Відмінності між версіями «Бізнес»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
м
м (Невеликий розділ)
Рядок 126: Рядок 126:
   
 
Профспілка (або спілка працівників) — це організація робітників, які об'єдналися для досягнення спільних завдань, зокрема захисту [[Ділова етика|ділової етики]], поліпшення стандартів безпеки, досягнення вищої заробітної плати і таких як: медичне обслуговування і вихід на пенсію, збільшення числа працівників, яких роботодавець призначає для виконання роботи та поліпшення умов праці. Профспілка через своє керівництво, веде перемовини з роботодавцем від імені членів профспілки (рядових членів) і укладає з роботодавцями трудові договори ([[Колективний договір|колективні договори]]). Найчастіша мета цих асоціацій або союзів — «підтримання або поліпшення умов їх зайнятості». Це може охоплювати переговори про заробітну плату, правила роботи, процедури подавання скарг, правила найму, звільнення і просування працівників, пільги, безпеку на робочому місці і лінію поведінки.
 
Профспілка (або спілка працівників) — це організація робітників, які об'єдналися для досягнення спільних завдань, зокрема захисту [[Ділова етика|ділової етики]], поліпшення стандартів безпеки, досягнення вищої заробітної плати і таких як: медичне обслуговування і вихід на пенсію, збільшення числа працівників, яких роботодавець призначає для виконання роботи та поліпшення умов праці. Профспілка через своє керівництво, веде перемовини з роботодавцем від імені членів профспілки (рядових членів) і укладає з роботодавцями трудові договори ([[Колективний договір|колективні договори]]). Найчастіша мета цих асоціацій або союзів — «підтримання або поліпшення умов їх зайнятості». Це може охоплювати переговори про заробітну плату, правила роботи, процедури подавання скарг, правила найму, звільнення і просування працівників, пільги, безпеку на робочому місці і лінію поведінки.
  +
  +
== Безпека ==
  +
''Докладніше: [[Охорона праці]]''
  +
  +
Професійні хвороби та нівечення обходяться бізнесу в мільярди доларів щорічно<ref>{{Cite news|title=The New American Marketing Association Definition of Marketing: An Alternative Assessment|url=https://doi.org/10.1509/jppm.26.2.284|work=Journal of Public Policy & Marketing|date=2007-09-01|accessdate=2021-07-28|issn=0743-9156|doi=10.1509/jppm.26.2.284|pages=284–288|volume=26|issue=2|language=en|first=George M.|last=Zinkhan|first2=Brian C.|last2=Williams}}</ref>. Дослідження показали, як прийняття і впровадження компанією комплексних систем керування безпекою та охороною здоров'я, скорочує кількість таких випадків і видатки на страхування та відшкодування постраждалим працівникам<ref>{{Cite book
  +
|url=https://www.elgaronline.com/view/9781845420185.00008.xml
  +
|title=The small business's entrepreneurial orientation and knowledge-based resources
  +
|last=Shepherd
  +
|first=Dean A.
  +
|last2=Wiklund
  +
|first2=Johan
  +
|date=2005-06-27
  +
|publisher=Edward Elgar Publishing
  +
|language=en-US
  +
|isbn=978-1-84542-569-2
  +
}}</ref>. Продовжують розроблятися нові технології, такі як переносні пристрої безпеки<ref>{{Cite web|title=Login – SAGE Business Researcher|url=http://businessresearcher.sagepub.com/login?requested=/sbr-1946-108297-2908056/20181105/half-oppose-wearable-tracking-devices|website=businessresearcher.sagepub.com|accessdate=2021-07-28}}</ref> й онлайн-тренування з безпеки, щоби спонукати роботодавців вкладати кошти в систему безпеки і таким чином знижувати витрати підприємств на захист власних співробітників.
   
 
== Опис на прикладі США ==
 
== Опис на прикладі США ==

Версія за 03:55, 28 липня 2021

Бізнес (також відомий як підприємство або фірма) є організацією, що бере участь у виробництві продукції, торгівлі товарами чи послугах споживачам.[1] Компанії є найбільш розповсюдженими в капіталістичній економіці, де більшість з них приватні і започатковані задля одержання прибутку, отже збільшення багатства їх власникам. Компанії також можуть бути не-для-прибутку або державними корпораціями.

Бізнес (англ. business - справа, робота, заняття) — підприємницька, комерційна чи будь-яка інша діяльність, яка не суперечить закону і спрямована на отримання прибутку.

Час, потрібний для початку бізнесу 2017 року[2]

Етимологія

Бізнес — англіцизм, що означає економічну діяльність. Етимологічно слово бізнес походить від «busy» — зайнятий, активний. У соціальному вимірі, бути «зайнятою» діловою людиною (бізнесменом), може означати участь в організації виробництва товарів чи послуг з прибутковою метою.

Основні форми власності

Форми володіння бізнесом розрізняються залежно від юрисдикції, але існує кілька загальних суб'єктів:

Індивідуальне підприємство: Індивідуальне підприємство, належить одній людині — приватному підприємцю, також відомому як фізична особа підприємець (ФОП) і діє в її інтересах. Власник веде бізнес самостійно і може наймати співробітників. Приватний підприємець несе необмежену відповідальність за всіма зобов'язаннями, взятими на себе бізнесом — чи то операційні витрати, або судові рішення проти бізнесу. Всі активи бізнесу належать приватному підприємцеві, в тому числі, наприклад, комп'ютерна інфраструктура, будь який інвентар, виробниче або торговельне обладнання, а також будь-яка нерухомість, що належить ФОП.

Партнерство: Партнерство — це бізнес, який належить двом або більше людям. У більшості форм партнерства, кожен партнер несе необмежену відповідальність за боргами, що виникли у бізнесу. Три найбільш поширених види комерційних товариств це: повне товариство, обмежене партнерство і товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ).[3]

Корпорація: власники корпорації несуть обмежену відповідальність, і бізнес має окрему юридичну особу від своїх власників. Корпорації можуть бути як державними, так і приватними, і вони можуть організовуватися як для отримання прибутку, так і як неприбуткові організації. Приватною комерційною корпорацією володіють її акціонери, які обирають раду директорів для керівництва корпорацією і найму її керівного персоналу. Приватна комерційна корпорація може перебувати у приватній власності невеликої групи осіб або в публічному володінні з публічними акціями, що котируються на фондовій біржі.

Кооператив: Кооператив, який часто називають «ко-оп», являє собою підприємство з обмеженою відповідальністю, яке може організовуватися як прибуткове або неприбуткове. Кооператив відрізняється від корпорації тим, що в ньому є члени, а не акціонери, і вони розділяють повноваження щодо прийняття рішень. Ці кооперативи зазвичай поділяються на споживчі або робочі кооперативи. Кооперативи є основою ідеології економічної демократії.

Limited liability company (LLC), товариства з обмеженою відповідальністю та інші особливі типи бізнес-організацій, захищають своїх власників або акціонерів від банкрутства, ведучи бізнес в межах окремої юридичної особи з певним правовим захистом. Навпаки, некорпоративні підприємства або особи, які працюють самостійно, зазвичай не захищені.[4]

Франшизи: франшиза — це система, в якій підприємці купують права на відкриття та ведення бізнесу у більш великої корпорації. Франчайзинг, наприклад в США, дуже поширений і є одною з основних економічних сил. Одне з дванадцяти підприємств роздрібної торгівлі в Сполучених Штатах, має франчайзинговий бізнес, де працюють 8 мільйонів осіб.[5]

Приватна компанія, обмежена гарантією: зазвичай використовується, коли компанії створюються для неприбуткової мети — такі як клуби або благодійні організації. Члени гарантують виплату певних (зазвичай номінальних) сум, якщо компанія йде на ліквідацію через неплатоспроможність, але в іншому, вони не мають економічних прав щодо компанії. Цей тип компаній поширений в Англії. Компанія з обмеженою відповідальністю може мати акціонерний капітал або не мати його.

Приватна компанія, обмежена акціями: найбільш поширена форма компанії, яка використовується для комерційних підприємств. Зокрема, компанія з обмеженою відповідальністю — це «компанія, в якій відповідальність кожного акціонера обмежена сумою особистого інвестування», причому корпорація є «найбільш поширеним прикладом компанії з обмеженою відповідальністю». Цей тип компанії поширений у Великобританії і багатьох англомовних країнах. Компанія з обмеженою відповідальністю, може бути

Класифікація

Див. ще: Класифікація галузей промисловості, Класифікація видів економічної діяльності

Сільське господарство, таке як одомашнення риби, тварин, вирощування худоби, а також лісозаготівельні, нафтові і гірничі підприємства, які видобувають природні ресурси і сировину, такі як: деревина, нафта, природний газ, руди, рослини або мінерали.

Бізнеси, що надають фінансові послуги, охоплюють: банки, брокерські фірми, кредитні спілки, страхові компанії, компанії з активів та інвестицій, такі як приватні інвестиційні компанії, фонди прямих інвестицій, інвестиційні фонди нерухомості, суверенні фонди добробуту, пенсійні фонди, пайові інвестиційні фонди, індексні фонди та гедж-фонди, фондові біржі та інші компанії, які отримують прибуток за рахунок інвестицій та керування капіталом.

Розважальні компанії і агентства засобів масової інформації, котрі отримують прибуток в основному, від продажу інтелектуальної власності. До їх числа входять: кіностудії і продюсерські компанії, компанії засобів масової інформації, такі як мережі кабельного телебачення, онлайн-агентства цифрових медіа, агентства по роботі з талантами, агентства мобільного зв'язку, газети, видавництва книг і журналів.

Промислові виробники — виробляють продукцію або з сировини, чи зі складових частин, а потім експортують готову продукцію з прибутком. До них належать матеріальні товари, такі як автомобілі, автобуси, медичні прилади, скло або літаки.

Компанії, що працюють з нерухомістю, продають, інвестують, будують і розвивають нерухомість, в тому числі землю, житлові будинки та інші споруди.

Роздрібна торгівля, гуртова торгівля та дистрибуція (логістика), діють як посередники і доправляють товари, виготовлені виробниками, передбачуваним споживачам; вони отримують прибуток, завищуючи ціни виробників. Більшість магазинів і торгових фірм, є дистриб'юторами або роздрібними продавцями.

Транспортні підприємства, такі як залізниці, авіалінії, судноплавні компанії, які доправляють товари і фізичних осіб в місця призначення за плату.

Спортивна індустрія бере участь у виробництві, сприянні, просуванні або організації будь-якої діяльності, досвіду або бізнесу, спрямованого на спорт. Вона отримує прибуток продаючи товари і послуги, пов'язані зі спортом.

Комунальні підприємства надають житлово-комунальні послуги, такі як водопостачання, електропостачання, видалення відходів або очищення стічних вод. Ці галузі зазвичай, знаходяться у віданні державного уряду.

Третинний сектор економіки пропонує нематеріальні товари або послуги і зазвичай, стягує плату за робочу силу або інші послуги, що надаються уряду, споживачам або іншим підприємствам. Оформлювачі інтер'єрів, косметологи, стилісти, візажисти, солярії, пральні самообслуговування, хімчистки і дезінсектори — це підприємства сфери послуг.

Керування бізнесом

Ефективне і результативне функціонування бізнесу, а також вивчення цього предмета, називається менеджментом. Основними галузями керування є фінансовий менеджмент, маркетинг-менеджмент, керування персоналом, стратегічний менеджмент, виробничий менеджмент, операційний менеджмент, сервіс-менеджмент та керування інформаційними технологіями. Власники можуть самі керувати своїм бізнесом або наймати менеджерів для цього. Незалежно від того, чи є вони власниками або найманими працівниками, менеджери керують трьома основними складовими вартості бізнесу: фінансовими ресурсами, капіталом (матеріальними ресурсами) і людськими ресурсами. Цими ресурсами керують щонайменше в шести функціональних областях: юридичні контракти, виробництво або виробничі послуги, маркетинг, бухгалтерський облік, фінансування і людські ресурси.

Кілька важливих чинників, які слід враховувати під час прийняття рішення про те, як керувати бізнесом, охоплюють:

  • Загальні партнери в товаристві (крім товариства з обмеженою відповідальністю), а також всі, хто особисто володіє та керує підприємством без створення окремої юридичної особи, несуть персональну відповідальність за борги і зобов'язання підприємства.
  • Як правило, корпорації зобов'язані платити податки так само, як і «реальні» люди. У деяких податкових системах, це може призвести до так званого подвійного оподаткування, оскільки спочатку корпорація платить податок на прибуток, а потім, коли вона розподіляє свій прибуток своїм власникам, фізичні особи повинні вносити дивіденди в свій дохід, коли вони заповнюють власні особисті податкові декларації, після чого вводиться другий рівень прибуткового податку.
  • У більшості країн існують закони, які тлумачать малі корпорації інакше, ніж великі. Вони можуть бути звільнені від певних вимог законодавства, мати спрощені процедури в спеціалізованих областях і мати полегшений, вигідний або дещо інший податковий режим.
  • «Публічне розміщення» через процес, відомий як первинна публічна пропозиція (англ. IPO), означає, що частина бізнесу буде належати членам громадськості. Це вимагає від організації, як окремого суб'єкта, розкриття інформації громадськості та дотримання більш жорсткого зведення законів і процедур. Більшість публічних компаній є корпораціями, які продали акції, але все частіше з'являються також публічні ТОВ, які продають ПАЇ (іноді також звані акціями), а також інші більш незвичайні організації, такі як, наприклад, інвестиційні трасти нерухомості в США і пайові трасти у Великій Британії. Повне товариство не може «стати публічним».

Бухгалтерський облік

Докладніше: Бухгалтерський облік

Бухгалтерський облік — це вимірювання, обробка та передавання фінансової інформації про господарчі суб'єкти, такі як підприємства та корпорації. Сучасну галузь було засновано італійським математиком Лукою Пачолі 1494 року. Бухгалтерський облік, який називали «мовою бізнесу», вимірює підсумки господарської діяльності організації та передає ці дані різним користувачам, в тому числі інвесторам, кредиторам, керівництву та регуляторним органам. Працівники бухгалтерського обліку, відомі як бухгалтери. Терміни «бухгалтерський облік» та «фінансова звітність», часто використовують як синоніми.[6]

Реформування державних підприємств

Див. також: Державна цільова програма

Ключовим напрямком реформи державних підприємств, є побудова прозорої системи менеджменту шляхом впровадження інструментів корпоративного керування. Підсумки цієї роботи, сприятимуть підтримці реформи корпоративного урядування в секторі електроенергетики, енергетичної безпеки України та вдосконаленню конкурентності державних підприємств України на світових ринках.[7]

Комерційне право

Докладніше: Комерційне право

До предмету комерційного (торгового) права відносять загальні вимоги до здійснення прибуткової діяльності, корпоративне право, купівлю-продаж товарів та інші угоди між професійними учасниками ринкових взаємин без участі споживачів (контрактне право), реєстрацію комерційних юридичних осіб, банкрутство, взаємини комерційного посередництва, обіг цінних паперів, регулювання цін та конкуренції, бухгалтерської та іншої публічної звітності, інші сфери комерційних відносин.

В країнах англо-американського права, одночасно з терміном комерційне право, застосовується визначення бізнесове право (анг. — business law).

Інтелектуальна власність

Докладніше: Інтелектуальна власність

Компанії часто мають важливу «інтелектуальну власність», яка потребує захисту від конкурентів, щоби компанія залишалася прибутковою. Для цього можуть знадобитися патенти, авторські права, товарні знаки або збереження комерційної таємниці. У більшості підприємств є назви, логотипи та подібні методи брендингу, яким може бути корисно використання товарних знаків. Патенти і авторські права в Україні, комерційні таємниці і товарні знаки, значною мірою регулюються Статтею 441 Цивільного кодексу України. Через характер інтелектуальної власності, бізнес потребує захисту в кожній юрисдикції, в якій компанії стурбовані проблемами конкурентів. Багато країн підписали міжнародні договори про інтелектуальну власність, і тому компанії, зареєстровані в цих країнах, підкоряються національним законам, пов'язаним цими договорами. Задля захисту комерційної таємниці, компанії можуть вимагати від співробітників підписання положень про неприпустимість конкуренції, які накладають обмеження на взаємодію співробітника із зацікавленими сторонами і конкурентами.[8]

Профспілка

Докладніше: Профспілка

Профспілка (або спілка працівників) — це організація робітників, які об'єдналися для досягнення спільних завдань, зокрема захисту ділової етики, поліпшення стандартів безпеки, досягнення вищої заробітної плати і таких як: медичне обслуговування і вихід на пенсію, збільшення числа працівників, яких роботодавець призначає для виконання роботи та поліпшення умов праці. Профспілка через своє керівництво, веде перемовини з роботодавцем від імені членів профспілки (рядових членів) і укладає з роботодавцями трудові договори (колективні договори). Найчастіша мета цих асоціацій або союзів — «підтримання або поліпшення умов їх зайнятості». Це може охоплювати переговори про заробітну плату, правила роботи, процедури подавання скарг, правила найму, звільнення і просування працівників, пільги, безпеку на робочому місці і лінію поведінки.

Безпека

Докладніше: Охорона праці

Професійні хвороби та нівечення обходяться бізнесу в мільярди доларів щорічно[9]. Дослідження показали, як прийняття і впровадження компанією комплексних систем керування безпекою та охороною здоров'я, скорочує кількість таких випадків і видатки на страхування та відшкодування постраждалим працівникам[10]. Продовжують розроблятися нові технології, такі як переносні пристрої безпеки[11] й онлайн-тренування з безпеки, щоби спонукати роботодавців вкладати кошти в систему безпеки і таким чином знижувати витрати підприємств на захист власних співробітників.

Опис на прикладі США

В США бізнес розвивається на основі індивідуальної, партнерської та корпоративної форм власності. На індивідуальній власності заснований бізнес, в якому власником і підприємцем є одна особа, що отримує всі доходи і несе відповідальність за ведення справи. У США таких власників понад 15 млн. (75 % від загальної кількості підприємств), але вони отримують лише до 9 % грошових надходжень. Для малого бізнесу характерні незалежний менеджмент, власний капітал, обмежений район операцій, невеликі розміри. Він відіграє значну роль у забезпеченні зайнятості (в США майже третина робочих місць припадає на фірми, де працює менше 100 осіб), певною мірою забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами, сприяє послабленню монополізму, розвиткові конкуренції, структурній перебудові економіки, є засобом досягнення особистого успіху. Малий бізнес — важливе джерело інновації. До винаходів, зроблених ним, належать літаки, гелікоптери, персональні комп'ютери, аерозоль тощо.

На основі партнерської (групової) форми власності розвивається бізнес добровільно офіційно зареєстрованих асоціацій двох і більше осіб. Партнери створюють компанії, товариства та інші організації і стають співвласниками спільної власності. Партнерство становить майже 8 % обсягу підприємницької діяльності і 4 % відсотка всіх підприємницьких доходів в США.

На корпоративній формі власності заснований великий бізнес. Корпорації існують, як незалежні юридичні суб'єкти, відповідальність акціонерів за зобов'язанням фірми, за правовими претензіями до неї обмежуються їх внесеними грошовими коштами.

Жодна з трьох форм організації бізнесу не є універсальною. Одноосібний бізнес має таку перевагу, як простота. Партнерство сприяє об'єднанню капіталів і талантів декількох осіб. Корпорації пропонують обмежену відповідальність і необмежену діяльність самої організації отримання прибутку. Центральна постать будь-якого бізнесу — менеджери, які формують організаційну структуру бізнесу, контролюють взаємодію всіх ресурсів тощо.

Історія

Історичні аспекти виникнення бізнесу як явища, хто саме стояв біля джерел його утворення, історичний образ підприємця і яким чином створюється своя «справа» — відповіді на всі ці питання відображені в книжці «Оманлива тиша». В основу книжки, лягло наукове дослідження однієї з наймогутніших кримінальних організацій.

B2b продажі і ефективна організація роботи

Мобільні додатки відмінно допомагають менеджерам з продажу, дилерам або дистриб'юторам зв'язуватися між собою. Так зручно контролювати роботу складу та його завантаженість, керувати організацією логістичних перевезень, бачити скарги або побажання, перенаправляти дзвінки від клієнтів до відповідного відділу.

Див. також

Примітки

  1. Sullivan, arthur; Steven M. Sheffrin (2003). Economics: Principles in action. Upper Saddle River, New Jersey 07458: Pearson Prentice Hall. с. 29. ISBN 0-13-063085-3. 
  2. Time required to start a business. Our World in Data. Процитовано 2020-10-31. 
  3. Holloway, Samuel S.; Parmigiani, Anne (2014-11-20). Friends and Profits Don’t Mix: The Performance Implications of Repeated Partnerships. Academy of Management Journal 59 (2). с. 460–478. ISSN 0001-4273. doi:10.5465/amj.2013.0581. Процитовано 2020-11-01. 
  4. Choose a business structure. Choose a business structure (en). Процитовано 2020-11-01. 
  5. Definition of a Franchise Business. Small Business - Chron.com. Процитовано 2020-11-01. 
  6. Department of Accounting. Foster School of Business (en). Процитовано 2020-11-01. 
  7. Southwood, Peter (1991). У Southwood, Peter. The Major Western Defence Industries. Disarming Military Industries: Turning an Outbreak of Peace into an Enduring Legacy (en). London: Palgrave Macmillan UK. с. 56–78. ISBN 978-1-349-11527-3. doi:10.1007/978-1-349-11527-3_5. 
  8. zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2235 Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2020-11-01. 
  9. Zinkhan, George M.; Williams, Brian C. (2007-09-01). The New American Marketing Association Definition of Marketing: An Alternative Assessment. Journal of Public Policy & Marketing (en) 26 (2). с. 284–288. ISSN 0743-9156. doi:10.1509/jppm.26.2.284. Процитовано 2021-07-28. 
  10. Shepherd, Dean A.; Wiklund, Johan (2005-06-27). The small business's entrepreneurial orientation and knowledge-based resources (en-US). Edward Elgar Publishing. ISBN 978-1-84542-569-2. 
  11. Login – SAGE Business Researcher. businessresearcher.sagepub.com. Процитовано 2021-07-28. 

Джерела

Література

  • Історія бізнесу. Світова історія економіки від неоліту до ґлобалізації / Ніколаус Піпер ; з нім. пер. Олекса Логвиненко — К. : Вид-во «К. І. С.», 2006. — 172 с.

Посилання

Примітки