Відмінності між версіями «Бреггівська дифракція»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Без джерел; косметичні зміни)
м (r2.7.3) (Робот: замінив en:Bragg diffraction на en:Bragg's law)
Рядок 22: Рядок 22:
   
 
[[ar:حيود براج]]
 
[[ar:حيود براج]]
[[en:Bragg diffraction]]
+
[[en:Bragg's law]]
 
[[fa:پراش براگ]]
 
[[fa:پراش براگ]]
 
[[pt:Difração de Bragg]]
 
[[pt:Difração de Bragg]]

Версія за 18:38, 5 березня 2013

Bragg diffraction.svg

Бреггівська дифракція - явище сильного розсіювання хвиль на періодичній ґратці розсіювачів при певних кутах падіння й довжинах хвиль.

Найпростіший випадок Бреггівської дифракції виникає при розсіюванні світла на дифракційній ґратці. Аналогічне явище спостерігається при розсіюванні рентгенівських променів, електронів, нейтронів тощо на кристалічній ґратці.

Інтенсивні піки розсіювання спостерігаються тоді, коли виконується умова Вульфа-Брегга:

,

де - хвильовий вектор, - вектор оберненої ґратки, тобто, при умові, що розсіяна хвиля збігається за фазою з падаючою.

Для дифракційної ґратки з періодом d цю умову можна переписати у вигляді:

,

де θ - кут падіння, λ - довжина хвилі, n - ціле число, яке називається порядком дифракції. Ця ж формула справедлива для розсіювання хвиль на кристалі кубічної сингонії.

Бреггівська дифракція отримала свою назву на честь батька і сина Бреггів (Брегг Вільям Генрі і Брегг Вільям Лоренс), які відкрили дифракцію рентгенівських променів на кристалах у 1913 році. В 1915 році батько й син отримали Нобелівську премію з фізики за це відкриття.