Бєляєв Валерій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:14, 7 серпня 2015, створена Shynkar (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Бєляєв Валерій Іванович''' (14.10.1931 – 28.03.1999) - академік НАН України в галузі метеорології...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бєляєв Валерій Іванович (14.10.1931 – 28.03.1999) - академік НАН України в галузі метеорології та океанології (1988), фахівець з математичного моделювання складних систем в оболонках Землі : атмосфері, гідросфері та техносфері.

Дати біографії

Валерій Іванович Бєляєв народився 14 жовтня 1931р. у м.Пушкіні в родині викладачів. Закінчив фізичний факультет Московського університету ім. М.В.Ломоносова (1949-1954). Працював старшим науковим співробітником Інституту прикладної геофізики АН СРСР. З 1962р. працював в системі Академії наук України.

  • 1962-1973 - Завідувач відділу та заступник директора з наукової роботи Морського гідрофізичного інституту НАН України (1962-1973). У 1969р. захистив докторську дисертацію.
    • 1964 - Доктор фізико-математичних наук ,
    • 1969 - професор , член-кореспондент НАН України .
  • 1973-1981 - завідувач відділу математичного моделювання Інституту біології південних морів ім.О.О.Ковалевського,
  • 1981-1999 - завідувач відділу оптики і біофізики океану Морського гідрофізичного інституту НАН України,
    • 1988 - академік НАН України
  • 1992-1999 - голова Кримського відділення НАН України , яке згодом було реорганізовано в Кримський науковий центр. Тоді ж В.І.Бєляєв створив і став директором Наукового центру з проблем моделювання в екології та рекреаційної географії НАН України.
  • 2000 - Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000, посмертно).

Наукова діяльність

На основі оригінального підходу, що ґрунтується на лагранжевому уявленні рівнянь стану у фазовому просторі параметрів, В.І.Бєляєв розробив ефективний метод опису геофізичних явищ, зумовлених фазовими переходами. Він вивчав океан як складну систему, стан якої формується в результаті взаємодії фізичних, хімічних, біологічних процесів, а також в умовах антропогенних навантажень.

Були розроблені моделі фізіологічних процесів в тканинах організмів морських тварин при взаємодії з навколишнім середовищем, моделі екосистем шельфу пелагіалі Чорного моря, модель екосистеми його сірководневої зони, модель системи «місто-навколишнє середовище», модель еволюції Сонячної системи та ін. Були створені нові логікоінформаційні моделі екологічних і еколого-економічних систем. На їх основі були розроблені комп’ютерні програмні системи управління розвитком прибережних морських регіонів.

Посилання