Біла Підляська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біла-Підляська
Biała Podlaska

Герб Прапор
Герб Прапор
площа Ринок
площа Ринок
Розташування міста Біла-Підляська
Основні дані
52°02′ пн. ш. 23°07′ сх. д. / 52.033° пн. ш. 23.117° сх. д. / 52.033; 23.117
Країна Польща Польща
Регіон Люблінське воєводство
Столиця для Більський повіт (повіт)
Засновано 1481
Площа 49,4 км²
Населення 57 783 (2008[1])
· густота 1170 осіб/км²
Агломерація 70 400
Висота НРМ 137 - 150  м
Водойма Krzna[d]
Міста-побратими Ніор (26 травня 1999)[2], Барановичі (16 травня 2001)[2], Берестя (5 вересня 1991)[2]
Телефонний код (48) 83
Часовий пояс Центральноєвропейський літній час, UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів LB
GeoNames 776175
OSM пошук у Nominatim 130919 ·R (Люблінське воєводство)
Поштові індекси 21-500 до 21-502, 21-506, 21-527
Міська влада
Мер міста Dariusz Stefaniuk[d]
Веб-сторінка bialapodlaska.pl
Мапа


Біла-Підляська у Вікісховищі?

Біла Підляська[3] (пол. Biała Podlaska) — місто на Підляшші (тепер — у східній Польщі), на річці Кшні, притоці Західного Бугу. Входить до складу Люблінського воєводства. Місто на правах повіту.

Межі міста

1 квітня 1928 р. передані місту Білій Підляській частини територій з гмін Ситник (фільварок Старий Славатинок з ділянками казарм піхоти і артилерії, шпиталем св. Карля Боромеуша і територією Радивилівського замку, урочища Колихава і Клин) і Сидорки (ділянки Софіїн ліс і Відпадки)[4].

Станом на 1 січня 2009 площа міста становить 49,4 км²[5] і є найбільшою серед міст Південного Підляшшя.

Українська громада

Будинок «Української Громади» і редакції «Рідне Слово» в Білій на Підляшші в 1918 році.


Похоронна процесія сенатора Івана Пастернака в Білій, 28 травня 1943 року.
Берестейська вулиця в Білій-Підляській.

Більський деканат холмської дієцезії УГКЦ налічував 14 парафій. 1874 року російський уряд заборонив УГКЦ, а церкви віддав Російській православній церкві, що зумовило прийняття частиною українського населення римо-католицького віросповідання і виникнення групи латинників. Тож у 1878 році з 59 274 мешканців Більського повіту було 36120 православних (українців), 13319 юдеїв, 9434 римокатоликів (разом з латинниками-українцями), 233 протестанти і 108 мусульман.[6]

Союз визволення України приступив до створення першого полку Синьожупанніків і 17 січня 1917 року до Білої відправлено 27 козаків і старшин на чолі з Миколою Шаповалом і двома підстаршинами. 16 квітня 1917 року ще одна група з 25 вояків прибула до міста, a 1 травня того ж року прибуло ще 250 козаків.

У Білій організовано «Українську Громаду», яка як громадська установа що приймала політичні рішення в разі потреби. 26 лютого 1917 року відбулося пленарне засідання «Української Громади» де прийнято ряд резолюцій. Українським шкільництвом керувала Шкільна рада, яка складалася з місцевих і наддніпрянських вчителів.

23 червня 1917 року в Білій побачив світ Український часопис «Рідне Слово». Редактором часопису був М. Соловій, а керівником друкарських справ — Степан Кордуба.

У міжвоєнний період у місті діяли Курси українознавства під керівництвом отця Дмитра Павелка, де поширювалися українські книги і преса.

У часі Другої світової війни в Білий працювала філія Українського центрального комітету під керівництвом колишнього сенатора Івана Пастернака. Початки організованої кооперації припали на часи німецької окупації. В Білій союз носив назву — Підляського Союзу Українських Кооперативів, тому що охоплював не тільки кооперативі Підляського, але й Радинського повітів.

У 1941 році в місті діяла українська торговельна школа і курси вчительок дитячих садочків.

У місті до 1940-х рр. мешкала відчутна частка українців, яких у ті роки масово виселено звідси. Назва має українське походження.

Пам'ятки

  • Православна кафедральна церква (1582), зруйнована влітку 1938 року тодішньою польською владою після набуття чинності договору 1938 року до конкордату[7] між урядом Польської Республіки та Ватиканом 1925 року[8]

Люди, пов'язані з містом

Міста-побратими

Місто Країна Рік підписання угоди
 Берестя Білорусь Білорусь 1991
 Барановичі Білорусь Білорусь 2002
 Ніор Франція Франція 1999
 Смоленськ Росія Росія 2002

Примітки

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. а б в http://www.um.bialapodlaska.pl/index.php?ps=26
  3. § 109. Географічні назви слов’янських та інших країн // IV. Правопис власних назв. Український правопис 2015
  4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 21 stycznia 1928 r. o rozszerzeniu granic miasta Białej Podlaskiej w powiecie bialskim, województwie lubelskiem. (пол.)
  5. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2013 r.. „Powierzchnia i Ludność w Przekroju Terytorialnym”, 2013-07-26. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. ISSN 1505-5507. 
  6. Biała (Radziwiłłowska, książęca albo Ducalis) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. (пол.)
  7. І. Пилипів. Правовий статус Греко-католицької церкви в Другій Речі Посполитій (1925—1939 рр.)
  8. Володимир Вишневський. Трагедія православних церков у Польщі / Пам'ятки України. — К., № 4 за 1990 — № 1 за 1991. — С. 19. ISSN 0131-2685

Посилання