[перевірена версія] |
[очікує на перевірку] |
|
|
|
| ref-висота = |
|
| ref-висота = |
|
| водойма = |
|
| водойма = |
|
| адреса = 08522, Київська обл., Фастівський р-н, с. Велика Мотовилівка, вул. Шкільна, 1, тел. 47-3-40 |
|
| адреса = 08522, Київська обл., Фастівський р-н, с. Велика Мотовилівка, вул. Шкільна, 1 |
|
| облікова картка = |
|
| облікова картка = |
|
| прапор = |
|
| прапор = |
|
|
|
== Історія == |
|
== Історія == |
|
[[Файл:XVIII-Motovylivka.jpg|міні|ліворуч|Мотовилівка на карті XVIII століття]] |
|
[[Файл:XVIII-Motovylivka.jpg|міні|ліворуч|Мотовилівка на карті XVIII століття]] |
|
[[Файл:Pa%C5%82ac_w_Motowid%C5%82%C3%B3wce.jpg||left|thumb|Палац в 1875 році на рисунку [[Наполеон Орда|Наполеона Орди]]]] |
|
[[Файл:Pa%C5%82ac_w_Motowid%C5%82ówce.jpg||left|thumb|Палац в 1875 році на рисунку [[Наполеон Орда|Наполеона Орди]]]] |
|
Народні перекази свідчать, що у глибоку давнину на місці Мотовилівки було місто Міна, (965—1035)оселений греками. Цей град було вщент знищено печенігами ще у ХІІ ст. Місцина довгий час називалася пусте Городище. Після укладення миру між русами і половцями князь Св'ятополк взяв за дружину доньку половецького Тугархана, а на річці Гулянка влаштовано бенкет, що тривав декілька тижнів. |
|
Народні перекази свідчать, що у глибоку давнину на місці Мотовилівки було місто Міна, (965—1035)оселений греками. Цей град було вщент знищено печенігами ще у ХІ ст. Місцина довгий час називалася пусте Городище. Після укладення миру між русами і половцями князь Св'ятополк взяв за дружину доньку половецького Тугархана Олену, а на річці Гулянка влаштовано бенкет, що тривав декілька тижнів. |
|
|
|
|
|
У 1095 р. Пусте Городище почало заселятися під назвою Гуляники.1390 р.князь Володимир Ольгердович підтвердив грамотою право роду князя Юрія Половця(Рожиновського)із Сквири на Гуляники. У 1 половині XV ст. маєток Гуляники були подаровані Михайлвоі Рожановському. Князь Яцько М.Рожиновський 1480 р. заставив Гуляники за борг київському міщанину Пашковичу. У XVI ст., під час нападу татар, 1492 р.,та 1540 Гуляники були розорені. Великий князь Литовський Олександер 1492 дарує Гуляники П.Івашкевичу, а 1528 король і великий князь Сигизмунд І підтвердив право вдові Івашкевича Гелені та його дітям. Воєвода, князь К.Острозький 1560 подарував спустіле село І.Мотовилівцю. |
|
У 1095 р. Пусте Городище почало заселятися під назвою Гуляники.1390 р.князь Володимир Ольгердович підтвердив грамотою право роду князя Юрія Половця(Рожиновського)із Сквири на Гуляники. У 1 половині XV ст. маєток Гуляники були подаровані Михайлові Рожиновському. Князь Яцько М.Рожиновський 1480 р. заставив Гуляники за борг київському міщанину Пашковичу. У XVI ст., під час нападу татар, 1492 р.,та 1540 Гуляники були розорені. Великий князь Литовський Олександер 1492 дарує Гуляники П.Івашкевичу, а 1528 король і великий князь Сигізмунд І підтвердив право вдові Івашкевича Гелені та його дітям. Воєвода, князь К.Острозький 1560 подарував спустіле село І.Мотовилівцю. |
|
|
|
|
|
Тож Мотовилівка — назва попереднього стародавнього [[містечко|містечка]] Гуляники після переходу його у власність Івана Мотовила (Мотовилівця) у XVI столітті (1560 рку). Основа цього містечка була якраз на пагорбових теренах сучасного с. Велика Мотовилівка. Наприкінці XVI ст. (1595 р.король Сигизмунд ІІІ, дарує Яну Аксаку) воно переходить у власність родини [[Аксаки|Аксаків]]. Поселення задвна йменувалося містом. |
|
Тож Мотовилівка — назва попереднього стародавнього [[містечко|містечка]] Гуляники після переходу його у власність Івана Мотовила (Мотовилівця) у XVI столітті (1560 року). Основа цього містечка була якраз на пагорбових теренах сучасного с. Велика Мотовилівка. Наприкінці XVI ст. (1595 р.король Сигизмунд ІІІ, дарує Яну Аксаку) воно переходить у власність родини [[Аксаки|Аксаків]]. Поселення здавен йменувалося містом. |
|
У 1613 р.збудовано Мотовилівський замок,:на 8 веж великих, та 15 менших. В люстраціі Киівського воєводства 1616 р.в Мотовилівці 300 заселених будинків,30 зних козачі і стрілецькі. З 1625 р.козаки в складі Киівського полку реєстрових козаків. В червні 1648 фастівські козаки захопили замок і заснували сотню, що увійшла до киівського полку, сотник Іван Бодянський(Половець), у 1651 сотник Семен Половий. У 1665 Мотовилівка до червня, резиденція полковника П.Бутрима, спільника гетьмана Тетері, далі до листопада В.Децика спільника Брюховецького, покинувши замок сюди вернулись поляки, а посадником став козак Малюта.18 листопада 1665,московські рейтери з киівського гарнізону вдерлись в замок винищили нечисельну охорону і більшість жителів, спалили Мотовилівку і замок. У 1672-76 Мотовилівка резиденція київського полковника І.Вербицького, прибічника П.Дорошенка. В 1679-85 осідок отаманів Шацко та Єника.1686/90 повернулись Аксаки. |
|
У 1613 р.збудовано Мотовилівський замок,:на 8 веж великих, та 15 менших. В люстрації Київського воєводства 1616 р.в Мотовилівці 300 заселених будинків,30 з них козачі і стрілецькі. З 1625 р.козаки в складі Київського полку реєстрових козаків. В червні 1648 фастівські козаки захопили замок і заснували сотню, що увійшла до київського полку, сотник Іван Бодянський(Половець), за Зборівським договором 1649 у Мотовилівській сотні 212козаків,до1651 сотник Семен Половий. У 1665 Мотовилівка до червня, резиденція полковника П.Бутрима, спільника гетьмана Тетері, далі до листопада В.Децика спільника Брюховецького, покинувши замок сюди вернулись поляки, а посадником став козак Малюта.18 листопада 1665,московські рейтери з київського гарнізону вдерлись в замок винищили нечисельну охорону і більшість жителів, спалили Мотовилівку і замок. У 1672-76 Мотовилівка резиденція київського полковника І.Вербицького, прибічника П.Дорошенка. В 1679-85 осідок отаманів Шацко та Єника.1686/90 повернулись Аксаки. |
|
|
|
|
|
[[1686]] року, внаслідок поділу України, т.з"Вічний мир" між Московським царством і Річчю посполитою кордон пройшов по річці Стугна, тому єдине поселення Мотовилівка розділив кордон — сучасна Мотовилівка відходила до складу московськоі держави, Велика Мотовилівка — до Польщі. Під час [[Повстання_Палія_1690—1704|козацького повстання Семена Палія]] Мотовилівку (польську) захопили загони Плиски, Хмуренка та Сороченка(1690—1704 у підпорядкуванні Палія,,до 1709 підпорядковане гетьману Мазепі, до 1711 П.Орлику)Після повернення поляків у 1711 році у свої володіння внаслідок підписання царським урядом того ж року [[Прутський мир|Прутського трактату]], козацьке населення, що оселилося там раніше, змушене було переселятися на протилежному березі р. Стугни. [[Стугна]], внаслідок чого утвориться інша нова. [[Мотовилівка (Фастівський район)|Мотовилівка]]. Історична ж Мотовилівка почала називатися Панською або польською Мотовилівкою, а у радянські часи стала Великою Мотовилівкою. |
|
[[1686]] року, внаслідок поділу України, т.з"Вічний мир" між Московським царством і Річчю посполитою кордон пройшов по річці Стугна, тому єдине поселення Мотовилівка розділив кордон — сучасна Мотовилівка відходила до складу московськоі держави, Велика Мотовилівка — до Польщі. Під час [[Повстання_Палія_1690—1704|козацького повстання Семена Палія]] Мотовилівку (польську) захопили загони Плиски, Хмуренка та Сороченка(1690—1704 у підпорядкуванні Палія,,до 1709 підпорядковане гетьману Мазепі, до 1711 П.Орлику)Після повернення поляків у 1711 році у свої володіння внаслідок підписання царським урядом того ж року [[Прутський мир|Прутського трактату]], козацьке населення, що оселилося там раніше, змушене було переселятися на протилежному березі р. Стугни. [[Стугна]], внаслідок чого утвориться інша нова. [[Мотовилівка (Фастівський район)|Мотовилівка]]. Історична ж Мотовилівка почала називатися Панською або польською Мотовилівкою, а у радянські часи стала Великою Мотовилівкою. |
⚫ |
[[Файл:Rulikowski grobnica 01.JPG|alt=Усипальниця Руліковських у с. Велика Мотовилівка Фастівського району Київської області|left|thumb|Усипальниця Руліковських у с. Велика Мотовилівка Фастівського району Київської області (до реставрації 2016 р.) ]] |
|
⚫ |
[[Файл:Усипальниця Руліковських після реставрації.JPG|alt=Усипальниця Руліковських у с. Велика Мотовилівка Фастівського району Київської області|left|thumb|Усипальниця Руліковських у с. Велика Мотовилівка Фастівського району Київської області (після реставрації 2016—2017 рр.) ]] |
|
⚫ |
У XVIII столітті Мотовилівка була осередком гайдамацького руху1734 в районі мотовилівського ключа діяв загін Лазаря Таранця. 1768 року тут побував Яків Довгошиєнко<ref>''[[Букет Євген Васильович|Букет Євген]].'' [[Бондаренко Іван (гайдамацький ватаг)|Іван Бондаренко]] — останній полковник [[Коліївщина|Коліївщини]]. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7</ref>. |
|
|
|
|
|
|
⚫ |
У XVIII столітті Мотовилівка була осередком гайдамацького руху 1734 в районі мотовилівського ключа діяв загін Лазаря Таранця. 1768 року тут побував Яків Довгошиєнко<ref>''[[Букет Євген Васильович|Букет Євген]].'' [[Бондаренко Іван (гайдамацький ватаг)|Іван Бондаренко]] — останній полковник [[Коліївщина|Коліївщини]]. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7</ref>. |
⚫ |
1793 року відбувся другий поділ Польщі і поселення вже не було прикордонним, однак поділ сіл на Малу або Казенну та Велику Мотовилівки залишився й у майбутньому. У панській Мотовилівці було 220 душ юдейської віри, однак царський уряд швидко всіх вихрестив і асимілював. Кріпосні за поляків працювали на пана три дні, а за царату 6 днів. |
|
|
|
|
|
|
⚫ |
1793 року відбувся другий поділ Польщі і поселення вже не було прикордонним, однак поділ сіл на Малу або Казенну та Велику Мотовилівки залишився й у майбутньому. У панській Мотовилівці було 220 душ юдейської віри, однак царський уряд швидко всіх вихрестив і асимілював. Кріпосні за поляків працювали на пана три дні, а за царату 6 днів .1795 від села в окреме помістя виділилась Геленівка. |
⚫ |
У 1746 році в селі вже існувала місцева православна церква. У 1800 році у селі для місцевих католиків було збудовано новий кам'яний костел, історичні рештки якого залишилися досьогодні. Під час повстання декабристів у панській Мотовилівці з 31грудня 1825 до 2 січня 1826 перебував Чернігівський полк на чолі з підполковником С.Муравйовим-Апостолом. У 1917—1919 роках у селі діяла заснована Овсієм Гончарем у своїй хаті «Просвіта» ім. Б. Грінченка. |
|
|
[[Овсій Гончар]] (або отаман Бурлака) був уродженцем села і підняв весною 1919 року грандіозне антибільшовицьке повстання селян Фастівщини, яке вдалося розбити тільки за участі знятих з фронтів частин Червоної Армії. Під час війни у 1941—1943 роках у селі діяв осередок ОУН (Пурик, Головко, інші). Село було звільнено від німців 6 листопада 1943 року. |
|
|
|
|
|
|
⚫ |
У 1721 році в селі вже існувала місцева православна церква , яка була збудована коштом Юзефа Руліковського. і належала до до фастівського деканату Уніатської (греко - католицької) церкви до 1773 р.. У 1800 році у селі для місцевих католиків було збудовано новий кам'яний костел, історичні рештки якого залишилися до сьогодні. Під час повстання декабристів у панській Мотовилівці з 31грудня 1825 до 2 січня 1826 перебував Чернігівський полк на чолі з підполковником С.Муравйовим-Апостолом .У 1827 році в окреме помістя виділилась Слобода (Мотовилівська Слобідка). У 1917—1919 роках у селі діяла заснована Овсієм Гончарем у своїй хаті «Просвіта» ім. Б. Грінченка. |
⚫ |
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Велика Мотовилівка (приписні Мотовилівська слобідка з кладбищ. час. св. Іоанна Богослова, с. Єленівка) XVIII ст. — Київської сот. Київського п., з 1781 р. Київського, з 1795 р. Васильківського пов. Київського нам., з 1797 р., ХІХ ст. Ксаверівської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vely_021.xml |
|
|
|
[[Овсій Гончар]] (або отаман Бурлака) був уродженцем села і підняв весною 1919 року грандіозне антибільшовицьке повстання селян Фастівщини, яке вдалося розбити тільки за участі знятих з фронтів частин Червоної Армії. Під час війни у 1941—1943 роках у селі діяв осередок ОУН (Пурик, Головко, інші). Село було звільнено від німців 6 листопада 1943 року. Після війни господарства Великої М., Мот.Слобідки та Ч.Мотовилівки були об'єднані в один "Світанок", до 1958р.колгосп обслуговувала В.Офірнянська МТС, центральна садиба колгоспу розташувалась у Великій Мотовилівці, тут був відкритий БК, а з 1985 сюди переїхала Червономотовилівська сільрада. 9 вересня 1991 року [[УНА-УНСО|Роженко В. та Бей С.]] підняли над приміщенням сільради національний прапор. Під час референдуму 1 грудня 1991 року майже 99% сільчан підтримали Акт проголошення Незалежности.2016 на фасаді Великомотовилівськоі ЗОШ встановлено меморіальну дошку отаману Бурлаці (Овсію Гончару). У 2017 в селі відкрито оновлену, завдяки коштам місцевих жителів і підприємців, церкву Пресвятої Богородиці. |
|
|
|
|
⚫ |
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Велика Мотовилівка (приписні Мотовилівська слобідка з кладбищ. час. св. Іоанна Богослова, с. Єленівка) XVIII ст. — Київської сот. Київського п., з 1781 р. Київського, з 1795 р. Васильківського пов. Київського нам., з 1797 р., ХІХ ст. Ксаверівської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vely_021.xml {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170602164414/http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vely_021.xml |date=2 червня 2017 }} |
|
|
|
|
|
== Пам'ятки == |
|
== Пам'ятки == |
|
⚫ |
У селі збереглися руїни панського маєтку (фундаменти, що повністю заросли кущами), цегляного костелу (підвал) та [[Костел та склеп-усипальниця Руліковських (Мотовилівка)|Склеп-усипальниця Руліковських]] кінця 19 ст. з двома меморіальними дошками польською мовою: [[Едвард Руліковський|Едварду Руліковському]] (історик-археолог) та Антону Руліковському. (GPS координати: N50.14480, W30,08160) |
|
[[Файл:Rulikowski grobnica 03.JPG|alt=Усипальниця Руліковських у с. Велика Мотовилівка|left|thumb|[[Костел та склеп-усипальниця Руліковських (Мотовилівка)|Усипальниця Руліковських]] у с. Велика Мотовилівка]] |
|
⚫ |
У селі збереглися руїни цегляного панського маєтку (підвал) та [[Костел та склеп-усипальниця Руліковських (Мотовилівка)|Склеп-усипальниця Руліковських]] кінця 19 ст. з двома меморіальними дошками польською мовою: [[Едвард Руліковський|Едварду Руліковському]] (історик-археолог) та Антону Руліковському. (GPS координати: N50.14480, W30,08160) |
|
|
|
|
|
|
== Відомі люди == |
|
== Відомі люди == |
|
* [[Едвард Руліковський]] — польський історик і етнограф, дослідник Правобережної України, народився та похований у селі.<ref>Яковенко Н. Аксаки, правнуки Тамерлана… С. 325.</ref> |
|
* [[Едвард Руліковський]] — польський історик і етнограф, дослідник Правобережної України, народився та похований у селі.<ref>Яковенко Н. Аксаки, правнуки Тамерлана… С. 325.</ref> |
|
* [[Гончар Овсій Іванович]] — видатний громадський і військовий діяч на Київщині у 1917—1921 роках — періоду Української національно-визвольної революції. |
|
* [[Гончар Овсій Іванович]] — видатний громадський і військовий діяч на Київщині у 1917—1921 роках — періоду Української національно-визвольної революції |
|
|
*[[Фастівський державний краєзнавчий музей|Анатолій Страшук]] - громадський діяч, краєзнавець. Автор кількох книг про [[Мотовилівка (Фастівський район)|Мотовилівку]] |
⚫ |
[[Файл:32-249-0076 Velyka Motovylivka.jpg|alt=Пам'ятник воїнам-визволителям та воїнам-односельчанам|left|thumb|Пам'ятник воїнам-визволителям та воїнам-односельчанам ]] |
|
|
|
*{{Готун Анатолій Григорович}} - педагог.краєзнавець.викладав історія.географію. малювання. |
|
|
*[[Мотовилівська сільрада (Фастівський район)|Головко Анатолій Йосипович (1938 - 1998)]] - громадський активіст, ініціатор і керівник ( разом із [[Мотовилівська сільська рада (Фастівський район)|М. Стельмащуком]]) газифікацією сіл [[Мотовилівська сільська рада|Червономотовилівської сільради]] (1990- 91). Голова кооперативу " Полум'я " |
|
|
|
|
|
== Галерея == |
|
|
<gallery> |
|
|
Вказівник Велика Мотовилівка.jpg|Вказівник Велика Мотовилівка |
|
⚫ |
Файл:32-249-0076 Velyka Motovylivka.jpg|alt=Пам'ятник воїнам-визволителям та воїнам-односельчанам|left|thumb|Пам'ятник воїнам-визволителям та воїнам-односельчанам |
|
⚫ |
Файл:Rulikowski grobnica 01.JPG|alt=Усипальниця Руліковських у с. Велика Мотовилівка Фастівського району Київської області|left|thumb|Усипальниця Руліковських у с. Велика Мотовилівка Фастівського району Київської області (до реставрації 2016 р.) |
|
⚫ |
Файл:Усипальниця Руліковських після реставрації.JPG|alt=Усипальниця Руліковських у с. Велика Мотовилівка Фастівського району Київської області|left|thumb|Усипальниця Руліковських у с. Велика Мотовилівка Фастівського району Київської області (після реставрації 2016—2017 рр.) |
|
|
Фундаменти панського маєтку, що заросли кущами, Велика Мотовилівка.jpg|Фундаменти панського маєтку, що заросли кущами, Велика Мотовилівка |
|
|
Став, вид від колишнього панського маєтку, Велика Мотовилівка.jpg|Став, вид від колишнього панського маєтку, Велика Мотовилівка |
|
|
Підвал колишнього костелу, Велика Мотовилівка.jpg|Підвал колишнього костелу, Велика Мотовилівка |
|
|
Сільська рада, Велика Мотовилівка.jpg|Сільська рада, Велика Мотовилівка |
|
|
Церква, Велика Мотовилівка.jpg|Церква, Велика Мотовилівка |
|
|
Дім молитви, Велика Мотовилівка.jpg|Дім молитви, Велика Мотовилівка |
|
|
</gallery> |
|
|
|
|
|
== Див. також == |
|
== Див. також == |