Перегляд вихідного коду сторінки Будинок Мазепи (Київ)

{{Картка:Сучасна споруда
|зображення                 = Будинок житловий («Будинок Мазепи»), Спаська,16-б.JPG
|підпис                     = «Будинок Мазепи»
|назва                      = «Будинок Мазепи» у Києві
|розташування_місто         = [[Київ]]
|розташування_країна        = {{UKR}}
|координати                 = {{coord|50|28|1.60|N|30|31|13.80|E|scale:1500}}
|архітектор = невідомий
|клієнт = імовірно Стефан Сичевський
|інженер =
|дата_початку_спорудження =
|дата_закінчення_спорудження= кін. [[XVII]]&nbsp;— поч. [[XVIII]]&nbsp;ст.
|дата_зруйнування =
|вартість =
|будівнича_система =
|стиль = [[класицизм]]
|адреса = вул. Спаська, 16-Б
|кр = Київ
}}
[[Файл:Будинок Мазепи Спаська вулиця (Київ).JPG|міні|праворуч|280пкс|]]
'''«Буди́нок Мазе́пи» у Ки́єві'''&nbsp;— [[фольклор]]на назва<ref name="a">Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року</ref> пам'ятки цивільної архітектури кінця [[XVII]]&nbsp;— початку [[XVIII століття]] у [[Київ|Києві]]. Розташована на [[Поділ|Подолі]] за адресою [[Спаська вулиця (Київ)|вул. Спаська, 16-Б]]. Є однією з небагатьох пам'яток [[Архітектура|архітектури]], що вціліли у [[Подільська пожежа|пожежі Подолу 1811 року]].

[[Міські легенди|Міська легенда]] пов'язує будівлю з іменем [[Гетьмани України|козацького гетьмана]] [[Мазепа Іван Степанович|Івана Мазепи]], проте насправді видатний український державний діяч тут ніколи не бував<ref name="a" />.

== Історія ==
З кінця [[XVII століття]] будинок та садиба довкола нього належали родині Сичевських&nbsp;— [[Магістрат|магістратському]] [[райці]] Мартину Сичевському та його сину Стефану, який з [[1711]] року був [[священик]]ом розташованої неподалік Спаської церкви. Вважається, що саме він збудував у родовій садибі одноповерховий мурований будинок з глибокими льохами та циліндричними перекриттями<ref name="a" />.

Нащадки Сичевського у [[1787]] році продали садибу купцю Козьмі Усовичу за 1400 карбованців<ref name="b">{{Cite web |url=http://www.getman-museum.kiev.ua/0003.html |title=Музей гетьманства: Музею гетьманства 13 років |accessdate=14 квітень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090409082824/http://www.getman-museum.kiev.ua/0003.html |archivedate=9 квітень 2009 |deadurl=yes }}</ref>. Після смерті Усовича та його дружини садиба була продана за борги, потім ще перепродавалася і врешті, у [[1810]] році, перейшла у власність київського купця Івана Петровича Покровського. Та вже через рік, у [[1811]] році, на [[Поділ|Подолі]] сталася [[Подільська пожежа|грандіозна пожежа]], внаслідок якої будинок Покровських втратив дерев'яний [[дах]].

Після пожежі відбудовою будинку керував відомий київський [[архітектор]] [[Меленський Андрій Іванович|Андрій Меленський]], що надав будівлі риси [[класицизм]]у: над одноповерховою спорудою було збудовано другий [[Поверх (будівництво)|поверх]], який прикрасили фронтоном з двома [[колона]]ми<ref name="b" />.

1841 року після смерті Івана Петровича Покровського ділянку успадкував його син&nbsp;— купець 2-ї гільдії [[Покровський Григорій Іванович|Григорій Іванович Покровський]] (1819—1897), [[київський міський голова]] у 1857—1860 роках.

До 1910 будинком володіла його дружина, яка заповіла садибу своїм онукам Морачевським, які володіли садибою на Спаській до [[Українська революція 1917|революції 1917 року]].

Після революційних подій [[1917]]—[[1921]] років будинок було [[Націоналізація|націоналізовано]] і віддано під комунальні квартири, проте у [[1980-ті|1980]]-х роках ці [[Квартира|квартири]] було ліквідовано, і старовинна будівля протягом десятиліття стояла пусткою.

== Сучасність ==

Нове життя «будинку Мазепи» почалося на початку [[1990-ті|1990-х]] років. У [[Квітень|квітні]] [[1992]] року з ініціативи громадських організацій [[Київ|Києва]] і представників [[Українська діаспора|української діаспори]] в місті було створено Фонд Івана Мазепи, який зібрав кошти для реставрації будинку з метою подальшого створення в ньому музею<ref name="b" />. А [[11 березня]] [[1993]] року було віддано розпорядження представника Президента України в місті Києві [[Салій Іван Миколайович|Івана Салія]] про створення в «будинку Мазепи» [[Музей гетьманства|Музею гетьманства]]. З того часу ця установа незмінно працює у будівлі на Спаській.

У [[2006]]—[[2007]] років містом була проведена реставрація пам'ятки, зокрема було відремонтовано дах будинку, проведено роботи з гідроізоляції [[фундамент]]ів, підвалів, відновлено [[фасад]]и та упорядковано територію музею. До будинку підвели телефонні мережі, відновили теплотрасу, замінили труби водопостачання<ref>[http://tsn.ua/ua/kultura/budinok-mazepi-ne-zakriyetsya.html ТСН: «Будинок Мазепи» не закриється]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Особняк 18&nbsp;— поч. 19 ст., в якому проживали родини Сичів-Сичівських, Покровських // Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах. [http://history.org.ua/LiberUA/966-95478-2-2-2/966-95478-2-2-2.pdf Київ: Кн. 1, {{s|ч. 3: С-Я}}] / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова.&nbsp;— {{К.}}: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 2011.&nbsp;— {{comment|С. 1546|в електронному документі — С. 330.}}.&nbsp;— {{s|ISBN 966-95478-2-2}}.
* Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
* Київ. Енциклопедичний довідник с. 185
{{кібед}}
* [https://web.archive.org/web/20090409082824/http://www.getman-museum.kiev.ua/0003.html Музей гетьманства: Музею гетьманства 13 років]
* [http://tsn.ua/ua/kultura/budinok-mazepi-ne-zakriyetsya.html ТСН: «Будинок Мазепи» не закриється]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}


{{Резиденції Мазепи}}
{{Замки та палаци Київської області}}

[[Категорія:Архітектура Подільського району]]
[[Категорія:Замки та палаци Київської області]]
[[Категорія:Пам'ятки Києва]]
[[Категорія:Резиденції Мазепи]]
[[Категорія:Архітектура класицизму в Києві]]
[[Категорія:Споруди, збудовані у XVIII столітті]]