Відмінності між версіями «Буданівський замок»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(зображення)
Рядок 39: Рядок 39:
 
Під час [[Хмельниччина|Національно-визвольної війни українського народу]] 1648-1653 рр. під проводом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] козаки кілька разів брали приступом укріплення (замок двічі успішно витримав козацьку облогу в часи Визвольної війни, але під час 3-ої козацької атаки в 1651 р. пав). Після цих подій замок лежав у напівзруйнованому та розграбованому стані. Опис замку 1661 року свідчить: "тут зогнили дахи та підлога, башти і стіни мали чимало пробоїн, міст і стрілецькі галереї на баштах прогнили, пічки в житлових приміщеннях стояли розваленими".
 
Під час [[Хмельниччина|Національно-визвольної війни українського народу]] 1648-1653 рр. під проводом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] козаки кілька разів брали приступом укріплення (замок двічі успішно витримав козацьку облогу в часи Визвольної війни, але під час 3-ої козацької атаки в 1651 р. пав). Після цих подій замок лежав у напівзруйнованому та розграбованому стані. Опис замку 1661 року свідчить: "тут зогнили дахи та підлога, башти і стіни мали чимало пробоїн, міст і стрілецькі галереї на баштах прогнили, пічки в житлових приміщеннях стояли розваленими".
   
Замок відбудували, але турецька армія [[Ібрагім-паша|Ібрагім-паші]] в [[1765]] р. потужними [[артобстріл]]ами вщент його знищила. Оборонців замку місцеве населення поховало на сусідний горі [[Погибниця]]. Після цієї руйнації військова комісія визнала недоцільним відновлювати весь фортифікаційний ансамбль. [[К.Потоцький|Потоцькі]] на догоду своїй дружині Марії подарував Буданівський замок черницям й виділив кошти на його переобладнання під монастир.
+
Замок відбудували, але турецька армія [[Ібрагім-паша|Ібрагім-паші]] в [[1676]] р. потужними [[артобстріл]]ами вщент його знищила. Оборонців замку місцеве населення поховало на сусідний горі [[Погибниця]]. Після цієї руйнації військова комісія визнала недоцільним відновлювати весь фортифікаційний ансамбль. [[К.Потоцький|Потоцькі]] на догоду своїй дружині Марії подарував Буданівський замок черницям й виділив кошти на його переобладнання під монастир.
 
[[Файл:Буданівський замок.jpg|thumb|200px|left|Замок до першої світової]]
 
[[Файл:Буданівський замок.jpg|thumb|200px|left|Замок до першої світової]]
   

Версія за 14:04, 17 липня 2013

Буданівський замок
Буданівський замок 2.jpg

49°09′ пн. ш. 25°42′ сх. д. / 49.150° пн. ш. 25.700° сх. д. / 49.150; 25.700Координати: 49°09′ пн. ш. 25°42′ сх. д. / 49.150° пн. ш. 25.700° сх. д. / 49.150; 25.700
Тип шато
Країна

 Україна

Розташування Тернопільська область Тернопільська область, Буданів
Матеріал кам'яний
Будівництво поч. XVII ст. — 
Стан руїна
Ідентифікатори й посилання
Буданівський замок. Карта розташування: Україна
Буданівський замок
Буданівський замок (Україна)

CMNS: Буданівський замок у Вікісховищі

Буданівський замок — фортифікаційна споруда у селі Буданові (колись містечку) Теребовлянського району Тернопільської області.

Опис замку

Замок височить на Замковій горі, підступи до якої утруднюють природні перешкоди.

Збереглися дві наріжні конусоподібні башти з двома ярусами гарматних амбразур, що зводяться на висоту п'ятиповерхового будинку. Поряд з баштами збереглися фрагменти замкових мурів та старі келійні корпуси, переобладнані із замкових казарм, що тягнуться до костелу.

Історія

Перший дерев'яний замок у Буданові був зведений його власником Якубом Будзановський. На початку 17 століття на місці зруйнованого татарами дерев'яної, споруджують муровану фортецю.

У 1631 році замок перейшов у володіння О. Сємінського, потім — до родини Лєвочинських.

Під час Національно-визвольної війни українського народу 1648-1653 рр. під проводом Богдана Хмельницького козаки кілька разів брали приступом укріплення (замок двічі успішно витримав козацьку облогу в часи Визвольної війни, але під час 3-ої козацької атаки в 1651 р. пав). Після цих подій замок лежав у напівзруйнованому та розграбованому стані. Опис замку 1661 року свідчить: "тут зогнили дахи та підлога, башти і стіни мали чимало пробоїн, міст і стрілецькі галереї на баштах прогнили, пічки в житлових приміщеннях стояли розваленими".

Замок відбудували, але турецька армія Ібрагім-паші в 1676 р. потужними артобстрілами вщент його знищила. Оборонців замку місцеве населення поховало на сусідний горі Погибниця. Після цієї руйнації військова комісія визнала недоцільним відновлювати весь фортифікаційний ансамбль. Потоцькі на догоду своїй дружині Марії подарував Буданівський замок черницям й виділив кошти на його переобладнання під монастир.

Замок до першої світової

У 1846 р. монастирські приміщення було реконструйовано, добудовано шпитальний корпус.

Після Другої світової, в 1956 р., відновлений комплекс запрацював як психіатрична лікарня на 300 ліжок. Вона функціонує тут досі.

Герб Буданова

Сучасний герб Буданова затверджений 25 березня 1999 р. У лазуровому полі срібна кам'яна стіна з вежею, на якій виникає золотий лев із золотим мечем у лапах. Фортечна стіна вказує на причину виникнення Буданова та його стратегічне значення як укріпленого містечка з оборонним замком...

Література

  • М. Й. Рутинський. Замковий туризм в Україні. Географія пам'яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження: Навчальний посібник. Київ, 2007

Посилання