Відмінності між версіями «Венеціанська школа»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(18 століття: правопис, оформлення)
(17 століття)
 
(Не показана 51 проміжна версія 13 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
[[Файл:345 Анонім із Венеції Коронування терновим вінцем кінець 16 ст.jpg|міні|праворуч|300пкс|Анонім із Венеції. «Коронування терновим вінцем», кінець 16 ст.]]
   
+
'''Венеційська школа''' — доволі стабільна художня школа живопису, що існувала в області [[Венето]] впродовж декількох століть з центром у [[Венеція|Венеції]]. Характеризувалась надзвичайно вартісними художніми якостями, перш за все, в колориті (в використанні яскравих, святкових, гармонійно поєднаних фарб).
 
'''Венеціанська школа''' — доволі стабільна художня школа живопису, що існувала в області [[Венето]] впродовж декількох століть з центром в [[Венеція|Венеції]]. Характеризувалась надзвичайно вартісними художніми якостями, перш за все, в колориті (в використанні яскравих, святкових, гармонійно поєднаних фарб).
 
   
 
== Історичні дані ==
 
== Історичні дані ==
 
[[Файл:Alvise Vivarini Madonna and Child with Four Saints.jpg|міні|праворуч|120пкс|Альвізе Віваріні. Мадонна на троні і чотири святих. Урбіно.]]
 
[[Файл:Alvise Vivarini Madonna and Child with Four Saints.jpg|міні|праворуч|120пкс|Альвізе Віваріні. Мадонна на троні і чотири святих. Урбіно.]]
[[Файл:Paolo veneziano Marc.jpg|міні|праворуч|120пкс|Сцена з життя Евангеліста Марка.1345 р. Базиліка Св. Марка.]]
+
[[Файл:Paolo veneziano Marc.jpg|міні|праворуч|120пкс|[[Паоло Венеціано]]. « [[Вивіз морем мощей святого Марка у Венецію]] ». Сцена з житія Евангеліста Марка. 1345 р. Музей Марчіано, Венеція.]]
 
[[Файл:Gentile Bellini 003.jpg|міні|праворуч|120пкс|Портрет [[Мехмед II Фатіх|Мехмеда II]], [[1480]], Нац. галерея, [[Лондон]], створений художником у Стамбулі.]]
 
[[Файл:Gentile Bellini 003.jpg|міні|праворуч|120пкс|Портрет [[Мехмед II Фатіх|Мехмеда II]], [[1480]], Нац. галерея, [[Лондон]], створений художником у Стамбулі.]]
 
[[Файл:Male portrait (self-portrait ?) by Domenico Capriolo (1512?, Hermitage).jpg|міні|праворуч|150пкс|Доменіко Капріола, [[автопортрет]]. Ермітаж]]
 
[[Файл:Male portrait (self-portrait ?) by Domenico Capriolo (1512?, Hermitage).jpg|міні|праворуч|150пкс|Доменіко Капріола, [[автопортрет]]. Ермітаж]]
 
[[Файл:Marcantoniomemmogemvlbassano hi.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Леандро Бассано]]. «Дож Маркантоніо Меммо», до [[1615]] р., приватна збірка ]]
 
[[Файл:Marcantoniomemmogemvlbassano hi.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Леандро Бассано]]. «Дож Маркантоніо Меммо», до [[1615]] р., приватна збірка ]]
   
Венеціанська школа налічує декілька століть історичного розвитку. На перших етапах головувала [[архітектура]]. Але специфічні умови географічного розташування та культурних впливів як з заходу ([[готика]]) так і зі сходу (перш за все з [[Візантія|Візантії]]) обумовили надзвичайно своєрідний сплав культури, що відбився в так званій венеціанській [[готика|готиці]]. Остання не мала значного конструктивного характеру(як у [[Франція|Франції]]), а активно використовувала декоративні знахідки стилю. В декорі сакральних споруд переважали елементи, запозичені з відомого мистецького центру [[середньовіччя]] — Візантійської імперії ([[ікона]], [[емаль]], [[мозаїка]], [[килим]]и і коштовний [[текстиль]] взагалі). Часто це були ікони чи [[ювелірні вироби]], придбані чи вивезені з Візантії як військові трофеї.
+
Венеційська школа налічує декілька століть історичного розвитку. На перших етапах головувала [[архітектура]]. Але специфічні умови географічного розташування та культурних впливів як з заходу ([[готика]]) так і зі сходу (перш за все з [[Візантія|Візантії]]) обумовили надзвичайно своєрідний сплав культури, що відбився в так званій венеційській [[готика|готиці]]. Остання не мала значного конструктивного характеру(як у [[Франція|Франції]]), а активно використовувала декоративні знахідки стилю. В декорі сакральних споруд переважали елементи, запозичені з відомого мистецького центру [[середньовіччя]] — Візантійської імперії ([[ікона]], [[емаль]], [[мозаїка]], [[килим]]и і коштовний [[текстиль]] взагалі). Часто це були ікони чи [[ювелірні вироби]], придбані чи вивезені з Візантії як військові трофеї.
   
Суто венеціанська школа живопису налічує не менш як 400 років сталого розвитку.
+
Суто венеційська школа живопису налічує не менш як 400 років сталого розвитку.
Перші зразки [[15 століття]] ще тяжіли до візантійських зразків іконопису чи мозаїк. Але елементи готики в поєднанні з візантійськими впливами давали своєрідні місцеві зразки (низка творів візантійських і венеціанських майстрів іконопису 15 ст., [[Паоло Венеціано]], [[Альвізе Віваріні]], ранні твори [[Якопо Белліні]]).
+
Перші зразки [[15 століття]] ще тяжіли до візантійських зразків іконопису чи мозаїк. Але елементи готики в поєднанні з візантійськими впливами давали своєрідні місцеві зразки (низка творів візантійських і венеційських майстрів іконопису 15 ст., [[Паоло Венеціано]], [[Альвізе Віваріні]], ранні твори [[Якопо Белліні]]).
   
 
Накопичення досвіду і вдосконалення майстерності благодійно вплинуло на майстрів Венеції вже в середині 15 століття. Цьому сприяли як запозичення техніки [[олійний живопис|олійного живопису]], стійкішого в вологому кліматі Венеції, ніж [[фреска|фрески]], так і впливи художників з інших мистецьких центрів ([[Антонелло да Мессіна]], бл. 1430 — 1479).
 
Накопичення досвіду і вдосконалення майстерності благодійно вплинуло на майстрів Венеції вже в середині 15 століття. Цьому сприяли як запозичення техніки [[олійний живопис|олійного живопису]], стійкішого в вологому кліматі Венеції, ніж [[фреска|фрески]], так і впливи художників з інших мистецьких центрів ([[Антонелло да Мессіна]], бл. 1430 — 1479).
   
Венеціанські майстри досягли значних успіхів в портретному живопису, про що свідчать запрошення їх в інші країни для портретування. Але тривалий час був витрачений на подолання застиглості, нерухомості релігійних і побутових образів, що стали характерною ознакою творчості багатьох венеціанських майстрів, ([[Карло Крівеллі]], [[Джентіле Белліні]], [[Чіма да Конельяно]], [[Марко Базаіті]], ранні твори [[Джованні Белліні]] і [[Джорджоне]], [[Лоренцо Лотто]]), а в творах [[Вітторе Карпаччо]] і [[Вінченцо Катена]] неподолана застиглість доживе і до першої третини [[16 століття]].
+
Венеційські майстри досягли значних успіхів в портретному живопису, про що свідчать запрошення їх в інші країни для портретування. Але тривалий час був витрачений на подолання застиглості, нерухомості релігійних і побутових образів, що стали характерною ознакою творчості багатьох венеційських майстрів, ([[Карло Крівеллі]], [[Джентіле Белліні]], [[Чіма да Конельяно]], [[Марко Базаіті]], ранні твори [[Джованні Белліні]] і [[Джорджоне]], [[Лоренцо Лотто]]), а в творах [[Вітторе Карпаччо]] і [[Вінченцо Катена]] неподолана застиглість доживе і до першої третини [[16 століття]].
  +
  +
Показовою стала довга еволюція творчості Джованні Белліні — від застиглих образів раннього періоду до перших зразків Високого [[Відродження]], що прийшло в Венецію з запізненням в порівнянні з [[Флоренція|Флоренцією]] чи [[Рим]]ом. Магістральні шляхи венеційської школи живопису були підхоплені вже учнями Джованні Белліні — Джорджоне і керівником його майстерні по передчасній смерті останнього [[Себастьяно дель Пьомбо]] та велетенські обдарованим [[Тиціан]]ом. Твори [[Вітторе Карпаччо]] і [[Вінченцо Катена]], що працюють з молодими Джорджоне та Тиціаном, вже сприймались [[анахронізм]]ом і учорашнім днем, витіснялись в провінцію чи на узбіччя венеційського мистецтва.
  +
  +
Подолання застиглості венеційського живопису йшло декількома шляхами — як через поетизацію образів (як у Джорджоне та ранніх Себастьяно дель Пьомбо і Тиціана), так і через звернення до натури з майстерним її відтворенням (Тиціан). Етап Високого Відродження в Венеції був досить довгим, про що свідчать найкращі твори Тиціана, [[Веронезе]], [[Тінторетто]]), незважаючи на впливи інших стилістичних напрямків, особливо італійського [[маньєризм]]у у Себастьяно дель Пьомбо, [[Лоренцо Лотто]], у Якопо Тінторетто.
  +
  +
Важливими особливістями мистецтва Венеції та її культури були світське спрямування та чуттєвість. Незважаючи на релігійність венеціанців існувала заборона брати на важливі і державні посади священників і осіб церковних. Це позбавляло живопис Венеції і від сталих [[канон]]ів як у [[Живопис Візантійської імперії|живопису Візантії]], і помітно меншої церковної цензури, абсолютно неможливих у тій же Візантії.
   
Показовою стала довга еволюція творчості Джованні Белліні — від застиглих образів раннього періоду до перших зразків Високого [[Відродження]], що прийшло в Венецію з запізненням в порівнянні з [[Флоренція|Флоренцією]] чи [[Рим]]ом. Магістральні шляхи венеціанської школи живопису були підхоплені вже учнями Джованні Белліні — Джорджоне і керівником його майстерні по передчасній смерті останнього [[Себастьяно дель Пьомбо]] та велетенські обдарованим [[Тиціан]]ом. Твори [[Вітторе Карпаччо]] і [[Вінченцо Катена]], що працюють з молодими Джорджоне та Тиціаном, вже сприймались [[анахронізм]]ом і учорашнім днем, витіснялись в провінцію чи на узбіччя венеціанського мистецтва.
+
В [[17 століття|17 столітті]] венеційська школа втратила провідні позиції і не дала жодної значної фігури в живопису на кшталт [[Джорджоне]] чи [[Тінторетто]]. Провінційність манер, вторинність демонструють епігоні творчості Тиціана, в декоративному живопису — несамостійні послідовники [[Паоло Веронезе]]. [[Бароко]] в Венеції не мало значного поширення і найкращі його зразки створені митцями з інших мистецьких центрів як в архітектурі, так і в живопису. В місті, правда, було створено декілька сакральних споруд в стилістиці [[бароко]]. Але тут сформувалась власна художня школа, орієнтована не на зразки барокової архітектури папського Риму, а на місцеву архітектурну школу. В бароковому декоративно-ужитковому мистецтві венеційських ремісників також мав відчутний відбиток місцевих художніх традицій ( венеційське скло, венеційське мереживо, бронзові вироби, ювелірство ).
   
Подолання застиглості венеціанського живопису йшло декількома шляхами — як через поетизацію образів (як у Джорджоне та ранніх Себастьяно дель Пьомбо і Тиціана), так і через звернення до натури з майстерним її відтворенням (Тиціан). Етап Високого Відродження в Венеції був досить довгим, про що свідчать найкращі твори Тиціана, [[Веронезе]], [[Тінторетто]]), незважаючи на впливи інших стилістичних напрямків, особливо італійського [[маньєризм]]у у Себастьяно дель Пьомбо, [[Лоренцо Лотто]], у Якопо Тінторетто .
+
Внесок венеційських художників в мистецтво бароко 17 століття був настільки незначним, що не йде ні в яке порівняння з етапами 15 чи 16 століття. Частка художників-уродженців Венеції покидає її і працює в інших мистецьких центрах. Венеціанець за походженням [[Карло Сарачені]] майже все життя працював в Римі, де став одним з епігонів Караваджо, а його творчість не мала ніякого впливу на художню ситуацію в Венеції. Винятком була творчість призабутого на три століття [[П'єтро Беллотті]], що виробився у оригінала-портретиста, що переносив портретні риси як у релігійні образа чи алегорії, так і у числені побутові картини-типи ( «Апостол Павло», «Плин часу», «Філософ з книгою», «Старий музика з випадковими слухачами» ). Більшість його персонажів підкреслено демократичного прошарку. Він рано відкрив значущість старого обличчя людини і надзвичайно майстерно відтворював їх у різних сюжетах, іноді впадаючи у [[натуралізм]].
   
В [[17 століття|17 столітті]] венеціанська школа втратила провідні позиції і не дала жодної значної фігури в живопису. Провінційність манер, вторинність демонструють епігоні творчості Тиціана, в декоративному живопису — несамостійні послідовники [[Паоло Веронезе]]. [[Бароко]] в Венеції не мало значного поширення і найкращі його зразки створені митцями з інших мистецьких центрів як в архітектурі, так і в живопису. В місті, правда, було створено декілька сакральних споруд в стилістиці бароко. Але тут сформувалась власна художня школа, орієнтована не на зразки барокової архітектури папського Риму, а на місцеву архітектурну школу. В бароковому декоративно-ужитковому мистецтві венеціанських ремісників також мав відчутний відбиток місцевих художніх традицій ( венеціанське скло, венеціанське мереживо, бронзові вироби, ювелірство ).
 
   
Внесок венеціанських художників в мистецтво бароко 17 століття був настільки незначним, що не йде ні в яке порівняння з етапами 15 чи 16 століття. Частка художників-уродженців Венеції покидає її і працює в інших мистецьких центрах. Венеціанець за походженням [[Карло Сарачені]] майже все життя працював в Римі, де став одним з епігонів Караваджо, а його творчість не мала ніякого впливу на художню ситуацію в Венеції. Наприкінці 17 століття в Венеції працює низка майстрів, що дотримується манери тенеброзо, започаткованої [[Караваджо]] і розвиненої його послідовниами ( [[караваджизм]]), але без значних досягнень своїх попередників. В Венеції 17 ст. працювало досить мало дійсно видатних художників доби бароко, майже всі - іноземці і невенеціанці ([[Доменіко Фетті]], [[Бернардо Строцці]], [[Йоган Лісс]]).
+
Наприкінці 17 століття в Венеції працює низка майстрів, що дотримується манери тенеброзо, започаткованої [[Караваджо]] і розвиненої його послідовниами ( [[караваджизм]]), але без значних досягнень своїх попередників. В Венеції 17 ст. працювало досить мало дійсно видатних художників доби бароко, майже всі - іноземці і невенеціанці ([[Доменіко Фетті]], [[Бернардо Строцці]], [[Йоган Лісс]]).
   
У [[18 століття|18 столітті]] Венеція повертає собі славу відомого мистецького центру [[Західна Європа|Західної Європи]]. Мистецтво отримує в місті державну підтримку, де розквітли [[театр]], інструментальна і церковна [[музика]], [[живопис]]. Венеціанські майстри і раніше працювали по замовам за кордонами могутньої торгівельно-войовничої [[імперія|імперії]], якою була Венеція ([[Вітторе Карпаччо]] в [[Далмація|Далмації]], Тіціан в [[Мантуя|Мантуї]] і Римі, Лоренцо Лотто на террафермі, частка майстрів — в [[Іспанія|Іспанії]]). В 18 столітті праця за кордонами Венеції — гірка доля багатьох венецінських художників, що набула міці [[епідемія|епідемії]]. Одні беруть участь в заснуванні нового стилістичного напрямку доби ([[Розальба Карр'єра]] в становленні [[рококо]]), інші несуть скарби знахідок венеціанського живопису в різні країни ([[Якопо Амігоні]] працював в [[Баварія|Баварії]] (1716 — 1728 рр.), в [[Лондон]]і (1729 — 1739), в [[Мадрид]]і (1747 — 1752), де і помер, [[Джованні Баттіста Тьєполо|Тьєполо]] у [[Німеччина|Німеччині]] та [[Іспанія|Іспанії]], [[Бернардо Белотто]] у [[Саксонія|Саксонії]], [[Австрія|Австрії]] і [[Польща|Польщі]]). Лише частка з них повернеться на батьківщину, але всі вони зараховані до венеціанської школи. Наприкінці 18 століття венеціанська школа зникла, поступившись місцем іншим мистецьким центрам в Європі.
+
У [[18 століття|18 столітті]] Венеція повертає собі славу відомого мистецького центру [[Західна Європа|Західної Європи]]. Мистецтво отримує в місті державну підтримку, де розквітли [[театр]], інструментальна і церковна [[музика]], [[живопис]]. Венеційські майстри і раніше працювали по замовам за кордонами могутньої торговельно-войовничої [[імперія|імперії]], якою була Венеція ([[Вітторе Карпаччо]] в [[Далмація|Далмації]], Тіціан в [[Мантуя|Мантуї]] і Римі, Лоренцо Лотто на террафермі, частка майстрів — в [[Іспанія|Іспанії]]). В 18 столітті праця за кордонами Венеції — гірка доля багатьох венецінських художників, що набула міці [[епідемія|епідемії]]. Одні беруть участь в заснуванні нового стилістичного напрямку доби ([[Розальба Карр'єра]] в становленні [[рококо]]), інші несуть скарби знахідок венеційського живопису в різні країни ([[Якопо Амігоні]] працював в [[Баварія|Баварії]] (1716 — 1728 рр.), в [[Лондон]]і (1729 — 1739), в [[Мадрид]]і (1747 — 1752), де і помер, [[Джованні Баттіста Тьєполо|Тьєполо]] у [[Німеччина|Німеччині]] та [[Іспанія|Іспанії]], [[Бернардо Белотто]] у [[Саксонія|Саксонії]], [[Австрія|Австрії]] і [[Польща|Польщі]]). Лише частка з них повернеться на батьківщину, але всі вони зараховані до венеційської школи. Наприкінці 18 століття венеційська школа зникла, поступившись місцем іншим мистецьким центрам в Європі.
   
 
== Головні представники ==
 
== Головні представники ==
Рядок 32: Рядок 32:
 
[[Файл:Pala di San Zaccaria (Venezia).jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Джованні Белліні]]. «[[Вівтар Сан-Дзаккарія]]». ]]
 
[[Файл:Pala di San Zaccaria (Venezia).jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Джованні Белліні]]. «[[Вівтар Сан-Дзаккарія]]». ]]
 
[[Файл:Giorgione Budapest 01.jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Джорджоне]] (можливо портрет Антоніо Броккардо)]]
 
[[Файл:Giorgione Budapest 01.jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Джорджоне]] (можливо портрет Антоніо Броккардо)]]
[[Файл:Bonifacio de Pitati - Dives and Lazarus - WGA02417.jpg|міні|праворуч|450пкс|[[Боніфачо де Пітаті]]. [[Багатій і бідний Лазар (де Пітаті)|«Багатій і бідний Лазар»]]]]
+
[[Файл:Accademia - Il ricco Epulone by Bonifacio De' Pitati cat.291.jpg|міні|праворуч|450пкс|[[Боніфачо де Пітаті]]. [[Багатій і бідний Лазар (де Пітаті)|«Багатій і бідний Лазар»]]]]
   
 
== 14 — 15 століття==
 
== 14 — 15 століття==
Рядок 51: Рядок 51:
 
* [[Джироламо да Сантакроче]] (1480 — 1556)
 
* [[Джироламо да Сантакроче]] (1480 — 1556)
 
* [[Бартоломео Монтанья]] ( середина 15 ст.—1523 )
 
* [[Бартоломео Монтанья]] ( середина 15 ст.—1523 )
  +
* [[Лаццаро Бастьяні]] (14290 — 1512)
   
 
== Високе Відродження ==
 
== Високе Відродження ==
   
* [[Джорджоне]] (147? — 1510)
+
* [[Джорджоне]] (1479? — 1510)
 
* [[Лоренцо Лотто]] (бл.1480 — бл.1556)
 
* [[Лоренцо Лотто]] (бл.1480 — бл.1556)
 
* [[Тиціан]] (147 ? — 1576)
 
* [[Тиціан]] (147 ? — 1576)
 
* [[Себастьяно дель Пьомбо]] (1485 — 1547)
 
* [[Себастьяно дель Пьомбо]] (1485 — 1547)
  +
* [[Марчелло Фоголіно]] (1483-1558)
 
* [[Доменіко Капріола]] (1494 — 1528)
 
* [[Доменіко Капріола]] (1494 — 1528)
 
* [[Тінторетто]] (1518 — 1594)
 
* [[Тінторетто]] (1518 — 1594)
Рядок 64: Рядок 66:
 
* [[Бартоломео Венето]] (бл. 1480 — після 1530)
 
* [[Бартоломео Венето]] (бл. 1480 — після 1530)
   
== Венеціанське Відродження і [[маньєризм]] ==
+
== Венеційське Відродження і [[маньєризм]] ==
   
 
* [[Якопо Бассано]] (бл. 1510–1592)
 
* [[Якопо Бассано]] (бл. 1510–1592)
 
* [[Якопо Пальма старший]] (1480–1528)
 
* [[Якопо Пальма старший]] (1480–1528)
 
* [[Боніфачо де Пітаті]] (1487–1553)
 
* [[Боніфачо де Пітаті]] (1487–1553)
* [[Бернардіно Ліцініо ]] (1489–1565)
+
* [[Бернардино Ліцініо ]] (1489–1565)
 
* [[Джованні Каріані]] (1485–1547)
 
* [[Джованні Каріані]] (1485–1547)
 
* [[Паріс Бордоне]](1500–1571)
 
* [[Паріс Бордоне]](1500–1571)
 
* [[Тінторетто]] (1518–1594)
 
* [[Тінторетто]] (1518–1594)
 
* [[Андреа Мелдолла]] (або Ск'явоне 1510/1515–1563)
 
* [[Андреа Мелдолла]] (або Ск'явоне 1510/1515–1563)
  +
* [[Ламберт Сустріс]] (1520—1584)
 
* [[Якопо Пальма молодший]] (1544–1628)
 
* [[Якопо Пальма молодший]] (1544–1628)
* Парасіо Мікелі (середина 16 ст.)
+
* [[Паррасіо Мікелі]] (середина 16 ст.)
 
* [[Антоніо Баділе]] (бл. 1518–1560)
 
* [[Антоніо Баділе]] (бл. 1518–1560)
 
* [[Джованні Баттіста Зелотті]] (бл. 1526–1578)
 
* [[Джованні Баттіста Зелотті]] (бл. 1526–1578)
* [[Франческо Бассано молодший]] (1549–1592) венеціанський художник, син [[Якопо Бассано]]
+
* [[Франческо Бассано молодший]] (1549–1592) венеційський художник, син [[Якопо Бассано]]
* [[Джованні Баттіста Бассано]] (Джамбатіста Бассано) (1533–1613) венеціанський художник, син [[Якопо Бассано]]
+
* [[Джованні Баттіста Бассано]] (Джамбатіста Бассано) (1533–1613) венеційський художник, син [[Якопо Бассано]]
* [[Леандро Бассано]] (1557–1662), венеціанський художник, син [[Якопо Бассано]]
+
* [[Леандро Бассано]] (1557–1662), венеційський художник, син [[Якопо Бассано]]
* [[Джироламо Бассано]] (1566–1621), венеціанський художник
+
* [[Джироламо Бассано]] (1566–1621), венеційський художник
   
 
== 17 століття ==
 
== 17 століття ==
  +
[[Файл:345 Alessandro Varotari ~ il Padovanino (Padua 1588-1648 Venice) Venus and Adonis with Amor.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Алессандро Варотарі]]. «Венера, Адоніс і дорослий Амур», перша половина 17 ст.]]
  +
* [[Антоніос Васілакіс]] (1556-1629)
 
* [[Алессандро Варотарі]] (1588–1649)
 
* [[Алессандро Варотарі]] (1588–1649)
 
* [[П'єтро Лібері]] (1614–1687)
 
* [[П'єтро Лібері]] (1614–1687)
 
* [[Томмазо Долабелла]] (або Томаш Долабелла, 1570–1650)
 
* [[Томмазо Долабелла]] (або Томаш Долабелла, 1570–1650)
  +
* [[Джироламо Форабоско]] (1605—1679)
  +
* [[Карло Сарачені]] (1579–1620), караваджист
  +
* [[Ніколо Кассана]] (1659–1714)
  +
* [[П'єтро Беллотті]] (1625—1700)
 
* [[Грегоріо Лаццаріні]] (1655–1730)
 
* [[Грегоріо Лаццаріні]] (1655–1730)
 
* [[Себастьяно Річчі]] (1659–1734)
 
* [[Себастьяно Річчі]] (1659–1734)
 
* [[Марко Лібері]] (1640–1725)
 
* [[Марко Лібері]] (1640–1725)
 
* [[Карло Сарачені]] (1579–1620), караваджист
 
* [[Ніколо Кассана]] (1659–1714)
 
   
 
== 18 століття ==
 
== 18 століття ==
Рядок 99: Рядок 105:
 
* [[Гаспаро Діциані]] (1689–1767)
 
* [[Гаспаро Діциані]] (1689–1767)
 
* [[Джованні Баттіста Тьєполо]] (1696–1770)
 
* [[Джованні Баттіста Тьєполо]] (1696–1770)
  +
* [[Марко Річчі]] (1656—1730), художник і сценограф
 
* [[Бартоломео Назарі]] (1699–1758), портретист
 
* [[Бартоломео Назарі]] (1699–1758), портретист
 
* [[П'єтро Лонгі]] (1701–1785)
 
* [[П'єтро Лонгі]] (1701–1785)
Рядок 111: Рядок 118:
 
* [[Джованні Баттіста П'яццетта]] (1683–1754)
 
* [[Джованні Баттіста П'яццетта]] (1683–1754)
 
* [[Джулія Лама]] (1681–1747)
 
* [[Джулія Лама]] (1681–1747)
* [[Джандоменіко Тьєполо]] (1727–1804)
+
* [[Питтони, Джамбаттиста|Джамбаттиста Питтони]] (1687–1762)
  +
* [[Джованні Доменіко Тьєполо]] (1727–1804), син [[Джованні Баттіста Тьєполо]]
 
* [[Джамбаттіста Каналь]] (1745–1825)
 
* [[Джамбаттіста Каналь]] (1745–1825)
   
Рядок 118: Рядок 125:
 
== Мадонна з немовлям ==
 
== Мадонна з немовлям ==
 
<center><gallery>
 
<center><gallery>
Файл:Madonna with child EUR.jpg|[[Якопо Белліні]]. Мадонна з немовлям, [[Лос-Анжелес]]
+
Файл:Madonna and Child LACMA M.85.223.jpg|[[Якопо Белліні]]. Мадонна з немовлям, [[Лос-Анжелес]]
 
Файл:Romanino, madonna hermitage.jpg|[[Джироламо Романіно]], Мадонна з немовлям, [[Ермітаж]]
 
Файл:Romanino, madonna hermitage.jpg|[[Джироламо Романіно]], Мадонна з немовлям, [[Ермітаж]]
 
Файл:Giovannei bellini, madonna greca, brera.jpg|[[Джованні Белліні]], [[Мадонна з грецьким написом]]
 
Файл:Giovannei bellini, madonna greca, brera.jpg|[[Джованні Белліні]], [[Мадонна з грецьким написом]]
Рядок 131: Рядок 138:
 
<gallery>
 
<gallery>
 
Файл:Alvise Vivarini San Juan Bautista 1475. Temple y óleo sobre tabla. 48,5 x 33,5 cm. Museo Thyssen-Bornemisza.jpg|[[Альвізе Віваріні]]. «Іван Хреститель», 1475
 
Файл:Alvise Vivarini San Juan Bautista 1475. Temple y óleo sobre tabla. 48,5 x 33,5 cm. Museo Thyssen-Bornemisza.jpg|[[Альвізе Віваріні]]. «Іван Хреститель», 1475
Файл:Antonello da Messina 035.jpg|[[Антонелло да Мессіна]]. «Богородиця в сцені Благовіщення». Національний музей, [[Палермо]].
+
Файл:Antonello da Messina - Virgin Annunciate - Galleria Regionale della Sicilia, Palermo.jpg|[[Антонелло да Мессіна]]. «Богородиця в сцені Благовіщення». Національний музей, [[Палермо]].
Файл:Giovanni Bellini 013.jpg|[[Джованні Белліні]], «П'єта». [[Пінакотека Брера]], [[Мілан]].
+
Файл:Giovanni Bellini - Pietà, 1460 circa.jpg|[[Джованні Белліні]], «П'єта». [[Пінакотека Брера]], [[Мілан]].
 
Файл:Giovanni bellini, pietà di berlino 01.jpg|[[Джованні Белліні]], «Мертвий Христос і два янголи», [[Берлін]].
 
Файл:Giovanni bellini, pietà di berlino 01.jpg|[[Джованні Белліні]], «Мертвий Христос і два янголи», [[Берлін]].
 
Файл:Girolamo da Santacroce - St John the Baptist - WGA20814.jpg|[[Джироламо да Сантакроче]]. «Іван Хреститель в пустелі», [[Музей образотворчих мистецтв (Будапешт)|Музей образотворчих мистецтв]], [[Будапешт]]
 
Файл:Girolamo da Santacroce - St John the Baptist - WGA20814.jpg|[[Джироламо да Сантакроче]]. «Іван Хреститель в пустелі», [[Музей образотворчих мистецтв (Будапешт)|Музей образотворчих мистецтв]], [[Будапешт]]
Рядок 144: Рядок 151:
 
Файл:Paolo Veronese - Crucifixion - WGA24842.jpg|[[Паоло Веронезе]], «Розп'яття», [[Лувр]], [[Париж]].
 
Файл:Paolo Veronese - Crucifixion - WGA24842.jpg|[[Паоло Веронезе]], «Розп'яття», [[Лувр]], [[Париж]].
 
Файл:Jacopo Bassano Last Supper 1542.jpeg|[[Якопо Бассано]]. «Таємна вечеря», 1542, [[Галерея Боргезе]], [[Рим]].
 
Файл:Jacopo Bassano Last Supper 1542.jpeg|[[Якопо Бассано]]. «Таємна вечеря», 1542, [[Галерея Боргезе]], [[Рим]].
Image:Basaiti_Call_of_the_Sons_of_Zebedee.jpg|[[Марко Базаїті]]. «[[Покликання синів Зеведеєвих]]», бл. 1510, [[Галерея Академії (Венеція)|галерея Академії]], [[Венеція]]
+
Accademia - Vocazione deifigli di Zebedeo by Marco Basaiti Cat.39.jpg|[[Марко Базаїті]]. «[[Покликання синів Зеведеєвих]]», бл. 1510, [[Галерея Академії (Венеція)|галерея Академії]], [[Венеція]]
 
Файл:Francesco Guardi 054.jpg|[[Франческо Гварді]]. «[[Чудо святого домініканця (Гварді)|Чудо святого домініканця]]», 1763. [[Музей історії мистецтв]], [[Відень]]
 
Файл:Francesco Guardi 054.jpg|[[Франческо Гварді]]. «[[Чудо святого домініканця (Гварді)|Чудо святого домініканця]]», 1763. [[Музей історії мистецтв]], [[Відень]]
 
Файл:Jacopo Amigono Vertreibung aus dem Paradies.jpg|Якопо Амігоні. Вигнання Адама і Єви з раю. Фреска Бенедиктинського монастиря Св. Федіра і Олександра.
 
Файл:Jacopo Amigono Vertreibung aus dem Paradies.jpg|Якопо Амігоні. Вигнання Адама і Єви з раю. Фреска Бенедиктинського монастиря Св. Федіра і Олександра.
Рядок 150: Рядок 157:
 
</gallery>
 
</gallery>
   
== Венеціанський портрет ==
+
== Портретний жанр ==
 
[[Файл:Parrasio Micheli Lady 1565.jpg|міні|праворуч|300пкс|Парасіо Мікелі, «Жіночий портрет», 1565 р.]]
 
[[Файл:Parrasio Micheli Lady 1565.jpg|міні|праворуч|300пкс|Парасіо Мікелі, «Жіночий портрет», 1565 р.]]
   
 
<center><gallery>
 
<center><gallery>
 
Файл:Giovanni Bellini 014.jpg|[[Джованні Белліні]], «Дож Леонардо Лоредан»
 
Файл:Giovanni Bellini 014.jpg|[[Джованні Белліні]], «Дож Леонардо Лоредан»
Файл:Vittore Carpaccio 082.jpg|[[Вітторе Карпаччо]]. «Невідомий венеціанський пан».
+
Файл:Vittore Carpaccio 082.jpg|[[Вітторе Карпаччо]]. «Невідомий венеційський пан».
Файл:Palma il Vecchio - Portrait of a Woman (La Bella) - WGA16939.jpg|[[Якопо Пальма старший]]. «Красуня» (Жіночий портрет)
+
Файл:Retrato de una mujer joven llamada "la Bella", por Palma el Viejo.jpg|[[Якопо Пальма старший]]. «Красуня» (Жіночий портрет)
File:Bernardino Licinio 025.jpg|[[Бернардіно Ліцініо]]. «Юнак з листом у руці», бл. [[1530]] р.
+
File:Bernardino Licinio 025.jpg|[[Бернардино Ліцініо]]. «Юнак з листом у руці», бл. [[1530]] р.
 
Файл:Jacopo Tintoretto 037.jpg|[[Тінторетто]]. «Дож [[Себастьяно Веньєр]] — герой бою при Лепанто».
 
Файл:Jacopo Tintoretto 037.jpg|[[Тінторетто]]. «Дож [[Себастьяно Веньєр]] — герой бою при Лепанто».
 
Файл:Tiziano Vecellio,called Titian - Girl in a Fur - Google Art Project.jpg|[[Тіціан]]. [[Портрет дівчини в хутрі (Тіціан)|«Портрет дівчини в хутрі»]], бл. 1535. [[Музей історії мистецтв]], [[Відень]].
 
Файл:Tiziano Vecellio,called Titian - Girl in a Fur - Google Art Project.jpg|[[Тіціан]]. [[Портрет дівчини в хутрі (Тіціан)|«Портрет дівчини в хутрі»]], бл. 1535. [[Музей історії мистецтв]], [[Відень]].
Рядок 165: Рядок 172:
 
Файл:Tizian 058.jpg|[[Тіціан]]. «Портрет Лаури Діанті», приватна збірка, Швейцарія.
 
Файл:Tizian 058.jpg|[[Тіціан]]. «Портрет Лаури Діанті», приватна збірка, Швейцарія.
 
Файл:Lorenzo Lotto 074.jpg|[[Лоренцо Лотто]], «Портрет Фебо да Брешіа»
 
Файл:Lorenzo Lotto 074.jpg|[[Лоренцо Лотто]], «Портрет Фебо да Брешіа»
Файл:Jacopo Tintoretto - Portrait of a Procurator of St Mark's (detail) - WGA22700.jpg|[[Тінторетто]]. «Портрет венеціанського прокуратора»
+
Файл:Jacopo Tintoretto - Portrait of a Procurator of St Mark's (detail) - WGA22700.jpg|[[Тінторетто]]. «Портрет венеційського прокуратора»
 
Файл:Amigoni - Portrait of Sir Thomas Reeve.jpg|Якопо Амігоні. «Портрет сера Томаса Ріва»
 
Файл:Amigoni - Portrait of Sir Thomas Reeve.jpg|Якопо Амігоні. «Портрет сера Томаса Ріва»
   
Рядок 178: Рядок 185:
 
Файл:Francesco Guardi - Bacino di San Marco with San Giorgio and the Giudecca - WGA10859.jpg|[[Франческо Гварді]]. «[[Вид на острів Сан-Джорджо та Джудекку]]», бл. 1774, [[Галерея Академії (Венеція)|Галерея Академії]], [[Венеція]].
 
Файл:Francesco Guardi - Bacino di San Marco with San Giorgio and the Giudecca - WGA10859.jpg|[[Франческо Гварді]]. «[[Вид на острів Сан-Джорджо та Джудекку]]», бл. 1774, [[Галерея Академії (Венеція)|Галерея Академії]], [[Венеція]].
 
Файл:Paolo Veronese - Landscape, villa Barbaro.jpg|[[Паоло Веронезе]]. «Пейзаж на віллі Вальмарана», фреска
 
Файл:Paolo Veronese - Landscape, villa Barbaro.jpg|[[Паоло Веронезе]]. «Пейзаж на віллі Вальмарана», фреска
Файл:Canaletto The Stonemason's Yard 1726-30 Oil on Canvas National Gallery.jpg|Каналетто. «Подвір'я каменяра»
+
Файл:Giovanni Antonio Canal, il Canaletto - The Stonemason's Yard - WGA03867.jpg|Каналетто. «Подвір'я каменяра»
 
Файл:Giovanni Antonio Canal - Dogana.jpg|[[Каналетто]]. «[[Митна пристань у Венеції (Каналетто)|Митна пристань у Венеції]]», 1724—1730. [[Музей історії мистецтв]], [[Відень]]
 
Файл:Giovanni Antonio Canal - Dogana.jpg|[[Каналетто]]. «[[Митна пристань у Венеції (Каналетто)|Митна пристань у Венеції]]», 1724—1730. [[Музей історії мистецтв]], [[Відень]]
 
Файл:Canaletto (Giovanni Antonio Canal), Il Campo di Rialto.jpg|[[Каналетто]]. «Площа Ріальто»
 
Файл:Canaletto (Giovanni Antonio Canal), Il Campo di Rialto.jpg|[[Каналетто]]. «Площа Ріальто»
Рядок 204: Рядок 211:
 
== Алегорія, міфологічна і декоративна композиція ==
 
== Алегорія, міфологічна і декоративна композиція ==
 
<center><gallery>
 
<center><gallery>
Файл:Giorgione 019.jpg|[[Джорджоне]]. [[Буря (Джорджоне)|«Буря»]], бл. 1508. [[Галерея Академії (Венеція)|Галерея Академії]], [[Венеція]]
+
Accademia - La tempesta - Giorgione.jpg|[[Джорджоне]]. [[Буря (Джорджоне)|«Буря»]], бл. 1508. [[Галерея Академії (Венеція)|Галерея Академії]], [[Венеція]]
 
Feastofthegods.jpg|[[Джованні Белліні]]. «[[Бенкет богів]]», 1514. [[Національна галерея мистецтва]], [[Вашингтон]]
 
Feastofthegods.jpg|[[Джованні Белліні]]. «[[Бенкет богів]]», 1514. [[Національна галерея мистецтва]], [[Вашингтон]]
 
Файл:Paris Bordone 005.jpg|[[Паріс Бордоне]]. «[[Алегорія з Марсом, Венерою, Вікторією і Купідоном]]», бл. 1560. [[Музей історії мистецтв]], [[Відень]]
 
Файл:Paris Bordone 005.jpg|[[Паріс Бордоне]]. «[[Алегорія з Марсом, Венерою, Вікторією і Купідоном]]», бл. 1560. [[Музей історії мистецтв]], [[Відень]]
Рядок 225: Рядок 232:
 
</gallery>
 
</gallery>
   
== Іноземні художники, залічені до венеціанської школи. ==
+
== Іноземні художники, залічені до венеційської школи. ==
   
 
* Ск'явоне ([[Андреа Мельдолла]], 1515 ?&nbsp;— 1563)
 
* Ск'явоне ([[Андреа Мельдолла]], 1515 ?&nbsp;— 1563)
* [[Ламберт Сустріс]] (бл. 1520&nbsp;— бл.1591)
+
* [[Ламберт Сустріс]] (бл. 1520&nbsp;— 1584)
 
* Калькар, [[Джованні да Калькар]] ([[Ян Стефан фон Калькар]], бл.1499&nbsp;— бл.1546)
 
* Калькар, [[Джованні да Калькар]] ([[Ян Стефан фон Калькар]], бл.1499&nbsp;— бл.1546)
  +
* [[Паоло Фьямінго]] (Паувел Франк 1540 ? - 1596)
  +
* [[Лодовіко Поццосеррато]] ( Лодевійк Тейпут бл. 1550- до 1605)
   
<center><gallery>
+
Файл:Lambert Sustris - Venus and Love - Louvre.jpg|Ламберт Сустріс. Венера і Амур,1554,Лувр.
+
Файл:Lambert Sustris - 'The Education of Cupid', oil on canvas painting attributed to, c. 1540, El Paso Museum of Art.jpg|Ламберт Сустріс. Венера передає Амура на виховання Меркурію.бл. 1540 р.
+
[[Файл:Conegliano Pozzoserrato Sündenfall.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Лодовіко Поццосеррато]]. Фреска «Гріхопадіння перших людей» та «Вигнання з раю» у Конельяно.]]
Файл:Schiavone 1.jpg|Андреа Мелдолла(Ск'явоне).Свята Родина зі Св. Катериною,1552 р., Відень.
+
Файл:5187 bassenge schiavone.jpg|Гравюра Ск'явоне за твором Тіціана.Увінчання Христа терновим вінцем.
+
<gallery>
</gallery></center>
+
Файл:Lambert Sustris - Venus and Love - Louvre.jpg|Ламберт Сустріс. «Венера і Амур»,1554,Лувр.
  +
Файл:Lambert Sustris - 'The Education of Cupid', oil on canvas painting attributed to, c. 1540, El Paso Museum of Art.jpg|Ламберт Сустріс. «Венера передає Амура на виховання Меркурію», бл. 1540 р.
  +
Файл:Schiavone 1.jpg|Андреа Мелдолла(Ск'явоне). [[Свята Родина зі Св. Катериною]], [[1552]] р., Відень.
  +
Файл:5187 bassenge schiavone.jpg|Гравюра Ск'явоне за твором Тіціана. «Увінчання Христа терновим вінцем».
  +
</gallery>
   
 
== Неповний перелік скульпторів Венеції ==
 
== Неповний перелік скульпторів Венеції ==
Рядок 243: Рядок 252:
 
* [[Мауро Кодуччі]] (1440—1504)
 
* [[Мауро Кодуччі]] (1440—1504)
 
* [[Якопо Сансовіно ]] (1486—1570)
 
* [[Якопо Сансовіно ]] (1486—1570)
  +
* [[Алессандро Вітторіа]] (1525—1608)
 
* [[Камілло Маріні]] (1567—1611)
 
* [[Камілло Маріні]] (1567—1611)
 
* [[Джузеппе Торретто ]] (1661—1743)
 
* [[Джузеппе Торретто ]] (1661—1743)
Рядок 257: Рядок 267:
 
* [[Енріко Меренго]] (Генріх Меренго, Генріх Мейрінг, Heinrich Meyring 1628–1723 )
 
* [[Енріко Меренго]] (Генріх Меренго, Генріх Мейрінг, Heinrich Meyring 1628–1723 )
 
* [[]] ()
 
* [[]] ()
  +
  +
== Венеційські дверні молоточки ==
  +
[[Файл:Jacopo sansovino, battente con nereide, tritone e putti, 1550 circa.JPG|міні|праворуч|200пкс|Якопо Сансовіно. Металевий молоточок «Морські трітони і путті»]]
  +
<gallery>
  +
Door Knocker with Neptune and Sea Horses, by Alessandro Vittoria, c. 1550-1580, bronze - Fogg Art Museum - DSC02328.JPG|Алессандро Вітторіа. «Нептун із морськими кіньми», до [[1580]] р., Художній музей Фогг.
  +
|
  +
|
  +
|
  +
</gallery>
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
 
{{2 стовпці}}
 
{{2 стовпці}}
* [[Венеціанська академія красних мистецтв]]
+
* [[Венеціанська академія красних мистецтв|Венеційська академія красних мистецтв]]
 
* [[Галерея Академії (Венеція)]]
 
* [[Галерея Академії (Венеція)]]
 
* [[Брешианська школа]]
 
* [[Брешианська школа]]
Рядок 267: Рядок 286:
 
* [[Феррарська школа]]
 
* [[Феррарська школа]]
 
* [[Неаполітанська школа]]
 
* [[Неаполітанська школа]]
  +
* [[Мантуанська школа]]
 
* [[Міланська школа]]
 
* [[Міланська школа]]
 
* [[Флорентійська художня школа]]
 
* [[Флорентійська художня школа]]
Рядок 276: Рядок 296:
 
</div>
 
</div>
   
[[Категорія:Художні школи]]
+
== Посилання ==
[[Категорія:Мистецтво Італії]]
+
[[Категорія:Венеція]]
+
{{Портал|Мистецтво|Живопис|Італія}}
  +
* {{commonscat-inline|Venetian paintings}}
  +
  +
== Примітки ==
  +
{{reflist}}
  +
  +
[[Категорія:Художні школи Італії]]
  +
[[Категорія:Культура Венеції]]
  +
[[Категорія:Італійський живопис]]
  +
[[Категорія:Історія мистецтва]]
  +
[[Категорія:Західна цивілізація]]

Поточна версія на 11:51, 25 червня 2017

Анонім із Венеції. «Коронування терновим вінцем», кінець 16 ст.

Венеційська школа — доволі стабільна художня школа живопису, що існувала в області Венето впродовж декількох століть з центром у Венеції. Характеризувалась надзвичайно вартісними художніми якостями, перш за все, в колориті (в використанні яскравих, святкових, гармонійно поєднаних фарб).

Історичні дані[ред.ред. код]

Альвізе Віваріні. Мадонна на троні і чотири святих. Урбіно.
Паоло Венеціано. « Вивіз морем мощей святого Марка у Венецію ». Сцена з житія Евангеліста Марка. 1345 р. Музей Марчіано, Венеція.
Портрет Мехмеда II, 1480, Нац. галерея, Лондон, створений художником у Стамбулі.
Доменіко Капріола, автопортрет. Ермітаж
Леандро Бассано. «Дож Маркантоніо Меммо», до 1615 р., приватна збірка

Венеційська школа налічує декілька століть історичного розвитку. На перших етапах головувала архітектура. Але специфічні умови географічного розташування та культурних впливів як з заходу (готика) так і зі сходу (перш за все з Візантії) обумовили надзвичайно своєрідний сплав культури, що відбився в так званій венеційській готиці. Остання не мала значного конструктивного характеру(як у Франції), а активно використовувала декоративні знахідки стилю. В декорі сакральних споруд переважали елементи, запозичені з відомого мистецького центру середньовіччя — Візантійської імперії (ікона, емаль, мозаїка, килими і коштовний текстиль взагалі). Часто це були ікони чи ювелірні вироби, придбані чи вивезені з Візантії як військові трофеї.

Суто венеційська школа живопису налічує не менш як 400 років сталого розвитку. Перші зразки 15 століття ще тяжіли до візантійських зразків іконопису чи мозаїк. Але елементи готики в поєднанні з візантійськими впливами давали своєрідні місцеві зразки (низка творів візантійських і венеційських майстрів іконопису 15 ст., Паоло Венеціано, Альвізе Віваріні, ранні твори Якопо Белліні).

Накопичення досвіду і вдосконалення майстерності благодійно вплинуло на майстрів Венеції вже в середині 15 століття. Цьому сприяли як запозичення техніки олійного живопису, стійкішого в вологому кліматі Венеції, ніж фрески, так і впливи художників з інших мистецьких центрів (Антонелло да Мессіна, бл. 1430 — 1479).

Венеційські майстри досягли значних успіхів в портретному живопису, про що свідчать запрошення їх в інші країни для портретування. Але тривалий час був витрачений на подолання застиглості, нерухомості релігійних і побутових образів, що стали характерною ознакою творчості багатьох венеційських майстрів, (Карло Крівеллі, Джентіле Белліні, Чіма да Конельяно, Марко Базаіті, ранні твори Джованні Белліні і Джорджоне, Лоренцо Лотто), а в творах Вітторе Карпаччо і Вінченцо Катена неподолана застиглість доживе і до першої третини 16 століття.

Показовою стала довга еволюція творчості Джованні Белліні — від застиглих образів раннього періоду до перших зразків Високого Відродження, що прийшло в Венецію з запізненням в порівнянні з Флоренцією чи Римом. Магістральні шляхи венеційської школи живопису були підхоплені вже учнями Джованні Белліні — Джорджоне і керівником його майстерні по передчасній смерті останнього Себастьяно дель Пьомбо та велетенські обдарованим Тиціаном. Твори Вітторе Карпаччо і Вінченцо Катена, що працюють з молодими Джорджоне та Тиціаном, вже сприймались анахронізмом і учорашнім днем, витіснялись в провінцію чи на узбіччя венеційського мистецтва.

Подолання застиглості венеційського живопису йшло декількома шляхами — як через поетизацію образів (як у Джорджоне та ранніх Себастьяно дель Пьомбо і Тиціана), так і через звернення до натури з майстерним її відтворенням (Тиціан). Етап Високого Відродження в Венеції був досить довгим, про що свідчать найкращі твори Тиціана, Веронезе, Тінторетто), незважаючи на впливи інших стилістичних напрямків, особливо італійського маньєризму у Себастьяно дель Пьомбо, Лоренцо Лотто, у Якопо Тінторетто.

Важливими особливістями мистецтва Венеції та її культури були світське спрямування та чуттєвість. Незважаючи на релігійність венеціанців існувала заборона брати на важливі і державні посади священників і осіб церковних. Це позбавляло живопис Венеції і від сталих канонів як у живопису Візантії, і помітно меншої церковної цензури, абсолютно неможливих у тій же Візантії.

В 17 столітті венеційська школа втратила провідні позиції і не дала жодної значної фігури в живопису на кшталт Джорджоне чи Тінторетто. Провінційність манер, вторинність демонструють епігоні творчості Тиціана, в декоративному живопису — несамостійні послідовники Паоло Веронезе. Бароко в Венеції не мало значного поширення і найкращі його зразки створені митцями з інших мистецьких центрів як в архітектурі, так і в живопису. В місті, правда, було створено декілька сакральних споруд в стилістиці бароко. Але тут сформувалась власна художня школа, орієнтована не на зразки барокової архітектури папського Риму, а на місцеву архітектурну школу. В бароковому декоративно-ужитковому мистецтві венеційських ремісників також мав відчутний відбиток місцевих художніх традицій ( венеційське скло, венеційське мереживо, бронзові вироби, ювелірство ).

Внесок венеційських художників в мистецтво бароко 17 століття був настільки незначним, що не йде ні в яке порівняння з етапами 15 чи 16 століття. Частка художників-уродженців Венеції покидає її і працює в інших мистецьких центрах. Венеціанець за походженням Карло Сарачені майже все життя працював в Римі, де став одним з епігонів Караваджо, а його творчість не мала ніякого впливу на художню ситуацію в Венеції. Винятком була творчість призабутого на три століття П'єтро Беллотті, що виробився у оригінала-портретиста, що переносив портретні риси як у релігійні образа чи алегорії, так і у числені побутові картини-типи ( «Апостол Павло», «Плин часу», «Філософ з книгою», «Старий музика з випадковими слухачами» ). Більшість його персонажів підкреслено демократичного прошарку. Він рано відкрив значущість старого обличчя людини і надзвичайно майстерно відтворював їх у різних сюжетах, іноді впадаючи у натуралізм.


Наприкінці 17 століття в Венеції працює низка майстрів, що дотримується манери тенеброзо, започаткованої Караваджо і розвиненої його послідовниами ( караваджизм), але без значних досягнень своїх попередників. В Венеції 17 ст. працювало досить мало дійсно видатних художників доби бароко, майже всі - іноземці і невенеціанці (Доменіко Фетті, Бернардо Строцці, Йоган Лісс).

У 18 столітті Венеція повертає собі славу відомого мистецького центру Західної Європи. Мистецтво отримує в місті державну підтримку, де розквітли театр, інструментальна і церковна музика, живопис. Венеційські майстри і раніше працювали по замовам за кордонами могутньої торговельно-войовничої імперії, якою була Венеція (Вітторе Карпаччо в Далмації, Тіціан в Мантуї і Римі, Лоренцо Лотто на террафермі, частка майстрів — в Іспанії). В 18 столітті праця за кордонами Венеції — гірка доля багатьох венецінських художників, що набула міці епідемії. Одні беруть участь в заснуванні нового стилістичного напрямку доби (Розальба Карр'єра в становленні рококо), інші несуть скарби знахідок венеційського живопису в різні країни (Якопо Амігоні працював в Баварії (1716 — 1728 рр.), в Лондоні (1729 — 1739), в Мадриді (1747 — 1752), де і помер, Тьєполо у Німеччині та Іспанії, Бернардо Белотто у Саксонії, Австрії і Польщі). Лише частка з них повернеться на батьківщину, але всі вони зараховані до венеційської школи. Наприкінці 18 століття венеційська школа зникла, поступившись місцем іншим мистецьким центрам в Європі.

Головні представники[ред.ред. код]

Джорджоне (можливо портрет Антоніо Броккардо)

14 — 15 століття[ред.ред. код]

Високе Відродження[ред.ред. код]

Венеційське Відродження і маньєризм[ред.ред. код]

17 століття[ред.ред. код]

Алессандро Варотарі. «Венера, Адоніс і дорослий Амур», перша половина 17 ст.

18 століття[ред.ред. код]

Галерея творів[ред.ред. код]

Мадонна з немовлям[ред.ред. код]

Релігійний образ[ред.ред. код]

Тіціан, «Святий Севастіан», Ермітаж, Санкт-Петербург

Портретний жанр[ред.ред. код]

Парасіо Мікелі, «Жіночий портрет», 1565 р.

Ведута і пейзаж[ред.ред. код]

Побутовий жанр[ред.ред. код]

Оголена натура[ред.ред. код]

Алегорія, міфологічна і декоративна композиція[ред.ред. код]

Декоративні фрески у заміських віллах[ред.ред. код]

Іноземні художники, залічені до венеційської школи.[ред.ред. код]


Лодовіко Поццосеррато. Фреска «Гріхопадіння перших людей» та «Вигнання з раю» у Конельяно.

Неповний перелік скульпторів Венеції[ред.ред. код]

Венеційські дверні молоточки[ред.ред. код]

Якопо Сансовіно. Металевий молоточок «Морські трітони і путті»

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]