Буки (Сквирський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:29, 16 вересня 2017, створена Andriy.vBot (обговореннявнесок) (Бот: видалення з Села України з розвинутою соціальною інфраструктурою)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
село Буки
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Сквирський район
Рада/громада Буківська сільська рада
Код КОАТУУ 3224080601
Основні дані
Засноване 1622
Населення 622
Площа 3,8 км²
Густота населення 163,68 осіб/км²
Поштовий індекс 09022
Телефонний код +380 4568
Географічні дані
Географічні координати 49°50′16″ пн. ш. 29°38′59″ сх. д. / 49.83778° пн. ш. 29.64972° сх. д. / 49.83778; 29.64972Координати: 49°50′16″ пн. ш. 29°38′59″ сх. д. / 49.83778° пн. ш. 29.64972° сх. д. / 49.83778; 29.64972
Середня висота
над рівнем моря
182 м
Місцева влада
Адреса ради 09022, Київська обл., Сквирський р-н, с.Буки, вул.Першотравнева,13 , тел. 2-26-45
Карта
Буки is located in Україна
Буки
Буки
Буки is located in Київська область
Буки
Буки

CMNS: Буки на Вікісховищі

Буки́ — село в Україні, центр сільської ради Сквирського району Київської області. Населення становить 622 особи. Розташоване за 14 км від районного центру м. Сквира. Найближча залізнична станція — Сквира, за 14 км. День села — 28 травня.

Маєток Суслових
Храмовий комплекс

Археологічні знахідки[ред.ред. код]

Біля Буків виявлено трипільське та черняхівське поселення, знайдено залишки городища та великий могильник часів Київської Русі, який налічує 950 курганів. Давньоруські пам'ятки датуються ХІІ-ХІІІ ст. У 1980-х роках могильник досліджувався експедицією Інституту археології АН УРСР. На північному сході села знаходили різні предмети: ключі, замки, наконечники стріл, сокири, знаряддя ковальського та ювелірного виробництва, кресала, залізні посудини, кінську збрую. Серед особливостей давньоруського могильника — обкладання могил диким плоским каменем, що характерно для прибалтійських народів.

Історія[ред.ред. код]

Перша писемна згадка про Буки належить до 1622 р. На місці Буків існувало давнє поселення — місто Бакожин. У XVIII ст. назва Бакожин (Букожин) зникла із джерел, натомість почала фігурувати сучасна — Буки.

Назва походить від забутого значення слова "бук" - водяна піна, бурління річкового порога, оскільки село знаходиться поблизу порога річки Роставиця.

На думку окремих дослідників, можливе походження її від литовського «бака» («хата»). Підтвердженням цієї гіпотези можуть бути сліди балто-слов'янської матеріальної культури, знайдені поблизу Буків.

Лаврентій Похилевич у своїй книзі «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» описує село так:

"Буки, село при р. Роставиці, в 4-х верстах нижче Строкова і в 2-х верстах вище Чубинець. Жителів обох статей 620, та іновірців 20 (латін – 9, євреїв – 11). Належить нині до маєтків Станіслава Абрамовича. На місці, займаному нині селом, в глибокій старовині стояло якесь велике місто. Це доводиться незвичайною безліччю могил, розкиданих групами по 30, 40 і 60 разом, довкола села. Їх налічується до 913 різної величини, з яких 372 обкладені довкола диким плоским каменем. Іншою пам'яткою древнього поселення в Буках є округле замковище над р. Роставицею. Воно лежить в підніжжі гори, що захищає його з одного боку; з іншого протікає річка, а з третього прилягає яр. Прикметні три в’їзди: від річки, рівнини і гори. Довкола обнесено потрійним валом. Усередині цих валів, за переказами, стояло місто Бакожин, а в замковищі двір власника. Місто Бакожин зруйноване татарами після облоги. Убито і власника замку і командувачів його військ: Вовка і Орлика, іменами яких названі дві великі могили".

Приблизно у 1746 р. в Буках збудовано дерев'яну церкву в ім'я Зачаття Пресвятої Богородиці із дзвіницею над бабинцем.

Жителі Буків брали активну участь у Національно-визвольній війні українського народу 1648—1657 рр. та у Коліївщині 1768 р. Селянське заворушення в Буках відбулося у 1905 р.

Під час Голодомору 1932—1933 рр. у Буках померли 183 особи. На місцевому цвинтарі встановлено пам'ятний знак на їхню честь.

Буки, пам'ятник воїнам-односельчанам
Буки, пам'ятник воїнам-односельчанам

Під час Німецько-радянської війни на примусові роботи до Німеччини було відправлено 35 юнаків та дівчат.

У Буках діяла підпільна група на чолі з Я. С. Шовкуном, який загинув від рук гітлерівців. Надалі групою керував М. М. Маслун, якого нацисти спалили живцем у с. Краснянка.

21 грудня 1943 р. окремих жителів Буків каральний загін погнав у с. Таборів, де їх спалили в одній хаті. На фронтах війни воювали 145 буківчан, не повернулася 71 особа. Орденами та медалями за бойові заслуги перед Вітчизною у роки Німецько-радянської війни нагороджено 45 жителів села.

У 1971 р. в Буках містилася центральна садиба колгоспу «Ленінець». Виробничий напрям господарства — зерново-буряковий, розвивалося тваринництво.

За трудові досягнення у ті роки нагороджено орденами та медалями 7 односельців. У Буках працювали восьмирічна школа, Будинок культури, бібліотека.

Сучасність[ред.ред. код]

У 2001 р. відкрито приватний Дитячий будинок "Центр розвитку дитини «7».

У Буках в 2003 р. розміщена садиба відділка ВАТ «Сквирський сирзавод».

Перетворення села здійснилися завдяки коштам агропромислової корпорації «Сквира» та місцевого підприємця І. М. Суслова.

У Буках є державний кам'яний кар'єр та державне лісове господарство, розробляються поклади граніту, піску, глини.

У селі функціонують НВО «ЗОНІ І-ІІІ ступенів — ДНЗ», Будинок культури, бібліотека, амбулаторія сімейної медицини, сільський краєзнавчий музей.

Буки є туристичним осередком — щотижня десятки людей відвудують це село. Хто на автобусі, хто на автомобілі, а хто на велосипеді.

28 травня 2016 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у Буках звершив чин освячення храму на честь святого священномученика Євгенія.

Пам'ятки[ред.ред. код]

З цінних пам'яток архітектури першої половини XIX ст. у Буках слід назвати кам'яний млин 1848 р. І сьогодні води річки обертають вали гідрогенераторів так само, як у минулому. Проблему електропостачання вирішено екологічно бездоганно.

У Буківському дендропарку існує озеро, в центрі якого красується великий фонтан. На озеро злітаються красені лебеді. Повітря насичене пахощами кипарисів, рододендронів, ялівцю, яких тут досить багато. Готель та ресторан, які входять до складу комплексу, дають можливість туристу відпочити комфортно.

В селі розташовано будинок відпочинку агрокорпорації «Сквира».

В центрі зведено храмовий комплекс Святого Євгенія Великомученика. Для храму будівельники використали природний підмурівок. За проект комплексу його архітектора Бабича Юрія Івановича було нагороджено Державною премією України в галузі архітектури (2007).[1] Побудові й освяченню храмового комплексу було присвячено випуск срібної пам'ятної монети «Храмовий комплекс у с. Буки» номіналом 10 гривень.[2] Храм відноситься до УПЦ КП.[3]

Відомі особистості[ред.ред. код]

Майя Булгакова (19 травня 1932, Буки — 7 жовтня 1994, Москва) — відома радянська актриса.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]