Відмінності між версіями «Білозерські»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
 
Рядок 52: Рядок 52:
 
*** ''[[Білозерський Микола Михайлович|Микола Михайлович]]'' (*1833 — †1896)
 
*** ''[[Білозерський Микола Михайлович|Микола Михайлович]]'' (*1833 — †1896)
   
Також існувала старша гілка роду, імовірно нащадки Данила Васильовича. Середних відомі Карп Іванович та Іван Іванович Білозерські. Останній був відомим колекціонером та видавцем. Останній мав трьох синів — Віктора, Георгія та Івана.
+
Також існувала старша гілка роду, імовірно нащадки Данила Васильовича. Середних відомі Карп Іванович та Іван Іванович Білозерські. Останній був відомим колекціонером та видавцем. Мав трьох синів — Віктора, Георгія та Івана.
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==

Поточна версія на 22:00, 8 червня 2020

Білозерські
RU COA Belozerski XVIII-26.png
Опис герба: >>>

Девіз: «Долгъ воина — отвага»
Родоначальник: Йосип Білозерський
Підданство: Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Річ Посполита

Coat of arms of the Cossack Hetmanat.svg Гетьманщина
Lesser Coat of Arms of Russian Empire.svg Російська імперія

Білозерські (пол. Biełozierski, рос. Белозерские) — козацько-старшинський, а пізніше дворянський рід.

Походження[ред. | ред. код]

Нащадки Йосипа Білозерського, який служив на козачій службі та в 1740 р. придбав землі поблизу м. Борзна, де і був згодом похований[1].

Опис герба[ред. | ред. код]

У срібному хвилеподібно пересіченому щиті дев'ять блакитних риб, що пливуть діагонально в три ряди. У червленому чолі щита срібний з золотим держаком тесак.

Щит увінчаний дворянським коронованим шоломом. Нашоломник: виникаючий малоросійський козак у своєму вбранні, що тримає в правій руці срібну з золотою рукояткою шаблю. Намет: справа — лазуровий зі сріблом, зліва - червлений зі сріблом. Девіз: «Долгъ воина — отвага», срібними буквами на блакитному стрічці.

Герб Білозерських внесений в частину 18 Загального гербовника дворянських родів Всеросійської імперії, сторінка 66[2].

Родовідна схема[ред. | ред. код]

Йосип Білозерський (*перша пол. XVIII ст. — †після 1740)

Також існувала старша гілка роду, імовірно нащадки Данила Васильовича. Середних відомі Карп Іванович та Іван Іванович Білозерські. Останній був відомим колекціонером та видавцем. Мав трьох синів — Віктора, Георгія та Івана.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Барабаш Н.О. Рід Білозерських і культурний світ України ХІХ — початку ХХ століть / Н. О. Барабаш. — К.: ВД «Стилос», 2007. — 264 с.
  • Барабаш Н. Петербург в історії роду Білозерських (у ХІХ — на поч. ХХІ ст.) // Література і культура Полісся. — 2011. — Вип. 66.. — С. 102-103
  • Андросова-Байда, Д. Доля будинку: історичний феномен : [Препринт] / Д. Андросова-Байда, Н. Барабаш // Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки / Інститут історії України НАН України. — К., 2011/2012. — Вип.6. — С. 249–259.
  • Малороссийский гербовник / В. К. Лукомский, В. Л. Модзалевский. — СПб. : Изд. Чернигов. дворянства, 1914. — [328] с.