В'їзна брама садиби Чарнецьких

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:24, 10 травня 2021, створена Antanana (обговорення | внесок) (оформлення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
В'їзна брама садиби Чарнецьких
Вид брами з вулиці Бондаренка
Вид брами з вулиці Бондаренка
Розташування Волинська обл., смт. Любешів, вул. Бондаренка 77
Статус  охороняється державою
CMNS: В'їзна брама садиби Чарнецьких у Вікісховищі

В'їзна брама садиби — пам'ятка архітектури національного значення, що знаходиться в смт. Любешів Волинської області (охоронний номер 1037 / 0).

Побудована у другій половині XVIII ст., належить до давніх пам'яток волинського бароко. Брама була лише частинкою цілого палацового комплексу, до залишків якого прилягає обширний парк.

Герб колишнього Любешівського району

Історія та значення пам'ятки[ред. | ред. код]

Садиба протягом XVIII століття належала шляхтичам із родів Вишневецьких, Замойських і Мнишків. 1754 року її придбав Ян Антоній Чарнецький (1700—1774). Рід Чарнецьких завершив розбудову палацового комплексу, що включав в'їзну браму, та володів ним до Другої світової війни. Інші споруди комплексу переважно втрачені[1]. Сама брама перебуває в аварійному стані. Владою області планується реставрація пам'ятки, облаштування прилеглих територій та створення музею[2].

Зображення брами вважається символом Любешівщини[3] та було головним елементом герба Любешівського району.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бущик П. Г. Ми від роду — українці. — Луцьк: Вісник і к,2004. — 334 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Савченко, Тетяна (2020). Садиба Чарнецьких: від фундаменту до сьогодення у збірці Сучасне краєзнавство в міждисциплінарному вимірі (матеріали конференції) (укр.). Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. с. 54–55. 
  2. План заходів на 2021-2023 роки з реалізації Стратегії розвитку Волинської області. voladm.gov.ua. Волинська ОДА. 15 лютого 2021. Процитовано 27 квітня 2021. 
  3. життя, Нове (2017-01-23). Чи відродиться слава символу Любешівщини?. Нове життя (uk-ua). Процитовано 2021-04-27.