Перегляд вихідного коду сторінки Біоценоз

[[Файл:FoodWeb.jpg|thumb|right|280px|<center> Схема трофічних зв'язків у водному і наземному біоценозах</center>]]
'''Біоцено́з''' (від біо- та грец. koinós&nbsp;— спільний)&nbsp;— сукупність [[рослини|рослин]], [[тварини|тварин]] і [[мікроорганізми|мікроорганізмів]], що населяють певну ділянку суші або водоймища і характеризуються певними відносинами як між собою, так і з [[абіотичні фактори середовища|абіотичними факторами середовища]]

==Загальний опис==
Термін «біоценоз» був запропонований німецьким біологом К. Мебіусом ([[1877]]). Біоценоз&nbsp;— комплекс організмів [[біогеоценоз]]а, що формується в результаті [[боротьба за існування|боротьби за існування]], [[природний відбір|природного відбору]] та інших факторів [[еволюція|еволюції]]. 

За участю в біогенному [[кругообіг речовин|кругообігу речовин]] в біоценозі розрізняють три групи організмів. 
*1) [[Продуценти]] (виробники)&nbsp;— [[автотрофні організми]], що створюють органічні речовини з неорганічних; основні продуценти у всіх біоценозах&nbsp;— зелені рослини (див. [[Фотосинтез]]). Діяльність продуцентів визначає вихідне накопичення органічних речовин в біоценозі (див. [[Біомаса]], [[Біологічна продуктивність]]). 
*2) [[Консументи]] (споживачі)&nbsp;— [[гетеротрофні організми]], які харчуються за рахунок автотрофних. [[Консументи 1-го порядку]]&nbsp;— [[травоїдні тварини]], а також паразитичні [[бактерії]], [[гриби]] та інші [[безхлорофільні рослини]], що розвиваються за рахунок живих рослин. [[Консументи 2-го порядку]]&nbsp;— [[хижаки]] і [[паразити]] рослиноїдних організмів. Бувають консументи 3-го і 4-го порядків ([[надпаразити]], [[суперпаразити]] тощо), але всього в ланцюгах харчування не більше 5 ланок. На кожному наступному [[трофічний рівень|трофічному рівні]] кількість біомаси різко знижується. Діяльність консументів сприяє перетворенням і переміщенням органічних речовин в біоценозі, частковій їх [[мінералізація|мінералізації]], а також розсіюванню [[енергія|енергії]], накопиченої продуцентами. 
*3) [[Редуценти]] (відновники)&nbsp;— тварини, які харчуються залишками організмів, що розкладаються ([[сапрофаги]]), і особливо непаразитуючі [[гетеротрофні мікроорганізми]]&nbsp;— сприяють мінералізації органічних речовин, їх переходу в стан, коли можливе їх засвоєння продуцентами.

Взаємозв'язки організмів у біоценозі різноманітні. Крім [[трофічні зв'язки|трофічних зв'язків]], що визначають [[ланцюги живлення]] (іноді дуже своєрідні&nbsp;— див. [[Паразитизм]], [[Симбіоз]]), існують зв'язки, засновані на тому, що одні організми стають субстратом для інших ([[топічні зв'язки]]), створюють необхідний [[мікроклімат]] тощо Часто можна простежити в біоценозі групи видів, пов'язані з певним видом і цілком залежать від останнього ([[консорції]]).

Для біоценозів характерний поділ на дрібніші підлеглі одиниці&nbsp;— [[мероценоз]]и, тобто комплекси, що складаються закономірно, які залежать від біоценоза в цілому (наприклад, комплекс мешканців гниючих дубових пнів в діброві). Якщо енергетичним джерелом в біоценозі служать не автотрофи, а тварини (наприклад, [[кажани]] в біоценозі печер), то такі біоценози залежать від припливу енергії із зовні і є неповноцінними, представляючи в сутності мероценози.

В біоценозі можна виділити і інші підлеглі угруповання організмів, наприклад [[синузії]]. Для біоценозів також характерний поділ на угруповання організмів по вертикалі (яруси біоценоза). У річному циклі в біоценозі змінюються чисельність, стадії розвитку та активність окремих видів, створюються закономірні [[сезонні аспекти біоценоза]].

Біоценоз&nbsp;— єдність, що діалектично розвивається, змінюється в результаті діяльності компонентів, які входять до його складу, внаслідок чого відбуваються закономірні зміни і зміна біоценоза (сукцесії), які можуть приводити до відновлення різко порушених біоценозів (наприклад, ліси після пожежі тощо).

Розрізняють [[насичені біоценози|насичені]] і [[ненасичені біоценози]]. У насиченому біоценозі всі екологічні ніші (див. [[Ніша екологічна]]) зайняті і вселення нового виду неможливе без знищення або подальшого витіснення будь-якого компонента біоценоза. Ненасичені біоценози характеризуються можливістю вселення в них нових видів без знищення інших компонентів.

Можна розрізняти [[первинні біоценози]], сформовані без впливу людини (цілинний степ, незайманий ліс), і [[вторинні біоценози|вторинні]], змінені [[діяльність людини|діяльністю людини]] (ліси, які виросли на місці зведених, заселення водосховищ). Особливу категорію представляють [[агробіоценоз]]и, де комплекси основних компонентів біоценоза свідомо регулюються людиною. Між первинними біоценозами і агробіоценозами є вся гамма переходів.

Вивчення біоценозів важливе для раціонального освоєння земель і водних просторів, тому що тільки правильне розуміння регулятивних процесів в біоценозах дозволяє людині вилучати частину продукції біоценоза без його порушення і знищення.

Найважливішими кількісними характеристиками біоценозів є [[біорізноманіття]] (сукупна кількість видів в біоценозі) та [[біомаса]] (сукупна маса всіх живих організмів даного біоценозу).

'''[[Біорізноманіття]]''' характеризує, насамперед, сталість біоценозу та його витривалість при несприятливому впливі. При цьому найвразливішими є біоценози, де кількість видів мінімальна (наприклад, арктичні).

'''[[Біомаса]]''' характеризує загальну продуктивність (<tt>[[біопродуктивність]]</tt>) біоценозу. Біоценозом з максимальним відомим значенням біомаси на одиницю площі є [[кораловий риф (екосистема)|кораловий риф]]. Мінімальна біомаса притаманна біоценозам в місцевостях з суворими природними умовами (арктичні, антарктичні суходільні, високогірні).

== Просторова структура ==
Просторову структуру біоценозу може характеризувати вертикальна ярусність.
Вертикальна ярусність у рослин визначається тим, як високо над землею та чи інша рослина виносить свої фотосинтезуючі частини (тіньолюбна рослина чи світлолюбна):

* Деревний ярус
* Чагарниковий ярус
* Чагарниково-трав'яний ярус
* Мохово-лишайниковий ярус

Вертикальну ярусність у тварин можна розглянути на прикладі комах (можлива так само ярусність птахів, наприклад, один і той же вид птахів може проживати на різних ярусах однієї рослини):

* '''Геобії''' (мешканці [[ґрунт]]ів)
* '''Герпетобіі''' (мешканці поверхневого шару)
* '''Бріобіі''' (мешканці мохів)
* '''Філлобіі''' (мешканці травостою)
* '''Аеробії''' (мешканці вищих ярусів)

Горизонтальна структурованість спільноти (мозаїчність, неоднорідність) може визначатися низкою декількох факторів:

* Абіогенна мозаїчність (визначається факторами неживої природи: органічні речовини, неорганічні речовини, кліматичні фактори)
* Фітогенні фактори (рослинними організмами, зокрема&nbsp;— [[едіфікатор]]амии&nbsp;— лишайники)
* Еолові-фітогенні чинники (мозаїчність викликана як абіотичними факторами так і фітогенними)
* Біогенні чинники (мозаїчність викликана в першу чергу риючими тваринами)

== Екологічна структура ==
Характеризується співвідношенням видів, які мають різні адаптації до факторів середовища, типи живлення, розміри, зовнішній вигляд. Екологічна структура&nbsp;— це співвідношення видів, що займають певні [[екологічна ніша|екологічні ніші]].

== Види біоценозів ==
1) Природні (річка, озеро, луг і&nbsp;т.&nbsp;д.)

2) Штучні (ставок, сад.)

== Склад ==
* [[Зооценоз]]
* [[Фітоценоз]]

== Див. також ==
* [[Біогеоценоз]]
* [[Біом]]
* [[Біотоп]]
* [[Екосистема]]
* [[Фотосинтез]]
* [[Біомаса]]
* [[Біологічна продуктивність]]
* [[Паразитизм]]
* [[Симбіоз]]
* [[Консорції]]
* [[Екологічна ніша]]

== Література ==
* ''Быков Б.&nbsp;А.''&nbsp;Экологический словарь.&nbsp;— Алма-Ата : Наука, 1983.&nbsp;— 216 с.
* ''Дедю И.&nbsp;И.''&nbsp;Экологический энциклопедический словарь.&nbsp;— Кишинев, 1990.&nbsp;— 406 с.
* ''Кашкаров Д.&nbsp;Н.''&nbsp;Основы экологии животных / 2 изд.&nbsp;— Л., 1945
* ''Беклемишев В. Н.'' О классификации биоценологических (симфизиологических) связей // Бюлл. Моск. об-ва испытателей природы.&nbsp;— 1951.&nbsp;— Т. 56, вып. 5
* ''Гиляров М.&nbsp;С.''&nbsp;Вид, популяция и биоценоз // Зоол. журн.&nbsp;— 1954.&nbsp;— Т. 33, в. 4
* ''Арнольди К. В., Л. В.'' О биоценозе.&nbsp;— Там же.&nbsp;— 1963.&nbsp;— Т. 42, в. 2.
* ''Наумов Н. П.'', Экология животных / 2 изд.&nbsp;— М., 1963
* Основы лесной биогеоценологии / Под ред. В.&nbsp;Н.&nbsp;Сукачева и Н.&nbsp;В.&nbsp;Дылиса.&nbsp;— М., 1964
* ''Макфедьен Э.'' Экология животных / Пер. с англ.&nbsp;— М., 1965
* ''Одум Е.'' Экология.&nbsp;— М., 1968
* ''Дювиньо П., Танг М. ''Биосфера и место в ней человека. / Пер. с франц.&nbsp;— М., 1968
* ''Корсак К. В., Плахотнік О.&nbsp;В.''&nbsp;Основи сучасної екології: Навч. посіб.&nbsp;— 4-те вид., перероб. і допов.&nbsp;— К.: МАУП, 2004.&nbsp;— 340 с: іл.
* ''Кучерявий В.&nbsp;П.''&nbsp;Екологія .&nbsp;— Львів: Світ, 2001–500 с: іл.
* ''Мусієнко М. М., Серебряков В. В., Брайон О.&nbsp;В.''&nbsp;Екологія: Тлумачний словник.&nbsp;— К.: Либідь, 2004.&nbsp;— 376 с.
* ''Tischler W.'' Synökologie der Landtiere.&nbsp;— Stuttg., 1955
* ''Balogh J.'' Lebensgemeinschaften der Landtiere.&nbsp;— B., 1958
* ''Kormondy Е. J.'' Readings in ecology.&nbsp;— L., 1965.
== Посилання ==
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=35359  БІОЦЕНО́З ]  // [[ЕСУ]]
* {{СДЕколог|частина= Біоценоз|сторінки= 28}}
* {{СДЕколог|частина= Спільнота|сторінки= 162}}
* {{СДЕколог|частина=Структура біоценозів|сторінки= 166}}
* {{СДЕколог|частина=Ценоз|сторінки= 189}}
{{Екосистема}}
{{Біологія навігація}}

[[Категорія:Біогеографія]]
[[Категорія:Біогеоценоз]]
[[Категорія:Біоценологія]]
[[Категорія:Системи]]
[[Категорія:Екосистеми]]