Відмінності між версіями «Білодід Олександр Іванович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(→‎Шевченкофобія: читач сам дасть оцінку та зробить висновки)
(→‎Погляди: правопис)
Рядок 22: Рядок 22:
   
 
== Погляди ==
 
== Погляди ==
У книзі [[Бузина_Олесь_Олексійович|Олеся Бузини]] [[Вурдалак_Тарас_Шевченко|"Вурдалак Тарас Шевченко"]] був автором післямови де написав:
+
У книзі [[Бузина_Олесь_Олексійович|Олеся Бузини]] [[Вурдалак_Тарас_Шевченко|«Вурдалак Тарас Шевченко»]] був автором післямови, де написав:
 
{{початок цитати}}
 
{{початок цитати}}
«Поява книги Олеся Бузини&nbsp;— книги, спрямованої на розвінчання культу Шевченка, зняття його (не хочу вживати слово „повалення“&nbsp;— ми вже наповалювалися!) з п'єдесталу божка і повернення на нормальний людський рівень, знаменує собою певний етап у сфері особистої свободи, що реалізується у свободі думки та свободі слова»&nbsp;<ref>[http://zhurnal.lib.ru/s/shewchenko_t_g/buzina.shtml Вурдалак Тарас Шевченко]</ref>.
+
„Поява книги Олеся Бузини&nbsp;— книги, спрямованої на розвінчання культу Шевченка, зняття його (не хочу вживати слово «повалення»&nbsp;— ми вже наповалювалися!) з п'єдесталу божка і повернення на нормальний людський рівень, знаменує собою певний етап у сфері особистої свободи, що реалізується у свободі думки та свободі слова“&nbsp;<ref>[http://zhurnal.lib.ru/s/shewchenko_t_g/buzina.shtml Вурдалак Тарас Шевченко]</ref>.
 
{{кінець цитати}}
 
{{кінець цитати}}
   

Версія за 15:47, 13 лютого 2011

Олекса́ндр Іва́нович Білоді́д (* 11 жовтня 1934, Харків) — український мовознавець. Доктор філологічник наук (1977). Професор (1981). Син академіка АН УРСР і АН СРСР Івана Білодіда.

Біографія

1957 року закінчив Київський університет.

з 1960 працював у ньому (з 1963 — старший викладач, з 1987 — завідувач кафедри української мови, з 1992 по 1997 — завідувач кафедри історії української мови).

Наукова діяльність

Білодіду належать праці з теорії і практики перекладу, історії фонетики української мови, теорії граматики, історії вітчизняного мовознавства:

  • «Граматична концепція О. О. Потебні» (1977),
  • «Ки­їв та історія лінгвославістики» (1983, у співавторстві),
  • «Послання до єпископів християнської церкви Марка Антонія Господневича (Де-Домініса)»,
  • «Пам'ятки братських шкіл на Украї­ні» (1988),
  • «Про Миколу Макаренка» (1989).

Автор сценаріїв науково-популярних фільмів про Пересопницьке Євангеліє, Петра Могилу та ін.

Співукладач «Англо-російського словника з хімії» (ч. 1—2, 1994), укладач «Термінологічно­го посібника з хімії» (1996).

Погляди

У книзі Олеся Бузини «Вурдалак Тарас Шевченко» був автором післямови, де написав:

„Поява книги Олеся Бузини — книги, спрямованої на розвінчання культу Шевченка, зняття його (не хочу вживати слово «повалення» — ми вже наповалювалися!) з п'єдесталу божка і повернення на нормальний людський рівень, знаменує собою певний етап у сфері особистої свободи, що реалізується у свободі думки та свободі слова“ [1].

Виноски

  1. Вурдалак Тарас Шевченко

Література