Відмінності між версіями «Бєлявський Олександр Генріхович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (→‎Шахова кар'єра: уточнення)
м (→‎Шахова кар'єра: уточнення)
 
Рядок 21: Рядок 21:
 
== Шахова кар'єра ==
 
== Шахова кар'єра ==
   
У 14 років став майстром спорту СРСР, виконавши норму 1968 року на турнірі у Вільнюсі. Через рік Бєлявський — наймолодший учасник на юнацькому турнірі в Гронінгені, де набрав 6 очок з 9 і посів 3-е місце. Попереду нього були угорець [[Адор'ян Андраш|Андраш Адор'ян]] і югослав [[Любомир Любоєвич]].
+
У 14 років став [[майстер спорту|майстром спорту]] СРСР, виконавши норму 1968 року на турнірі у [[Вільнюс]]і. Через рік Бєлявський — наймолодший учасник на юнацькому турнірі в [[Гронінген]]і, де набрав 6 очок з 9 і посів 3-тє місце. Попереду нього були угорець [[Андраш Адор'ян]] і югослав [[Любомир Любоєвич]].
   
1973 року Бєлявський домігся права брати участь у юнацькій першості світу в англійському місті Тіссайд і став чемпіоном, набравши 8,5 очка з 11 можливих. На міжнародному турнірі 1974 в Лас-Пальмасі, поділивши 3-4-е місця, отримав перший гросмейстерський бал. Потім був успіх у чемпіонаті СРСР — 1-2-е місця з [[Таль Михайло Нехемійович|Михайлом Талем]].
+
1973 року Бєлявський домігся права брати участь у [[Чемпіонат світу із шахів серед юніорів|юніорській першості світу]] в англійському місті Тіссайд і став чемпіоном, набравши 8½ очка з 11 можливих. На міжнародному турнірі у 1974 році в [[Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія|Лас-Пальмас]]і, поділивши 3-4-те місця, отримав перший гросмейстерський бал. Потім був успіх у [[Чемпіонат СРСР із шахів|чемпіонаті СРСР]] — 1-2-ге місця з [[Таль Михайло Нехемійович|Михайлом Талем]].
   
Бєлявський поступово висунувся в число найсильніших шахістів світу. Його результат на міжнародному турнірі в [[Аліканте]](1978) є одним з найвидатніших в історії: 13 очок у 13 партіях. Бєлявського запрошували на представницькі турніри. Серед них був, наприклад, турнір в [[Баден]]і (1980), в якому брали участь гросмейстери, які мали коефіцієнт близько 2600. Бєлявський поділив 1-2-е місця з [[Спаський Борис Васильович|Борисом Спаським]].
+
Бєлявський поступово висунувся в число найсильніших шахістів світу. Його результат на міжнародному турнірі в [[Аліканте]] (1978) є одним з найвидатніших в історії: 13 очок у 13 партіях. Бєлявського запрошували на представницькі турніри. Серед них був, наприклад, турнір в [[Баден]]і (1980), в якому брали участь гросмейстери, які мали коефіцієнт близько 2600. Бєлявський поділив 1-2-ге місця зі [[Спаський Борис Васильович|Борисом Спаським]].
   
На початку 1981 він знову став чемпіоном СРСР, цього разу разом з [[Псахіс Лев Борисович|Псахісом]], а в жовтні Олександр виграв традиційний міжнародний турнір в голландському місті [[Тілбург (шаховий турнір)|Тілбурзі]], випередивши знаних майстрів [[Петросян Тигран Вартанович|Петросяна]], [[Портіш Лайош|Портіша]], [[Ян Тімман|Тіммана]], [[Любомир Любоєвич|Любоєвича]], [[Ульф Андерссон|Андерссона]], [[Каспаров Гаррі Кімович|Каспарова]], [[Спаський Борис Васильович|Спаського]].
+
На початку 1981 року він знову став [[Чемпіонат СРСР із шахів 1981|чемпіоном СРСР]], цього разу разом з [[Псахіс Лев Борисович|Псахісом]], а в жовтні Олександр виграв традиційний міжнародний турнір в голландському місті [[Тілбург (шаховий турнір)|Тілбурзі]], випередивши знаних майстрів [[Петросян Тигран Вартанович|Петросяна]], [[Лайош Портіш|Портіша]], [[Ян Тімман|Тіммана]], [[Любомир Любоєвич|Любоєвича]], [[Ульф Андерссон|Андерссона]], [[Каспаров Гаррі Кімович|Каспарова]], [[Спаський Борис Васильович|Спаського]].
   
1982 року успішно виступив на [[Міжзональний турнір з шахів 1982 (Москва)|міжзональний турнірі]] в Москві, посівши 2-е місце, слідом за [[Каспаров Гаррі Кімович|Гаррі Каспаровим]], і отримав право брати участь в Претендентському матчі. Жереб звів його в першому ж матчі з Гаррі Каспаровим, який вважав Олександра найнебезпечнішим суперником. Бєлявський програв матч з рахунком 3:6 (+1, −4, = 4).
+
1982 року успішно виступив на [[Міжзональний турнір 1982 (Москва)|міжзональний турнірі]] в Москві, посівши 2-ге місце, слідом за [[Каспаров Гаррі Кімович|Гаррі Каспаровим]], і отримав право брати участь в претендентському матчі. Жереб звів його в першому ж матчі з Гаррі Каспаровим, який вважав Олександра найнебезпечнішим суперником. Бєлявський програв матч з рахунком 3:6 (+1, −4, = 4).
   
Він був одним з лідерів збірної СРСР на всіх командних змаганнях від 1982 року, в тому числі — 1-е місце на 1-й шахівниці в 1984 році, показав найкращий результат у матчі з обраними шахістами світу.
+
Він був одним з лідерів [[Збірна СРСР з шахів|збірної СРСР]] на всіх командних змаганнях від 1982 року, в тому числі — 1-ше місце на 1-й шахівниці в 1984 році, показав найкращий результат у матчі з обраними шахістами світу.
Втретє стає чемпіоном СРСР у 1987 році.
+
Втретє стає [[Чемпіонат СРСР із шахів 1987|чемпіоном СРСР у 1987 році]].
   
 
Перемоги на престижних міжнародних турнірах — [[Вейк-ан-Зеє (шаховий турнір)|Вейк-ан-Зеє]] (1984 і 1985), [[Лондон]] (1985), [[Сочі]] (1986), [[Тілбург (шаховий турнір)|Тілбург]] (1988), [[Мюнхен]] (1990), [[Амстердам]] (1990), [[Белград]] (1993), [[Чачін]] (1996), [[Поляниця-Здруй]] (1996)
 
Перемоги на престижних міжнародних турнірах — [[Вейк-ан-Зеє (шаховий турнір)|Вейк-ан-Зеє]] (1984 і 1985), [[Лондон]] (1985), [[Сочі]] (1986), [[Тілбург (шаховий турнір)|Тілбург]] (1988), [[Мюнхен]] (1990), [[Амстердам]] (1990), [[Белград]] (1993), [[Чачін]] (1996), [[Поляниця-Здруй]] (1996)

Поточна версія на 10:09, 27 березня 2020

Олександр Генріхович Бєлявський

Beliavsky Bled 2002.jpg

Олександр Бєлявський, 2002
Країна СРСР СРСР
Народження 17 грудня 1953(1953-12-17) (66 років)
Львів
Титул Гросмейстер (1975), Чемпіон СРСР 1974, 1980, 1987, 1990 рр.
Рейтинг ФІДЕ 2537 (№ 515 у рейтингу ФІДЕ в березні 2018 року, , №6 у Словенії)
Піковий
рейтинг
2710 (8 місце — липень 1997 року) — 3 місце (2640 — липень 1985 року)
Нагороди та відзнаки
орден Дружби народів
Заслужений майстер спорту СРСР

Олександр Генріхович Бєлявський (нар. 17 грудня 1953, Львів) — радянський, український і словенський шахіст. Міжнародний гросмейстер (1975) .

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

У 20 років став чемпіоном світу серед юніорів, у 21 рік — міжнародним гросмейстером. Чемпіон СРСР 1974, 1980, 1987 і 1990 років. У 1983 році поступився у претендентському матчі за шахову корону майбутньому чемпіонові світу Гаррі Каспарову. У складі збірної СРСР чотири рази вигравав золоті медалі Всесвітніх шахових олімпіад, а також командні чемпіонати світу й Європи, у складі збірної України у 1992 році став срібним призером чемпіонату Європи 1992 року. З 1994 року почав виступати за Словенію, проте, як і раніше, живе у Винниках біля Львова.

Шахова кар'єра[ред. | ред. код]

У 14 років став майстром спорту СРСР, виконавши норму 1968 року на турнірі у Вільнюсі. Через рік Бєлявський — наймолодший учасник на юнацькому турнірі в Гронінгені, де набрав 6 очок з 9 і посів 3-тє місце. Попереду нього були угорець Андраш Адор'ян і югослав Любомир Любоєвич.

1973 року Бєлявський домігся права брати участь у юніорській першості світу в англійському місті Тіссайд і став чемпіоном, набравши 8½ очка з 11 можливих. На міжнародному турнірі у 1974 році в Лас-Пальмасі, поділивши 3-4-те місця, отримав перший гросмейстерський бал. Потім був успіх у чемпіонаті СРСР — 1-2-ге місця з Михайлом Талем.

Бєлявський поступово висунувся в число найсильніших шахістів світу. Його результат на міжнародному турнірі в Аліканте (1978) є одним з найвидатніших в історії: 13 очок у 13 партіях. Бєлявського запрошували на представницькі турніри. Серед них був, наприклад, турнір в Бадені (1980), в якому брали участь гросмейстери, які мали коефіцієнт близько 2600. Бєлявський поділив 1-2-ге місця зі Борисом Спаським.

На початку 1981 року він знову став чемпіоном СРСР, цього разу разом з Псахісом, а в жовтні Олександр виграв традиційний міжнародний турнір в голландському місті Тілбурзі, випередивши знаних майстрів Петросяна, Портіша, Тіммана, Любоєвича, Андерссона, Каспарова, Спаського.

1982 року успішно виступив на міжзональний турнірі в Москві, посівши 2-ге місце, слідом за Гаррі Каспаровим, і отримав право брати участь в претендентському матчі. Жереб звів його в першому ж матчі з Гаррі Каспаровим, який вважав Олександра найнебезпечнішим суперником. Бєлявський програв матч з рахунком 3:6 (+1, −4, = 4).

Він був одним з лідерів збірної СРСР на всіх командних змаганнях від 1982 року, в тому числі — 1-ше місце на 1-й шахівниці в 1984 році, показав найкращий результат у матчі з обраними шахістами світу. Втретє стає чемпіоном СРСР у 1987 році.

Перемоги на престижних міжнародних турнірах — Вейк-ан-Зеє (1984 і 1985), Лондон (1985), Сочі (1986), Тілбург (1988), Мюнхен (1990), Амстердам (1990), Белград (1993), Чачін (1996), Поляниця-Здруй (1996)

Тренував Марію Музичук під час Чемпіонату світу з шахів серед жінок 2015, у якому вона здобула перемогу[1].

Результати виступів у складі збірних СРСР, України та Словенії[ред. | ред. код]

Олександр Бєлявський за період 1982—2017 років зіграв за національні команди у 31-му турнірі, зокрема: шахова олімпіада — 16 разів,[2] командний чемпіонат світу — 2 рази,[3] командний чемпіонат Європи — 13 разів.[4]. При цьому він ставши переможцем усіх трьох командних турнірів, здобувши загалом 8 золотих нагород (усі у складі збірної СРСР).
Також Олександр Бєлявський виступаючи за збірну СРСР завоював 6 індивідуальних нагород (дві золоті, дві срібні та дві бронзові). У складі збірних України та Словенії (загалом 23 турніри) Бєлявський не здобув жодної індивідуальної нагороди.
Загалом у складі національних збірних СРСР, України та Словенії Олександр Бєлявський зіграв 280 партій, у яких набрав 169 очок (+102=134-44), що становить 60,3 % можливих очок.

Збірна СРСР[ред. | ред. код]

У складі збірної СРСР О.Бєлявський став переможцем усіх 8 турнірів у яких брав участь, зокрема: шахова олімпіада — 4 рази, чемпіонат світу та Європи по 2 рази.
За період 1982—1990 рр. Олександр Бєлявський за збірна СРСР зіграв 67 партій, у яких набрав 46½ очок (+33=27-7), що становить 69,4 % можливих очок.

Рік Турнір Місто Збірна Шахівниця Рейтинг + = Результат % очок Турнірний
рейтинг
Командне
місце
Особисте
місце
1982 шахова олімпіада Люцерн СРСР 4 2620 5 4 1 7 з 10 70,0 2606 Gold Bronze
1983 чемпіонат Європи Пловдив СРСР 5 2570 2 3 1 3½ з 6 58,3 2549 Gold Silver
1984 шахова олімпіада Салоніки СРСР 1 2600 7 2 1 8 з 10 80,0 2798 Gold Silver + Bronze
1985 чемпіонат світу Люцерн СРСР 5 2640 4 2 2 5 з 8 62,5 2531 Gold Gold
1988 шахова олімпіада Салоніки СРСР 4 2665 5 4 1 7 з 10 72,2 2634 Gold 10
1989 чемпіонат світу Люцерн СРСР 2 2620 4 2 0 5 з 6 83,3 2833 Gold Gold
чемпіонат Європи Хайфа СРСР 2 2620 2 4 1 4 з 7 57,1 2560 Gold 11
1990 шахова олімпіада Новий Сад СРСР 3 2605 4 6 0 7 з 10 70,0 2635 Gold 7

Збірна України[ред. | ред. код]

У складі |збірної України Бєлявський виграв срібні нагороди чемпіонат Європи 1992 року.
Олександр Бєлявський за збірну України виступав двічі у 1992 році, зігравши 19 партій, у яких набрав 10 очок (+3=14-2), що становить 52,6 % можливих очок.

Рік Турнір Місто Збірна Шахівниця Рейтинг + = Результат % очок Турнірний
рейтинг
Командне
місце
Особисте
місце
1992 шахова олімпіада Маніла Україна 2 2620 3 7 2 6½ з 12 54,2 2577 9 41
1992 чемпіонат Європи Дебрецен Україна 2 2595 0 7 0 3½ з 7 50,0 2588 Silver 24

Збірна Словенії[ред. | ред. код]

За період 1996—2017 років Олександр Бєлявський у складі збірної Словенії виступив у 21 турнірі.
Загалом за збірну Словенії Олександр зіграв 194 партії, у яких набрав 112½ очок (+66=93-35), що становить 58,0 % можливих очок.

Рік Турнір Місто Збірна Шахівниця Рейтинг + = Результат % очок Турнірний
рейтинг
Командне
місце
Особисте
місце
1996 шахова олімпіада Єреван Словенія 1 2620 7 7 0 10½ з 14 75,0 2704 23 4
1997 чемпіонат Європи Пула Словенія 1 2665 3 3 2 4½ з 8 56,3 2608 27 11
1998 шахова олімпіада Еліста Словенія 1 2645 7 3 2 8½ з 12 70,8 2688 23 8
1999 чемпіонат Європи Батумі Словенія 1 2618 4 4 1 6 з 9 66,7 2737 8 7
2000 шахова олімпіада Стамбул Словенія 1 2629 2 3 0 3½ з 5 70,0 2723 12
2001 чемпіонат Європи Леон Словенія 1 2668 2 4 1 4 з 7 57,5 2651 5 8
2002 шахова олімпіада Блед Словенія 1 2650 5 3 4 6½ з 12 54,2 2596 40 53
2003 чемпіонат Європи Пловдив Словенія 1 2667 2 6 1 5 з 9 55,6 2653 4 18
2004 шахова олімпіада Кальвія Словенія 1 2660 5 5 2 7½ з 12 62,5 2656 17 16
2005 чемпіонат Європи Гетеборг Словенія 1 2599 0 6 2 3 з 8 37,5 2529 20 34
2006 шахова олімпіада Турин Словенія 1 2622 5 3 2 6½ з 10 65,0 2698 23 19
2007 чемпіонат Європи Іракліон Словенія 1 2646 2 4 2 4 з 8 50,0 2684 8 16
2008 шахова олімпіада Дрезден Словенія 1 2619 3 7 0 6½ з 10 65,0 2744 17 12
2009 чемпіонат Європи Новий Сад Словенія 1 2656 2 6 1 5 з 9 55,6 2614 16 16
2010 шахова олімпіада Ханти-Мансійськ Словенія 1 2632 1 4 4 3 з 9 30,0 2454 36 71
2011 чемпіонат Європи Порто Каррас Словенія 1 2617 1 8 0 5 з 9 55,6 2723 17 7
2012 шахова олімпіада Стамбул Словенія 2 2609 3 6 1 6 з 10 60,0 2667 25 12
2014 шахова олімпіада Тромсе Словенія 2 2618 5 3 2 6½ з 10 65,0 2589 38 28
2015 чемпіонат Європи Рейк'явік Словенія 1 2622 3 4 1 5 з 8 62,5 2695 20 10
2016 шахова олімпіада Баку Словенія 1 2602 3 4 3 5 з 10 50,0 2615 20 н/д
2017 чемпіонат Європи Крит Словенія 2 2547 1 0 4 1 з 5 20,0 2335 21

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]