Браян Рой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Браян Рой
Bryan Roy.jpg
Особові дані
Народження 12 лютого 1970(1970-02-12) (49 років)
  Амстердам, Нідерланди
Зріст 177 см
Вага 70 кг
Громадянство Flag of the Netherlands.svg Нідерланди
Позиція фланговий нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1987–1992 Нідерланди «Аякс» 126 (17)
1992–1994 Італія «Фоджа» 50 (15)
1994–1997 Англія «Ноттінгем Форест» 85 (24)
1997–2000 Німеччина «Герта» 50 (3)
2000–2001 Нідерланди «НАК Бреда» 14 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1989–1995 Нідерланди Нідерланди 32 (9)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
2001–2010 Нідерланди «Аякс» (юнаки)
2010–2011 Нідерланди «Аякс» (молодь)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 18 квітня 2011.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 18 квітня 2011.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Браян Рой (нід. Bryan Roy, нар. 12 лютого 1970, Амстердам) — нідерландський футболіст, що грав на позиції флангового нападника за клуби «Аякс», «Ноттінгем Форест» та «Герта», а також національну збірну Нідерландів. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Чемпіон Нідерландів. Володар Кубка УЄФА.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1987 року виступами за команду клубу «Аякс», в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 126 матчах чемпіонату. Відразу зарекомендував себе як один з найталановитіших молодих гравців нідерландської першості, свідченням чого стало присудження йому титулу Футбольного таланту 1987 року в Нідерландах. Більшість часу, проведеного у складі «Аякса», був основним гравцем атакувальної ланки команди. 1990 року виборов з «Аяксом» титул чемпіона Нідерландів, а за два роки став володарем Кубка УЄФА.

Успішні виступи на клубному рівні та яскрава гра за збірну під час Євро-1992 привернули до молодого нідерландця увагу іноземних команд, яка вилилася у його перехід до італійської «Фоджі» влітку 1992 року. Його місце на лівому фланзі нападу «Аякса» зайняв юний Марк Овермарс. В Італії Рой швидко став ключовою фігурою в атакувальних побудовах «Фоджі», а у своєму другому сезоні в ній (1993/94) з дванадцятьма голами став найкращим бомбардиром команди.

Влітку того ж 1994 року Рой успішно виступив на чемпіонаті світу, після якого перейшов до англійського «Ноттінгем Форест», який сплатив за його трансфер на той час рекордні для клубу 2,9 мільйонів фунтів. Ноттінгемська команда лишень повернулася до найвищого англійського дивізіону, однак у першому ж сезоні після підвищення у класі здобула «бронзу» у Прем'єр-лізі 1994/95. Цей успіх був значною мірою пов'язаний з ефективною грою Роя, який в іграх чемпіонату 13 разів відзначався забитими м'ячами та сформував успішний атакувальний дует зі Стеном Коллімором, який заніс до свого активу того року 22 голи. Утім влітку 1995 року Коллімор залишив команду, що негативно вплинуло на її результати, а ще за рік, в сезоні 1996/97 ноттінгемці взагалі фінішували на останньому місці турнірної таблиці Прем'єр-ліги.

Рой, який протягом провального для англійської команди сезону також не виблискував, не в останню чергу через низку травм, після її пониженні у класі змінив клубну прописку, перейшовши за 1,5 мільйони фунтів до німецької «Герти». У Німеччині починав як гравець основного складу, проте швидко втратив місце в основі і за три з половиною сезони провів у складі берлінської команди лише 50 матчів у чемпіонаті.

Тож наприкінці 2000 року повернувся на батьківщину, де півроку відіграв за «НАК Бреда», після чого у 31 рік оголосив про завершення ігрової кар'єри.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1989 року дебютував в офіційних матчах за національну збірну Нідерландів. Наступного року поїхав у її складі на чемпіонат світу до Італії, де, утім, залишався лише запасним гравцем, а його команда вибула з боротьби на стадії 1/8 фіналу.

А вже за два роки, на чемпіонаті Європи 1992 у Швеції, був основним гравцем збірної, взявши участь в усіх чотирьох матчах команди на турнірі, включаючи програний у серії пенальті півфінал проти майбутніх переможців змагання данців.

На чемпіонаті світу 1994 року у США також був серед основних нападників команди і виходив на поле у всіх п'яти іграх нідерландців. На мундіалі відзначився одним забитим голом — у ворота збірної Марокко у заключній грі групового етапу. Цей гол виявився вирішальним і встановив остаточний рахунок гри, 2:1 на користь європейської команди, що дозволило їй пройти до стадії плей-оф з першого місця у групі. Як і на попередньому Євро вибити нідерландців із боротьби змогли лише майбутні його переможці, цього разу бразильці, з якими збірну Нідерландів турнірна сітка звела на стадії чвертьфіналів.

Останній матч за збірну відіграв 1995 року, загалом протягом кар'єри у ній, що тривала 7 років, провів 32 матчі, забивши 9 голів.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Відразу ж по завершенні кар'єри гравця 2001 року розпочав тренерську кар'єру, ставши тренером однієї з юнацьких команд у клубній структурі амстердамського «Аякса». Згодом працював і з молодіжною командою клубу.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Аякс»: 1989-1990
«Аякс»: 1991-1992

Особисті[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]