Відмінності між версіями «Буряк Анатолій Миколайович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
 
Рядок 26: Рядок 26:
 
| інше =
 
| інше =
 
}}
 
}}
{{Однофамільці|Буряк (прізвище)}}
+
{{Однофамільці|Буряк (прізвище){{!}}Буряк}}
 
'''Анато́лій Микола́йович Буря́к''' ({{ДН|5|6|1968}} — {{ДС|6|9|2014}}) — капітан [[Збройні сили України|Збройних сил України]].
 
'''Анато́лій Микола́йович Буря́к''' ({{ДН|5|6|1968}} — {{ДС|6|9|2014}}) — капітан [[Збройні сили України|Збройних сил України]].
   

Поточна версія на 06:11, 14 липня 2019

Буряк Анатолій Миколайович
UA-OF2-CPT-GSB-H(2015).png Капітан
Буряк Анатолій Миколайович.jpg
Загальна інформація
Народження 5 червня 1968(1968-06-05)
Червоні Партизани
Смерть 6 вересня 2014(2014-09-06) (46 років)
Щастя
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ Емблема танкових військ (2007).png Танкові війська
Формування
1 ОТБр.png
 1 ОТБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Анато́лій Микола́йович Буря́к (5 червня 1968(19680605) — 6 вересня 2014) — капітан Збройних сил України.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Закінчив 1984 року закінчив Червонопартизанську ЗОШ, по тому — Київську сільськогосподарську академію, спеціальність агроном. Протягом 2009—2010 років — заступник директора з науково-дослідної роботи та виробництва Ніжинського агротехнічного інституту.

Від липня 2010 року обіймав посаду керуючого у Лосинівському відділенні сільськогосподарського підприємства «Агропрогрес».

Мобілізований 19 березня 2014-го, командир мотострілецького взводу 1-ї окремої гвардійської танкової бригади.

6 вересня 2014 року під час виконання бойового завдання по виходу з оточення терористів, група в складі капітана Анатолія Буряка, молодшого сержанта Козлянського Володимира Володимировича, солдата Остропольського Олександра Валерійовича вийшла із села Шишкове в напрямку міста Щастя. Групу переслідували терористи. Діставшись до річки Сіверський Донець, командир групи капітан Анатолій Буряк наказав підлеглим переправлятись на інший бік, сам лишився прикривати їх відхід.

Під час утримання терористів на безпечній для переправи особового складу відстані Анатолій зазнав смертельного поранення.

Без Анатолія лишились дружина та троє дітей.

Похований в селі Червоні Партизани.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 15 травня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1]
  • у грудні 2014 року в пам'ять про Анатолія Буряка на будівлі Червонопартизанської ЗОШ встановлена меморіальна дошка.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]