Відмінності між версіями «Бєльський Лев Миколайович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 7: Рядок 7:
 
== Революції і громадянська війна ==
 
== Революції і громадянська війна ==
 
* 1905—1907 — член партії [[Бунд]]
 
* 1905—1907 — член партії [[Бунд]]
* 1914—1916 — в царській армії, получив поранення, робота в тилу
+
* 1914—1916 — в царській армії, отримав поранення, робота в тилу
 
* У жовтні 1917 — керуючий справами міської Ради депутатів у [[Вілейка|Вілейці]],
 
* У жовтні 1917 — керуючий справами міської Ради депутатів у [[Вілейка|Вілейці]],
 
* грудень 1917 — вступив у [[ВКП(б)]]
 
* грудень 1917 — вступив у [[ВКП(б)]]

Версія за 22:22, 17 січня 2020

Бєльський Лев Миколайович
Народився 1889
Мір, Мінська губернія, Російська імперія
Помер 16 жовтня 1941(1941-10-16)
Москва, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність політик
Учасник Перша світова війна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання комісар державної безпеки 2-го рангу
Партія Бунд і КПРС
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Почесний ювілейний знак «ВЧК-ГПУ» (V)

Лев Миколайович Бєльський (справжнє ім'я — Абрам Михайлович Левін, (1889, містечко Мир Мінської губернії — 16.10.1941, Москва) — діяч радянських спецслужб, комісар ГБ 2 рангу (26.11.1935), заступник наркома внутрішніх справ СРСР (03.11.1936 — 08.04.1938); перший заступник наркома шляхів сполучення СРСР (08.04.1938 — 01.04.1939), депутат Верховної Ради СРСР 1 скликання. Один з безпосередніх організаторів «Великого терору».

Народився в сім'ї службовця транспортної контори. До революції — 1903—1907 — учень-хлопчик в конторі на ф-ці Зільберблата, Варшава, екстерном склав іспити при Віленському навчальному окрузі на домашнього вчителя і аптекарського учня (1908), 1907—1908 — давав приватні уроки, 1909—1910 — фармацевт в аптеці, містечко Мир.

Революції і громадянська війна

  • 1905—1907 — член партії Бунд
  • 1914—1916 — в царській армії, отримав поранення, робота в тилу
  • У жовтні 1917 — керуючий справами міської Ради депутатів у Вілейці,
  • грудень 1917 — вступив у ВКП(б)
  • З січня 1918 — в органах ВЧК. До квітня 1918 — інструктор НКВД РРФСР з реорганізації Рад, арешти кадетів і правих есерів
  • 1918—1919 — голова Симбірської губернської ЧК
  • 1919—1920 — обіймав посади у фронтових ЧК
  • З лютого 1921 — повпред ВЧК в Тамбовській губернії. Брав найактивнішу участь у придушенні антоновського селянського повстання, а також у проведенні каральних заходів проти цивільного населення

Робота в органах

  • З жовтня 1921 — повпред ВЧК (ГПУ) на Далекому Сході.
  • 15.11.1923 — 17.02.1930 — повноважний представник ОДПУ в Середній Азії,
  • з 17.02.1930 — повпред по Московській області.
  • У серпні 1931 звільнений з посади і призначений членом колегії Наркомату постачання та начальником Головного управління народного харчування
  • 25.07.1933 — повпред ОДПУ по Нижньо-Волзькому краю.
  • 04.01.1934 — начальник Головного управління робітничо-селянської міліції ОГПУ (пізніше — НКВД) СРСР. Цей пост Бєльський займав до 07.08.1937, одночасно
  • 03.11.1936 — 28.5.1938 — заст. наркома внутрішніх справ СРСР М. І. Єжова; відповідальний за організацію масових репресій і фальсифікації результатів слідства
  • 08.04.1938 — 01.04.1939 — 1-й заст. наркома шляхів сполучення. Формально залишався на службі в НКВС, але реального відношення до цього відомства більше не мав.

Останні роки життя

В квітні 1939 Бєльського відправили начальником будівництва на залізницю Картали-Акмолінськ, а 30.06.1939 — через 2,5 місяця після арешту Єжова — заарештували. 05.07.1941 він засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР до страти. Розстріляний.

Посилання