Відмінності між версіями «Валентинов Микола Владиславович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Створена сторінка: '''Мико́ла Владисла́вович Валенти́нов''' (справжнє прізвище Вольський; {{lang-ru|Николай Вла...)
 
(Біографія)
Рядок 3: Рядок 3:
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
   
  +
Микола Вольський походив із потомственої [[дворянство|дворянської]] родини. Його батько був повітовим предводителем дворянства.
Микола Вольський походив із потомственої дворянської родини. Від 1896 року навчався з перервами в Петербурзькому гірничому, Петербурзькому та Київському технологічних інститутах. Після 2-го з'їзду РСДРП деякий час примикав до [[більшовики|більшовиків]], потім зблизився з [[меншовики|меншовиками]]. 1917 року вийшов з партії.
 
   
 
Від 1896 року навчався з перервами в Петербурзькому гірничому, Петербурзькому та Київському технологічних інститутах. Після [[II з'їзд РСДРП|II з'їзду РСДРП]], що відбувся у липні — серпні 1903 року, деякий час примикав до [[більшовики|більшовиків]]. Потім зблизився з [[меншовики|меншовиками]]. 1917 року вийшов з партії.
Від 1922 року заступник редактора «Торгово-промышленной газеты»; працював в торгпредстві СРСР в Парижі; з кінця 1930 року — емігрант.
 
  +
 
Від 1922 року був заступник редактора «Торгово-промышленной газеты»; працював у торговельному представництві СРСР в Парижі. Від кінця 1930 року — емігрант.
   
 
== Філософські погляди ==
 
== Філософські погляди ==

Версія за 22:36, 14 грудня 2012

Мико́ла Владисла́вович Валенти́нов (справжнє прізвище Вольський; рос. Николай Владиславович Валентинов; нар. 7 (19) травня 1879, місто Моршанськ Тамбовської губернії, нині один із районних центрів Тамбовської області Російської Федерації — пом. 26 серпня 1964, Плессі-Робінсон під Парижем, Франція) — російський публіцист і філософ.

Біографія

Микола Вольський походив із потомственої дворянської родини. Його батько був повітовим предводителем дворянства.

Від 1896 року навчався з перервами в Петербурзькому гірничому, Петербурзькому та Київському технологічних інститутах. Після II з'їзду РСДРП, що відбувся у липні — серпні 1903 року, деякий час примикав до більшовиків. Потім зблизився з меншовиками. 1917 року вийшов з партії.

Від 1922 року був заступник редактора «Торгово-промышленной газеты»; працював у торговельному представництві СРСР в Парижі. Від кінця 1930 року — емігрант.

Філософські погляди

Виходячи з думки про те, що марксизм існує лише у вигляді «елементів», «наукового матеріалу», з якого повинна бути побудована «нова історія соціалізму», що у Маркса і Енгельса філософія намічена лише «загальними штрихами», Валентинов вважав, що «нова філософія марксизму» може бути побудована шляхом з'єднання принципів марксистського вчення з «цінними сторонами» філософських принципів «критичного реалізму» Ріхарда Авенаріуса й Ернста Маха. З питання про співвідношення марксизму та махізму обмінявся листами з Махом, але останній ухилився від підтвердження зв'язку між емпіріокритицизмом і марксизмом.

У роки еміграції — активний супротивник радянської влади. У роботах про Леніна («Зустрічі з В. І. Леніним», 1953, та ін) міститься матеріал про філософські дискусії в середовищі російської соціал-демократії початку XX століття.

Література

  • Пустарнаков В. Ф. Валентинов Н. // Новая философская энциклопедия: В четырёх томах. — Т. 1: А—Д. — Москва: Мысль, 2010. — С. 359—360.