Білл Шенклі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Білл Шенклі
Billshankly1.jpg
Особові дані
Народження 2 вересня 1913(1913-09-02)
  Гленбак[d]
Смерть 29 вересня 1981(1981-09-29) (68 років)
  Ліверпуль, Англія, Велика Британія
Громадянство Flag of Scotland.svg Шотландія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1931–1932 Шотландія «Кронберрі Еглінтон»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1932–1933 Англія «Карлайл Юнайтед» 16 (0)
1933–1949 Англія «Престон Норт-Енд» 297 (13)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1938–1943 Шотландія Шотландія 12 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1949–1951 Англія «Карлайл Юнайтед»
1951–1954 Англія «Грімсбі Таун»
1954–1955 Англія «Вокінгтон»
1956–1959 Англія «Хаддерсфілд Таун»
1959–1974 Англія «Ліверпуль»
Звання, нагороди
Нагороди
офіцер Ордену Британської імперії

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ві́льям «Білл» Ше́нклі (англ. Bill Shankly; нар. 2 вересня 1913 року, Гленбак, Шотландія — пом. 29 вересня 1981 року) — шотландський футболіст і тренер, уважається легендою «Ліверпуля». Офіцер Ордену Британської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Білл Шенклі народився в маленькому шахтарському селищі Гленбак у шотландському графстві Східний Ейршир. У батьків окрім нього було ще дев'ятеро дітей. Він став одним з п'ятьох братів, які стали професійними футболістами. Його брат Боб став відомим тренером і привів клуб «Данді» до чемпіонського титулу 1962 року. Попри те, що дитинство Шенклі було важким, він з посмішкою згадував ці роки, пожартувавши одного разу, що поки йому не виповнилося 15 років, він жодного разу не приймав ванну.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Кар'єра Білла Шенклі як гравця почалася в Шотландській юнацькій лізі, в якій він виступав за нині неіснуючий клуб «Кронбері Еглінгтон» і «Гленбак Черіпікерс». У липні 1932 року він привернув увагу скаутів і невдовзі підписав контракт з «Карлайл Юнайтед». Його дебют відбувся 31 грудня 1932 року в матчі проти «Рочдейла». У липні 1933 року, провівши лише 16 матчів у складі першої команди «Карлайла», він перейшов до «Престон Норт-Енд». Сума трансферу склала 500 фунтів.

Шенклі став ключовим гравцем «Престона», що вийшов 1934 року до Першого дивізіону, і взяв участь у двох фіналах Кубка Англії — у першому з них «Престон» поступився «Сандерленду» (1937), у другому — обіграв «Хадерсфілд Таун» (1938).

У квітні 1938 року Шенклі дебютував у збірній Шотландії в матчі проти Англії, який його команда виграла з рахунком 1-0. Він провів за збірну ще 4 офіційних гри (і ще сім під час війни), але війна, що почалася 1939 року, поставила хрест на його кар'єрі гравця збірної.

Під час війни він виступав за «Нортгемптон Таун», «Ліверпуль», «Арсенал», «Кардіфф Сіті», «Болтон Вондерерз», «Лутон Таун» і «Партік Тісл», а також допоміг «Престону» виграти Кубок військового часу 1941 року. З початком сезону 1946/47 професійний футбол повернувся до Англії. Шенклі продовжував грати за «Престон», але йому було вже 33, і його кар'єра гравця була майже завершена.

Кар'єра менеджера[ред. | ред. код]

«Карлайл Юнайтед»[ред. | ред. код]

Шенклі завершив професійну кар'єру в березні 1949 року й майже відразу ж став тренером «Карлайл Юнайтед», де колись починав, як футболіст. Час, проведений біля керма «Карлайла», не було відзначено видатними досягненнями. Залишаючи клуб, він заявив про недостатню фінансову підтримку з боку ради директорів — усі десять наступних років ця фраза буде супроводжувати його в подорожі клубами північної Англії.

«Гримсбі Таун», «Вокінгтон», «Хадерсфілд Таун»[ред. | ред. код]

Шенклі не пройшов співбесіду в «Ліверпулі» і 1951 року очолив «Гримсбі Таун», потім 1953 року перейшов до «Вокінгтон» і, нарешті, 1956 — в «Хадерсфілд Таун», де йому вдалося підписати талановитого 15-річного Деніса Лоу. Незважаючи на впевненість у тому, що Лоу ні в жодному разі не можна відпускати до іншої команди, за чотири роки, керівництво клубу прийняло пропозицію «Манчестер Сіті» і за 55 тисяч фунтів продало висхідну зірку манкуніанцям, що повністю суперечило планам Шенклі зі створення колективу, який буде битися за досягнення найвищих цілей. Амбіційному менеджерові бракувало підтримки з боку Ради директорів у жодному з клубів, які він тренував у 1950-і. Але його талант і ентузіазм привернули увагу президента «Ліверпуля» Т. В. Вільямса, який 1959 року запропонував Шенклі очолити мерсисайдську команду.

«Ліверпуль»[ред. | ред. код]

У грудні 1959 року Білл Шенклі став менеджером «Ліверпуля», з яким йому вдалося домогтися найбільших успіхів у своїй кар'єрі та покласти початок успіхам клубу 1970-х і 1980-х років. 1959 року «Ліверпуль» являв собою доволі жалюгідне видовище — клуб розташовувався в нижній частині таблиці Другого Дивізіону, мав старий стадіон і жахливі умови для тренувань. Добір гравців теж був поганим. Єдиним козирем клубу того часу міг уважатися тренерський склад, до якого входили Джо Феган і Рубен Беннет, а також Боб Пейслі, який нещодавно завершив кар'єру. Спочатку Шенклі заявив, що ця трійця працюватиме на «Енфілді», поки він сам залишається тут.[1]

Тренувальні поля в Мелвуді перебували в жахливому стані та майже заросли травою, а душова була взагалі тільки одна.

Досягнення Шенклі в «Ліверпулі» знайшли своє відображення в багатьох піснях вболівальників клубу (наприклад, Fields Of Anfield Road). Його ім'ям названо одні з воріт, що ведуть на «Енфілд».[2]

Висловлювання[ред. | ред. код]

Про Білла Шенклі[ред. | ред. код]

Про любов Шенклі до футболу ходили легенди. Так легендарний захисник і капітан «червоних» Томмі Сміт свого часу сказав: «Якщо в цей день не грав „Ліверпуль“, він вирушав переглядати „Евертон“. Якщо не грав і „Евертон“, він їхав до Манчестера. Якщо нічого не було і в Манчестері, він переміщався до Ньюкасла. Якщо футболу цього дня не було взагалі, він йшов до парку і спостерігав, як грають діти. Якщо вони не грали у футбол, він сам організовував матч для них».

Висловлювання самого Шенклі[ред. | ред. код]

  • Деякі вважають, що футбол — це життя. Чесно кажучи, мене засмучує ця позиція, тому що футбол — це більше, ніж життя!
  • Судді не знають самого футболу, вони знають тільки його правила.
  • Якщо ти перший, то ти перший. Якщо ти другий, то ти ніхто.
  • Ми розгромили їх 0:0.
  • Якщо ти не підтримуєш нас після поразок або нічиїх, нема чого нас підтримувати після перемог.
  • Кажуть, що я в річницю весілля як подарунок відвів свою дружину на матч резерву Ліверпуля. Це неправда — що я дурень одружитися посеред сезону?

Досягнення[ред. | ред. код]

Гравець[ред. | ред. код]

Тренер[ред. | ред. код]

Індивідуальні досягнення[ред. | ред. код]

  • Найкращий тренер в історії футболу — 10 місце (ESPN FC)[3]
  • Найкращий тренер в історії футболу — 10 місце (France Football)[4]
  • Найкращий тренер в історії футболу — 20 місце (World Soccer)[5][6]

Тренерська статистика[ред. | ред. код]

Клуб З По Матчі В П Н % перемог
Карлайл 1949 1951 108 48 27 33 44.44
Гримсбі 1951 1953 80 47 17 16 58.75
Хаддерсфілд 1956 1959 134 49 50 35 36.57
Ливерпуль 1959 1974 753 393 175 185 52.19
Разом 1075 537 269 269 49.95

Посилання[ред. | ред. код]

  1. https://liverpoolfc.ru/news/121-headlines/22344-106-let-so-dnya-rozhdeniya-billa-shenkli 106 лет со дня рождения Билла Шенкли... (рос.)
  2. https://www.youtube.com/watch?v=9axwLDxnbAY Bill Shankly | Believe me | Best manager (англ.)
  3. Greatest Managers, No. 10: Shankly. ESPN FC. Процитовано 21 жовтня 2019. 
  4. Лобановский – на 6-м месте в списке лучших клубных тренеров в истории. sport.ua. 19 березня 2019. Процитовано 19 березня 2019. 
  5. World Soccer The Greatest manager of all time
  6. The Greatest: — how the panel voted