Відмінності між версіями «Будівля Офісу Президента України»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Мітка: перше редагування
(оформлення)
Рядок 18: Рядок 18:
|
|
}}
}}
'''Буді́вля Адміністра́ції Президе́нта Украї́ни''' — споруда, розташована на [[Банкова вулиця|вул. Банковій]], 11. Зведена у 1936—1939 роках. У будівлі розміщується [[Адміністрація Президента України]], створена [[Кравчук Леонід Макарович|Леонідом Кравчуком]] [[13 грудня]] [[1991]] (указ № 6/1991).
'''Буді́вля Адміністра́ції Президе́нта Украї́ни''' — споруда, розташована на [[Банкова вулиця|вул. Банковій]], 11. Зведена у 1936—1939 роках на фундаменті будівлі 1870-х років. У будівлі розміщується [[Адміністрація Президента України]], створена [[Кравчук Леонід Макарович|Леонідом Кравчуком]] [[13 грудня]] [[1991]] (указ № 6/1991).

== Історія ==
Будівлю на [[Банкова вулиця|Банковій вулиці]] за проектом київського архітектора Олександра Шиле звели в 70-х роках XIX століття.

У різні роки тут працювали відомі воєначальники. До революції 1917 року — генерали Російської імперії М.Алєксєєв, М.Драгомиров, В.Сухомлинов. У 1918 році тут розміщувався [[Український генеральний військовий штаб|Генеральний штаб]] [[Армія Української Народної Республіки|армії Української Народної Республіки]], за часів державності гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|П. Скоропадського]] — Генштаб армії Української Держави. Серед штабних працівників були визначні українські воєначальники — командувач [[Армія Української Народної Республіки|армії УНР]] генерал-хорунжий [[Тютюнник Василь Никифорович|Василь Тютюнник]], генерал-хорунжий [[Безручко Марко Данилович|Марко Безручко]], полковник Євген Мешківський.

Сучасну будівлю звели на фундаменті споруди ХІХ сторіччя. У радянську добу тут працювали О.Єгоров, [[Якір Йона Еммануїлович|Й.Якір]], [[Блюхер Василь Костянтинович|В.Блюхер]], [[Жуков Георгій Костянтинович|Г.Жуков]], [[Ватутін Микола Федорович|М.Ватутін]]. Під час фашистської окупації Києва на Банковій, 11 розташовувався [[Генеральна округа Київ|Київський генералкомісаріат]]. Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] в будівлі на Банковій розміщувався Центральний комітет Компартії України. Саме тут були кабінети перших секретарів [[Центральний комітет Комуністичної партії України|ЦК КПУ]] [[Хрущов Микита Сергійович|М.Хрущова]], Л.Мельникова, [[Кириченко Олексій Іларіонович|О.Кириченка]], [[Підгорний Микола Вікторович|М.Підгорного]], [[Шелест Петро Юхимович|П.Шелеста]], [[Щербицький Володимир Васильович|В.Щербицького]].


== Архітектура будівлі ==
== Архітектура будівлі ==
[[Файл:House with Chimeras Bankova.jpg|thumb|247px|Будівля Секретаріату Президента України з нічним освітленням.]]
[[Файл:House with Chimeras Bankova.jpg|thumb|247px|Будівля Секретаріату Президента України з нічним освітленням.]]


Будівля була споруджена напередодні [[Друга світова війна|Другої світової війни]] в 1936—1939 роках для штабу Київського особливого військового округу. Автором проекту — архітектор [[Григор'єв Сергій Вікторович|Сергій Григор'єв]]. Його помічником був архітектор-академік [[Жежерін Борис Петрович|Борис Жежерін]], який одночасно був автором споруди [[Конча-Заспа (санаторій)|палацу-санаторію «Конча-Заспа»]] й головного павільйону [[Національний експоцентр України|Національного експоцентру України]].
Сучасну будівлю звели напередодні Другої світової війни в 1936—1939 роках для штабу Київського особливого військового округу. Автором проекту — архітектор [[Григор'єв Сергій Вікторович|Сергій Григор'єв]]. Його помічником був архітектор-академік [[Жежерін Борис Петрович|Борис Жежерін]], який одночасно був автором споруди [[Конча-Заспа (санаторій)|палацу-санаторію «Конча-Заспа»]] й головного павільйону [[Національний експоцентр України|Національного експоцентру України]].


На збереженому фундаменті симетричних корпусів ХІХ сторіччя добудували нові стіни й оформили будинок як реконструйовану споруду. Новий будинок одержав видовжені крила, а в центрі композиції — масивний ризаліт зі вставною колонадою великого корінфського ордера. Владну монументальність будинку підкреслено важким антаблементом, обличкуванням цоколя полірованим лабрадоритом, сірим тинькуванням «під шубу». Додали величі й чотири поліровані кам'яні кулі, що фланкують портал парадного входу. Зодчий настільки точно розрахував усі деталі, що величезний будинок, незважаючи на розташування на вузькій вулиці, не тільки не розчавив довкілля, а й добре проглядається з усіх точок: з [[Інститутська вулиця (Київ)|Інститутської]] та [[Лютеранська вулиця (Київ)|Лютеранської]], з сусідньої площі ім. Франка та з далекого [[Михайлівська площа (Київ)|Михайлівського майдану]].
Приміщення побудоване в стилі «Урочистого [[Сталінський ампір|сталінського]] комуністично-радянського [[Монументалізм|монументалістського]] [[ампір]]у з [[Римська імперія|давньо-римською]] стилізацією», який був покликаний символізувати велич, могутність і вічність комуністичного режиму. За іншими джерелами<ref name="Банкова">[http://grushevskogo5.com/intresting/istoriya-budivli-administratsii-prezidenta-fakti-pro-yaki-vi-ne-znali/ Адміністрація Президента України. Там, де народжується історія]</ref> в стилі будинку поєднано елементи [[Неокласицизм (новий класицизм)|класичного стилю]] й [[Українське бароко|українського бароко]].


Приміщення побудоване в стилі «Урочистого [[Сталінський ампір|сталінського]] комуністично-радянського [[Монументалізм|монументалістського]] [[ампір]]у з [[Римська імперія|давньо-римською]] стилізацією», який був покликаний символізувати велич, могутність і вічність комуністичного режиму. За іншими джерелами<ref name="Банкова">[http://grushevskogo5.com/intresting/istoriya-budivli-administratsii-prezidenta-fakti-pro-yaki-vi-ne-znali/ Адміністрація Президента України. Там, де народжується історія]</ref> в стилі будинку поєднано елементи [[Неокласицизм (новий класицизм)|класичного стилю]] й [[Українське бароко|українського бароко]].
У 1930-х роках на збереженому «фундаменті» симетричних корпусів, збудованими за проектом київського архітектора Олександра Шиле в 70-х роках XIX століття, добудували нові стіни й оформили будинок на Банковій, 11 як реконструйовану споруду. Новий будинок одержав видовжені крила, а в центрі композиції&nbsp;— масивний ризаліт зі вставною колонадою великого корінфського ордера. Владну монументальність будинку підкреслено важким антаблементом, обличкуванням цоколя полірованим лабрадоритом, сірим тинькуванням «під шубу». Додали величі й чотири поліровані кам'яні кулі, що фланкують портал парадного входу. Зодчий настільки точно розрахував усі деталі, що величезний будинок, незважаючи на розташування на вузькій вулиці, не тільки не розчавив довкілля, а й добре проглядається з усіх точок: з [[Інститутська вулиця (Київ)|Інститутської]] та [[Лютеранська вулиця (Київ)|Лютеранської]], з сусідньої площі ім. Франка та з далекого [[Михайлівська площа (Київ)|Михайлівського майдану]].

У різні роки тут працювали відомі воєначальники. До революції 1917 року&nbsp;— видатні генерали Російської імперії М.Алєксєєв, М.Драгомиров, В.Сухомлинов. У 1918 році тут розміщувався Генеральний штаб армії новоутвореної Української Народної Республіки, за часів державності гетьмана П.Скоропадського&nbsp;— Генштаб армії Української Держави. Серед штабних працівників слід назвати визначних українських воєначальників&nbsp;— командувача [[Армія Української Народної Республіки|армії УНР]] генерал-хорунжого [[Тютюнник Василь Никифорович|Василя Тютюнника]], генерал-хорунжого [[Безручко Марко Данилович|Марка Безручка]], полковника Євгена Мешківського. У радянську добу в цій будівлі працювали О.Єгоров, [[Якір Йона Еммануїлович|Й.Якір]], [[Блюхер Василь Костянтинович|В.Блюхер]], [[Жуков Георгій Костянтинович|Г.Жуков]], [[Ватутін Микола Федорович|М.Ватутін]]. Під час фашистської окупації Києва на Банковій, 11 розташовувався [[Генеральна округа Київ|Київський генералкомісаріат]]. Після Другої світової війни в будівлі на Банковій розміщувався Центральний комітет Компартії України. Саме тут були кабінети перших секретарів [[Центральний комітет Комуністичної партії України|ЦК КПУ]] [[Хрущов Микита Сергійович|М.Хрущова]], Л.Мельникова, [[Кириченко Олексій Іларіонович|О.Кириченка]], [[Підгорний Микола Вікторович|М.Підгорного]], [[Шелест Петро Юхимович|П.Шелеста]], [[Щербицький Володимир Васильович|В.Щербицького]].


На внутрішньому подвір'ї розміщені їдальня, пральня, хімчистка, друкарня, приміщення [[Державне управління справами|ДУСу]] тощо.<ref name="Банкова" />
На внутрішньому подвір'ї розміщені їдальня, пральня, хімчистка, друкарня, приміщення [[Державне управління справами|ДУСу]] тощо.<ref name="Банкова" />

Версія за 09:18, 15 березня 2017

Будівля Адміністрації Президента України
Ukrainian presidential administration.jpg
Краєвид із боку НАДТ ім. І.Франка

50°26′40″ пн. ш. 30°31′44″ сх. д. / 50.44444° пн. ш. 30.52889° сх. д. / 50.44444; 30.52889
Країна Україна Україна
Розташування Київ
Архітектор Сергій Григор'єв
Дата початку спорудження 1936
Дата закінчення спорудження 1939
Стиль Неокласицизм
Адреса Банкова вулиця, 11

Будівля Адміністрації Президента України. Карта розташування: Україна
Будівля Адміністрації Президента України
Будівля Адміністрації Президента України
Будівля Адміністрації Президента України (Україна)

Буді́вля Адміністра́ції Президе́нта Украї́ни — споруда, розташована на вул. Банковій, 11. Зведена у 1936—1939 роках на фундаменті будівлі 1870-х років. У будівлі розміщується Адміністрація Президента України, створена Леонідом Кравчуком 13 грудня 1991 (указ № 6/1991).

Історія

Будівлю на Банковій вулиці за проектом київського архітектора Олександра Шиле звели в 70-х роках XIX століття.

У різні роки тут працювали відомі воєначальники. До революції 1917 року — генерали Російської імперії М.Алєксєєв, М.Драгомиров, В.Сухомлинов. У 1918 році тут розміщувався Генеральний штаб армії Української Народної Республіки, за часів державності гетьмана П. Скоропадського — Генштаб армії Української Держави. Серед штабних працівників були визначні українські воєначальники — командувач армії УНР генерал-хорунжий Василь Тютюнник, генерал-хорунжий Марко Безручко, полковник Євген Мешківський.

Сучасну будівлю звели на фундаменті споруди ХІХ сторіччя. У радянську добу тут працювали О.Єгоров, Й.Якір, В.Блюхер, Г.Жуков, М.Ватутін. Під час фашистської окупації Києва на Банковій, 11 розташовувався Київський генералкомісаріат. Після Другої світової війни в будівлі на Банковій розміщувався Центральний комітет Компартії України. Саме тут були кабінети перших секретарів ЦК КПУ М.Хрущова, Л.Мельникова, О.Кириченка, М.Підгорного, П.Шелеста, В.Щербицького.

Архітектура будівлі

Будівля Секретаріату Президента України з нічним освітленням.

Сучасну будівлю звели напередодні Другої світової війни в 1936—1939 роках для штабу Київського особливого військового округу. Автором проекту — архітектор Сергій Григор'єв. Його помічником був архітектор-академік Борис Жежерін, який одночасно був автором споруди палацу-санаторію «Конча-Заспа» й головного павільйону Національного експоцентру України.

На збереженому фундаменті симетричних корпусів ХІХ сторіччя добудували нові стіни й оформили будинок як реконструйовану споруду. Новий будинок одержав видовжені крила, а в центрі композиції — масивний ризаліт зі вставною колонадою великого корінфського ордера. Владну монументальність будинку підкреслено важким антаблементом, обличкуванням цоколя полірованим лабрадоритом, сірим тинькуванням «під шубу». Додали величі й чотири поліровані кам'яні кулі, що фланкують портал парадного входу. Зодчий настільки точно розрахував усі деталі, що величезний будинок, незважаючи на розташування на вузькій вулиці, не тільки не розчавив довкілля, а й добре проглядається з усіх точок: з Інститутської та Лютеранської, з сусідньої площі ім. Франка та з далекого Михайлівського майдану.

Приміщення побудоване в стилі «Урочистого сталінського комуністично-радянського монументалістського ампіру з давньо-римською стилізацією», який був покликаний символізувати велич, могутність і вічність комуністичного режиму. За іншими джерелами[1] в стилі будинку поєднано елементи класичного стилю й українського бароко.

На внутрішньому подвір'ї розміщені їдальня, пральня, хімчистка, друкарня, приміщення ДУСу тощо.[1]

За станом на початок ХХІ сторіччя будівля вимагає повного капітального ремонту.

Екскурсії

Щосуботи проводяться екскурсії «На Банковій». Відвідувачі мають змогу оглянути другий поверх Адміністрації Президента, «Будинок із химерами» й «Будинок невтішної вдови» (Лютеранська, 23).[2]

Див. також

Примітки