Відмінності між версіями «Бібрка (Ліський повіт)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Рядок 10: Рядок 10:
 
|ширина прапора =
 
|ширина прапора =
 
|зображення = Bóbrka church, 2010.jpg
 
|зображення = Bóbrka church, 2010.jpg
|опис зображення = Колишня церква
+
|опис зображення = Колишня церква<br/> Положення Ризи Богородиці<br/> (1937 р.)
 
|вид регіону = Воєводство
 
|вид регіону = Воєводство
 
|регіон = Підкарпатське воєводство
 
|регіон = Підкарпатське воєводство
Рядок 69: Рядок 69:
   
 
=== Церква ===
 
=== Церква ===
  +
[[File:Бібрка грекокатолицька церква ХVII століття.jpg|ліворуч|thumb|Давня церква Положення Ризи Богородиці, побудована у ХVII ст., перебудована у 1830 р., розібрана у 1939 р.]]
У 1937-1939&nbsp;рр. замість дерев’яної церкви Положення Ризи Пр. Б., збудованої в XVII столітті, зведена мурована церква, яка була парафіяльною і належала до [[Ліський деканат|Ліського деканату]] [[Перемишльська єпархія|Перемиської єпархії]]. Після депортації українців використовувалась під склад, а з 1971&nbsp;р.&nbsp;— як костел.
 
  +
Перші відомості про церкву Положення Ризи Богородиці відносяться до XVII століття. В період від [[1807]] до [[1815]] вона була філіальною церквою парафії у [[Мичківці|Мичківцях]]. Цю древню будівлю було остаточно розібрано у [[1939]] році, коли була побудована нова мурована церква. Нова споруду будували p [[1937]] року навколо старої, так що якийсь час вона ще існувала всередині мурів, що з'являлись навколо неї.<ref name="Kozicki">[http://www.parafia-bobrka.pl/historia-parafii/ ''Zbigniew Kozicki''. Historia parafii, Kościół rzymsko-katolicki w Bóbrce]</ref> Церква була парафіяльною і належала до [[Ліський деканат|Ліського деканату]] [[Перемишльська єпархія|Перемиської єпархії]]. Функціонувала до [[1947]] року, коли в результаті [[операція "Вісла"|акції "Вісла"]], рештки українського населення були депортовані із села. Разом із ними виселеним був і греко-католицький парох о. Дорош. Разом із собою виселенці взяли деякі цінні ікони, літургічне вбрання та один із дзвонів. Після депортації українців використовувалась під склад, а у [[1971]] стараннями ксьондза Кароля Буґєльского була передана польською владою латинській громаді під костел. До [[1975]] року споруда зазнала значних змін - було перебудовано вівтарну частину та добудовано захристію. У тому ж 1975 році латинський Перемиський єпископ І. Токарчук заснував окрему римо-католицьку громаду села.<ref name="Kozicki">[http://www.parafia-bobrka.pl/historia-parafii/ ''Zbigniew Kozicki''. Historia parafii, Kościół rzymsko-katolicki w Bóbrce]</ref>
   
 
== Демографія ==
 
== Демографія ==

Версія за 21:14, 8 липня 2019

Село
Бібрка
пол. Bóbrka
Bóbrka church, 2010.jpg
Колишня церква
Положення Ризи Богородиці
(1937 р.)

Координати 49°25′00″ пн. ш. 22°26′56″ сх. д. / 49.4169444400277768636° пн. ш. 22.44888889002777788° сх. д. / 49.4169444400277768636; 22.44888889002777788Координати: 49°25′00″ пн. ш. 22°26′56″ сх. д. / 49.4169444400277768636° пн. ш. 22.44888889002777788° сх. д. / 49.4169444400277768636; 22.44888889002777788

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Гміна Солина
Перша згадка 1436
Населення 390 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-623
Автомобільний код RLS
SIMC 0360508
GeoNames 775791
Бібрка. Карта розташування: Польща
Бібрка
Бібрка
Бібрка (Польща)
Бібрка. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Бібрка
Бібрка
Бібрка (Підкарпатське воєводство)
Бібрка у Вікісховищі?

Бібрка (пол. Bóbrka) — село в Польщі, в гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Лемківське село на прадавніх етнічних українських територіях. Населення — 390 осіб (2011[1]).

Частини села

З 1885 р. Юзеф Блізінський купив горішню частину села, яка стала називатися Нова Бібрка або Домажівка, на відміну від долішньої, яка залишилася у власності Костянтина Соколовського і називалася Стара Бібрка.

Історія

Село вперше в документах зустрічається в 1436 році. В 1536 р. село було на волоському праві.

У 1672 р. село спустошене татарським наїздом.

26 вересня 1914 р. в село вступили російські війська, ненадовго відкинуті контратакою австрійців 5 жовтня, а остаточно вигнані навесні 1915 р.

У 1932 р. при прокладенні дороги провадились роботи щодо переміщення каплички, спорудженої в 1848 р. на знак знесення панщини. Місцеві комуністи з КПЗУ пустили слух, що зноситься капличка і повертається панщина. Спровоковані селяни розігнали дорожніх працівників, прибула поліція побила селян і навела порядок. Після війни комуністи подію назвали класовою боротьбою й охрестили «Ліським повстанням».

На 01.01.1939 у селі було 1110 жителів, з них 920 українців-грекокатоликів, 80 українців-римокатоликів, 85 поляків (здебільшого недавно прибулі парцелянти) і 25 євреїв[2]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до неї[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[4]. В селі було зведено два залізобетонні дзоти у складі лінії Молотова. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. 17 вересня 1944 року радянські війська (237 дивізія) знову оволоділи територією села. В березні 1945 року територія віддана Польщі.

В лютому 1945 р. відбувся бій УПА з польською міліцією на броді через Сян (місце неодноразових засідок на партизанів).

Село було місцем постою сотень УПА Хріна і Стаха зимою з 1946 на 1947 р.

В 1945–1947 роках все українське населення було піддане етноциду — насильно переселене до СРСР і понімецьких земель Польщі[5].

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква

Давня церква Положення Ризи Богородиці, побудована у ХVII ст., перебудована у 1830 р., розібрана у 1939 р.

Перші відомості про церкву Положення Ризи Богородиці відносяться до XVII століття. В період від 1807 до 1815 вона була філіальною церквою парафії у Мичківцях. Цю древню будівлю було остаточно розібрано у 1939 році, коли була побудована нова мурована церква. Нова споруду будували p 1937 року навколо старої, так що якийсь час вона ще існувала всередині мурів, що з'являлись навколо неї.[6] Церква була парафіяльною і належала до Ліського деканату Перемиської єпархії. Функціонувала до 1947 року, коли в результаті акції "Вісла", рештки українського населення були депортовані із села. Разом із ними виселеним був і греко-католицький парох о. Дорош. Разом із собою виселенці взяли деякі цінні ікони, літургічне вбрання та один із дзвонів. Після депортації українців використовувалась під склад, а у 1971 стараннями ксьондза Кароля Буґєльского була передана польською владою латинській громаді під костел. До 1975 року споруда зазнала значних змін - було перебудовано вівтарну частину та добудовано захристію. У тому ж 1975 році латинський Перемиський єпископ І. Токарчук заснував окрему римо-католицьку громаду села.[6]

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 198 29 142 27
Жінки 192 32 115 45
Разом 390 61 257 72

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бібрка (Ліський повіт)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
  3. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  4. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  5. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
  6. а б Zbigniew Kozicki. Historia parafii, Kościół rzymsko-katolicki w Bóbrce
  7. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

Література