Будинок Мазепи (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Будинок Мазепи» у Києві
Budynok Mazepy Kyiv.jpg
«Будинок Мазепи»

50°28′01″ пн. ш. 30°31′13″ сх. д. / 50.467111110027772725° пн. ш. 30.52050000002777708° сх. д. / 50.467111110027772725; 30.52050000002777708Координати: 50°28′01″ пн. ш. 30°31′13″ сх. д. / 50.467111110027772725° пн. ш. 30.52050000002777708° сх. д. / 50.467111110027772725; 30.52050000002777708
Країна Україна Україна
Розташування Kyiv flag.png Київ
Архітектор невідомий
Клієнт імовірно Стефан Сичевський
Дата закінчення спорудження кін. XVII — поч. XVIIІ ст.
Стиль класицизм
Адреса вул. Спаська, 16Б

«Будинок Мазепи» у Києві. Карта розташування: Україна
«Будинок Мазепи» у Києві
«Будинок Мазепи» у Києві
«Будинок Мазепи» у Києві (Україна)

«Будинок Мазепи» у Києві у Вікісховищі?

Буди́нок Мазе́пи у Ки́єві — фольклорна назва [1] пам'ятки цивільної архітектури кінця XVII — початку XVIIІ ст. у Києві. Розсташована на Подолі за адресою вул. Спаська, 16Б. Є однією з небагатьох пам'яток архітектури, що вціліли у пожежі Подолу 1811 року.

Міська легенда пов'язує будівлю з іменем Гетьмана України Івана Мазепи, проте насправді видатний український державний діяч тут ніколи не бував. [2]

Історія

З кінця XVII ст. будинок та садиба довкола нього належали родині Сичевських — магістратському райці Мартину Сичевському та його сину Стефану, який з 1711 року був священиком розташованої неподалік Спаської церкви. Вважається, що саме він збудував у родовій садибі одноповерховий мурований будинок з глибокими льохами та циліндричними перекриттями. [3]

Нащадки Сичевського у 1787 році продали садибу купцю Козьмі Усовичу за 1400 рублів [4]. Після смерті Усовича та його дружини садиба була продана за борги, потім ще перепродавалася і врешті, у 1810 році, перейшла у власність київського купця Івана Петровича Покровського. Та вже через рік, у 1811 році, на Подолі сталася грандіозна пожежа, внаслідок якої будинок Покровських втратив дерев'яний дах.

Після пожежі відбудовою будинку Покровських керував відомий київський архітектор Андрій Меленський, що надав будівлі рис класицизму: над одноповерховою спорудою було збудовано другий поверх, який прикрасили фронтоном з двома колонами. [5]

Наприкінці XIX століття будинок перейшов у спадщину до родичів Покровських — сім'ї Морачевських, які володіли садибою на Спаській до революції 1917 року.

Після революційних подій 19171921 рр. будинок було націоналізовано і віддано під комунальні квартири, проте у 1980-х рр. ці квартири було ліквідовано, і старовинна будівля протягом десятиліття стояла пусткою.

Сучасність

Нове життя «будинку Мазепи» почалося на початку 1990-х рр. У квітні 1992 року з ініціативи громадських організацій Києва і представників української діаспори в місті було створено Фонд Івана Мазепи, який зібрав кошти для реставрації будинку з метою подальшого створення в ньому музею. [6] А 11 березня 1993 року було віддано розпорядження представника Президента України в місті Києві Івана Салія про створення в «будинку Мазепи» Музею гетьманства. З того часу ця установа незмінно працює у будівлі на Спаській.

У 20062007 рр. містом була проведена реставрація пам'ятки, зокрема було відремонтовано дах будинку, проведено роботи з гідроізоляції фундаментів, підвалів, відновлено фасади та упорядковано територію музею. До будинку підвели телефонні мережі, відновили теплотрасу, замінили труби водопостачання. [7]

Примітки та посилання

  1. Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
  2. Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
  3. Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
  4. Музей гетьманства: Музею гетьманства 13 років
  5. Музей гетьманства: Музею гетьманства 13 років
  6. Музей гетьманства: Музею гетьманства 13 років
  7. ТСН: "Будинок Мазепи" не закриється

Джерела інформації