Відмінності між версіями «Вал (споруда)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 14: Рядок 14:
<gallery>
<gallery>
Рів і вал Сухоносівського городища.JPG|Рів і вал городища 6-3 ст. до.н.е. поблизу села Сухоносівка (Полтавська область)
Рів і вал Сухоносівського городища.JPG|Рів і вал городища 6-3 ст. до.н.е. поблизу села Сухоносівка (Полтавська область)
Bilske_gorogische.JPG|Залишки укрпілень Більського городища 8-3 ст. до.н.н
Давньоруське городище в с.Старі Безрадичі (Обухівський район), вал дитинця 6.jpg|Вал дитинця літописного Тумаща
Давньоруське городище в с.Старі Безрадичі (Обухівський район), вал дитинця 6.jpg|Вал дитинця літописного Тумаща
Давньоруське городище в с.Заріччя (Васильківський район), вал дитинця 11.jpg|Вал дитинця городища Х-ХІ ст. поблизу села Заріччя на Київщині
Давньоруське городище в с.Заріччя (Васильківський район), вал дитинця 11.jpg|Вал дитинця городища Х-ХІ ст. поблизу села Заріччя на Київщині

Версія за 12:11, 17 травня 2017

Вал оборонна споруда у фортецях, замках, укріплених районах в вигляді високого насипу з крутим схилом, розташованим з боку ймовірного нападу супротивника.

Історія застосування

Найдавніші земляні вали на теренах України - Траянові вали, вірогідно, походять з І-ІІ ст. по III-IV ст. У фортифікаціях ІХ-ХІІ ст. широко застосовували земляні вали з ровом з напольної сторони, поверх яких йшли дерев'яні укріплення типу палісаду, стіни із городень. В основі цих валів знаходились заповнені землею, камінням дерев'яні зруби. З початком застосування мурованих фортифікацій роль оборонних валів у фортифікаціях дещо зменшилась. Та з початком широкого застосування артилерії наприкінці XV ст. набули поширення фортифікації у вигляді земляних шанців чи земляного валу, насипаного поверх мурованої основи - бастіонної системи. Наприкінці ХІХ ст. видозмінені земляні вали широко застосовувались у новітніх оборонних системах укріплених районів.

Застосування

Будувався із землі, каменю чи одночасно з різних матеріалів. В основі валу могли улаштовуватися каземати, капоніри та інші фортифікаційні споруди. Вал зводився попереду основних укріплень. Служив бойовою позицією, захистом від прицільних пострілів та стеження за об'єктами укріплення з боку супротивника[1]. Складався з брустверу та валгангу. Бруствер слугував прикриттям бойової позиції. Валганг розташовувався двома присту́пками: верхній, зазвичай, слугував для встановлення гармат і називався артилерійським валгангом; нижній — для руху гармат та людей і називався валгангом сполучення[2].

У широкому сенсі — система укріплених районів, приміром Атлантичний вал.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Военная энциклопедия Сытина. Том 5 Бомбарда — Верещагин, Александр Васильевич. СПб., 1911, стор. 221
  2. Велика радянська енциклопедія

Джерела