Біллі Каннінгем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:44, 29 серпня 2018, створена Avatar6 (обговорення | внесок) (держава, країна США, Америка — частина світу)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вільям Джон Каннінгем (англ. William John Cunningham, нар. 3 червня 1943, Бруклін, США) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиціях легкого форварда і важкого форварда команди НБА «Філадельфія Севенті-Сіксерс», яка навіки закріпила за ним ігровий №32 та за команду АБА «Кароліна Кугарс». Чемпіон НБА як гравець та як тренер.

Введений до Баскетбольної Зали слави (як гравець).

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Каннінгем у 1972

На університетському рівні грав за команду Північна Кароліна (1962–1965). 1964 року встановив рекорд університету за кількістю очок в матчі, набравши 48. За час студентської кар'єри зробив 1,062 підбирання, що на момент закінчення ним університету було найкращим показником в історії закладу.

1965 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 5-м номером командою «Філадельфія Севенті-Сіксерс». Захищав кольори команди з Філадельфії протягом наступних 7 сезонів. За підсумками дебютного сезону був включений до першої збірної новачків НБА. 1967 року став чемпіоном НБА у складі команди, граючи з такими гравцями як Вілт Чемберлейн, Гал Грір, Чет Вокер та Лусіус Джексон. Після того, як Чемберлейн залишив команду, Каннінгем став обличчям франшизи.

З 1972 по 1974 рік також грав у складі команди АБА «Кароліна Кугарс». У своєму першому сезоні в новій лізі набирав 24,1 очко та 12 підбирань за гру, ставши найціннішим гравцем АБА. Двічі виводив команду в плей-оф, але там «Кароліна» двічі поступалась «Кентукі Колонелс».

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Філадельфія Севенті-Сіксерс», до складу якої він повернувся 1974 року. На початку сезону 1976-1977 отримав важку травму, після якої був змушений завершити кар'єру баскетболіста.

Тренерська робота[ред. | ред. код]

1977 року став головним тренером команди «Філадельфія Севенті-Сіксерс», в якій пропрацював до 1985 року. Йому вдалось зібрати до свого складу сильну команду з такими гравцями як Боббі Джонс, Моріс Чікс, Ендрю Тоні, Моузес Мелоун та Джуліус Ірвінг. За час своєї роботи він кожного року виводив «Філадельфію» до плей-оф, при цьому тричі граючи у фіналі НБА — у 1980, 1982 та 1983. 1980 та 1982 року він програв фінали «Лос-Анджелес Лейкерс», але 1983 року, після придбання Мелоуна, взяв реванш, вигравши для «Філадельфії» третій титул чемпіона НБА.

Поза НБА[ред. | ред. код]

1987 року став коментатором матчів НБА на телеканалі CBS. Наступного року залишив цю посаду та став міноритарним власником нової франшизи НБА «Маямі Гіт». 1994 року продав свою частку в клубі.

Тренерська статистика[ред. | ред. код]

Легенда
Регулярний сезон G Ігор проведено W Ігор виграно L Ігор програно W–L % % перемог
Плей-оф PG Ігор плей-оф проведено PW Ігор плей-оф виграно PL Ігор плей-оф програно PW–L % % перемог у плей-оф
Команда Сезон G W L W–L% Місце PG PW PL PW–L% Результат
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 1977–78 76 53 23 .697 1-е в Атлантичному 10 6 4 .600 Програш у фіналі Конференції
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 1978–79 82 47 35 .573 2-е в Атлантичному 9 5 4 .556 Програш у півфіналі Конференції
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 1979–80 82 59 23 .720 2-е в Атлантичному 18 12 6 .667 Програш у Фіналі НБА
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 1980–81 82 62 20 .756 2-е в Атлантичному 16 9 7 .563 Програш у фіналі Конференції
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 1981–82 82 58 24 .707 2-е в Атлантичному 21 12 9 .571 Програш у Фіналі НБА
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 1982–83 82 65 17 .793 1-е в Атлантичному 13 12 1 .923 Чемпіони НБА
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 1983–84 82 52 30 .634 2-е в Атлантичному 5 2 3 .400 Програш у Першому раунді
«Філадельфія Севенті-Сіксерс» 1984–85 82 58 24 .707 2-е в Атлантичному 13 8 5 .615 Програш у фіналі Конференції
Усього 650 454 196 .698 105 66 39 .629

Посилання[ред. | ред. код]