 року)[3]. За кількістю мешканців Бостон займає 21-ше місце серед усіх міст США[4]. Поза тим, навколо Бостона розрослася міська агломерація — Великий Бостон, котра налічує понад 4,5 млн мешканців і є 10-ю найнаселенішою у Сполучених Штатах[5]. Загалом Великий Бостон з передмістями як окремий регіон[6] з населенням 7,6 мільйона осіб — 5-та найбільша статистично обумовлена територія у країні[7][8].

Одне з найдавніших міст країни, засноване 1630 року.

Історія[ред.ред. код]

Заснування міста[ред.ред. код]

Мапа Бостона і його укріплень у 1775 році

Бостон завжди був нерозривно пов'язаний з морем. Його історія почалася в XVI столітті, коли іспанські та португальські рибалки запливали в Массачусетську затоку в пошуках риби або притулку від штормів. Але першу постійну оселю створив тут англієць Вільям Блакстон (William Blaxton (Blackstone)) з експедиції Роберта Ґорджеса (Robert Gorges) у 1623 році. Першими поселенцями на теренах сучасного Бостона були колоністи пуритани. Вони перепливли з Англії і заснували місто Сейлем, а в липні 1629 року оселилися на мисі Чарлстаун. На березі невеликої затоки на початку 1630-х років селилися купці. Тут було створено першу гавань — так званий the Town Dock. Вона на довгі роки стала центром морської діяльності Бостона. Рибалки та суднобудівники поступово освоювали узбережжя, а фермери — території на південь і захід від поселення.

Розвиток морської торгівлі та суднобудування[ред.ред. код]

Вид Бостона з Дорчестерських висот 1841 р.

Колоністи намагалися займатися землеробством, але швидко виявилося, що місцеві природні умови цьому мало сприяють. Тому багато бостонців зайнялися рибальством і бартерною торгівлею з індіанцями. Згодом пожвавилася внутрішня торгівля між поселеннями, розташованими над Массачусетською затокою.

Зростаюча морська активність бостонців викликала постійну потребу у поліпшенні прибережної інфраструктури. Оскільки місцева влада цим не займалася, ініціативу побудови портових споруд брали на себе підприємливі купці. Зі зростанням торгівлі і, відповідно, заможності комерсантів, зростала кількість причалів. У 1708 році їх було вже 78, що свідчить про масштаби діяльності порту. В 1710 році капітан Олівер Ноєс отримав дозвіл спорудити найдовший причал Long Wharf, який на тривалий час став центром портової діяльності Бостона. Причали дозволяли обслуговувати найбільші тогочасні судна. У XVIII столітті доказом зростаючого значення місцевого порту був власний морський маяк — перший у британських колоніях. Для зміцнення обороноздатності зростаючого порту в 1632 році на Фортському пагорбі виникли перші фортифікації, а через два роки вони з'явилися також на острові Castle. Узбережжя було укріплене валом довжиною у півмилі. Торговельний флот Бостона, почавши свою діяльність комерційними операціями з британською метрополією, поступово зміцнював торговельні обміни з іншими колоніями східного узбережжя Америки. Вже 1631 року такі контакти було встановлено з Вірджинією, звідки до Бостона надходили кукурудза, цукор, мідь, боброве хутро тощо.

Іншою основою економіки Бостона було суднобудування. Першим судном, збудованим у Бостоні, був Blessing of the Bay (корабельня «Медфорд», 1631). Через 30 років бостонські купці мали близько 300 суден місцевого виробництва, задіяних в океанському та каботажному плаванні. Протягом 16741714 років бостонські корабели продали 1332 судна. Звичною практикою стала продаж у чужих портах вантажу разом із кораблем.

Міська влада Бостона всіляко сприяла морській діяльності мешканців. Рибалки та судові теслі звільнялися від військової служби, рибальські судна — від податків і мит (на перші 7 років). Влада вимагала від корабелів об'єднання в більші підприємства для оптимізації виробництва.

У період громадянської війни в Англії (16421649) інтерес до американських колоній в метрополії впав — скоротилися торгівля та потік іміґрантів. Але активність бостонського торговельного флоту зростала. У сфері його діяльності були не лише Бермуди, Барбадос чи Ямайка, але й далекий Мадаґаскар. Це дещо компенсувало спад торгівлі з європейськими портами. Бостон був заангажований навіть у работоргівлю.

У XVIII ст. Бостон вважали центром північноамериканської торгівлі. Про багатство міста свідчила безліч банків, торгових домів, складів і причалів, а також розкішні кам'яниці вздовж головної вулиці міста. У місті процвітало кравецтво, перукарство, ювелірне ремесло.

У 1660 р. англійський парламент ухвалив черговий «навігаційний акт», призначений охоронити Англію та її колонії від іноземної конкуренції. Тепер всю заморську торгівлю мали вести лише англійські судна. Акт також давав перелік колоніальних товарів, дозволених до вивезення лише до англійських портів (або через них). Ухвалений через 3 роки Staples Act перетворив Англію на єдиного експортера європейських товарів до колоній (безпосередній імпорт з Франції, Іспанії чи Нідерландів було заборонено). Бостонські купці зігнорували ці акти — більша частина торгівлі Бостона у 16601675 рр. відбувалася нелегально.

«Бостонське чаювання»[ред.ред. код]

Собор Святого Хреста (Бостон)

В 1773 р. через перевиробництво чаю ціни на нього на світових ринках впали. Британська Ост-Індська компанія, маючи великі запаси цього товару, отримала від британського уряду право продавати чай в американських колоніях без мит і податків. Це вдарило по місцевих імпортерах чаю. Британська протекціоністська політика викликала протест в американських колоністів.

16 грудня 1773 р. до Бостонського порту прибули три судна Британської Ост-Індської компанії, навантажені китайським чаєм. Найближчої ночі 60 членів підпільної патріотичної організації «Сини Свободи» на чолі зі Семюелем Адамсом (17221803), перебраних за індіанців, вдерлися на кораблі і викинули весь вантаж до моря. Реакцією британської влади стало закриття Бостонського порту, що призвело до краху місцевої торгівлі. Це сприяло радикалізації настроїв і зрештою призвело до американської революції 1775—1783 рр. Згадана подія ввійшла до історії як «Бостонське чаювання».

XIX—XX століття[ред.ред. код]

Тремонт стріт в 1843 р.

Бостон дав ім'я породі собак (бостонтер'єр) і бальному танцю (вальс бостон).

У Бостоні 1865 року оселився український церковний та громадський діяч Агапій Гончаренко, який започаткував українську політичну еміграцію до США.

Етнічний склад Бостона значно змінився з початком масової імміграції в США з Європи. У першій хвилі переважали ірландці, німці, ліванці, французькі канадці, італійці, а також польські та російські євреї. Ірландські та італійські іммігранти привезли з собою католицьку віру і невдовзі ця релігійна громада стала найбільшою в місті. Родина Кеннеді є нащадками перших ірландських переселенців.

Центр міста

На початку і середині XX століття місто занепадає. Промислові потужності застарівають, а робоча сила їде за межі регіону. У січні 1919 року один з районів міста затопило патокою . Міська влада прийняли ряд програм по перебудові та відновлення історичного центру міста, а також з перепрофілювання ряду підприємств. І в 1970 році в Бостоні розпочався новий економічний бум. Лікарні та медичні центри стали об'єктом впровадження інноваційних технологій, а університети і коледжі міста привертали до себе молодь з усієї країни. На початку XXI століття місто повернуло собі статус інтелектуального, технологічного та політичного центру. Тепер Бостон є важливим промисловим (електроніка, приладобудування), торговельно-банківським і науковим центром.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Бостон розташований над Массачусетською затокою (частини більшої затоки Мен), яка складається з безлічі малих гаваней, гирл річок, боліт і каналів та є захищеною від штормів природним скельним хвилерізом. Все це робить затоку ідеальним місцем для морського порту.

Клімат[ред.ред. код]

Бостон, як і вся Нова Англія, знаходиться в зоні континентального клімату, так як переважні західні вітри знижують вплив океану. Літо, як правило, тепле і вологе, а зими холодні, вітряні та снігові. Найжаркіший місяць — липень, з середньою денною температурою +28 °C. Найхолодніший місяць — січень, з середньою нічною температурою -6 °C. Річна кількість опадів становить 1000—1100 мм. Найбільше опадів випадає з грудня по березень. Навесні й на початку літа часті тумани.

Клімат Бостона
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 22,2 21,1 30,0 34,4 35,6 41,0 39,4 38,9 37,8 32,2 28,3 24,4 41,0
Середній максимум, °C 2,1 3,1 7,7 13,3 19,2 24,6 27,7 26,6 22,7 17,1 11,2 4,2 15,0
Середня температура, °C −1,5 −0,3 3,8 9,1 14,7 20,0 23,3 22,4 18,2 12,3 7,2 1,6 10,9
Середній мінімум, °C −5,8 −5 −0,4 4,6 9,9 15,1 18,4 17,8 13,8 8,3 3,5 −2,9 6,5
Абсолютний мінімум, °C −24,4 −27,8 −17,2 −10,6 1,1 5,0 10,0 7,8 2,8 −3,9 −13,3 −27,2 −27,8
Норма опадів, мм 91.2 91.9 93.7 91.4 82.6 78.5 72.1 82.3 77.7 83.8 107.2 101.9 1054.3
Джерело: «Погода й клімат» «World Meteorological Organization»

Населення[ред.ред. код]

Населення Бостона — 554 636 меш. (2000). Він є центром міської агломерації (Великий Бостон), що складається з Бостона та сусідніх міст: Кембриджа, Самервіла, Ньютона, Квинзі, Бруклайна та інших з загальним населенням 4 411 835 меш.(2005). Метрополія Бостон — Вустер — Лоуренс має понад 5 млн мешканців (2000) і є 7-ю за розміром у США.

Економіка[ред.ред. код]

Діловий центр міста

Найважливішими секторами міської економіки є фінансовий, банківський і страховий. Так, в Бостоні розміщені штаб квартири Fidelity Investments, Sovereign Bank та State Street Corporation. Місто також є одним з найбільших в США центрів видавничої діяльності, тут розміщені такі видавництва, як Houghton Mifflin Harcourt, Bedford-St. Martin's та Beacon Press.

Чималу лепту в розвиток міста вносить і туризм - 21,2 мільйона туристів в 2011 році принесли Бостону 8,3 млрд доларів.

Рибальство і суднобудування, колись становили основу міської економіки, в даний час втратили своє колишнє значення. Проте, в Бостоні, як і раніше розташовані найстаріші в західній півкулі постійно діючі судноверфі і рибальський порт.

Бостон є одним з найбільших в світі освітніх центрів. У поєднанні з розвиненою інфраструктурою і висококваліфікованою робочою силою, це робить його одним зі світових лідерів в таких сучасних галузях, як біотехнології, мікроелектроніка та створення нових матеріалів.

Транспорт[ред.ред. код]

Місто обслуговується Міжнародним аеропортом імені генерала Едварда Лоуренса Логана (IATA: BOS, ICAO: KBOS ) з річним пасажирооборотом 29,3 млн осіб (2012 рік, 19-е місце в США). Регулярні рейси виконуються в десятки міст США і всього світу. Найбільш завантажені міжнародні напрямки: Лондон, Франкфурт-на-Майні, Париж; внутрішні - Чикаго, Атланта, Вашингтон.

Південний залізничний вокзал

Південний вокзал (South Station) Бостона - найбільша пасажирська залізнична станція в Нової Англії і одна з найбільших в країні. Щодня з неї відправляються десятки поїздів в Вашингтон (через Нью-Йорк, Філадельфію і Балтімор) з Чикаго (через Олбані і Клівленд).

Основні автомобільні дороги, що проходять через Бостон і його околиці - міжштатні шосе I-90, I-93 і I-95, а також швидкісна дорога US 1.

Система громадського транспорту в місті досить складна, і знаходиться під загальним управлінням організації MBTA. У Бостоні діє найстаріший в Північній Америці метрополітен (з 1897 року), що складається з чотирьох ліній (Червоної, Помаранчевої, Зеленої та Блакитної). Крім того, в місті діють 12 ліній приміських поїздів, 5 ліній швидкісного трамвая, по 4 трамвайних і поромних лінії, а також 183 автобусні маршрути. Система громадського транспорту Бостонської агломерації є найбільшою по пасажирообігу (1,3 млн чоловік в день) серед всіх столиць штатів США, включаючи столицю країни Вашингтон.

Бостон відомий в США своєю зручністю для пішоходів. Близько 13% бостонців добираються до роботи пішки, що є найвищим показником серед всіх великих міст США.

Бостон вважається північною кінцівкою східної частини Берегового каналу.

Пам'ятки історії та культури[ред.ред. код]

Музеї (зокрема, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, Музей комп'ютерів); громадські будівлі та собори XVIII—XIX ст.; жилі будинки XVII—XIX ст.

Галерея[ред.ред. код]

Освіта, наука, охорона здоров'я[ред.ред. код]

У Кембриджі (передмістя Бостона) міститься найдавніший університет США — Гарвардський (заснований 1636 року), у структурі якого діє Український Науковий Інститут.

Неподалік розташований Массачусетський технологічний інститут (Massachusetts Institute of Technology) — одна з найпрестижніших вищих технічних шкіл країни.

У місті розташована Бостонська публічна бібліотека, третя за величиною бібліотека США.

Бостон відомий дитячим опіковим центром Shriners Hospital — одним із небагатьох медичних осередків у світі, який володіє технологією штучного нарощування шкіри. Саме сюди в березні 2005 року доставили на лікування 5-річну Настю Овчар, яка, рятуючи від пожежі дворічну сестру, втратила 80 % шкіри.

Спорт[ред.ред. код]

Бостон має п'ять професійних команд.

В 2016 році в Бостоні проходив чемпіонат світу з фігурного катання.

Відомі люди[ред.ред. код]

Тут мешкає лікар-психоневролог та перекладач української поезії Лора Завилянська.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. massachusetts. infoplease. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-01-15. 
  2. Steinbicker, Earl (2000). 50 one day adventures—Massachusetts, Rhode Island, Connecticut, Vermont, Maine, and New Hampshire. Hastings House/Daytrips Publishers. с. 7. ISBN 0-8038-2008-9. 
  3. State & County QuickFacts - Boston (city), Massachusetts. United States Census Bureau. 2013-01-10. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2013-02-05. 
  4. Population and Housing Occupancy Status: 2010 – State – County Subdivision, 2010 Census Redistricting Data (Public Law 94-171) Summary File. U.S. Census Bureau. Процитовано 2011-03-23. 
  5. Table 1. Annual Estimates of the Population of Metropolitan and Micropolitan Statistical Areas: April 1, 2010 to July 1, 2011 (CBSA-EST2011-01) (CSV). United States Census Bureau, Population Division. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2013-01-18. 
  6. Boston Worcester Manchester Demographic Profile: Region 19. Federal Transit Administration. 2007-01-31. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2010-08-30.  21 pp.
  7. Table 2. Annual Estimates of the Population of Combined Statistical Areas: April 1, 2010 to July 1, 2011 (CBSA-EST2011-02) (CSV). United States Census Bureau, Population Division. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2013-01-18. 
  8. Boston-Worcester-Manchester, MA-RI-NH Combined Statistical Area. U.S. Department of Commerce Economics and Statistics Administration U.S. Census Bureau. 2007. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2009-06-20. 

Посилання[ред.ред. код]