Букаву

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
населений пункт
прикордонне містоd
Букаву
рос. Букаву (1966)
фр. Bukavu (1966)
рос. Костерманвиль
фр. Costermansville
нід. Costermansstad
Downtown Lubumbashi, Democratic Republic of the Congo - 20061130.jpg

Координати 2°31′ пд. ш. 28°51′ сх. д.H G O

Країна Flag of the Democratic Republic of the Congo.svg ДР Конго
Провінція Південне Ківу
Дата заснування 1901
Попередні назви фр. Costermansville,
нід. Costermansstad
Площа 60 км²
Висота центру 1498 м
Офіційна мова французький *
Населення 241 690  (2006)
Агломерація 700 000
Міста-побратими Палермо
Часовий пояс UTC+2
GeoNames 217830
Офіційний сайт mairiedebukavu.net
Букаву. Карта розташування: Демократична Республіка Конго
Букаву
Букаву
Букаву (Демократична Республіка Конго)
Букаву у Вікісховищі?
* суахілі

Бука́ву (раніше — Костерманвіль, фр. Costermansville, нід. Costermansstad) — місто-порт в Демократичній Республіці Конго, адмістративний центр провінції Південне Ківу. В місті 241 690 жителів (2009), ще близько 250 тис. живуть в передмістях.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Місто знаходиться на сході Демократичної Республіки Конго в провінції Південне Ківу, на південному березі озера Киву, недалеко від національного парку Канузи Биега.

В декількох кілометрах від міста (на кордоні з Руандою) розташована миротворча база ООН.

Історія[ред. | ред. код]

Букаву заснований в 1901 році бельгійським колоніальним управлінням і називався до 1966 рокуг Костерманвіль. До 1960 року місто було улюбленим місцем поселення бельгійців, яких приваблював не гарячий клімат (озеро Киву знаходиться на висоті 1500 м над рівнем моря). На березі озера було споруджено багато вілл.

Букаву був важливим транспортним та адміністративним центром цілої провінції Киву. Проте під час Конголезької кризи 1960-х місто почало занепадати.

В ході війни та геноциду в Руанді біженці з Руанди створили велику проблему в регіоні Великих озер Африки. Букаву став центром повстання Хуту проти влади Тутсі в Руанді. Війська Руанди напали на Букаву в листопаді 1996, що призвело до Першої Конголезької Війни. Біля Букаву були сутички між повстанцями та силами уряду Конго.

Збройний конфлікт 2004 року[ред. | ред. код]

Початок збройного конфлікту пов'язаного з діями заколотного генерала Л. Нкунди, який вивів близько тисячі підпорядкованих йому солдат — колишніх повстанців з провінції Північна Ківу та 2 червня 2004 року захопили головний центр провінції Північна Ківу — м. Букаву. Цю операцію Нкунда провів разом з іншими колишніми повстанцями лідером — представником тої ж народності баньямуленге (в республіці їх називають конголезькими тутсі через мовну схожість з руандійськими тутсі) полковником Ж. Мутебусі, недавно відстороненим від посади командуючого 10-м воєнним регіоном країни. Командири повстанців стверджували, що вони захищали членів племені баньямуленге — конголезьких тутсі.

2 липня 2004 року Рада Безпеки (РБ) ООН розповсюдила заяву свого представника, в якой містилось рішуче обговорення збройного конфлікту в Букаву і заклик воюючих сторін до миру.

В самій Кіншасі новина про взяття Букаву повстанцями викликала маштабні безлади та спроби захопити комплекс будівель ООН. Охорона штаб-квартири та конголезька поліція змушені були застосувати сльозогінний газ та зброю. В результаті 12 людей були вбиті. Аналогічні демонстрації відбулись в містах Гома, Лубумбаші та Кісі.

За деякими даними близько 10 тис. жінок було зґвалтовано, коли генерал Лоран Нкунда дав солдатам три дні на розграбування міста[1].

9 липня 2004 року урядові війська увійшли в м. Букаву, не зустрівши ніякого спротиву. Напередодні повстанці покинули місто. На сході країни (в районі м. Каманьола) розпочались бої урядових військ та повстанців. Найбільш жорстке зіткнення відбулось біля міського мосту, що знаходився в декількох сотнях метрів від кордону з Руандою. Там урядові війська блокували дорогу, що веде з міста на північ і південь. В ході бойових дій гвинтокрили миротворчих сил ООН в ДРК обстріляли позиції повстанців.

На переговорах, які відбулися 25 липня 2004 року в столиці Нігерії — м. Абудже, президенти ДРК Ж. Кабіла та Руанди П. Кагаме виразили намагання не допустити виникненню нового збройного конфлікту та підтвердили необхідність притримуватись виконання Преторійского мирного договору[2].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Кафедральний собор Нотр-Дам-де-ля-Пе в Букаву

Кафедральний собор Нотр-Дам-де-ля-Пе, що стоїть на невеликому пагорбі — головний католицький храм країни. Саме Букаву відомий як оплот християнства в Конго. В місті знаходиться резиденція архієпископа та Католицький університет.

Від колоніальних часів зберігся двоповерховий білий будинок з садом — резиденція губернатора. В місті діє Інститут наукових досліджень Центральної Африки, ГЕС Рузізі («Муруру»).

Знаменитий пішохідний міст «Чопо» через річку Рузізі (зв'язує озера Киву та Танганьика), який в середині 1990-х пропустив через себе мільйони біженців з Руанди та назад[3].

Економіка[ред. | ред. код]

Міська промисловість збереглась, ще з колоніальних часів та представлена хімією (фармацевтика, інсектициди), пивоварінням та поліграфією. На підприємствах здійснюється первинна обробка хінної кори, піретруми, кави. Також є текстильна промисловість, виробництво будматеріалів, ремонт суден.

У місці є мережа дилерських контор, що продають руду касітеріту та колтану, що добувають на шахтах в районі Сзибиру поблизу Букаву та використовуваних при виготовленні мобільних телефонів, DVD-приводів та комп'ютерів відомими компаніями та брендами.

Транспорт[ред. | ред. код]

Аеропорт[ред. | ред. код]

Міжнародний аеропорт знаходиться в 30 км від міста.

Автомобільний транспорт[ред. | ред. код]

Площа незалежності

Асфальтована дорога, що зв'язує Букаву з м. Увира, яке знаходиться менше ніж в 20 км. від міста. Перевезення по ній здійснюються маршутними таксі (в дорозі 2,5 год.; вартість — 6$ з людини). Частина траси проходить по території Руанди. До Увира також є ґрунтова дорога в обхід Руанди, через м. Нгома. По маршруту о 6 ранку відправляється рейсовий автобус.

Поромне сполучення[ред. | ред. код]

Всі повідомлення з Гому здійснюється по водах озера Ківу.

Населення[ред. | ред. код]

Релігія[ред. | ред. код]

Місто є центром однойменної католичної архієпархії.

Події[ред. | ред. код]

  • 31 липня 2005 року в Букаву в віці 55 років був вбитий Паскаль Кабунгулу Кібембі (Pascal Kabungulu Kibembi). Паскаль був віце-президентом релігійної правозахисної головної групи в районі Великих озер (Ligue des Droits de l’Homme dans la Région des Grands Lacs).
  • 4 серпня 2006 року при посадці в аеропорту міста Букаву розбився літак російського виробництва Ан-28, який належав компанії Air Traset. В катастрофі загинуло 17 людей. В екіпажі було двоє громадян України, а командир був громадянином Росії[4].
  • 13 липня 2007 року в Букаву був вбитий журналіст та правозахисник Серж Махеш (Serge Maheshe). Він працював редактором на радіостанції «Окапи» в Букаву, субсидованої ООН.

Вихідці з міста[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]