Відмінності між версіями «Бульвар Тараса Шевченка (Київ)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(→‎Джерела: шаблон)
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача)
Рядок 3: Рядок 3:
 
|назва = Бульвар Тараса Шевченка
 
|назва = Бульвар Тараса Шевченка
 
|населений пункт = [[Київ]]
 
|населений пункт = [[Київ]]
|місцевість = центр, [[Нова Забудова]]
+
|місцевість = [[Афанасівський яр]], [[Нова Забудова]]
 
|район = [[Шевченківський район (Київ)|Шевченківський]]
 
|район = [[Шевченківський район (Київ)|Шевченківський]]
 
|на карті =
 
|на карті =
Рядок 42: Рядок 42:
 
}}
 
}}
   
'''Бульва́р Тара́са Шевче́нка''' — [[вулиця]] в [[Шевченківський район (Київ)|Шевченківському районі]] [[Київ|Києва]], місцевості [[Афанасівський яр]], [[Нова Забудова]]. Пролягає від [[Бессарабська площа|Бессарабської площі]] до [[площа Перемоги (Київ)|площі Перемоги]].
+
'''Бульва́р Тара́са Шевче́нка''' — [[вулиця]] в [[Шевченківський район (Київ)|Шевченківському районі]] [[Київ|Києва]], місцевості [[Афанасівський яр]], [[Нова Забудова]]. Пролягає від [[Бессарабська площа|Бессарабської площі]] до [[площа Перемоги (Київ)|площі Перемоги]].
   
Прилучаються вулиці [[вулиця Пушкінська (Київ)|Пушкінська]] (перетинає), [[вулиця Терещенківська|Терещенківська]] (перетинає), [[Вулиця Володимирська (Київ)|Володимирська]] (перетинає), [[Вулиця Леонтовича (Київ)|Леонтовича]], [[вулиця Івана Франка (Київ, Шевченківський район)|Івана Франка]], [[Вулиця Пирогова (Київ)|Пирогова]], [[вулиця Михайла Коцюбинського (Київ)|Михайла Коцюбинського]], [[Вулиця Симона Петлюри (Київ)|Симона Петлюри]], [[провулок Алли Горської]], [[площа Перемоги (Київ)|площа Перемоги]].
+
Прилучаються вулиці [[вулиця Пушкінська (Київ)|Пушкінська]] (перетинає), [[вулиця Терещенківська|Терещенківська]] (перетинає), [[Вулиця Володимирська (Київ)|Володимирська]] (перетинає), [[Вулиця Леонтовича (Київ)|Леонтовича]], [[вулиця Івана Франка (Київ, Шевченківський район)|Івана Франка]], [[Вулиця Пирогова (Київ)|Пирогова]], [[вулиця Михайла Коцюбинського (Київ)|Михайла Коцюбинського]], [[Вулиця Симона Петлюри (Київ)|Симона Петлюри]], [[провулок Алли Горської]], [[площа Перемоги (Київ)|площа Перемоги]].
   
 
== Назви ==
 
== Назви ==
Рядок 50: Рядок 50:
 
Назви вулиці:
 
Назви вулиці:
 
* Бульварне шосе (уперше згадується в [[1834]] році);
 
* Бульварне шосе (уперше згадується в [[1834]] році);
* Бульварна вулиця, Університетський бульвар (назви вживалася паралельно) — з [[1850-ті|1850-х]] років;
+
* Бульварна вулиця, Університетський бульвар (назви вживалася паралельно) — з [[1850-ті|1850-х]] років;
* Бібіковський бульвар ({{lang-ru|Бибиковский}}) — з [[Перейменування вулиць Києва (1869)|1869]] року{{рвкмр2|1869}}, на честь [[Київське генерал-губернаторство|Київського військового губернатора, Подільського і Волинського генерал-губернатора]] [[Бібиков Дмитро Гаврилович|Д. Г. Бібікова]];
+
* Бібіковський бульвар ({{lang-ru|Бибиковский}}) — з [[Перейменування вулиць Києва (1869)|1869]] року{{рвкмр2|1869}}, на честь [[Київське генерал-губернаторство|Київського військового губернатора, Подільського і Волинського генерал-губернатора]] [[Бібиков Дмитро Гаврилович|Д. Г. Бібікова]];
* бульвар Тараса Шевченка — з [[1919]] року{{рвкмр2|1919}}{{рвкмр2|1920}}, підтверджено [[1944]] року{{рвкмр2|286b}}, на честь українського поета, письменника, художника [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Г. Шевченка]];
+
* бульвар Тараса Шевченка — з [[1919]] року{{рвкмр2|1919}}{{рвкмр2|1920}}, підтверджено [[1944]] року{{рвкмр2|286b}}, на честь українського поета, письменника, художника [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Г. Шевченка]];
* Ровноерштрассе ({{lang-de|Rownoer Str.}}, {{lang-uk|Рівненська}}) — під час окупації міста у 1942–1943 роках<ref>''Себта Т.'' [http://81412.livejournal.com/27556.html Топонімічні перейменування в окупованому Києві] // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — {{К.}}: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195–213.</ref>..
+
* Ровноерштрассе ({{lang-de|Rownoer Str.}}, {{lang-uk|Рівненська}})&nbsp;— під час окупації міста у 1942—1943 роках<ref>''Себта Т.'' [http://81412.livejournal.com/27556.html Топонімічні перейменування в окупованому Києві] // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва).&nbsp;— {{К.}}: Кий, 2010.&nbsp;— Вип. 10.&nbsp;— С. 195—213.</ref>..
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
   
Бульвар Тараса Шевченка як міську вулицю прокладено у [[1830-ті|30-х]] роках [[XIX ст.|XIX століття]] (не пізніше [[1834]] року). Одночасно зі спорудженням на сусідній [[Вулиця Володимирська (Київ)|Володимирській вулиці]] будівлі [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]] посеред вулиці було посаджено [[алея|алею]] — спершу [[каштан]]ів, згодом — з [[1840-ві|40-х]] років XIX століття — [[тополя|тополь]], що й понині є візитівкою вулиці.
+
Бульвар Тараса Шевченка як міську вулицю прокладено у [[1830-ті|30-х]] роках [[XIX ст.|XIX століття]] (не пізніше [[1834]] року). Одночасно зі спорудженням на сусідній [[Вулиця Володимирська (Київ)|Володимирській вулиці]] будівлі [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]] посеред вулиці було посаджено [[алея|алею]]&nbsp;— спершу [[каштан]]ів, згодом&nbsp;— з [[1840-ві|40-х]] років XIX століття&nbsp;— [[тополя|тополь]], що й понині є візитівкою вулиці.
   
Першою кам'яною спорудою був теперішній будинок № 27 (колишній [[Будинок київських арештантських рот|будинок арештантських рот]]), що певний час знаходився поза офіційною межею міста.
+
Першою кам'яною спорудою був теперішній будинок №&nbsp;27 (колишній [[Будинок київських арештантських рот|будинок арештантських рот]]), що певний час знаходився поза офіційною межею міста.
   
[[1839]] року вздовж лівого боку вулиці закладено ботанічний сад — нині [[Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна]] або Старий ботанічний сад.
+
[[1839]] року вздовж лівого боку вулиці закладено ботанічний сад&nbsp;— нині [[Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна]] або Старий ботанічний сад.
   
У 40-х—[[1850-ті|50-х]] роках XIX ст. було споруджено будівлі [[Кадетський корпус|Кадетського корпусу]], згодом 1-ї гімназії([[1850]]) — тепер № 14; 2-ї гімназії([[1856]]) — тепер № 18; а також особняк (майбутній [[Терещенко Нікола Артемійович|Н. Терещенка]], [[1842]]) — тепер № 12. У [[1857]] року в кінці бульвару, на тодішній межі Києва було зведено Тріумфальні ворота (знаходилися на місці сучасного [[Повітрофлотський шляхопровід|Повітрофлотського шляхопроводу]]).
+
У 40-х—[[1850-ті|50-х]] роках XIX ст. було споруджено будівлі [[Кадетський корпус|Кадетського корпусу]], згодом 1-ї гімназії ([[1850]])&nbsp;— тепер №&nbsp;14; 2-ї гімназії ([[1856]])&nbsp;— тепер №&nbsp;18; а також особняк (майбутній [[Терещенко Нікола Артемійович|Н. Терещенка]], [[1842]])&nbsp;— тепер №&nbsp;12. У [[1857]] року в кінці бульвару, на тодішній межі Києва було зведено Тріумфальні ворота (знаходилися на місці сучасного [[Повітрофлотський шляхопровід|Повітрофлотського шляхопроводу]]).
 
[[Файл:Бібіковський бульвар Київ 1888.jpg|міні|250пкс|[[Будинок аптекаря Фроммета]], 1888 рік]]
 
[[Файл:Бібіковський бульвар Київ 1888.jpg|міні|250пкс|[[Будинок аптекаря Фроммета]], 1888 рік]]
У [[1860-ті|60-х]] роках XIX ст. на Галицькій площі було зведено єдину в історії Києва залізну церкву (з чавунних плит) — [[церква|церкву]] [[Святий Іван Золотоустий|Іоана Златоуста]].
+
У [[1860-ті|60-х]] роках XIX ст. на Галицькій площі було зведено єдину в історії Києва залізну церкву (з чавунних плит)&nbsp;— [[церква|церкву]] [[Святий Іван Золотоустий|Іоана Златоуста]].
   
Тоді ж на вільній ділянці між Гімназичною (нині — [[Вулиця Леонтовича (Київ)|Леонтовича]]) та Святославською (нині — [[Вулиця Івана Франка (Київ, Шевченківський район)|Івана Франка]]) вулицями було розпочато будівництво [[Володимирський собор|Володимирського собору]] (зводився [[1862]]–[[1882]] року, до [[1896]] року тривали оздоблювальні роботи та розписи собору). Місце для будівництва було визначено особисто [[Микола I (російський імператор)|Миколою І]].
+
Тоді ж на вільній ділянці між Гімназичною (нині&nbsp;— [[Вулиця Леонтовича (Київ)|Леонтовича]]) та Святославською (нині&nbsp;— [[Вулиця Івана Франка (Київ, Шевченківський район)|Івана Франка]]) вулицями було розпочато будівництво [[Володимирський собор|Володимирського собору]] (зводився [[1862]]–[[1882]] року, до [[1896]] року тривали оздоблювальні роботи та розписи собору). Місце для будівництва було визначено особисто [[Микола I (російський імператор)|Миколою І]].
   
У [[1870-ті|70-х]] — [[1890-ті|90-х]] роках XIX ст. — на початку [[XX ст.]] відбувається інтенсивна забудова обабіч бульвару: зводяться як особняки (№ 13, № 34) або прибуткові чи звичайні житлові будівлі (№№ 1, 3, 4, 9, 11, 19, 26, 31, 36, 46, 48), так і громадські об’єкти (комплекс університетських клінік — № 17, комплекс Комерційного інституту — № 22-24, готелі «Марсель» — № 3, «Паласт-Отель» — № 7, приватна гімназія — № 23), а також [[промислові споруди]] (Тютюнова фабрика — кол. № 72, нині проспект Перемоги, 6; зруйнована).
+
У [[1870-ті|70-х]]&nbsp;— [[1890-ті|90-х]] роках XIX ст.&nbsp;— на початку [[XX ст.]] відбувається інтенсивна забудова обабіч бульвару: зводяться як особняки (№&nbsp;13, №&nbsp;34) або прибуткові чи звичайні житлові будівлі (№&nbsp;1, 3, 4, 9, 11, 19, 26, 31, 36, 46, 48), так і громадські об'єкти (комплекс університетських клінік&nbsp;— №&nbsp;17, комплекс Комерційного інституту&nbsp;— №&nbsp;22-24, готелі «Марсель»&nbsp;— №&nbsp;3, «Паласт-Отель»&nbsp;— №&nbsp;7, приватна гімназія&nbsp;— №&nbsp;23), а також [[промислові споруди]] (Тютюнова фабрика&nbsp;— кол. №&nbsp;72, нині проспект Перемоги, 6; зруйнована).
   
 
[[1872]] року на стику бульвару та вулиці Безаківської було встановлено пам'ятник [[Бобринський Олексій Олексійович|О. Бобринському]] (нині на цьому місці пам'ятник [[Щорс Микола Олександрович|М. Щорсу]]), [[1946]] року на початку бульвару встановлено пам'ятник В. [[Ленін]]у.
 
[[1872]] року на стику бульвару та вулиці Безаківської було встановлено пам'ятник [[Бобринський Олексій Олексійович|О. Бобринському]] (нині на цьому місці пам'ятник [[Щорс Микола Олександрович|М. Щорсу]]), [[1946]] року на початку бульвару встановлено пам'ятник В. [[Ленін]]у.
Рядок 75: Рядок 75:
 
У [[1985]] році частину бульвару Тараса Шевченка між [[площа Перемоги (Київ)|площею Перемоги]] та [[Повітрофлотський шляхопровід|Повітрофлотським шляхопроводом]] приєднали до колишнього Брест-Литовського проспекту, що тоді ж був перейменований на [[проспект Перемоги (Київ)|проспект Перемоги]].
 
У [[1985]] році частину бульвару Тараса Шевченка між [[площа Перемоги (Київ)|площею Перемоги]] та [[Повітрофлотський шляхопровід|Повітрофлотським шляхопроводом]] приєднали до колишнього Брест-Литовського проспекту, що тоді ж був перейменований на [[проспект Перемоги (Київ)|проспект Перемоги]].
   
Рішенням виконкому міськради від 20.03.1972р. №363 бульвар Тараса Шевченка внесено до переліку територій та об’єктів [[Природно-заповідний фонд України|Природно-заповідного Фонду України]], як ботанічну пам’ятку природи місцевого значення.
+
Рішенням виконкому міськради від 20.03.1972&nbsp;р. №&nbsp;363 бульвар Тараса Шевченка внесено до переліку територій та об'єктів [[Природно-заповідний фонд України|природно-заповідного фонду України]], як ботанічну пам'ятку природи місцевого значення. {{джерело|Алея [[Тополя|тополь]] на бульварі є найдовшою у [[Європа|Європі]]: довжина близько 1,5 км.}}
   
За пострадянської доби уздовж бульвару реалізовано масштабні проекти комерційного будівництва, що супроводжувалися знесенням старих споруд і поступово змінюють масштаб історичної забудови (житлово-офісний комплекс — № 11; [[Готель «Хілтон» у Києві|готель «Хілтон»]] — № 28–30; комплекс «Європа Плаза» — № 33–37; висотна будівля у дворі № 27).
+
За пострадянської доби уздовж бульвару реалізовано масштабні проекти комерційного будівництва, що супроводжувалися знесенням старих споруд і поступово змінюють масштаб історичної забудови (житлово-офісний комплекс&nbsp;— №&nbsp;11; [[Готель «Хілтон» у Києві|готель «Хілтон»]]&nbsp;— №&nbsp;28–30; комплекс «Європа Плаза»&nbsp;— №&nbsp;33–37; висотна будівля у дворі №&nbsp;27).
   
 
== Установи та заклади ==
 
== Установи та заклади ==
[[File:Бульвар Шевченко от памятника Щорса до площади Победы.JPG|міні|250пкс|бульвар Шевченка від пам'ятника [[Щорс Микола Олександрович|Щорс]]у до [[Площа Перемоги (Київ)|площі Перемоги]]]]
+
[[Файл:Бульвар Шевченко от памятника Щорса до площади Победы.JPG|міні|250пкс|бульвар Шевченка від пам'ятника [[Щорс Микола Олександрович|Щорсу]] до [[Площа Перемоги (Київ)|площі Перемоги]]]]
[[File:Бульвар Шевченко на восток от площади Победы.jpg|thumb|250пкс|бульвар Шевченка на схід від площі Перемоги]]
+
[[Файл:Бульвар Шевченко на восток от площади Победы.jpg|thumb|250пкс|бульвар Шевченка на схід від площі Перемоги]]
* [[Школа східних мов та культури]] (буд № 1-б)
+
* [[Школа східних мов та культури]] (буд №&nbsp;1-б)
* Готель «Прем'єр Палац» (буд. № 5-7)
+
* Готель «Прем'єр Палац» (буд. №&nbsp;5-7)
* [[Національний музей Тараса Шевченка|Музей Т. Г. Шевченка]] (буд. № 12)
+
* [[Національний музей Тараса Шевченка|Музей Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]] (буд. №&nbsp;12)
* Ректорат [[Національний медичний університет імені Олександра Богомольця|Національного медичного університету ім. О. Богомольця]] (буд. № 13)
+
* Ректорат [[Національний медичний університет імені Олександра Богомольця|Національного медичного університету ім. О. Богомольця]] (буд. №&nbsp;13)
* Міська клінічна лікарня № 18 (буд. № 17)
+
* Міська клінічна лікарня №&nbsp;18 (буд. №&nbsp;17)
* «[[Укртелеком]]» (буд. № 18)
+
* «[[Укртелеком]]» (буд. №&nbsp;18)
* [[Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова|Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова]] (буд. № 22-24)
+
* [[Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова|Національний педагогічний університет ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова]] (буд. №&nbsp;22-24)
* [[Академія адвокатури України]] ([[Будинок київських арештантських рот|буд. № 27]])
+
* [[Академія адвокатури України]] ([[Будинок київських арештантських рот|буд. №&nbsp;27]])
* [[Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація|Шевченківська районна державна адміністрація]] (буд. № 26)
+
* [[Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація|Шевченківська районна державна адміністрація]] (буд. №&nbsp;26)
* [[Багатофункціональний комплекс «H-Tower»]] (№ 28-30)
+
* [[Багатофункціональний комплекс «H-Tower»]] (№&nbsp;28-30)
* Центральні залізничні каси (буд. № 38-40)
+
* Центральні залізничні каси (буд. №&nbsp;38-40)
* [[Будинок національних творчих колективів України]] ([[Національна заслужена академічна капела України «Думка»|Академічна капела «Думка»]], [[Національний заслужений академічний народний хор України ім.Верьовки|хор ім. Г. Верьовки]], [[Капела бандуристів імені Тараса Шевченка|капела бандуристів]]) (буд. № 50-52)
+
* [[Будинок національних творчих колективів України]] ([[Національна заслужена академічна капела України «Думка»|Академічна капела «Думка»]], [[Національний заслужений академічний народний хор України ім.Верьовки|хор ім. Г. Верьовки]], [[Капела бандуристів імені Тараса Шевченка|капела бандуристів]]) (буд. №&nbsp;50-52)
* [[Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г. М. Доброва НАН України]] (буд. № 60)
+
* [[Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г. М. Доброва НАН України]] (буд. №&nbsp;60)
   
 
== Будівлі, що становлять історичну цінність, пам'ятки архітектури ==
 
== Будівлі, що становлять історичну цінність, пам'ятки архітектури ==
   
* №  3 (прибутковий будинок та флігель, 1897, архітектори [[Рикачов Стефан Васильович|Стефан Рикачов]] та [[Краусс Андрій-Фердінанд Кіндратович|Андрій Краусс]])
+
* №&nbsp;3 (прибутковий будинок та флігель, 1897, архітектори [[Рикачов Стефан Васильович|Стефан Рикачов]] та [[Краусс Андрій-Фердінанд Кіндратович|Андрій Краусс]])
* № 4 (особняк-флігель та фасадний будинок, 1875; 1901, архітектори [[Шіле Олександр-Петро-Адріан|Олександр Шіле]] (флігель) та [[Зекцер Йосип Абрамович|Йосип Зекцер]])
+
* №&nbsp;4 (особняк-флігель та фасадний будинок, 1875; 1901, архітектори [[Шіле Олександр-Петро-Адріан|Олександр Шіле]] (флігель) та [[Зекцер Йосип Абрамович|Йосип Зекцер]])
* № 5 (готель, 1909–1910, архітектори [[Мінкус Адольф Борисович|Адольф Мінкус]] та [[Троупянський Федір Абрамович|Федір Троупянський]])
+
* №&nbsp;5 (готель, 1909—1910, архітектори [[Мінкус Адольф Борисович|Адольф Мінкус]] та [[Троупянський Федір Абрамович|Федір Троупянський]])
* № 7 (готель, 1911–1912, архітектор Йосип Зекцер)
+
* №&nbsp;7 (готель, 1911—1912, архітектор Йосип Зекцер)
* № 12 (особняк, 1842, перебудова 1875)
+
* №&nbsp;12 (особняк, 1842, перебудова 1875)
* № 14 (колишня гімназія, 1850–1852, архітектор [[Беретті Олександр Вікентійович|Олександр Беретті]])
+
* №&nbsp;14 (колишня гімназія, 1850—1852, архітектор [[Беретті Олександр Вікентійович|Олександр Беретті]])
* № 18 (колишня гімназія, 1856, архітектор Олександр Беретті)
+
* №&nbsp;18 (колишня гімназія, 1856, архітектор Олександр Беретті)
* № 20 (Володимирський собор, 1862–1896)
+
* №&nbsp;20 (Володимирський собор, 1862—1896)
* № 22—24 (навчальні заклади, 1870-ті — 1910-ті рр.)
+
* №&nbsp;22—24 (навчальні заклади, 1870-ті&nbsp;— 1910-ті рр.)
* № 23 (початок XX ст.)
+
* №&nbsp;23 (початок XX&nbsp;ст.)
* № 31 (житлова будівля, кінець ХІХ — початок XX ст.)
+
* №&nbsp;31 (житлова будівля, кінець ХІХ&nbsp;— початок XX&nbsp;ст.)
* № 34 ([[Особняк Івана Миколайовича Терещенка|особняк]], 1874–1875)
+
* №&nbsp;34 ([[Особняк Івана Миколайовича Терещенка|особняк]], 1874—1875)
* № 36 ([[будинок аптекаря Фроммета]], 1873, архітектор [[Ніколаєв Володимир Миколайович|Володимир Ніколаєв]])
+
* №&nbsp;36 ([[будинок аптекаря Фроммета]], 1873, архітектор [[Ніколаєв Володимир Миколайович|Володимир Ніколаєв]])
* № 46 (житлова будівля, початок XX ст.)
+
* №&nbsp;46 (житлова будівля, початок XX&nbsp;ст.)
* № 48 (житлова будівля, межа ХІХ–XX ст.)
+
* №&nbsp;48 (житлова будівля, межа ХІХ–XX&nbsp;ст.)
* № 58 (житлова будівля, XX ст.)
+
* №&nbsp;58 (житлова будівля, XX&nbsp;ст.)
   
 
== Визначні люди, пов'язані з бульваром Тараса Шевченка ==
 
== Визначні люди, пов'язані з бульваром Тараса Шевченка ==
   
Будинки № 8, 12, 34 з 1870-х років належали родині цукрозаводчиків і меценатів Терещенків.
+
Будинки №&nbsp;8, 12, 34 з 1870-х років належали родині цукрозаводчиків і меценатів Терещенків.
   
 
У будівлі 1-ї гімназії в різний час жили, працювали або навчалися [[Пирогов Микола Іванович|Микола Пирогов]], [[Вернадський Володимир Іванович|Володимир Вернадський]], [[Луначарський Анатолій Васильович|Анатолій Луначарський]], [[Булгаков Михайло Опанасович|Михайло Булгаков]] (навчався [[1901]]–[[1909]]), [[Паустовський Костянтин Георгійович|Костянтин Паустовський]] (навчався [[1904]]–[[1912]]), [[Богомолець Олександр Олександрович|Олександр Богомолець]], [[Лифар Сергій Михайлович|Серж Лифар]].
 
У будівлі 1-ї гімназії в різний час жили, працювали або навчалися [[Пирогов Микола Іванович|Микола Пирогов]], [[Вернадський Володимир Іванович|Володимир Вернадський]], [[Луначарський Анатолій Васильович|Анатолій Луначарський]], [[Булгаков Михайло Опанасович|Михайло Булгаков]] (навчався [[1901]]–[[1909]]), [[Паустовський Костянтин Георгійович|Костянтин Паустовський]] (навчався [[1904]]–[[1912]]), [[Богомолець Олександр Олександрович|Олександр Богомолець]], [[Лифар Сергій Михайлович|Серж Лифар]].
Рядок 127: Рядок 127:
 
У клініці Університету лікувався [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайло Коцюбинський]].
 
У клініці Університету лікувався [[Коцюбинський Михайло Михайлович|Михайло Коцюбинський]].
   
До комплексу Комерційного інституту (нині тут Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова) входив колишній житловий будинок, де [[1877]] року народився поет та художник [[Волошин Максиміліан Олександрович|Максиміліан Волошин]] (№ 24).
+
До комплексу Комерційного інституту (нині тут Національний педагогічний університет ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова) входив колишній житловий будинок, де [[1877]] року народився поет та художник [[Волошин Максиміліан Олександрович|Максиміліан Волошин]] (№&nbsp;24).
 
== Цікаві факти ==
 
Алея [[Тополя|тополь]] на бульварі є найдовшою у [[Європа|Європі]]: довжина близько 1,5 км.
 
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 147: Рядок 144:
 
* [https://web.archive.org/web/20081206180858/http://www.stroyrec.com.ua/news.php?id=29315 Бульвар им. Тараса Шевченко]
 
* [https://web.archive.org/web/20081206180858/http://www.stroyrec.com.ua/news.php?id=29315 Бульвар им. Тараса Шевченко]
   
{{Kyiv-stub}}
 
 
{{Бульвари Києва}}
 
{{Бульвари Києва}}
  +
{{Нова Забудова}}
 
{{ВП-портали|Київ}}
 
{{ВП-портали|Київ}}
   

Версія за 10:26, 13 вересня 2019

Бульвар Тараса Шевченка
Київ
Bulvar Shevchenko1.jpg
Місцевість Афанасівський яр, Нова Забудова
Район Шевченківський
Назва на честь Т.Г. Шевченка
Колишні назви
Бульварне шосе, вул. Бульварна, Університетський бульв., Бібіковський бульв., Ровноерштрассе
Загальні відомості
Протяжність 1,8 км
Координати початку 50°26′32″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.442389° пн. ш. 30.520083° сх. д. / 50.442389; 30.520083Координати: 50°26′32″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.442389° пн. ш. 30.520083° сх. д. / 50.442389; 30.520083
Координати кінця 50°26′47″ пн. ш. 30°29′40″ сх. д. / 50.446472° пн. ш. 30.494694° сх. д. / 50.446472; 30.494694
Поштові індекси 01004 (початок), 01030 (середина), 01032 (кінець)
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro First Line logo.svg «Університет»
Kiev Metro First Line logo.svg «Вокзальна»
Автобуси А 24, 114, 118
Трамваї лінія існувала у 1892—1940-х рр.
Тролейбуси Тр 5, 7, 8, 17, 93Н
Маршрутні таксі Мт 189, 228, 230, 231, 429, 433, 450, 570, 575
Зупинки громадського транспорту «Бульвар Тараса Шевченка», «Володимирська вулиця», «Вулиця Івана Франка», «Станція метро "Університет"», «Академія адвокатури України»
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Володимирський собор
Державні установи РДА Шевченківського р-ну
Навчальні заклади Національний медичний університет ім. О. Богомольця, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Академія адвокатури України
Медичні заклади Міська клінічна лікарня № 18
Заклади культури Музей Т. Г. Шевченка, Будинок національних творчих колективів України
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11894
У проекті OpenStreetMap r369991
Мапа
CMNS: Бульвар Тараса Шевченка (Київ) на Вікісховищі

Бульва́р Тара́са Шевче́нка — вулиця в Шевченківському районі Києва, місцевості Афанасівський яр, Нова Забудова. Пролягає від Бессарабської площі до площі Перемоги.

Прилучаються вулиці Пушкінська (перетинає), Терещенківська (перетинає), Володимирська (перетинає), Леонтовича, Івана Франка, Пирогова, Михайла Коцюбинського, Симона Петлюри, провулок Алли Горської, площа Перемоги.

Назви

Бібіковський бульвар, фото др. пол. XIX ст.

Назви вулиці:

Історія

Бульвар Тараса Шевченка як міську вулицю прокладено у 30-х роках XIX століття (не пізніше 1834 року). Одночасно зі спорудженням на сусідній Володимирській вулиці будівлі Київського університету посеред вулиці було посаджено алею — спершу каштанів, згодом — з 40-х років XIX століття — тополь, що й понині є візитівкою вулиці.

Першою кам'яною спорудою був теперішній будинок № 27 (колишній будинок арештантських рот), що певний час знаходився поза офіційною межею міста.

1839 року вздовж лівого боку вулиці закладено ботанічний сад — нині Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна або Старий ботанічний сад.

У 40-х—50-х роках XIX ст. було споруджено будівлі Кадетського корпусу, згодом 1-ї гімназії (1850) — тепер № 14; 2-ї гімназії (1856) — тепер № 18; а також особняк (майбутній Н. Терещенка, 1842) — тепер № 12. У 1857 року в кінці бульвару, на тодішній межі Києва було зведено Тріумфальні ворота (знаходилися на місці сучасного Повітрофлотського шляхопроводу).

У 60-х роках XIX ст. на Галицькій площі було зведено єдину в історії Києва залізну церкву (з чавунних плит) — церкву Іоана Златоуста.

Тоді ж на вільній ділянці між Гімназичною (нині — Леонтовича) та Святославською (нині — Івана Франка) вулицями було розпочато будівництво Володимирського собору (зводився 18621882 року, до 1896 року тривали оздоблювальні роботи та розписи собору). Місце для будівництва було визначено особисто Миколою І.

У 70-х — 90-х роках XIX ст. — на початку XX ст. відбувається інтенсивна забудова обабіч бульвару: зводяться як особняки (№ 13, № 34) або прибуткові чи звичайні житлові будівлі (№ 1, 3, 4, 9, 11, 19, 26, 31, 36, 46, 48), так і громадські об'єкти (комплекс університетських клінік — № 17, комплекс Комерційного інституту — № 22-24, готелі «Марсель» — № 3, «Паласт-Отель» — № 7, приватна гімназія — № 23), а також промислові споруди (Тютюнова фабрика — кол. № 72, нині проспект Перемоги, 6; зруйнована).

1872 року на стику бульвару та вулиці Безаківської було встановлено пам'ятник О. Бобринському (нині на цьому місці пам'ятник М. Щорсу), 1946 року на початку бульвару встановлено пам'ятник В. Леніну.

У 1985 році частину бульвару Тараса Шевченка між площею Перемоги та Повітрофлотським шляхопроводом приєднали до колишнього Брест-Литовського проспекту, що тоді ж був перейменований на проспект Перемоги.

Рішенням виконкому міськради від 20.03.1972 р. № 363 бульвар Тараса Шевченка внесено до переліку територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, як ботанічну пам'ятку природи місцевого значення. Алея тополь на бульварі є найдовшою у Європі: довжина близько 1,5 км.[джерело?]

За пострадянської доби уздовж бульвару реалізовано масштабні проекти комерційного будівництва, що супроводжувалися знесенням старих споруд і поступово змінюють масштаб історичної забудови (житлово-офісний комплекс — № 11; готель «Хілтон» — № 28–30; комплекс «Європа Плаза» — № 33–37; висотна будівля у дворі № 27).

Установи та заклади

бульвар Шевченка від пам'ятника Щорсу до площі Перемоги
бульвар Шевченка на схід від площі Перемоги

Будівлі, що становлять історичну цінність, пам'ятки архітектури

Визначні люди, пов'язані з бульваром Тараса Шевченка

Будинки № 8, 12, 34 з 1870-х років належали родині цукрозаводчиків і меценатів Терещенків.

У будівлі 1-ї гімназії в різний час жили, працювали або навчалися Микола Пирогов, Володимир Вернадський, Анатолій Луначарський, Михайло Булгаков (навчався 19011909), Костянтин Паустовський (навчався 19041912), Олександр Богомолець, Серж Лифар.

У будівлі 2-ї гімназії навчалися або працювали Павло Чубинський, Михайло Чалий, Іван Сошенко, Іван Вернадський, Володимир Орловський, Агатангел Кримський (навчався 18831885), Рейнгольд Глієр (закінчив 1894), Отто Шмідт (закінчив 1909), Олександр Русов (чоловік Софії Русової), підготовчий клас закінчив М. Булгаков.

Володимирський собор розписували художники Віктор Васнецов, Михайло Нестеров, Адріян Прахов, Микола Пимоненко, Сергій Костенко, Вільгельм Котарбінський, брати Свєдомські, Михайло Врубель.

У клініці Університету лікувався Михайло Коцюбинський.

До комплексу Комерційного інституту (нині тут Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова) входив колишній житловий будинок, де 1877 року народився поет та художник Максиміліан Волошин (№ 24).

Примітки

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  2. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  3. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  4. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  5. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195—213.

Джерела