Бібрський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бібрський повіт
Округ Бережанський (до 1867)
Коронний край Королівство Галичини і Лодомерії
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Бібрка
Площа 957 км² (після 1867)[1]
Населення 47878 (1867)[2]
Bezirk Bobrka.png
Найбільші міста Бібрка, Ходорів


Бібрський повіт (нім. Bezirk Bóbrka, пол. Powiat bóbrecki) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР.

Королівство Галичини та Володимирії[ред. | ред. код]

Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Бібрка (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Львові.[3]

Сам Бібрський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений з 41 самоврядної громади 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту), входив до складу округу Бережани.

Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, зокрема до попереднього Бібрського повіту приєднані Ходорівський повіт і частина Журавенського. При цьому Ходорівський повіт зберігся в структурі судової адміністрації.[4]

У 1880 р. повіт поділявся на 81 кадастральних гмін, складався зі 91 самоврядних громад-гмін (1 місто (Бібрка), 3 містечка (Броздовичі, Ходорів, Нові Стрілища) і 87 сіл), 89 фільварків, об'єднаних у 34 окремі території — загалом 125 адміністративних одиниць; проживала 56 561 особа.[5]

На 1910 р. повіт об'єднував 95 громад і 84 фільварки та займав площу 890 км². Населення повіту становило: на 1900 р.— 79 390 особи, на 1910 р. — 88 527 осіб. Українці-грекокатолики становили 70 % населення повіту, євреї — 11 %.

У складі ЗУНР[ред. | ред. код]

Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був керівник суду Константин Дуб. Міський комісаром (бургомістром) обраний директор торгівельної спілки Роман Кулинич. Комісаром судового округу Ходорів був о. Іван Винницький, ходорівський декан і парох у Залізцях (УНДП); його змінив д-р Осип Когут, адвокат (УРП). Делегатом до УНРади від повіту обраний Дмитро Дикий (УНДП).[6]

Під польською окупацією[ред. | ред. код]

Бібрський повіт
Bobrka coa 1569.png
Герб
Основні дані
Країна: Польська республіка (1918—1939)
Воєводство: Львівське
Населення: 97 100
Площа: 891 км²
Густота: 109 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: м. Бібрка
Мапа повіту
Мапа повіту
Повітова влада
Староста: Тадеуш Хмелевський

Після окупації Галичини поляками в 1919 р. включений до складу Львівського воєводства при його утворенні 3 грудня 1920 р.

Зміни адміністративного поділу[ред. | ред. код]

Бібрський повіт

1 квітня 1928 р. вилучено частину гміни (самоврядної громади) Жирава Бібрського повіту і з неї утворено сільську гміну Кремерувка того ж повіту[7].

1 серпня 1934 р. здійснено адміністративну реформу[8] внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) гмін, які позначали самоврядну громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]

  1. м. Бібрка
  2. містечко Ходорів — місто з 1934 року

Сільські ґміни[ред. | ред. код]

Кількість:

1920—1928 рр. — 90

1928—1934 рр. — 91

1934—1939 рр. — 10

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Бібрка Ернсдорф (Благодатівка)Волове, ЛюбешкаЛаниЛанкі Мале (Малі Ланки), Регфельд, Сарнікі (Сірники)Стокі (Стоки)Стжалкі (Стрілки) 9
2 Ґміна Бортники Бортнікі (Бортники)Букавіна (Буковина)Демідув (Демидів)Добровляни (Добрівляни)МолодиньчеНовосельце (Новосільці)Подліскі (Підліски), Черемхув (Черемхів) 8
3 Ґміна Броздовичі Бжоздовце (Берездівці)ГранкіКутиЛяшкі Дольне (Долішнє)Ляшкі Ґурне (Горішнє)Подгорце (Підгірці)Поднєстжани (Піддністряни)Руда (Рудківці)Станьковце (Станківці)Тужановце (Тужанівці) 10
4 Ґміна Великі Глібовичі Хлєбовіце Вєлькє (Великі Глібовичі), Гуціско (Гутисько), ЛопушнаОльховєц (Вільховець)Суходул (Суходіл)Волощизна (Волощина) 6
5 Ґміна Нові Стрілиська Баковце (Баківці)Бертешув (Бертишів)Грусятиче (Грусятичі)Дуліби (Дуліби)Жабокрукі, Калінувка (Калинівка)Кнєсьоло (Кнісело)Лещин (Ліщини)Оришковце (Орішківці)Репехув (Репехів)Стреліска Нове (Нові Стрілища)Стреліска Старе (Старі Стрілища)Трибуховце (Трибоківці) 13
6 Ґміна Острів Борусув (Борусів)Бориниче (Бориничі)Дроговиче (Дроховичі)Голдовіце (Голдовичі)Городище Цетнарскє (Городищенське)Городище Крулєвскє (Городище)ЛучаниОструв (Чорний Острів)Оттиньовіце (Отиневичі), Юшковце (Юшківці) 10
7 Ґміна Підгородище ГородиславичіГринівЗвенигород, КоцурівМиколаївПідгородищеПід'ярківПідсоснівРоманівСелиська  10
8 Ґміна Соколівка Бриньце Церкєвне (Бринці Церковні)Бриньце Заґурне (Бринці Загірні)Вибранувка (Вибранівка)Дзєвєнтнікі (Дев'ятники), Кологури (Кологори), Мільбах, Пєтнічани (П'ятничани)Соколувка (Соколівка), Ходерковце (Ходорківці)Чижице (Чижичі)Ятвєнґі (Ятвяги) 11
9 Ґміна Старе Село Будкув (Будків)Водники (Відники), Подманастеж (Підмонастир)Старе СелоШоломия (Шоломинь) 5
10 Ґміна Ходорів Бородчице (Бородчиці)Вежбіца (Вербиця)Волчатиче (Вовчатичі)Заґуречко (Загірочко)Залєсьце (Заліски), Жирава, Кремерувка (утв. в 1928 році), Сухрув (Сугрів), Чартор'я (Кам'яне) 9

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Перейменування[ред. | ред. код]

Рішенням міністра внутрішніх справ 25 листопада 1938 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські[9]:

  • Полянка Бубрецка (Polanka Bóbrecka) замість Ернсдорф (Ernsdorf)
  • Млиновіце (Młynowice) замість Мільбах (Mühlbach).

Рішенням міністра внутрішніх справ 11 березня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські[10]:

  • Сарнікі Мале (Sarniki Małe) замість Регфельд (Rehfeld).

У складі СРСР[ред. | ред. код]

27 листопада 1939 р. повіт включений до новоутвореної Львівської області[11].

17 січня 1940 — повіт розділили на три райони, кожен з кількох ґмін:

Населення[ред. | ред. код]

У 1939 році в повіті проживало 106 070 мешканців (73 895 українців-грекокатоликів — 69,67 %, 9 965 українців-римокатоликів — 9,39 %, 11 575 поляків — 10,91 %, 1 945 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,83 %, 8 205 євреїв — 7,74 % і 485 німців та інших національностей — 0,46 %)[12].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 97 124 населення ніби-то було аж 30672 (31,67 %) поляків при 60444 (62,23 %) українців, 5533 (5,7 %) євреїв і 211 (0,22 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольським (австрійським 1910 року) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписам.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S. 63
  2. Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S. 63
  3. Reichsgesetzblatt vom 8. October 1850, Nr. 383, Seite 1741
  4. de: Wikipedia: Bezirk Bóbrka
  5. Powiat bobrecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — Т. I : Aa — Dereneczna. (пол.)
  6. Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
  7. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 13 marca 1928 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Kremerówka w powiecie bóbreckim, województwie lwowskiem. (пол.)
  8. Dz.U. z 1934 r. Nr 64, poz. 539 Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ Бібрського повіту в Львівському воєводстві на ґміни (сільські муніципалітети)
  9. M.P. 1938 nr 277 poz. 653
  10. Zmiana niemieckich nazw miejscowości. „Gazeta Lwowska”, s. 2, Nr 60 z 15 marca 1939. 
  11. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР»
  12. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 8