Перегляд вихідного коду сторінки Вараш

{{НП України
| назва              = Вараш
| герб               = Coat of Arms of Varash.svg
| опис прапора       = Прапор Вараша
| прапор             = Flag of Varash.svg
| опис герба         = Герб Вараша
| регіон             = [[Рівненська область]]
| район              = [[Вараський район]]
| громада            = [[Вараська міська громада|Вараська громада]]
| код КОАТУУ         = 5610700000
| агломерація        = 
| поділ              = 7 мікрорайонів, РАЕС
| площа              = 11.31
| ref-площа          = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=09.06.2008&rf7571=28439]
| густота            = 3817,8
| перша згадка = {{Дата з віком|1577}}<ref name="перша згадка">{{Cite web |url=https://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/1177/edition/1792/content |title=Zrodla dziejowe. Tom XIX. Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno-statystycznym. Tom VIII. Ziemie Ruskie. Wolyn i Podolie. Opisanie przez Aleksandra Jablonowskiego». Глава «Wykazy geograficzno-statystyczne». Warszawa, 1889, с. 45, 122 |accessdate=21 вересня 2020 |archive-date=20 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200120210727/https://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/1177/edition/1792/content }}</ref>
| засноване    = 1973
| статус             = [[1984]]
| зображення         = {{Photomontage
 | photo1a =Ровенская АЭС.JPG|300px{{!}}
 | photo2a = Фасад-храма.-Кузнецовск.jpg|300px{{!}}
 | photo2b = Река Стырь в Кузнецовске. Зима.JPG|300px{{!}}
 | photo3a = Кузнецовск - panoramio (7).jpg|300px{{!}}
 | photo3b = Fontan varash.jpg|300px{{!}}
 | photo4a = Centr varash.jpg|300px{{!}}
 | color = white
 | color_border = white
 | position = center
 | spacing = 2
 | size = 275
 | foot_montage =
 }}
| зображення_розмір  =
| зображення_підпис  = [[Рівненська АЕС]], Спасо-Преображенський собор, [[Стир|річка Стир]], композиція "Пробудження", палац культури ім. Лесі Українки, Майдан Незалежности
| координати         = {{coord|51|20|40|N|25|51|3|E|display=inline,title}}
| населення          = {{зменшення}} {{Formatnum:42350}} <small>(01.01.2019)</small><ref name="н2019"/>
| етнікон            = вараша́нин<br/>вараша́нка<br/>вараша́ни
| станція            = [[Рафалівка (станція)|Рафалівка]]
| відстань           = 7<ref name="lz">[http://railway.lviv.ua/fileadmin/trafaret/2015/d3/tro6318.txt З розкладу п.№&nbsp;6318 Ковель-Сарни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150506015247/http://railway.lviv.ua/fileadmin/trafaret/2015/d3/tro6318.txt |date=6 травня 2015 }} (див. [http://railway.lviv.ua/scripts/suburban_schedule_search_2015.php?titles_only=0&searchstring1=Рафалівка розклад по ст. Рафалівка]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}).</ref>
| водойма            = річка [[Стир]]
| висота             = 167 [[метр|м]] (середня висота)<br/>Хомецька Гора&nbsp;— 210,6
| залізниця о        = 150
| автошлях о         = 156
| фізична о          = 82
| залізниця с        = 360
| автошлях с         = 370
| фізична с          = 340
| код                = 3636
| поштові індекси    = 34400
| день міста         = друга неділя вересня
| адреса             = м. Вараш, Рівненська область, Майдан Незалежності, 1
| вебсторінка        = {{url|http://varash.rv.gov.ua}}
| тво мера           = Шумра Ірина
|мер= Мензул Олександр Павлович}}
'''Вара́ш'''&nbsp;— місто в [[Рівненська область|Рівненській області]] [[Україна|України]], центр [[Вараський район|Вараського району]] і [[Вараська міська громада|Вараської міської громади]]. Населення становить {{Formatnum:42350}} осіб (2019).<ref name="н2019"/>

Місто розташоване в північній течії річки [[Стир]], однойменний зупинний пункт залізниці&nbsp;— за 7&nbsp;км<ref name="lz"/> від залізничної станції [[Рафалівка (станція)|Рафалівка]] на лінії [[Ковель]]—[[Сарни]], за 156&nbsp;км від [[Рівне|Рівного]]. Місто-супутник [[Рівненська АЕС|Рівненської атомної електростанції]]. Раніше називалося на честь радянського розвідника, співробітника НКВС, [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] [[Кузнецов Микола Іванович (агент НКВС)|М.&nbsp;І.&nbsp;Кузнецова]] — ''Кузнецо́вськ''.

Засноване в [[1973]] році на місці колишнього села Вараш, яке згадується у документах з 1577<ref name="перша згадка"/> року. Статус міста з [[1984]] року. [[19 травня]] [[2016|2016 року]] депутатами [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] прийнято постанову про перейменування окремих населених пунктів та районів, зокрема Кузнецовська<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1|title=Офіційний портал Верховної Ради України|website=w1.c1.rada.gov.ua|accessdate=2016-05-21|archive-date=21 травня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160521095907/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1}}</ref>.

Вараш&nbsp;— одне з небагатьох міст світу, на гербі якого зображена атомна електростанція.

== Назва ==
Походження назви села Вараш, яке й дало сучасну назву містові залишається невідомим. У документах XVI&nbsp;— початку XVII століття село називалося Гвараш. У царські часи село писалося Вараж або Вараш, Варяж або Гваряж<ref>[[Стара Волинь і Волинське Полісся (словник)]], Краєзнавчий словник&nbsp;— від найдавніших часів до 1914 року&nbsp;— 2-томна енциклопедія-довідник, видана у 1984—1986 роках Товариством «Волинь» у Канаді. С.156.</ref>). Є 4 версії походження назви міста:

# від «гвар»&nbsp;— шум, говір: запозичення з польської (gwar&nbsp;— говір, gwarzyć&nbsp;— балакати) або словацької (hvarec&nbsp;— говорити) мов, ці слова своєю чергою походять від [[Праслов'янська мова|праслов'янського]] gvar-, govor-, що зберігається в українському слові «говорити» ([[Етимологічний словник української мови]]). В документах кінця XVI&nbsp;— початку XVII століття село згадується винятково як Гвараш.
# з [[Іранські мови|'''іранських''' мов]]: [[Іранські мови|''іран''. Вараш]]&nbsp;— [[Авестійська мова|''авест.'']] [[Веретрагна]]<ref>[[Тищенко Костянтин Миколайович|Тищенко К. М.]] Іншомовні топоніми України: Етимологічний словник-посібник.&nbsp;— Тернопіль: Мандрівець, 2010.&nbsp;— С.44.</ref>, бог війни та перемоги, «той, що руйнує перешкоди», крім іранізму ''вараш'' серед місцевих [[топонім]]ів спостерігаються ще щонайменше три назви іраномовного походження: річка [[Стир]], села [[Сопачів|Сопа́чів]] та [[Собіщиці|Собі́щиці]]
# зі [[Слов'янські мови|'''слов'янських''' мов]]: варажб&nbsp;— давня назва волхвів на Поліссі. За переказами, волхви мали здатність впливати на сили природи, зціляти хворих, пророкувати майбутнє.
# з [[Угорські мови|'''угорських''' мов]]: város від слова вара — сторожа (варта), варош — замок, укріплене місто<ref>АТТИЛА. Свод исторических и народных преданий А.Вельтмана і Новітні дослідження С.Піддубного.— Київ: ФОП Стебеляк, 2020.— С.73.— ISBN 978-966-1635-76-9.</ref>. У народних переказах є версія про те, що тут, нібито, було угорське поселення. Старий вараський&nbsp;художник Андрій Пашко згадував, що на межі Вараша із Старою Рафалівкою був маєток угорського правителя. Останнім нагадуванням про це був пам'ятник із написом «Ян Конарі».

== Фізико-географічна характеристика ==

=== Геологія ===
Місто знаходиться на Волинсько-Подільській плиті, спостерігаються деякі нерівності земної поверхні, через що на території міста є дві вершини: гора Меслибниця (Північний мікрорайон), і гора Хомецька (санітарна зона [[Рівненська АЕС|РАЕС]]).

[[Ґрунт]]и [[Дерново-підзолисті ґрунти|дерново-прихованопідзолисті]] піщані та глинисто-піщані (борові піски), біля ріки лучні<ref>{{Cite web |url=https://geomap.land.kiev.ua/soil.html |title=Карта ґрунтів України |accessdate=7 квітня 2022 |archive-date=1 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220401140353/https://geomap.land.kiev.ua/soil.html }}</ref>.

Для [[Населений пункт|населених пунктів]] біля [[Річка|річок]] велику загрозу становлять [[Торф'яні родовища|торф'яники]], які влітку починають горіти. Біля Вараша також є [[Торф'яні родовища|торф'яники]], і деколи над містом можна побачити густий [[дим]], який раз у декілька років може закривати вид на [[Волинська область|Волинську область]].

[[Місто]] разом з РАЕС було побудоване на [[Карст|карстових пустотах]]. Ще до спорудження [[Електростанція|електростанції]] у сусідніх селах спостерігалися провали ґрунту. В місті ведеться моніторинг за [[карст]]овими проявами. Гідрологічна ситуація з РАЕС не викликає побоювання після того, як в 1983 році довелося виконати великий обсяг робіт із бетонування карстових порожнин під першими трьома [[енергоблок]]ами, а четвертий спорудити на міцних палях.

=== Клімат ===
[[Файл:Река Стырь в Кузнецовске. Зима.JPG|ліворуч|міні|231x231пкс|[[Стир]] взимку]]
У місті [[Континентальний клімат|помірно-континентальний клімат]] з м'якою зимою та теплим літом. Перший місяць зими відносно теплий, з частими відлигами, сніговий покрив встановлюється на початку-середині січня і тримається до початку березня (у 2018 році аномальні морози зберегли сніг до квітня), весна тепла, заморозки дуже рідко. Червень дещо прохолодний та дощовий, серпень&nbsp;— спекотний та посушливий, липень містить ознаки першого та останнього літніх місяців. Осінь волога та туманна&nbsp;— тепла сонячна погода тримається до середини вересня. Жовтень вологий та туманний, листопад&nbsp;— прохолодний з частими зливами. Перший сніг випадає у середині-кінці листопада.

Середньорічна кількість [[Атмосферні опади|опадів]] складає 622&nbsp;мм.

Сумарна тривалість сонячного сяйва за рік складає 1073 годин, що є достатньо низьким результатом порівняно з показниками інших [[Область|областей]] [[Україна|України]].

У Вараші переважають [[Західні вітри]], приносячи багато [[Вологий клімат|вологи]] та тепла, і саме вони зумовлюють відносно м'яку зиму.

{{Клімат міста|Місто_род=Вараша
|Джерело=[http://climate-data.org/location/27929/ climate-data.org]
|Січ_сер=-5.4|Січ_сер_мін=-8.3|Січ_сер_макс=-2.4|Січ_сер_опади=33|Січ_а_макс=8.4|Січ_а_мін=-31.9|Січ_дощ=11|Січ_вол=86
|Лют_сер=-4.3|Лют_сер_макс=-1.2|Лют_сер_мін=-7.4|Лют_сер_опади=29|Лют_а_макс=11.2|Лют_а_мін=-26.5|Лют_дощ=12|Лют_вол=83
|Бер_сер=-0.1|Бер_сер_макс=3.5|Бер_сер_мін=-3.7|Бер_сер_опади=27|Бер_а_макс=22.4|Бер_а_мін=-23.2|Бер_дощ=9|Бер_вол=77
|Кві_сер=7.5|Кві_сер_макс=12.4|Кві_сер_мін=2.7|Кві_сер_опади=39|Кві_а_макс=27.5|Кві_а_мін=-6.7|Кві_дощ=8|Кві_вол=69
|Тра_сер=13.6|Тра_сер_макс=19.1|Тра_сер_мін=8.1|Тра_сер_опади=57|Тра_а_макс=30.1|Тра_а_мін=-3.0|Тра_дощ=10|Тра_вол=68
|Чер_сер=17.3|Чер_сер_макс=22.7|Чер_сер_мін=11.9|Чер_сер_опади=78|Чер_а_макс=36.4|Чер_а_мін=2.3|Чер_дощ=8|Чер_вол=66
|Лип_сер=18.4|Лип_сер_мін=13.1|Лип_сер_макс=23.8|Лип_сер_опади=79|Лип_а_макс=39.6|Лип_а_мін=6.1|Лип_дощ=9|Лип_вол=69
|Сер_сер=17.6|Сер_сер_мін=12.2|Сер_сер_макс=23|Сер_сер_опади=64|Сер_а_макс=39.5|Сер_а_мін=5.7|Сер_дощ=8|Сер_вол=73
|Вер_сер=13.3|Вер_сер_макс=18.3|Вер_сер_мін=8.3|Вер_сер_опади=55|Вер_а_макс=31|Вер_а_мін=-1.2|Вер_дощ=7|Вер_вол=75
|Жов_сер=7.8|Жов_сер_макс=11.9|Жов_сер_мін=3.8|Жов_сер_опади=42|Жов_а_макс=27.4|Жов_а_мін=-6|Жов_дощ=8|Жов_вол=81
|Лис_сер=2.4|Лис_сер_мін=-0.1|Лис_сер_макс=5.0|Лис_сер_опади=40|Лис_а_макс=17.9|Лис_а_мін=-25.6|Лис_дощ=11|Лис_вол=87
|Гру_сер=-2.5|Гру_сер_мін=-4.9|Гру_сер_макс=0.0|Гру_сер_опади=37|Гру_а_макс=15.6|Гру_а_мін=-23|Гру_дощ=12|Гру_вол=87
|Рік_сер=8.1|Рік_а_макс=39.6|Рік_а_мін=-31.9|Рік_сер_макс=11.3|Рік_сер_мін=7.8|Рік_сер_опади=622|Рік_дощ=113|Рік_вол=77
|br=1
}}

=== Географія ===
Вараш розміщений на річці [[Стир]], за 8&nbsp;км від [[Залізнична станція|залізничної станції]] [[Рафалівка (станція)|Рафалівка]]<ref name="УРЕ">{{УРЕ}}</ref>. Площа міста&nbsp;— 11,31 км²<ref name="ВРУ"/>.

Відстань залізницею до Рівного&nbsp;— 150&nbsp;км<ref name="ВРУ">{{Cite web |url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=09.06.2008&rf7571=28439 |title=Облікова картка м. Кузнецовськ на сайті Верховної Ради України |accessdate=26.12.2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160617203304/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=09.06.2008&rf7571=28439 |archivedate=17.06.2016 |deadurl=yes }}</ref>, фізична [[відстань]] до [[Київ|Києва]]&nbsp;— 323,2&nbsp;км<ref name="АТУ">{{Cite web |url=http://atu.minregion.gov.ua/ua/ustriy_page/8870140623253122 |title=Місто Вараш — Геопортал адміністративно-територіального устрою України |accessdate=28 червня 2016 |archive-date=5 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160805040549/http://atu.minregion.gov.ua/ua/ustriy_page/8870140623253122 }}</ref>.

Сусідні [[Населений пункт|населені пункти]]<ref name="АТУ"/>:
{{Розташування
|центр = Вараш
|пн_зх = [[Березина (Вараський район)|Березина]]<br/>[[Галузія]], [[Колодії]]
|пн    = [[Більська Воля]], [[Собіщиці]]<br/>[[Стара Рафалівка]]
|пн_сх = [[Сопачів]], [[Половлі]]<br/>[[Бабка (Вараський район)|Бабка]], [[Любахи]]
|зх =[[Прилісне]], [[Костюхнівка]]<br/>[[Вовчицьк]], [[Нові Підцаревичі]] 
|сх =[[Чудля]], [[Острівці (Вараський район)|Острівці]]<br/>[[Суховоля (Вараський район)|Суховоля]], [[Лозки (Вараський район)|Лозки]] 
|пд_зх = [[Мала Ведмежка]]<br/>[[Лісове (Камінь-Каширський район)|Лісове]], [[Підгаття]]
|пд    = [[Цміни]],     [[Хряськ]]<br/>[[Чарторийськ]]
|пд_сх = [[Заболоття (Вараський район)|Заболоття]],     [[Рафалівка]]<br/>[[Острів (Вараський район)|Острів]], [[Балаховичі]]
|анклав =Сусідні насені пункти }}

== Історія ==

=== Перша згадка. Під владою [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] ===
Перше [[поселення]] на місці Вараша виникло ще в [[Кам'яна доба|кам'яну добу]]. Про це свідчать знайдені тут кам'яні знаряддя праці&nbsp;— ножі, наконечники, сокири.

'''Перша письмова згадка про Вараш датується 1577<ref name="перша згадка"/> роком.''' У цей час село ''Hwarąsz'' ''(Гваронш)'' належало князю [[Михайло Олександрович Чорторийський|Михайлу Чорторийському]] та адміністративно належало до Чорторийської волості [[Луцький повіт (Річ Посполита)|Луцького повіту]] [[Волинське воєводство (1566—1795)|Волинського Воєводства]] [[Малопольська провінція|Малопольської провінції]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Із села князь сплачував податок з 11 [[Дим (одиниця оподаткування)|димів]] (домогосподарств).

1582 р. — після смерті Михайла Чорторийського у 1582 році Гвараш переходить до його сина Юрія Чорторийського.

1583 р. — село ''Hwarasz'' ''(Гвараш)'' у Юрія Чорторийського орендував шляхтич Ян Гнівош з [[Олексув|Олексова]] та сплачував податок з 21 диму, 14 полів, 6 комор, 1 водяного млина й 1 священника'''<ref name="перша згадка" />'''. Наявність священника дозволяє припустити, що в той час у Вараші існувала церква.

1589 р. — Ян Гнівош передає права від сіл маєтку Чорторийського (які до цього були в оренді його брата, королівського секретаря Балтазара Гнівоша) поміщику Яну Харлинському, а саме двору [[Собіщиці]] з селами [[Бабка (Вараський район)|Бабкою]], [[Сопачів|Сопачевом]], [[Мульчиці|Мульчицями]] й з двором Мордвиновим, Гварашем і з селом [[Колодії]]<ref>{{Cite web |url=http://resource.history.org.ua/item/0007669 |title=Руська (Волинська) метрика. Регести документів Коронної канцелярії для українських земель (Волинське, Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства). Київ, 2002, с. 460 |accessdate=7 жовтня 2020 |archive-date=13 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200713114530/http://resource.history.org.ua/item/0007669 }}</ref>.

1592 р. — Гвараш згадується у скарзі купців зі [[Слуцьк]]а і [[Пінськ]]а, які везли по річці [[Стир]] товари на ярмарок у [[Луцьк]], на поміщика [[Харленський Ян Миколайович|Яна Харленського]]<ref>{{Cite web |url=https://chtyvo.org.ua/authors/Kravchenko_Volodymyr/Torhivlia_na_Ukraini_XIV__seredyna_XVII_stolittia_Volyn_i_Naddniprianschyna/ |title=Торгівля на Україні XIV - середина XVII століття. Волинь і Наддніпрянщина. Київ, 1990, с. 226 |accessdate=7 жовтня 2020 |archive-date=11 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201011113557/https://chtyvo.org.ua/authors/Kravchenko_Volodymyr/Torhivlia_na_Ukraini_XIV__seredyna_XVII_stolittia_Volyn_i_Naddniprianschyna/ }}</ref>.

1597 р. — зафіксовано повідомлення про втечу підданих Яна Протасовича-Могиленського з с. Могильне [[Пінський повіт (Велике князівство Литовське)|Пінського повіту]] до орендованого [[Євстахій (Малинський)|Остафієм Єло-Малинським]] села Гвараш Чорторийської волості <ref name="Селянський рух">{{Cite web |url=https://chtyvo.org.ua/authors/Zbirnyk_statei/Selianskyi_rukh_na_Ukraini_1569-1647_zbirnyk_dokumentiv_i_materialiv/ |title=Селянський рух на Україні 1569-1647 рр. Збірник документів і матеріалів. Київ, 1993, с. 415, 418 |accessdate=9 жовтня 2020 |archive-date=31 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200131213118/http://chtyvo.org.ua/authors/Zbirnyk_statei/Selianskyi_rukh_na_Ukraini_1569-1647_zbirnyk_dokumentiv_i_materialiv/ }}</ref>.

1598 р. — ще одне повідомлення про втечу підданих Яна Протасовича-Могиленського з с. Могильне до Гвараша, що належав Юрію Чорторийському<ref name="Селянський рух"/>.

1601 р. — Юрій Чорторийський продає Юрію Кирдею Мильському кілька маєтків, серед яких було і село Гвараш<ref name="Горін">{{Cite web |url=https://chtyvo.org.ua/authors/Horin_Serhii/Nevidomi_volynski_monastyri/ |title=Сергій Горін «Невідомі волинські монастирі XVI – першої половини XVII сторіччя». Дрогобицький краєзнавчий збірник. Збірник наукових праць / 2004. – Вип. VIII с. 166, 168 |accessdate=9 жовтня 2020 |archive-date=26 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200126172007/http://chtyvo.org.ua/authors/Horin_Serhii/Nevidomi_volynski_monastyri/ }}</ref>. Відзначається, що перед цим маєтки перебували в заставному володінні [[Євстахій (Єло-Малинський)|Остафія Єло-Малинського]].

1606 р. — Юрій Кирдей Мильський дарує куплені в князя Юрія Чорторийського маєтки (у тому числі Гвараш) своїй дружині Теодорі Чапличивні-Шпановській.

1607 р. — Теодора Чапличивна передає Гвараш і ще 6 довколишніх сіл в оренду Маєру Давидовичу<ref>{{Cite web |url=http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/104604/13-Zayats.pdf?sequence=1 |title=Андрій Заяць. «Єврейське» щастя: як волинський єврей Маєр Давидович збирав свій капітал (перша половина XVII ст.)». Соціум. Альманах соціальної історії. Випуск 11-12. Київ, 2015 с. 263 |accessdate=9 жовтня 2020 |archive-date=16 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220316045938/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/104604/13-Zayats.pdf?sequence=1 }}</ref>.

1608 р. — Теодора Чапличивна дарує Гвараш своєму новому чоловіку [[Юрій Михайлович Вишневецький|Юрію Вишневецькому]]<ref name="Горін"/>. 
Необхідно відзначити, що це остання згадка, в якій назва села вказується як Гвараш. Надалі в документах буква "Г" з назви зникає назавжди.

1619 р. — Вараш згадується у зв’язку з конфліктом ігумена Мульчицького монастиря Авраамія Мацієвича з орендарем Олександром Пацом, який «''наєхал сам моцно гвалтом, єдучи з облаву з слугами, козаками и стрелцами … на церков державы єго млсти пана Петра Долгерта села Вараш''»<ref name="Горін"/>. Отже, у Вараші здавна існувала церква.

1628 р. — Петр Дольґєрд передає Вараш і навколишні села в орендне володіння Миколаю Завиші, каштеляну вітебському<ref name="Горін"/>.

1629 р. — згідно з подимним реєстром<ref>{{Cite web |url=https://chtyvo.org.ua/authors/Baranovych_Oleksii/Zaliudnennia_Ukrainy_pered_Khmelnychchynoiu_Ch_1/ |title=Олексій Баранович «Залюднення України перед Хмельниччиною. Волинське воєводство» Київ, 1931, с. 48 |accessdate=9 жовтня 2020 |archive-date=24 лютого 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200224145935/http://chtyvo.org.ua/authors/Baranovych_Oleksii/Zaliudnennia_Ukrainy_pered_Khmelnychchynoiu_Ch_1/ }}</ref> Вараш налічував 69 димів (домогосподарств), що на той час відповідало населенню близько 450 осіб. Варашем і навколишніми селами володів белзький воєвода [[Рафал Лєщинський|Рафал Лещинський (белзький воєвода)]] з [[Лешно (Великопольське воєводство)|Лєшна]], а орендатором Вараша і ще 11 ближніх сіл був Петр Дольґєрд.

1636 р. — після смерті Рафала Лєщинського власником Вараша стає його син [[Андрій (Анджей) Лєщинський, воєвода дерптський|Андрій Лещинський (дерптський воєвода)]].

1647 р. — Вараш згадується у зв’язку зі скаргами шляхтича Веспасіана Беневського та Андрія Лєщинського один на одного<ref>[http://resource.history.org.ua/item/0008073 Україна перед Визвольною війною 1648-1654 рр. Збірка документів (1639-1648 рр). Київ, 1946 с. Документи № 55, 56, с. 122-125]</ref>.

1651 р. — після смерті Андрія Лєщинського Вараш переходить у спадок його сину [[Самуель Лещинський|Самуелю Лєщинському]].

Під час [[Хмельниччина|Хмельниччини]] Вараш і навколишні села сильно занепадають, про що свідчить значне зменшення кількості домогосподарств, з яких збирався податок: 
* у 1649 р. – з 40 димів<ref name="НВВ">{{Cite web |url=http://resource.history.org.ua/item/0009539 |title=Національно-визвольна війна в Україні 1648-1657. Збірник за документами актових книг. Київ, 2008, с. 307, 430, 486, 711, 733 |accessdate=9 жовтня 2020 |archive-date=10 листопада 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191110200039/http://resource.history.org.ua/item/0009539 }}</ref>,<ref name="Архів ЮЗР">[http://resource.history.org.ua/item/0006724 Архивъ юго-западной Россіи, издаваемый коммиссіею для разбора древнихъ актовъ, состоящей при Кіевскомъ, Подольскомъ и Волынскомъ Генералъ-губернаторѣ. Часть Седьмая, Том ІІ. Акты о заселеніи юго-западной Россіи». Глава «Данныя, извлеченныя изъ присяжныхъ показаній о количестве дымовъ въ городахъ и селыхъ, подлежавшихъ оплате подымнаго во время войнъ Хмельницкаго», 1890, с. 438]</ref> (одні піддані повмирали, інші порозходилися, деякі хати спалені),
* у 1650 р. – з 30 димів (інші спустошено і спалено козаками й татарами)<ref name="НВВ"/>,<ref name="Архів ЮЗР"/>, 
* у 1653 р. – з 11 димів<ref name="НВВ"/>,<ref name="Архів ЮЗР"/>,
* у 1654 р. – лише з 4 димів<ref name="НВВ"/>.

1653 р., грудень – один з найбільших набігів татар на Колківську, Чорторийську і Собіщицьку волості (до якої входить Вараш), Самуель Лєщинський повідомляв Луцький гродський уряд про те, що татари 2 тижні спустошували землю і понад чотирьох тисяч людей забрали у неволю<ref name="НВВ"/>.

1662 р. – згідно з подимним реєстром<ref name="Акти">{{Cite web |url=http://elib.shpl.ru/ru/nodes/11313-ch-7-t-3-akty-o-zaselenii-yuzhnoy-rossii-xvi-xviii-v-v-1905 |title=Архивъ юго-западной Россіи, издаваемый коммиссіею для разбора древнихъ актовъ, состоящей при Кіевскомъ, Подольскомъ и Волынскомъ Генералъ-губернаторѣ. Часть Седьмая, Том ІІІ. Акты о заселеніи Южной Россіи XVI-XVIII», 1905, с. 95, 271 |accessdate=9 жовтня 2020 |archive-date=1 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190101105145/http://elib.shpl.ru/ru/nodes/11313-ch-7-t-3-akty-o-zaselenii-yuzhnoy-rossii-xvi-xviii-v-v-1905 }}</ref> з Вараша збирався податок з 10 димів, що свідчить про поступове відродження села після зазнаних спустошень.

1676 р. – помирає бездітний Самуель Лєщинський, хто з цього часу був власником Вараша достеменно не відомо.

1679 р. – згідно з подимним реєстром<ref name="Акти"/> платниками податку з Вараша значаться Войцех Сасін Барціковський та Мацей Долановський.

1765 р. – згідно з переписом єврейського населення Волині<ref name="євреї">{{Cite web |url=https://runivers.ru/upload/iblock/6f9/Arxiv%20Yugo-Zapadnoj%20Rossii,%20izdavaemy%20komissiej%20dlya%20razbora%20drevnix%20aktov.%20Chastf%205.%20Tom%202%20v1890wnrunz1287sr.pdf |title=Архивъ юго-западной Россіи, издаваемый коммиссіею для разбора древнихъ актовъ, состоящей при Кіевскомъ, Подольскомъ и Волынскомъ Генералъ-губернаторѣ. Часть Пятая, Томъ ІІ. Переписи еврейскаго населенія въ юго-западномъ краѣ въ 1765-1791 гг., 1890, c.90 |accessdate=11 жовтня 2020 |archive-date=17 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220317165849/https://runivers.ru/upload/iblock/6f9/Arxiv%20Yugo-Zapadnoj%20Rossii,%20izdavaemy%20komissiej%20dlya%20razbora%20drevnix%20aktov.%20Chastf%205.%20Tom%202%20v1890wnrunz1287sr.pdf }}</ref> у Вараші проживало 3 євреїв.

1775 р. – згідно з подимним реєстром<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=X4lOAAAAcAAJ&printsec=frontcover&dq=Magazin+für+die+neue+Historie+und+Geographie+22+1778&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiPlOPPna3sAhUvpIsKHSjtAX4Q6AEwAHoECAQQAg#v=onepage&q&f=false Magazin für die neue Historie und Geographie. Angelegt von D. Anton Friedrich Büsching. T. XXII. Halle – 1788, с. 341]</ref> з села  сплачувався податок з 49 димів.

1776 р. – У Вараші побудовано хрестовокупольний, давньоруського типу Михайлівський храм<ref name="Церква">Державний архів Волинської області, ф.35, спр.252, арк. 131</ref>,<ref name="900років">{{Cite web |url=https://www.ovruch.info/?dl_id=82 |title=Девятисотълѣтиє православія на Волыни. 992-1892 г. Часть ІІ. Статистическія свѣдѣнія о приходахъ Волынской епархіи. Житоміръ. 1892, с. 354 |accessdate=11 жовтня 2020 |archive-date=25 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210125004812/https://www.ovruch.info/?dl_id=82 }}</ref>. Окремі дослідники стверджують, що тут знаходились унікальні [[Ікона|ікони]], які, однак, не збереглися.

1778 р. – згідно з черговим переписом єврейського населення Волині<ref name="євреї"/> у Вараші проживало 2 євреїв.

=== У складі [[Російська імперія|Російської імперії]] ===

1795 р. – за третім поділом Польщі року Волинь і Полісся входять до складу [[Російська імперія|Російської імперії]]. За новим адміністративно-територіальним поділом Вараш належить [[Луцький повіт (Російська імперія)|Луцького повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]].

1799 р. – згідно з [[Інвентаризація|інвентаризаційним]] документом Михайлівського храму Вараша<ref name="Церква"/> настоятелем парафії у Вараші був священник Никифор Никифорович Жижкевич. На той час у селі було 39 дворів та проживало 140 осіб чоловічої статі та 137 жіночої.

1800 р. – село Вараш вперше з'являється на топографічній карті (карта Волинської губернії з Атласу Російської імперії<ref>{{Cite web |url=http://http/ |title=Россійской атласъ из сорока трехъ картъ состоящій и на сорокъ одну Губернію Имперію раздѣляющій. Изданъ при Географическомъ департаменте. А. М. Вильбрехт. 1800 г. Карта Волынской губерніи изъ 12 Уѣздовъ |accessdate=20 грудня 2021 |archive-date=28 жовтня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20081028223523/http://http/ }}</ref>).

1859 р. – в цей час Вараш – казенне (державне) село, нараховувалося 34 двори, в яких проживало 163 чоловіки та 186 жінок <ref name="невидане">{{Cite web |url=https://www.prlib.ru/item/466672 |title=Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернаторским статистическим комитетом МВД по предписанию Министерства внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть І. 1859. Фонд № 1290. Опись № 4. Дело № 88, с. 912, 956 |accessdate=11 жовтня 2020 |archive-date=14 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210414094005/https://www.prlib.ru/item/466672 }}</ref>. В цей час Вараш адміністративно відносився до 4 стану (з центром у [[Володимирець|Володимирці]]) [[Луцький повіт|Луцького повіту]].

1860 р. – Вараш належить до церковного приходу села Полонне. Прихожани з Вараша (341 особа) належали до відомств<ref>{{Cite web |url=https://www.prlib.ru/item/466673 |title=Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернаторским статистическим комитетом МВД по предписанию Министерства внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть І. 1859. Фонд № 1290. Опись № 4. Дело № 117, с. 371 |accessdate=11 жовтня 2020 |archive-date=1 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201001230801/https://www.prlib.ru/item/466673 }}</ref>: 
<br>- казенного: чоловічої статі – 154, жіночої статі – 165; 
<br>- військового: чоловічої статі – 7, жіночої статі – 15.

1866 р. – у Вараші нараховується 34 двори, проживає 165 чоловіків та 186 жінок <ref name="невидане"/>.

1867 р. – у селі 38 дворів<ref>{{Cite web |url=http://www.etomesto.ru/shubert/ |title=Военно-топографическая карта западной части Российской империи / Под ред. Ф. Ф. Шуберта. Рядъ XX Листъ 4. С.-Петербург, 1867 |accessdate=11 жовтня 2020 |archive-date=8 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201008142459/http://www.etomesto.ru/shubert/ }}</ref>.

1875 р. – згідно з топографічною картою<ref>{{Cite web |url=http://www.only-maps.ru/news/voenno-topograficheskie-karty-volynskoj-gubernii-1877-g.html |title=Военно-топографическая карта Волынской губерніи 1855-1877. Масштабъ 3 вер въ дюймѣ. Рядъ XX Листъ 4. 1875 |accessdate=12 жовтня 2020 |archive-date=15 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201015092701/http://only-maps.ru/news/voenno-topograficheskie-karty-volynskoj-gubernii-1877-g.html }}</ref> у Вараші було 64 двори, більшість з яких знаходилися північніше Михайлівського храму.

1885 р. – Вараш – державне село, входить до Рафалівської волості. У селі 58 дворів, 481 мешканець<ref>{{Cite web |url=http://elib.shpl.ru/ru/nodes/22801-vyp-3-gubernii-malorossiyskie-i-yugo-zapadnye-harkovskaya-poltavskaya-chernigovskaya-kievskaya-volynskaya-podolskaya-1885 |title=Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Выпуск ІІІ. Губерніи малороссійскія и юго-западнія. Санктпетербургъ, 1885, с.224 |accessdate=11 жовтня 2020 |archive-date=18 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180418092834/http://elib.shpl.ru/ru/nodes/22801-vyp-3-gubernii-malorossiyskie-i-yugo-zapadnye-harkovskaya-poltavskaya-chernigovskaya-kievskaya-volynskaya-podolskaya-1885 }}</ref>.

1892 р. – зафіксована документальна згадка про Михайлівський храм<ref name="900років"/>. Сама церква дерев’яна, на кам’яному фундаменті, з такою ж дзвіницею.

1897 р. - згідно з переписом населення у Вараші проживало 617 осіб (311 чоловіків та 306 жінок), 616 з них були православними<ref>{{Cite web |url=https://www.prlib.ru/item/428670 |title=Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій, по даннымъ первой всеобщей переписи населенія 1897 г. С.-Петербургъ. 1905, с.18 |accessdate=25 серпня 2021 |archive-date=4 серпня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180804114704/https://www.prlib.ru/item/428670 }}</ref>.

1900 р. – у Вараші 89 дворів, проживає 655 осіб <ref>{{Cite web |url=http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XV_cz.1/605 |title=Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom XV. Ch 1. Warszawa. 1900, с. 605 |accessdate=4 жовтня 2021 |archive-date=4 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211004073934/http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XV_cz.1/605 }}</ref>.

1906 р. – у Вараші нараховується 103 двори, а населення села становить 767 осіб<ref>{{Cite web |url=http://resource.history.org.ua/item/0009738 |title=Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи. Житоміръ. 1906, с. 111 |accessdate=11 жовтня 2020 |archive-date=9 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210109090449/http://resource.history.org.ua/item/0009738 }}</ref>.

1909 р. – у селі нараховується 102 двори<ref>{{Cite web |url=http://www.etomesto.ru/map-ukraine_dvuhverstka-sever/ |title=Военно-топографическая 2-х верстовая карта Западного Пограничного Пространства. (1890-1915гг). Лист XXVI-20 |accessdate=28 листопада 2021 |archive-date=28 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211128201022/http://www.etomesto.ru/map-ukraine_dvuhverstka-sever/ }}</ref>.

В роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]] поблизу Вараша проходила лінія фронту. Розмежування позицій військ проходило по лінії с. [[Острів (Володимирецький район)|Острів]] – с. Полонне – с. Вараш – північніше с. [[Костюхнівка]] – західніше с. [[Рудка (Володимирецький район)|Рудка]]. 4-6 липня 1916 року, під час [[Брусиловський прорив|Брусиловського прориву]], на цій ділянці велися наступальні бої російської армії<ref>{{Cite web |url=https://www.prlib.ru/item/399496 |title=Л. В. Ветошников. «Брусиловский прорыв». Москва, 1940, с.124-125 |accessdate=25 серпня 2021 |archive-date=25 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210825195333/https://www.prlib.ru/item/399496 }}</ref>.

=== Міжвоєнний період ===

Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Вараш був у складі [[Українська Народна Республіка|УНР]], а з 1921 року увійшов до складу [[Рафалівська волость|ґміни Рафалівка]] [[Сарненський повіт|Сарненського повіту]] [[Поліське воєводство|Поліського воєводства]] [[Польська Республіка (1918—1945)|Польської Республіки]]. У 1930 році Сарненський повіт приєднано до [[Волинське воєводство (1921—1939)|Волинського воєводства]]

1921 р. – у Вараші 122 двори, мешкало 740 осіб (379 чоловіків та 361 жінка). 738 осіб - «русини», православні, 2 осіб – євреї (іудеї)<ref>{{Cite web |url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0014968 |title=Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej. Tom VIII. Wojewodztwo Poleskie. Warszawa, 1924, с.64 |accessdate=25 серпня 2021 |archive-date=25 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210825195322/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0014968 }}</ref>.

1924 р. – у Вараші нараховується 125 дворів <ref>{{Cite web |url=http://igrek.amzp.pl/result.php?cmd=id&god=P43_S42&cat=WIG100 |title=Mapa taktyczna Polski 1:100 000. A43 B42 WLODZIMIERZEC. Wojskowy Instytut Geograficzny. Warszawa, 1927 |accessdate=12 жовтня 2020 |archive-date=29 червня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200629203737/http://igrek.amzp.pl/result.php?cmd=id&god=P43_S42&cat=WIG100 }}</ref>.

[[Файл:Varash, 1903.jpg|міні|308x308px|Містечко [[Стара Рафалівка|Рафалівка]] та село Вараш на карті 1924 року]]

Церковним старостою Свято-Михайлівської церкви з 1933 року був Кирило Федорович Герасимчук.

У 1939 році навколишні території були окуповані [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], а з липня 1941 року німецькими військами. За час окупації були вивезені до [[Німеччина|Німеччини]] на примусові роботи 4 чоловіки.

=== Під радянською владою ===

З початку 1944 року, після повторного встановлення радянської влади, Вараш належить до  [[Рафалівський район|Рафалівського району]] [[Рівненська область|Ровенської області]]. Призвані в ряди [[Червона армія|Червоної армії]] у 1944 році — 17 осіб; у 1945 році — 6 осіб.

Люди в у післявоєнний час жили бідно. Доводилося відбудовувати зруйноване [[господарство]].
Багато помешкань згоріло під час [[Пожежа|пожеж]]. [[Початкова школа]] була розташована у хатах Зіновія Пашка, Микити Пашка, Корнія Федінчика.

В роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] й після її закінчення у районі Вараша діяли повстанські загони. Для ослаблення повстанського підпілля 21 жовтня 1947 році урядом СРСР було проведено каральну операцію [[Операція «Захід»|«Захід»]], внаслідок якої з Рафалівського району до [[Казахстан]]у та віддалених районів [[Сибір]]у було виселено 374 особи (104 сім’ї) – членів родин учасників ОУН та УПА. Виселення торкнулося і сімей з Вараша. Крім того, під час операції у Вараші було захоплено 2 членів боївки «Верба» - Володимира Яковича Романчука на прізвисько «Дуб» та Федора Кириловича Федича на прізвисько «Кора»<ref>{{Cite web |url=http://www.reabit.org.ua/files/store/Rovno7.pdf |title=Реабілітовані історією. Рівненська область. Книга сьома. Київ-Рівне, 2017, с. 246 |accessdate=12 жовтня 2020 |archive-date=11 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200111013010/http://www.reabit.org.ua/files/store/Rovno7.pdf }}</ref>.

За даними Погосподарських книг №1 та №2, які зберігаються в архівному відділі міськвиконкому, до Варашівської сільської ради в 1947—1949 роках крім села Вараш входило ще п'ять хуторів: Останець, Дебра, Приборовок, Бабки та Залопоче.
Першим [[Голова (посада)|головою]] [[Сільська рада|сільської ради]] був Пашко Олександр Максимович. У селі Вараш діяла [[початкова школа]], тому письменними були половина жителів села і [[Хутір|хуторів]] - 446 осіб. З них 89 осіб — старші 30 років, 357 осыб до 30 років, у тому числі діти, про що можна дізнатися з Погосподарських книг.
У [[1947]] році на [[Територія|території]] Варашівської сільської ради проживало 897 чоловік.
За 1947—1949 роки на території сільської ради народилося 42 людини, померло 24 жителі (з них шестеро дітей до 3-х років).



У листопаді 1948 року в Старій Рафалівці було створено колгосп ім. Дзержинського, однак вступати до нього мешканці Вараша неохоче. Так станом на початок 1950 року у колгоспі перебувало лише 70 дворів з наявних 175<ref name="колгосп">{{Cite web |url=http://www.reabit.org.ua/files/store/Rovno2.pdf |title=Реабілітовані історією. Рівненська область. Книга друга. Рівне, 2009, с. 481, 530 |accessdate=12 жовтня 2020 |archive-date=15 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170215091337/http://www.reabit.org.ua/files/store/Rovno2.pdf }}</ref>. Так само не поспішала вступати молодь у комсомол: у 1950 році в селі було понад 200 осіб молоді, серед них лише 3 комсомольців<ref name="колгосп"/>.

1959 р. – Рафалівський район увійшов до складу Володимирецького.

10 лютого 1961 р. відбулася остання служба у Свято-Михайлівському храмі. Після цього храм був закритий радянською владою, пам'ятка поліського [[Зодчество|зодчества]] руйнувалася, [[Ікона|ікони]] не збереглися. Залишки церкви ще встигли побачити перші будівники РАЕС. Люди не могли без болю спостерігати, як занепадає пам'ятка поліського зодчества, але ніхто не міг нічого вдіяти: влада не бажала церкви. Лише у дев'яностих роках на цьому місці виріс новий храм.

15 березня 1973 року указом [[Президія Верховної ради УРСР|Президії Верховної Ради УРСР]] було затверджено проєкт повної [[Перебудова|перебудови]] Вараша.

=== 1973—2000 ===
* [[25 травня]] [[1973]] — міністр енергетики та електрифікації [[Непорожній Петро Степанович|Петро Непорожній]] забив перший символічний кілок на місці, де має бути споруджена [[РАЕС|атомна електростанція]]. [[10 серпня]] [[1973]]&nbsp; почалося будівництво станції і, одночасно, міста
* [[14 листопада]] [[1973]] — наказом міністра енергетики і електрифікації директором Західно-Української атомної електростанції призначений Володимир Олександрович Коровкін, який керував нею упродовж 29 років
* [[1974]] рік:
** відкрито перший магазин і їдальню
** введено в дію першу артезіанську свердловину
** за два місяці побудовано і здано в експлуатацію приміщення музичної школи, яка стала на певний час загальноосвітньою, і 56 учнів — дітей будівельників, які ще квартирували в сусідніх селах,&nbsp;— вступили в її класи
** запрацювала ЛЕП-35
** здано в експлуатацію першу котельню селища
** [[30 грудня]]&nbsp;— перший житловий будинок №&nbsp;6 з газовими плитами
* лютий [[1975]]&nbsp;— відкрито перший магазин «Берізка», пізніше&nbsp;— їдальня «Лісова пісня»
* [[16 листопада]] [[1975]] — введено в дію перший дитячий садок
* серпень [[1976]]&nbsp;— закладено перший кубометр бетону до фундаменту [[РАЕС]]
* [[30 грудня]] [[1976]]&nbsp;— здано котел на ПРК&nbsp;— перший промисловий об'єкт РАЕС
* [[15 березня]] [[1977]]&nbsp;— Указом Президії Верховної Ради Української РСР новозбудованому населеному пункту [[Володимирецький район|Володимирецького району]] було присвоєно найменування селище '''Кузнецовськ'''<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP.&nbsp;— 1977&nbsp;— №&nbsp;13&nbsp;— с. 127.</ref>
* січень [[1978]]&nbsp;— в селищі проживають 5,5&nbsp;тис. мешканців, серед яких&nbsp;— 690 школярі;
* [[1978]]&nbsp;— відкрито дитячий садок №&nbsp;2; введено в дію комплекс споруд медико-санітарної частини; колектив дільниці тресту «Південтеплоенергомонтаж» починає складати турбіну
* початок [[1979]]&nbsp;— доставлено корпус реактора
* [[1979]]&nbsp;— введено в дію міські очисні споруди в селі [[Стара Рафалівка]]; в селищі Кузнецовськ відкриваються нові об'єкти: вводяться нові житлові будинки, дитячий садок №&nbsp;3, відкривається нова лікарня
* грудень [[1979]]&nbsp;— проведено пробний пуск першого турбогенератора від ПРК
* [[22 грудня]] [[1980]]&nbsp;— здійснено пуск першого енергоблоку
* [[1980]]–[[1981]]&nbsp;— у посилених темпах проходить будівництво другого енергоблоку, розпочато будівництво третього
* [[22 грудня]] [[1981]]&nbsp;— включено турбогенератор №&nbsp;3
* [[30 грудня]] [[1981]]&nbsp;— включено турбогенератор №&nbsp;4; введено в дію другий енергоблок станції потужністю 440&nbsp;тис. кВт
* [[4 лютого]] [[1982]]&nbsp;— укладено перший кубометр бетону в реакторне відділення третього енергоблоку
* [[1980]]–[[1986]]&nbsp;— побудовані дитячі садки №&nbsp;4, 5, 6, 7, школи №&nbsp;1, 2, 3, професійно-технічне училище, [[профілакторій]], їдальні, магазини, кінотеатр «Полісся» та ряд інших об'єктів, виросли нові житлові масиви міста
* [[1984]]&nbsp;— Кузнецовськ отримує статус міста
* [[1985]]&nbsp;— затверджено генеральний план міста&nbsp;— [[Маєвська Валентина Григорівна|Маєвська В.]]
* [[10 серпня]] [[1986]]&nbsp;— закладено фундамент четвертого енергоблоку
* [[22 грудня]] [[1986]]&nbsp;— введено в дію третій енергоблок потужністю 1&nbsp;млн кВт
* [[1987]]&nbsp;— здано в експлуатацію готель з рестораном
* [[1989]]&nbsp;— відкрито школу №&nbsp;4
* [[1992]]&nbsp;— відкрито школу №&nbsp;5; введено в експлуатацію водозабірну споруду питної води в селі Бабка; відкрито Палац культури
* [[1999]]&nbsp;— створено перший заклад нового типу&nbsp;— [[Вараська гімназія|Кузнецовську (нині Вараську) гімназію]]

=== 2000-ні ===
* [[29 січня]] [[2001]]&nbsp;— Кузнецовська міська рада своїм рішенням затвердила сучасний [[герб Вараша|герб]] і [[прапор Вараша|прапор міста]]
* [[2002]]&nbsp;— за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в місті проживають 38&nbsp;830 осіб
* [[2004]]&nbsp;— до пуску 4-го енергоблоку [[РАЕС]] за сприяння [[Енергоатом|НАЕК «Енергоатом»]] в місті добудовано Свято-Преображенський собор і завершено благоустрій його території, проведено реконструкцію палацу культури, стадіону, інформаційного центру «Полісся», введено в експлуатацію 6,5&nbsp;тис. квадратних метрів житла
* [[26 вересня]] [[2004]]&nbsp;— після проведення комплексу підготовчих робіт згідно з програмою фізичного пуску реактор блока №&nbsp;4 успішно було виведено на мінімально-контрольований рівень потужності
* [[10 жовтня]] [[2004]]&nbsp;— в об'єднану енергосистему України було включено 4-ий енергоблок [[РАЕС]]
* 21 грудня 2015&nbsp;— за участю керівництва держави було урочисто введено в дію повітряну лінію електропередачі «[[Рівненська АЕС — Підстанція «Київська»]]»
* 3 червня [[2016]]&nbsp;— [[Верховна Рада України]] повернула місту історичну назву&nbsp;— '''Вараш'''
* 9 жовтня 2016&nbsp;— [[Іларіон (Процик)|архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон]] у Вараші звершив чин освячення храму на честь святих великомучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії<ref>[http://www.cerkva.info/en/news/diocesan-news/8998-arxiyepyskop-ilarion-osvyatyv-xram-u-varashi.html Архієпископ Іларіон освятив храм у Вараші.] [http://archive.is/qk0CA Архівовано.]</ref>
* 6 квітня 2017&nbsp;— на сесії міської ради місцеві обранці прийняли рішення про перейменування Кузнецовської міської ради у [[Вараська міська рада|Вараську міську раду]], виконавчого комітету Кузнецовської міської ради на виконавчий комітет Вараської міської ради
* 1 листопада 2018 — утворено Вараську об'єднану територіальну громаду у межах Вараської міської та Заболоттівської сільської рад.
*[[3 листопада]] [[2018]]&nbsp;— в місті відкрили перший [[Список найбільших торгово-розважальних центрів України|торгово-розважальний комплекс]] «Orange Plaza».
*25 жовтня 2020 року — утворено [[Вараський район]] (з Вараської міської ради, Володимирецького та Зарічненського районів); до складу [[Вараська міська громада|Вараської міської громади]] додалися ще 6 сільських рад.

== Населення ==
За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]] в місті проживало 38,9 тисяч чоловік. З часу заснування населення міста швидко зростало, незважаючи на загальну по країні тенденцію до скорочення населення.

Населення міста становить {{Formatnum:42350}} осіб (2019).<ref name="н2019"/> Станом на 1 жовтня 2020 року у Вараші проживало 42 230 осіб.

'''Графік зміни населення Вараша:'''<graph>{
	"version": 2,
	"width": 500,
	"height": 250,
	"data": [
		{
			"name": "table",
			"values": [
				{
					"x": 1906,
					"y": 747
				},
				{
					"x": 1947,
					"y": 897
				},
				{
					"x": 1972,
					"y": 850
				},
				{
					"x": 1978,
					"y": 5500
				},
				{
					"x": 2001,
					"y": 38830
				},
				{
					"x": 2005,
					"y": 39600
				},
				{
					"x": 2008,
					"y": 40100
				},
				{
					"x": 2011,
					"y": 41190
				},
				{
					"x": 2012,
					"y": 41454
				},
				{
					"x": 2013,
					"y": 41664
				},
				{
					"x": 2015,
					"y": 41846
				},
				{
					"x": 2017,
					"y": 42160
				},
				{
					"x": 2018,
					"y": 43180
				}
			]
		}
	],
	"scales": [
		{
			"name": "x",
			"type": "ordinal",
			"range": "width",
			"zero": false,
			"domain": {
				"data": "table",
				"field": "x"
			}
		},
		{
			"name": "y",
			"type": "linear",
			"range": "height",
			"nice": true,
			"domain": {
				"data": "table",
				"field": "y"
			}
		}
	],
	"axes": [
		{
			"type": "x",
			"scale": "x"
		},
		{
			"type": "y",
			"scale": "y"
		}
	],
	"marks": [
		{
			"type": "rect",
			"from": {
				"data": "table"
			},
			"properties": {
				"enter": {
					"x": {
						"scale": "x",
						"field": "x"
					},
					"y": {
						"scale": "y",
						"field": "y"
					},
					"y2": {
						"scale": "y",
						"value": 0
					},
					"fill": {
						"value": "steelblue"
					},
					"width": {
						"scale": "x",
						"band": "true",
						"offset": -1
					}
				}
			}
		}
	]
}</graph>
=== Національність ===
Етнічний склад населення міста:
{| class="wikitable"
|+
!Рік
!Українці
!Росіяни
!Білоруси
!Інші
|-
|2001
|90,9&nbsp;%
|7,6&nbsp;%
|0,8&nbsp;%
|0,7&nbsp;%
|-
|2018
|89&nbsp;%
|7,3&nbsp;%
|0,7&nbsp;%
|3&nbsp;%
|}

=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року<ref name="розподіл за мовою"/>:
{| class="standard"
|-
!|Мова
!|Відсоток
|-
| [[Українська мова|українська]]
| align="right"| 90,42&nbsp;%
|-
| [[Російська мова|російська]]
| align="right"| 9,27&nbsp;%
|-
| [[Білоруська мова|білоруська]]
| align="right"| 0,17&nbsp;%
|-
| [[Грецька мова|грецька]]
| align="right"| 0,02&nbsp;%
|-
| [[Болгарська мова|болгарська]]
| align="right"| 0,01&nbsp;%
|-
| [[Вірменська мова|вірменська]]
| align="right"| 0,01&nbsp;%
|-
| [[Молдовська мова|молдовська]]
| align="right"| 0,01&nbsp;%
|-
| [[Угорська мова|угорська]]
| align="right"| 0,00&nbsp;%
|-
| [[Єврейська мова|єврейська]]
| align="right"| 0,00&nbsp;%
|}

=== Вік ===
Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref>{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201%5F042%5F056&ti=19A050201%5F042%5F056%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+г%E2%ED%E5%ED%F1%FC%EA%E0+%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC+%282%29&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2=|title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Рівненська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать|language=|trans_title=Населення за статтю та віком...2001|publisher=|accessdate=|archiveurl=|archivedate=}}</ref>:
{{СВ-Таблиця-Піраміда
|макс=2627|всього=39643
|ч0=1409|ж0=1288
|ч5=1631|ж5=1536
|ч10=2068|ж10=1872
|ч15=1824|ж15=1762
|ч20=1668|ж20=1757
|ч25=1760|ж25=1681
|ч30=1411|ж30=1470
|ч35=1815|ж35=2019
|ч40=2321|ж40=2627
|ч45=1705|ж45=1618
|ч50=984|ж50=875
|ч55=317|ж55=349
|ч60=318|ж60=415
|ч65=156|ж65=236
|ч70=122|ж70=259
|ч75=52|ж75=184
|ч80=20|ж80=66
|ч85=13|ж85=34
}}

== Промисловість ==

Провідне місце в соціально-економічному розвитку міста належить Рівненській атомній електростанції, що входить як структурний підрозділ до складу державного підприємства&nbsp;— Національної атомної енергогенерувальної компанії «[[Енергоатом]]» (м. Київ). У місті працює молокозавод та хлібзавод «Скиба» (до 2018 року&nbsp;— «Рум'янець»), який розширює виробництво. У проєктах&nbsp;— відновлення роботи асфальтобетонного заводу та заводу залізобетонних конструкцій, добудова пивзаводу.

== Мікрорайони ==
Місто поділяється на 7 мікрорайонів, РАЕС та промислову зону.{{Fact}}

Через те, що Вараш був збудований відносно недавно, він є класичним прикладом пізнього соціалістичного стилю міської забудови.

Список мікрорайонів (від найстаріших до наймолодших):

* '''Будівельників'''&nbsp;— житловий масив між Парковою, Енергетиків вулицями та проспектом імені Тараса Шевченка. Переважна забудова&nbsp;— панельні п'ятиповерхівки. 2 школи та 5 дитячих садків.
* '''Енергетиків'''&nbsp;— міська зона обслуговування між Комунальною, Тепличною та Енергетиків вулицями. В мікрорайоні знаходяться міський автовокзал, ринок «Південний», пожежна та поліцейська частини, спеціалізована медико-санітарна частина №&nbsp;3.
* '''Незалежності'''&nbsp;— квартал між Набережною вулицею та Майданом Незалежності, у якому зосереджена більшість адміністративних будівель міста. Не житловий. У мікрорайоні: міська рада, центральне відділення пошти, РАГС, однозірковий готель «Вараш», інформаційний центр «Полісся», торгово-розважальний центр «Orange Plaza», Михайлівська церква ПЦУ, універмаг «Гранд-Базар».
* '''Перемоги'''&nbsp;— житловий масив між Рівненською, Соборною, Лісовою вулицями та бульваром імені Лесі Українки. Мікрорайон спорту та розвитку молоді. Містить у собі спортивний комплекс «Ізотоп», Палац Культури, професійно-технічне училище №&nbsp;12, навчально-тренувальний центр ВП РАЕС, будинок дитячої та юнацької творчості. 1 школа та дитсадочок.
* '''Вараш'''&nbsp;— суто дев'ятиповерховий житловий масив між Набережною, Героїв Майдану вулицями та бульваром імені Лесі Українки. Найгустонаселеніший та найлюдніший мікрорайон Вараша. Містить недобудовану безкоштовну дитячу поліклініку та Пенсійний Фонд України. 2 школи, гімназія та 4 дитсадочка.
* '''Ювілейний'''&nbsp;— квартал між Старорафалівською, Колгоспною, Боровця та Соборною вулицями. Ринок «Північний» та 7 багатоквартирних будинків. Більша частина мікрорайону&nbsp;— пустир. Генпланом передбачена забудова житловими будинками та школою.
* '''Північний'''&nbsp;— квартал між Старорафалівською, Боровця, Рівненською та Соборною вулицями. Містить одну з найголовніших пам'яток міста&nbsp;— Спасо-Преображенський кафедральний собор. Житловий комплекс «Оберіг», недобудований «Дім Милосердя», центр комплексної реабілітації інвалідів та дітей-інвалідів, та приватний сектор.

== Засоби масової інформації ==
* Газета «Вараш-INFO»
* Газета «Енергія»
* Рекламно-інформаційна газета «Полісся Бізнес Інфо»
* Рекламно-інформаційна газета «Міський майдан»
* Рекламно-інформаційна газета «Вітрина міста»
* Телеканал «Енергоатом»
* Інтернет-портал «varash.info»
* Радіомовлення ВП «Рівненська АЕС»
* Телеканал «Рівне-Атом»

== Органи влади ==
{{main|Вараська міська рада}}
Місцеві органи влади представлені [[Вараська міська рада|Вараською міською радою]], яка входить до складу Рівненської області України.

Міський голова&nbsp;— Мензул Олександр Павлович. Виконавчий комітет очолює міський голова.

До міської ради входить 34 депутати.<ref>{{Cite web |url=https://www.cvk.gov.ua/pls/vm2020/pvm057pid112=30pid102=8501pf7691=64170pt001f01=695rej=0pt00_t001f01=695.html |title=Вараська міська рада. |accessdate=17 листопада 2020 |archive-date=25 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220225065218/https://cvk.gov.ua/pls/vm2020/pvm057pid112=30pid102=8501pf7691=64170pt001f01=695rej=0pt00_t001f01=695.html }}</ref>

* Політична партія [[За Майбутнє (партія)|"За Майбутнє"]]&nbsp;— 7
* Політична партія [[Європейська Солідарність|"Європейська Солідарність"]] — 6
*Політична партія [[Пропозиція (політична партія)|"Пропозиція"]] — 6
*Політична партія [[Слуга народу|"Слуга народу"]] — 5
*Політична партія [[Голос (партія)|"Голос"]] — 4
*Політична партія [[Сила людей|"Сила Людей"]] — 3
*Політична партія [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»|"Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]&nbsp; — 3

== Символіка ==
{{main|Герб Вараша|Прапор Вараша}}
Вараш&nbsp;— одне з небагатьох міст світу, на гербі яких зображена [[атомна електростанція]]. Автор [[Герб Вараша|герба]] та [[Прапор Вараша|прапора]]&nbsp;— художник Максимчук Сергій Ігорович.

== Відомі люди ==
Народилися або жили і працювали в місті:
* [[Голодюк Олег Юрійович]] (нар. 1988)&nbsp;— український футболіст, півзахисник клубу «Карпати» (Львів).
* [[Маєвська Валентина Григорівна]] (1929—1992)&nbsp;— професорка архітектури, заслужена архітекторка України, авторка генерального плану міста.
* [[Мар'янин Володимир Григорович]] (1940—2000)&nbsp;— український письменник, журналіст.
* [[Колосінська Ніна Миколаївна]]&nbsp;— [[лейтенант]] медичної служби [[Збройні сили України|Збройних Сил України]], [[Учасники російсько-української війни К|учасниця російсько-української війни]], що відзначилася у ході [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну в 2022 році]].
* [[Пашко Світлана Леонідівна]]&nbsp;— директорка Вараського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, заслужена працівниця соціальної сфери України (2019)<ref>{{Cite web |url=https://www.president.gov.ua/documents/8682019-30745 |title=Указ президента України 868—2019 |accessdate=16 травня 2020 |archive-date=22 вересня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200922075742/https://www.president.gov.ua/documents/8682019-30745 }}</ref>.
* [[Тарасюк Сергій Костянтинович]] (1988—2015)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
*[[Сасько Максим Романович]] (нар. 1992) — видатний український піаніст, лауреат міжнародних конкурсів.<ref>{{Cite web|title=Максим Сасько|url=https://opera.lviv.ua/personel/maxim-sasko/|website=Львівський Національний Академічний театр опери та балету|accessdate=2021-06-07|language=uk-UA|archive-date=7 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210607105056/https://opera.lviv.ua/personel/maxim-sasko/}}</ref>

== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights="150">
Файл:Центр-Кузнецовска.jpg|Пам'ятник Мирному атому
Файл:Дворец-культуры.-Кузнецовск.jpg|Палац культури
Файл:Памятник-чернобыльцам.-Кузнецовск.jpg|Пам'ятник жертвам Чорнобильської катастрофи
Файл:Гостиница "Вараш".jpg|Готель «Вараш»
Файл:Церковь-в-Кузнецовске.jpg|alt=Святомихайлівська церква (Українська православна церква Київського патріархату)|Святомихайлівська церква  ([[Православна церква України]])
Файл:Фасад-храма.-Кузнецовск.jpg.JPG|Преображенський собор<br />([[Українська православна церква Московського патріархату]])
Файл:Жилой-дом-в-Кузнецовске.jpg|Житлові будинки
Файл:Fontan varash.jpg|Вечірній Вараш.
Файл:Centr varash.jpg|В центрі міста (2021 р.)
</gallery>

== Див. також ==
* [[Рівненська АЕС]]
* [[Рівненська область]]
* [[Міста України]]
* [[Міська публічна бібліотека м. Вараш]]
* [[Герб Вараша]]
* [[Прапор Вараша]]

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=

<ref name="розподіл за мовою">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову|вебсайт=Банк даних Державної служби статистики України|дата-доступу=28 грудня 2018|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>

<ref name="н2019">{{cite book |title=Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року |date=2019 |publisher=Державна служба статистики України |location=Київ |page=60 |pages=83 |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2019/zb_chnn2019.pdf |accessdate=17 жовтня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190626071443/http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2019/zb_chnn2019.pdf |archivedate=26 червня 2019 |deadurl=no }}</ref>

}}

== Посилання ==
{{commonscat|Varash}}
* [http://varash.rv.gov.ua/ Офіційний сайт міської ради та виконавчого комітету] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181231033904/http://varash.rv.gov.ua/ |date=31 грудня 2018 }}
* {{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=29.03.2013&rf7571=28439|назва=Облікова картка міста|видавець=[[Верховна Рада України]]|url-архіву=https://web.archive.org/web/20170228085553/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=29.03.2013&rf7571=28439|дата-архіву=28 лютого 2017|мертвий-url=yes}}
* [http://www.varash.info/ Портал міста Вараша] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170228080838/http://www.varash.info/ |date=28 лютого 2017 }}
* [http://ukrmap.org.ua/Pages/Kuznetsovsk_ukr.html Історична довідка та мапа Вараша] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101130041532/http://ukrmap.org.ua/Pages/Kuznetsovsk_ukr.html |date=30 листопада 2010 }}
* [https://web.archive.org/web/20140226231939/http://sphered.com.ua/gallery/3d-pano/view/kuznetsovsk-vishka 3D панорама з видом на РАЕС, м. Вараш й околиці. Огляд з вишки] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20140314191848/http://sphered.com.ua/gallery/3d-pano/view/kuznetsovsk-view-to-yuvileyny 3D панорама з видом на «Північний» ринок] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20140314191800/http://sphered.com.ua/gallery/3d-pano/view/kuznetsovsk-view-to-town 3D панорама з видом м-н Перемоги і Вараш] {{ref-ru}}
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58192 Верховна Рада України. Про перейменування у Вараш] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160519143931/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58192 |date=19 травня 2016 }}
* [http://34400.net/index/shkola_5/0-182 Новини Вараша. Школа сьогодні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160818074004/http://34400.net/index/shkola_5/0-182 |date=18 серпня 2016 }}
{{нормативний контроль}}

{{Населені пункти Рівненської області}}
{{Вараська міська громада}}
{{Вараський район}}

[[Категорія:Вараш| ]]
[[Категорія:Міста Рівненської області]]
[[Категорія:Міста, перейменовані в рамках декомунізації]]
[[Категорія:Виборчий округ 155]]
[[Категорія:Районні центри Рівненської області]]