Відмінності між версіями «Будинок Мазепи (Київ)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (заміна прапорців відповідно до Special:Diff/14961600)
Рядок 19: Рядок 19:
 
}}
 
}}
 
[[Файл:Будинок Мазепи Спаська вулиця (Київ).JPG|міні|праворуч|280пкс|]]
 
[[Файл:Будинок Мазепи Спаська вулиця (Київ).JPG|міні|праворуч|280пкс|]]
'''«Буди́нок Мазе́пи» у Ки́єві''' — [[фольклор]]на назва <ref name="a">Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року</ref> пам'ятки цивільної архітектури кінця [[XVII]] — початку [[XVIII]] ст. у [[Київ|Києві]]. Розташована на [[Поділ|Подолі]] за адресою [[Спаська вулиця (Київ)|вул. Спаська, 16-Б]]. Є однією з небагатьох пам'яток [[Архітектура|архітектури]], що вціліли у [[Пожежа на Подолі 1811|пожежі Подолу 1811 року]].
+
'''«Буди́нок Мазе́пи» у Ки́єві''' — [[фольклор]]на назва <ref name="a">Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року</ref> пам'ятки цивільної архітектури кінця [[XVII]] — початку [[XVIII століття]] у [[Київ|Києві]]. Розташована на [[Поділ|Подолі]] за адресою [[Спаська вулиця (Київ)|вул. Спаська, 16-Б]]. Є однією з небагатьох пам'яток [[Архітектура|архітектури]], що вціліли у [[Подільська пожежа|пожежі Подолу 1811 року]].
   
 
[[Міські легенди|Міська легенда]] пов'язує будівлю з іменем [[Гетьмани України|козацького гетьмана]] [[Мазепа Іван Степанович|Івана Мазепи]], проте насправді видатний український державний діяч тут ніколи не бував<ref name="a" />.
 
[[Міські легенди|Міська легенда]] пов'язує будівлю з іменем [[Гетьмани України|козацького гетьмана]] [[Мазепа Іван Степанович|Івана Мазепи]], проте насправді видатний український державний діяч тут ніколи не бував<ref name="a" />.
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
 
З кінця [[XVII століття]] будинок та садиба довкола нього належали родині Сичевських — [[Магістрат|магістратському]] [[райці]] Мартину Сичевському та його сину Стефану, який з [[1711]] року був [[священик]]ом розташованої неподалік Спаської церкви. Вважається, що саме він збудував у родовій садибі одноповерховий мурований будинок з глибокими льохами та циліндричними перекриттями<ref name="a" />.
   
 
Нащадки Сичевського у [[1787]] році продали садибу купцю Козьмі Усовичу за 1400 рублів <ref name="b">[http://www.getman-museum.kiev.ua/0003.html Музей гетьманства: Музею гетьманства 13 років]</ref>. Після смерті Усовича та його дружини садиба була продана за борги, потім ще перепродавалася і врешті, у [[1810]] році, перейшла у власність київського купця Івана Петровича Покровського. Та вже через рік, у [[1811]] році, на [[Поділ|Подолі]] сталася [[Подільська пожежа|грандіозна пожежа]], внаслідок якої будинок Покровських втратив дерев'яний [[дах]].
З кінця [[XVII]] ст. будинок та садиба довкола нього належали родині Сичевських — [[Магістрат|магістратському]] [[райці]] Мартину Сичевському та його сину Стефану, який з [[1711]] року був [[священик]]ом розташованої неподалік Спаської церкви. Вважається, що саме він збудував у родовій садибі одноповерховий мурований будинок з глибокими льохами та циліндричними перекриттями<ref name="a" />.
 
   
 
Після пожежі відбудовою будинку керував відомий київський [[архітектор]] [[Меленський Андрій Іванович|Андрій Меленський]], що надав будівлі риси [[класицизм]]у: над одноповерховою спорудою було збудовано другий [[Поверх (будівництво)|поверх]], який прикрасили фронтоном з двома [[колона]]ми<ref name="b" />.
Нащадки Сичевського у [[1787]] році продали садибу купцю Козьмі Усовичу за 1400 рублів <ref name="b">[http://www.getman-museum.kiev.ua/0003.html Музей гетьманства: Музею гетьманства 13 років]</ref>. Після смерті Усовича та його дружини садиба була продана за борги, потім ще перепродавалася і врешті, у [[1810]] році, перейшла у власність київського купця Івана Петровича Покровського. Та вже через рік, у [[1811]] році, на [[Поділ|Подолі]] сталася грандіозна [[пожежа]], внаслідок якої будинок Покровських втратив дерев'яний [[дах]].
 
   
 
1841 року після смерті смерті Івана Петровича Покровського ділянку успадкував його син — купець 2-ї гільдії [[Покровський Григорій Іванович|Григорій Іванович Покровський]] (1819–1897), [[київський міський голова]] у 1857–1860 роках.
Після пожежі відбудовою будинку Покровських керував відомий київський [[архітектор]] [[Меленський Андрій|Андрій Меленський]], що надав будівлі рис [[класицизм]]у: над одноповерховою спорудою було збудовано другий [[Поверх (будівництво)|поверх]], який прикрасили фронтоном з двома [[колона]]ми<ref name="b" />.
 
 
Після смерті смерті Івана Петровича Покровського 1841 року ділянку успадкував його син — купець 2-ї гільдії [[Покровський Григорій Іванович|Григорій Іванович Покровський]] (1819–1897), [[київський міський голова]] у 1857–1860 роках.
 
   
 
До 1910 будинком володіла його дружина, яка заповіла садибу своїм онукам Морачевським, які володіли садибою на Спаській до [[Українська революція 1917|революції 1917 року]].
 
До 1910 будинком володіла його дружина, яка заповіла садибу своїм онукам Морачевським, які володіли садибою на Спаській до [[Українська революція 1917|революції 1917 року]].
Рядок 39: Рядок 38:
 
== Сучасність ==
 
== Сучасність ==
   
Нове життя «будинку Мазепи» почалося на початку [[1990-ті|1990]]-х років. У [[Квітень|квітні]] [[1992]] року з ініціативи громадських організацій [[Київ|Києва]] і представників [[Українська діаспора|української діаспори]] в місті було створено Фонд Івана Мазепи, який зібрав кошти для реставрації будинку з метою подальшого створення в ньому музею<ref name="b" />. А [[11 березня]] [[1993]] року було віддано розпорядження представника Президента України в місті Києві [[Салій Іван Миколайович|Івана Салія]] про створення в «будинку Мазепи» [[Музей гетьманства|Музею гетьманства]]. З того часу ця установа незмінно працює у будівлі на Спаській.
+
Нове життя «будинку Мазепи» почалося на початку [[1990-ті|1990-х]] років. У [[Квітень|квітні]] [[1992]] року з ініціативи громадських організацій [[Київ|Києва]] і представників [[Українська діаспора|української діаспори]] в місті було створено Фонд Івана Мазепи, який зібрав кошти для реставрації будинку з метою подальшого створення в ньому музею<ref name="b" />. А [[11 березня]] [[1993]] року було віддано розпорядження представника Президента України в місті Києві [[Салій Іван Миколайович|Івана Салія]] про створення в «будинку Мазепи» [[Музей гетьманства|Музею гетьманства]]. З того часу ця установа незмінно працює у будівлі на Спаській.
   
 
У [[2006]]—[[2007]] років містом була проведена реставрація пам'ятки, зокрема було відремонтовано дах будинку, проведено роботи з гідроізоляції [[фундамент]]ів, підвалів, відновлено [[фасад]]и та упорядковано територію музею. До будинку підвели телефонні мережі, відновили теплотрасу, замінили труби водопостачання<ref>[http://tsn.ua/ua/kultura/budinok-mazepi-ne-zakriyetsya.html ТСН: «Будинок Мазепи» не закриється]</ref>.
 
У [[2006]]—[[2007]] років містом була проведена реставрація пам'ятки, зокрема було відремонтовано дах будинку, проведено роботи з гідроізоляції [[фундамент]]ів, підвалів, відновлено [[фасад]]и та упорядковано територію музею. До будинку підвели телефонні мережі, відновили теплотрасу, замінили труби водопостачання<ref>[http://tsn.ua/ua/kultura/budinok-mazepi-ne-zakriyetsya.html ТСН: «Будинок Мазепи» не закриється]</ref>.

Версія за 06:20, 3 березня 2016

«Будинок Мазепи» у Києві
Budynok Mazepy Kyiv.jpg
«Будинок Мазепи»

50°28′01″ пн. ш. 30°31′13″ сх. д. / 50.4671111° пн. ш. 30.5205000° сх. д. / 50.4671111; 30.5205000
Країна Україна Україна
Розташування Київ
Архітектор невідомий
Клієнт імовірно Стефан Сичевський
Дата закінчення спорудження кін. XVII — поч. XVIII ст.
Стиль класицизм
Адреса вул. Спаська, 16-Б

«Будинок Мазепи» у Києві. Карта розташування: Україна
«Будинок Мазепи» у Києві
«Будинок Мазепи» у Києві
«Будинок Мазепи» у Києві (Україна)

«Будинок Мазепи» у Києві у Вікісховищі?
Будинок Мазепи Спаська вулиця (Київ).JPG

«Буди́нок Мазе́пи» у Ки́єві — фольклорна назва [1] пам'ятки цивільної архітектури кінця XVII — початку XVIII століття у Києві. Розташована на Подолі за адресою вул. Спаська, 16-Б. Є однією з небагатьох пам'яток архітектури, що вціліли у пожежі Подолу 1811 року.

Міська легенда пов'язує будівлю з іменем козацького гетьмана Івана Мазепи, проте насправді видатний український державний діяч тут ніколи не бував[1].

Історія

З кінця XVII століття будинок та садиба довкола нього належали родині Сичевських — магістратському райці Мартину Сичевському та його сину Стефану, який з 1711 року був священиком розташованої неподалік Спаської церкви. Вважається, що саме він збудував у родовій садибі одноповерховий мурований будинок з глибокими льохами та циліндричними перекриттями[1].

Нащадки Сичевського у 1787 році продали садибу купцю Козьмі Усовичу за 1400 рублів [2]. Після смерті Усовича та його дружини садиба була продана за борги, потім ще перепродавалася і врешті, у 1810 році, перейшла у власність київського купця Івана Петровича Покровського. Та вже через рік, у 1811 році, на Подолі сталася грандіозна пожежа, внаслідок якої будинок Покровських втратив дерев'яний дах.

Після пожежі відбудовою будинку керував відомий київський архітектор Андрій Меленський, що надав будівлі риси класицизму: над одноповерховою спорудою було збудовано другий поверх, який прикрасили фронтоном з двома колонами[2].

1841 року після смерті смерті Івана Петровича Покровського ділянку успадкував його син — купець 2-ї гільдії Григорій Іванович Покровський (1819–1897), київський міський голова у 1857–1860 роках.

До 1910 будинком володіла його дружина, яка заповіла садибу своїм онукам Морачевським, які володіли садибою на Спаській до революції 1917 року.

Після революційних подій 19171921 років будинок було націоналізовано і віддано під комунальні квартири, проте у 1980-х роках ці квартири було ліквідовано, і старовинна будівля протягом десятиліття стояла пусткою.

Сучасність

Нове життя «будинку Мазепи» почалося на початку 1990-х років. У квітні 1992 року з ініціативи громадських організацій Києва і представників української діаспори в місті було створено Фонд Івана Мазепи, який зібрав кошти для реставрації будинку з метою подальшого створення в ньому музею[2]. А 11 березня 1993 року було віддано розпорядження представника Президента України в місті Києві Івана Салія про створення в «будинку Мазепи» Музею гетьманства. З того часу ця установа незмінно працює у будівлі на Спаській.

У 20062007 років містом була проведена реставрація пам'ятки, зокрема було відремонтовано дах будинку, проведено роботи з гідроізоляції фундаментів, підвалів, відновлено фасади та упорядковано територію музею. До будинку підвели телефонні мережі, відновили теплотрасу, замінили труби водопостачання[3].

Примітки

  1. а б в Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
  2. а б в Музей гетьманства: Музею гетьманства 13 років
  3. ТСН: «Будинок Мазепи» не закриється

Джерела

  • Особняк 18 — поч. 19 ст., в якому проживали родини Сичів-Сичівських, Покровських // Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах. Київ: Кн. 1, ч. 3: С-Я / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011. — С. 1546. — ISBN 966-95478-2-2.
  • Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
  • Київ. Енциклопедичний довідник с. 185
  • Київ: історико-біографічний енциклопедичний довідник / Г. Ю. Івакін та ін.; відп. ред. Ю. О. Храмов; Інститут гуманітарних досліджень Української академії наук. — К.: Фенікс, 2007. — 1120 с.: іл. — ISBN 978-966-651-405-2.
  • Музей гетьманства: Музею гетьманства 13 років
  • ТСН: «Будинок Мазепи» не закриється