Біва (інструмент)
Біва (яп. 琵琶, びわ) — традиційний струнний музичний інструмент в Японії. Аналог української кобзи. Інколи називається «японською лютнею».
Виготовляється з дерева, має 4 або 5 струн. По формі нагадує зріщану навіпл грушу або краплю води. Довжина різниться від 60 — 160 см. Для гри на інструменті використовують плаский плектр «баті»[1] у вигляді віяла.
Походить з Персії. До Японії потрапила у 7 — 8 століттях по шовковому шляху через Індію і Китай.
Поділяється на різні типи залежно від музичного жанру: для придворної музики ґаґаку використовується ґаку-біва[2], для речетативних пісень «Повісті про дім Тайра» у виконанні мандрівних сліпців біва-хосі — хейке-біва[3], мосо-біва[4] або араґамі-біва[5].
Існує також класифікація бів залежно від регіону чи провінції Японії, в якій вони виготовляються: тікудзенівська (тікудзен-біва), сацумська (сацума-біва) та інші.
Примітки
Посилання
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:pipa (music) |
- Японська асоціація виконавців тікудзен-біва (яп.)
- Гра на сацума-біва. Нісіхара Цурума. «Битва при Данноура». (відео) (яп.)
- Гра на біві. Тахара Дзюнко. «Світлий сад». (відео) (яп.)
|