Відмінності між версіями «Білодід Олександр Іванович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 1: Рядок 1:
'''Олекса́ндр Іва́нович Білоді́д''' (* [[11 жовтня]] [[1934]],[[Харків]], помер 6 квітня 2012 року у Києві ) — український [[мовознавець]]. Доктор філологічних наук ([[1977]]). Професор ([[1981]]). Син академіка АН УРСР і АН СРСР [[Білодід Іван Костянтинович|Івана Білодіда]].
+
'''Олекса́ндр Іва́нович Білоді́д''' ({{ДН|11|10|1934}},[[Харків]] {{ДС|6|4|2012}}, Київ) — український [[мовознавець]]. Доктор філологічних наук ([[1977]]). Професор ([[1981]]). Син академіка АН УРСР і АН СРСР [[Білодід Іван Костянтинович|Івана Білодіда]].
   
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
Рядок 5: Рядок 5:
 
1957 року закінчив [[Київський університет]].
 
1957 року закінчив [[Київський університет]].
   
з [[1960]] працював у ньому (з [[1963]] — старший викладач, з [[1987]] — завідувач кафедри української мови, з [[1992]] по [[1997]] — завідувач кафедри історії української мови).
+
З [[1960]] працював у ньому (з [[1963]] — старший викладач, з [[1987]] — завідувач кафедри української мови, з [[1992]] по [[1997]] — завідувач кафедри історії української мови).
   
 
== Наукова діяльність ==
 
== Наукова діяльність ==
Рядок 22: Рядок 22:
   
 
== Погляди ==
 
== Погляди ==
У книзі [[Бузина_Олесь_Олексійович|Олеся Бузини]] [[Вурдалак_Тарас_Шевченко|«Вурдалак Тарас Шевченко»]] був автором післямови, де написав:
+
написав післямову до книги [[Бузина_Олесь_Олексійович|Олеся Бузини]] [[Вурдалак_Тарас_Шевченко|«Вурдалак Тарас Шевченко»]], де сказано:
 
{{початок цитати}}
 
{{початок цитати}}
 
„Поява книги Олеся Бузини&nbsp;— книги, спрямованої на розвінчання культу Шевченка, зняття його (не хочу вживати слово «повалення»&nbsp;— ми вже наповалювалися!) з п'єдесталу божка і повернення на нормальний людський рівень, знаменує собою певний етап у сфері особистої свободи, що реалізується у свободі думки та свободі слова“&nbsp;<ref>[http://zhurnal.lib.ru/s/shewchenko_t_g/buzina.shtml Вурдалак Тарас Шевченко]</ref>.
 
„Поява книги Олеся Бузини&nbsp;— книги, спрямованої на розвінчання культу Шевченка, зняття його (не хочу вживати слово «повалення»&nbsp;— ми вже наповалювалися!) з п'єдесталу божка і повернення на нормальний людський рівень, знаменує собою певний етап у сфері особистої свободи, що реалізується у свободі думки та свободі слова“&nbsp;<ref>[http://zhurnal.lib.ru/s/shewchenko_t_g/buzina.shtml Вурдалак Тарас Шевченко]</ref>.

Версія за 10:50, 18 листопада 2014

Олекса́ндр Іва́нович Білоді́д (11 жовтня 1934(19341011),Харків6 квітня 2012, Київ) — український мовознавець. Доктор філологічних наук (1977). Професор (1981). Син академіка АН УРСР і АН СРСР Івана Білодіда.

Біографія

1957 року закінчив Київський університет.

З 1960 працював у ньому (з 1963 — старший викладач, з 1987 — завідувач кафедри української мови, з 1992 по 1997 — завідувач кафедри історії української мови).

Наукова діяльність

Білодіду належать праці з теорії і практики перекладу, історії фонетики української мови, теорії граматики, історії вітчизняного мовознавства:

  • «Граматична концепція О. О. Потебні» (1977),
  • «Ки­їв та історія лінгвославістики» (1983, у співавторстві),
  • «Послання до єпископів християнської церкви Марка Антонія Господневича (Де-Домініса)»,
  • «Пам'ятки братських шкіл на Украї­ні» (1988),
  • «Про Миколу Макаренка» (1989).

Автор сценаріїв науково-популярних фільмів про Пересопницьке Євангеліє, Петра Могилу та ін.

Співукладач «Англо-російського словника з хімії» (ч. 1—2, 1994), укладач «Термінологічно­го посібника з хімії» (1996).

Погляди

написав післямову до книги Олеся Бузини «Вурдалак Тарас Шевченко», де сказано:

„Поява книги Олеся Бузини — книги, спрямованої на розвінчання культу Шевченка, зняття його (не хочу вживати слово «повалення» — ми вже наповалювалися!) з п'єдесталу божка і повернення на нормальний людський рівень, знаменує собою певний етап у сфері особистої свободи, що реалізується у свободі думки та свободі слова“ [1].

Виноски

  1. Вурдалак Тарас Шевченко

Література