Вальниця

Вальниця кочення з нерухомим зовнішнім кільцем

Типова будова кулькової вальниці кочення:
1.Зовнішнє кільце;
2.Тіло кочення;
3.Сепаратор;
4.Канавка;
5.Внутрішнє кільце.

Вальни́ця — технічний пристрій, призначений для підтримування вала, осі чи іншої конструкції у зафіксованому розташунку, що забезпечує обертання, хитання чи гойдання або лінійне переміщення з найменшим опором, а також для сприйняття і передавання навантаження на інші частини конструкції.

До 2003 року у конструкторській документації використовувався термін «підшипник», який було визначено як недопустимий у ДСТУ 3321-2003.

Види вальниць

Основні типи вальниць:

• вальниці кочення - працюють на використанні принципу тертя кочення;
• вальниці ковзання - працюють на використанні принципу тертя ковзання;
• Вальниці, що ґрунтуються на в'язкому терті;
  • газостатичні вальниці;
  • газодинамічні вальниці;
  • гідростатичні вальниці;
  • гідродинамічні вальниці;
• магнітні вальниці - використовують магнітне поле.

Основні типи, які застосовуються в машинобудуванні — це вальниці кочення і вальниці ковзання.

Джерела

Павлище В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин. — Афіша. — С. 560. — ISBN 966-8013-58-1.