Вальниця: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 11: Рядок 11:


* [[вальниця кочення|вальниці кочення]] - працюють на використанні принципу [[тертя кочення]];
* [[вальниця кочення|вальниці кочення]] - працюють на використанні принципу [[тертя кочення]];
* [[вальниця ковзання|вальниці ковазння]] - працюють на використанні принципу [[тертя ковзання]];
* [[вальниця ковзання|вальниці ковзання]] - працюють на використанні принципу [[тертя ковзання]];
*Вальниці, що ґрунтуються на в'язкому терті;
*Вальниці, що ґрунтуються на в'язкому терті;
** [[газостатичні вальниці]];
** [[газостатичні вальниці]];

Версія за 00:07, 19 січня 2012

Вальниця кочення з нерухомим зовнішнім кільцем
Типова будова вальниці кочення

Вальни́ця — технічний пристрій, призначений для підтримування вала, осі чи іншої конструкції у зафіксованому розташунку, що забезпечує обертання, хитання чи гойдання або лінійне переміщення з найменшим опором, а також для сприйняття і передавання навантаження на інші частини конструкції.

До 2003 року у конструкторській документації використовувався термін «підшипник», який було визначено як недопустимий у ДСТУ 3321-2003.

Види вальниць

Основні типи вальниць:

Основні типи, які застосовуються в машинобудуванні — це вальниці кочення і вальниці ковзання.

Посилання

Джерела

Павлище В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин. — Афіша. — С. 560. — ISBN 966-8013-58-1.