Велика Мотовилівка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
мНемає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
мНемає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 65: Рядок 65:
* [[Гончар Овсій Іванович]] — видатний громадський і військовий діяч на Київщині у 1917—1921 роках — періоду Української національно-визвольної революції
* [[Гончар Овсій Іванович]] — видатний громадський і військовий діяч на Київщині у 1917—1921 роках — періоду Української національно-визвольної революції
*[[Фастівський державний краєзнавчий музей|Анатолій Страшук]] - громадський діяч, краєзнавець. Автор кількох книг про [[Мотовилівка (Фастівський район)|Мотовилівку]]
*[[Фастівський державний краєзнавчий музей|Анатолій Страшук]] - громадський діяч, краєзнавець. Автор кількох книг про [[Мотовилівка (Фастівський район)|Мотовилівку]]
*{{Готує Анатолій Григорович}} - педагог.краєзнавець.


== Галерея ==
== Галерея ==

Версія за 06:35, 10 грудня 2021

село Велика Мотовилівка
Pałac w Motowidłówce.jpg
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Фастівський
Рада Мотовилівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1018[1]
Населення 1321
Площа 0,63 км²
Густота населення 2096,83 осіб/км²
Поштовий індекс 08522
Телефонний код +380 4565
Географічні дані
Географічні координати 50°08′08″ пн. ш. 30°05′23″ сх. д. / 50.13556° пн. ш. 30.08972° сх. д. / 50.13556; 30.08972Координати: 50°08′08″ пн. ш. 30°05′23″ сх. д. / 50.13556° пн. ш. 30.08972° сх. д. / 50.13556; 30.08972
Середня висота
над рівнем моря
197 м
Місцева влада
Адреса ради 08522, Київська обл., Фастівський р-н, с. Велика Мотовилівка, вул. Шкільна, 1
Карта
Велика Мотовилівка. Карта розташування: Україна
Велика Мотовилівка
Велика Мотовилівка
Велика Мотовилівка. Карта розташування: Київська область
Велика Мотовилівка
Велика Мотовилівка
Мапа

CMNS: Велика Мотовилівка у Вікісховищі

Вели́ка Мотови́лівка — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 1321 осіб..

Історія

Мотовилівка на карті XVIII століття
Палац в 1875 році на рисунку Наполеона Орди

Народні перекази свідчать, що у глибоку давнину на місці Мотовилівки було місто Міна, (965—1035)оселений греками. Цей град було вщент знищено печенігами ще у ХІ ст. Місцина довгий час називалася пусте Городище. Після укладення миру між русами і половцями князь Св'ятополк взяв за дружину доньку половецького Тугархана Олену, а на річці Гулянка влаштовано бенкет, що тривав декілька тижнів.

У 1095 р. Пусте Городище почало заселятися під назвою Гуляники.1390 р.князь Володимир Ольгердович підтвердив грамотою право роду князя Юрія Половця(Рожиновського)із Сквири на Гуляники. У 1 половині XV ст. маєток Гуляники були подаровані Михайлові Рожиновському. Князь Яцько М.Рожиновський 1480 р. заставив Гуляники за борг київському міщанину Пашковичу. У XVI ст., під час нападу татар, 1492 р.,та 1540 Гуляники були розорені. Великий князь Литовський Олександер 1492 дарує Гуляники П.Івашкевичу, а 1528 король і великий князь Сигізмунд І підтвердив право вдові Івашкевича Гелені та його дітям. Воєвода, князь К.Острозький 1560 подарував спустіле село І.Мотовилівцю.

Тож Мотовилівка — назва попереднього стародавнього містечка Гуляники після переходу його у власність Івана Мотовила (Мотовилівця) у XVI столітті (1560 року). Основа цього містечка була якраз на пагорбових теренах сучасного с. Велика Мотовилівка. Наприкінці XVI ст. (1595 р.король Сигизмунд ІІІ, дарує Яну Аксаку) воно переходить у власність родини Аксаків. Поселення здавен йменувалося містом. У 1613 р.збудовано Мотовилівський замок,:на 8 веж великих, та 15 менших. В люстрації Київського воєводства 1616 р.в Мотовилівці 300 заселених будинків,30 з них козачі і стрілецькі. З 1625 р.козаки в складі Київського полку реєстрових козаків. В червні 1648 фастівські козаки захопили замок і заснували сотню, що увійшла до київського полку, сотник Іван Бодянський(Половець), за Зборівським договором 1649 у Мотовилівській сотні 212козаків,до1651 сотник Семен Половий. У 1665 Мотовилівка до червня, резиденція полковника П.Бутрима, спільника гетьмана Тетері, далі до листопада В.Децика спільника Брюховецького, покинувши замок сюди вернулись поляки, а посадником став козак Малюта.18 листопада 1665,московські рейтери з київського гарнізону вдерлись в замок винищили нечисельну охорону і більшість жителів, спалили Мотовилівку і замок. У 1672-76 Мотовилівка резиденція київського полковника І.Вербицького, прибічника П.Дорошенка. В 1679-85 осідок отаманів Шацко та Єника.1686/90 повернулись Аксаки.

1686 року, внаслідок поділу України, т.з"Вічний мир" між Московським царством і Річчю посполитою кордон пройшов по річці Стугна, тому єдине поселення Мотовилівка розділив кордон — сучасна Мотовилівка відходила до складу московськоі держави, Велика Мотовилівка — до Польщі. Під час козацького повстання Семена Палія Мотовилівку (польську) захопили загони Плиски, Хмуренка та Сороченка(1690—1704 у підпорядкуванні Палія,,до 1709 підпорядковане гетьману Мазепі, до 1711 П.Орлику)Після повернення поляків у 1711 році у свої володіння внаслідок підписання царським урядом того ж року Прутського трактату, козацьке населення, що оселилося там раніше, змушене було переселятися на протилежному березі р. Стугни. Стугна, внаслідок чого утвориться інша нова.  Мотовилівка. Історична ж Мотовилівка почала називатися Панською або польською Мотовилівкою, а у радянські часи стала Великою Мотовилівкою.

У XVIII столітті Мотовилівка була осередком гайдамацького руху 1734 в районі мотовилівського ключа діяв загін Лазаря Таранця. 1768 року тут побував Яків Довгошиєнко[2].

1793 року відбувся другий поділ Польщі і поселення вже не було прикордонним, однак поділ сіл на Малу або Казенну та Велику Мотовилівки залишився й у майбутньому. У панській Мотовилівці було 220 душ юдейської віри, однак царський уряд швидко всіх вихрестив і асимілював. Кріпосні за поляків працювали на пана три дні, а за царату 6 днів.1795 від села в окреме помістя виділилась Геленівка.

У 1721 році в селі вже існувала місцева православна церква, яка була збудована коштом Юзефа Руліковського. і належала до до фастівського деканату Уніатської (греко - католицької) церкви до 1773 р.. У 1800 році у селі для місцевих католиків було збудовано новий кам'яний костел, історичні рештки якого залишилися до сьогодні. Під час повстання декабристів у панській Мотовилівці з 31грудня 1825 до 2 січня 1826 перебував Чернігівський полк на чолі з підполковником С.Муравйовим-Апостолом.У 1827 році в окреме помістя виділилась Слобода (Мотовилівська Слобідка). У 1917—1919 роках у селі діяла заснована Овсієм Гончарем у своїй хаті «Просвіта» ім. Б. Грінченка. Овсій Гончар (або отаман Бурлака) був уродженцем села і підняв весною 1919 року грандіозне антибільшовицьке повстання селян Фастівщини, яке вдалося розбити тільки за участі знятих з фронтів частин Червоної Армії. Під час війни у 1941—1943 роках у селі діяв осередок ОУН (Пурик, Головко, інші). Село було звільнено від німців 6 листопада 1943 року. Після війни господарства Великої М., Мот.Слобідки та Ч.Мотовилівки були об'єднані в один "Світанок", до 1958р.колгосп обслуговувала В.Офірнянська МТС, центральна садиба колгоспу розташувалась у Великій Мотовилівці, тут був відкритий БК, а з 1985 сюди переїхала Червономотовилівська сільрада. 9 вересня 1991 року В.Роженко і С.Бей підняли над приміщенням сільради національний прапор. Під час референдуму 1 грудня 1991 року майже 99% сільчан підтримали Акт проголошення Незалежности.2016 на фасаді Великомотовилівськоі ЗОШ встановлено меморіальну дошку отаману Бурлаці (Овсію Гончару). У 2017 в селі відкрито оновлену, завдяки коштам місцевих жителів і підприємців, церкву Пресвятої Богородиці.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Велика Мотовилівка (приписні Мотовилівська слобідка з кладбищ. час. св. Іоанна Богослова, с. Єленівка) XVIII ст. — Київської сот. Київського п., з 1781 р. Київського, з 1795 р. Васильківського пов. Київського нам., з 1797 р., ХІХ ст. Ксаверівської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vely_021.xml

Пам'ятки

У селі збереглися руїни панського маєтку (фундаменти, що повністю заросли кущами), цегляного костелу (підвал) та Склеп-усипальниця Руліковських кінця 19 ст. з двома меморіальними дошками польською мовою: Едварду Руліковському (історик-археолог) та Антону Руліковському. (GPS координати: N50.14480, W30,08160)

Відомі люди

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Мартиролог, Київська, 1094
  2. Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
  3. Яковенко Н. Аксаки, правнуки Тамерлана… С. 325.

Джерела

  • Наталія Яковенко. Аксаки, правнуки Тамерлана // На переломі. — К.: Україна, 1994. — 352 с. — С. 323—334. — ISBN 5-319-01070-2
  • Так творилося українське військо: 10 спогадів учасників Визвольної війни 1917 — 1920-х років / Упор. Р. Коваль. — Київ — Вінниця: «Державна картографічна фабрика», 2008.
  • Edward Rulikowski. Motowidłówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 742. (пол.) — S. 742—748. (пол.)

Посилання